У Києві 17 грудня відбулася панельна дискусія “Майбутнє журналістської освіти: нові реалії”. Захід був організований кафедрою онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка у партнерстві та за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Зустріч стала майданчиком для конструктивної розмови між академічною спільнотою, представниками держави та медіаіндустрії. Провідні журналісти, освітяни та представники державних інституцій обговорили ключові напрями розвитку галузі.
Як передає кореспондент КВ, в межах заходу відбулося три панелі.
Перша панель “Медіаосвіта як елемент національної безпеки: запит ринку — відповідь освітян” під модерацією викладача кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Андрія Бистрова стосувалася питань воєнних та цифрових викликів, що стоять перед медіаіндустрією.
У ній взяли участь директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров, докторка наук, професорка та завідувачка кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ Вікторія Шевченко, асистентка кафедри онлайн-медіа та засновниця “НотаЄнота” Альона Романюк, а також національний радник по Україні в IMS, медіаексперт із саморегулювання та розвитку медіа Роман Кіфлюк.
За словами учасників дискусії, нині університетам потрібен системний діалог із редакціями — від оновлення програм до залучення практиків та адаптації освітнього процесу до умов воєнного часу.
“Ми живемо в часи, коли штучний інтелект та алгоритми еволюціонують. Однак ШІ ніколи не замінить людські почуття: співчуття, людяність та розуміння. Наразі ми маємо створювати сприятливі умови для роботи журналістів та для організації якісного освітнього процесу”, — зазначила Ганна Красноступ.
Вона також додала, що Міністерство культури разом з проєктом Ради Європи в наступному році планує зробити посібник з безпеки журналістів, який міститиме положення саме про безпекові питання.
“Ми не обмежуємося фізичною безпекою, це економічна безпека, гендерна безпека, безпека онлайн. Цей посібник міститиме кращі європейські практики, стандарти з безпеки”, — додала Ганна Красноступ.
“На сьогодні наш університет має найбільшу кількість проєктів за програмами академічної мобільності серед українських закладів вищої освіти. Минулого року ми погодили 1460 поїздок до наших партнерів з найрізноманітніших країн світу. Я закликаю наших студентів і студенток користуватися такою можливістю, бо направду це величезний досвід”, — додав Володимир Бугров.
Додатково, як передає кореспондент КВ, фахівці обговорили важливість розвитку професійних та особистих якостей у студентів.
“На мою думку, викладачі в умовах війни мають бути не просто викладачами, а й менторами для своїх студентів, щоб вони могли звернутися за порадою та досвідом”, — наголосила Альона Романюк.
“Величезною перевагою нашого інституту є те, що дисципліни читають досвідчені викладачі, які детально розбираються у журналістських процесах. У кожного з них є своя специфіка. Кафедра онлайн-медіа демонструє постійну динамічність, що приваблює студентів інших спеціальностей. Водночас труднощі виникають під час підготовки матеріалів, які потрібно постійно оновлювати відповідно до сучасних трендів. Для цього викладачі кафедри постійно між собою спілкуються, відвідують професійні заходи та обмінюються досвідом”, — розповіла Вікторія Шевченко.
“Наразі нам потрібно створити цілісну екосистему, в яку будуть залучені представники влади, освітяни, громадський сектор та медійники. Завдяки цьому ми зможемо створити якісні умови для участі в міжнародних програмах, отримання грантів та залучення інвестицій”, — зазначив Роман Кіфлюк.
На думку Андрія Бистрова, модератора панелі, що свобода слова залишається непорушною цінністю, а будь-які програми у сфері стратегічних комунікацій для журналістів мають бути добровільними та факультативними. Водночас підготовка фахівців, здатних працювати з інформаційними викликами війни, є запитом часу і потребує відповідних рішень у сфері освіти.
У другому обговоренні під назвою “Журналісти-практики — як викладачі?” взяли участь медійники та представники влади: керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Ігор Балуба, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, журналістка-розслідувачка Slidstvo.Info Яніна Корнієнко, виконавча директорка УІМК Діана Дуцик та керівник пресслужби “Суспільне мовлення” Владислав Грузинський. Дискусію модерував шеф-редактор видання “КиївВлада” та викладач кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Дармостук.
Як передає КВ, учасники дискусії погодилися, що вищі навчальні заклади мають залучати журналістів-практиків для обміну досвідом зі студентами.
“В Україні є справді конкурентна журналістика. Зокрема, ті медійники, які виїхали за кордон, часто працюють за професією та навіть відкривають нові напрямки галузі. Наразі нам треба підтримувати будь-які механізми вдосконалення та професіоналізації журналістського фаху”, — зазначив Ярослав Юрчишин.
“Наразі залучення практиків в освітній процес є складним питанням. Основним фактором, який на це впливає, є відносно низький рівень заробітної плати в університетах. На сьогоднішній день люди, які працюють в редакціях та бізнесі, отримують набагато більше коштів, ніж освітяни”, — розповів Ігор Балуба.
“Цього року кількість студентів, які вступили до університетів на дотичні до журналістики спеціальності, суттєво зросла порівняно з попередніми роками. Але водночас цей феномен ніяк не впливає на підвищення якості освіти. Наразі індустрія має великі претензії до того, як вищі навчальні заклади готують журналістські кадри”, — підкреслила Діана Дуцик.
“Перевага Суспільного — це наявність власних програм адаптації. Ми беремо участь у системах менторства, а також маємо Академію Суспільного мовлення. Окрім цього, у вересні ми зареєстрували кваліфікаційний центр, де можна здобути кваліфікацію журналіста. Відтепер люди, які вважають, що вони можуть бути журналістами, але не мають відповідного диплому, можуть опанувати фах”, — зазначив Владислав Грузинський.
“Для мене ідеальний викладач-практик — це людина, яка не просто надихає, а й дає певний набір практичних інструментів, які стануть у пригоді студентам. І, на щастя, зараз існують школи на базі різних редакцій, де журналісти можуть поділитися досвідом та навчити корисного”, — додала Яніна Корнієнко.
“Наразі технології та суспільні відносини змінюються в прискореному темпі, тому кожному з нас потрібно постійно вчитися впродовж всієї професійної діяльності. Журналістика — це здобуття освіти впродовж всього життя. Водночас надзвичайно важливим є те, що зараз існують школи на базі різних редакцій, де спеціалісти різних галузей можуть опанувати журналістський фах”, — зазначив Ігор Дармостук.
Як повідомляє КВ, третю сесію присвятили темі трансформації професії журналіста, а також обговорили якого випускника потребують сучасні українські редакції. Дискусію модерувала ведуча телеканалу “Рада” Тетяна Гончарова. Також участь взяли журналістка NV.UA та проєктна менеджерка ГО “Жінки в медіа” Олександра Горчинська, в.о. директорки телеканалу “Київ24” Наталя Лященко та військкор RFE/RL та шеф-редактор телеканалу “МАРТ” Олександр Матюшенко.
Тетяна Гончарова, ведуча телеканалу “Рада”, відкриваючи третю панель “Трансформація професії: якого випускника потребують українські редакції?”, зазначила, що важливо дати майбутнім випускникам практичні орієнтири щодо того, яких фахівців сьогодні потребують українські редакції.
“Як би це не було дивно, за журналістськими стандартами медійники не мають використовувати такі поняття, як ворог, російський терорист чи окупант. Якщо говорити про роботу на міжнародну аудиторію, ми завжди маємо використовувати ту мову, яка буде зрозуміла пересічному глядачу або читачу — чи то він буде жити в Іспанії, чи в країнах колишнього СНД”, — зазначив Олександр Матюшенко.
“Війна принесла багато викликів, зокрема, для журналістів. Щодня ми пишемо про втрати та трагедії, що стосуються обстрілів та фронту. Однак важливість полягає в тому, що одні готові вчитися та шукати можливості як діяти етичніше, як коректно поставити питання, як сфотографувати постраждалих, а інші — свідомо це ігнорують”, — додала Олександра Горчинська.
“Фахові медійники, на мою думку, мають володіти важливими вміннями. Зокрема, треба вчитися працювати з інформацією, вміти правильно ставити питання, емпатії та готовності слухати. Також важливим аспектом є спеціалізація в певній галузі. Через те що інформації зараз надзвичайно багато, ми маємо зачепити увагу читача або глядача та дати йому щось нове”, — розповіла Наталя Лященко.
На фото: третя панель заходу, присвячена питанню трансформації журналістської професії.
На фото: учасники заходу
Панельну дискусію “Майбутнє журналістської освіти: нові реалії” організувала кафедра онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Нагадаємо, у суботу, 20 грудня, інструктори з реальним бойовим досвідом передаватимуть знання, які працюють на практиці. Вони навчатимуть корисним навичкам, ділитимуться конкретними порадами та розбиратимуть реальні кейси, зокрема зі свого бойового шляху.
Фото: КВ
КиївВладаДарина Полішевська
