У Києві 17 грудня відбулася панельна дискусія “Майбутнє журналістської освіти: нові реалії”. Захід був організований кафедрою онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка у партнерстві та за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні. Зустріч стала майданчиком для конструктивної розмови між академічною спільнотою, представниками держави та медіаіндустрії. Провідні журналісти, освітяни та представники державних інституцій обговорили ключові напрями розвитку галузі.
Як передає кореспондент КВ, в межах заходу відбулося три панелі.
Перша панель “Медіаосвіта як елемент національної безпеки: запит ринку — відповідь освітян” під модерацією викладача кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Андрія Бистрова стосувалася питань воєнних та цифрових викликів, що стоять перед медіаіндустрією.
У ній взяли участь директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ, ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров, докторка наук, професорка та завідувачка кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ Вікторія Шевченко, асистентка кафедри онлайн-медіа та засновниця “НотаЄнота” Альона Романюк, а також національний радник по Україні в IMS, медіаексперт із саморегулювання та розвитку медіа Роман Кіфлюк.
За словами учасників дискусії, нині університетам потрібен системний діалог із редакціями — від оновлення програм до залучення практиків та адаптації освітнього процесу до умов воєнного часу.
“Ми сьогодні живемо в епоху стрімких технологічних змін, коли штучний інтелект та складні цифрові алгоритми еволюціонують із надзвичайною швидкістю, трансформуючи майже всі сфери нашого життя. Однак, попри технологічний прогрес, ШІ ніколи не зможе повноцінно замінити фундаментальні людські почуття: щире співчуття, глибинну людяність та емпатичне розуміння контексту. Наразі наше спільне завдання — створювати максимально сприятливі та підтримуючі умови для повсякденної роботи журналістів, а також забезпечувати платформу для організації якісного, сучасного та інклюзивного освітнього процесу”, — зазначила Ганна Красноступ.
У своєму виступі вона також детально зупинилася на практичних кроках відомства. Зокрема, було анонсовано, що Міністерство культури та стратегічних комунікацій у тісній співпраці з проєктом Ради Європи вже у наступному році планує розробити та презентувати комплексний посібник із безпеки журналістів. Це видання стане базовим орієнтиром, що міститиме деталізовані положення саме про безпекові питання в умовах сучасних криз.
“Ми свідомо не обмежуємося лише питаннями фізичного захисту медійників під час виконання професійних обов’язків. Наш підхід набагато ширший: він охоплює економічну стабільність, гендерну рівність та безпеку в онлайн-просторі, де журналісти часто стикаються з цькуванням чи кіберзагрозами. Цей посібник акумулює в собі кращі європейські практики та визнані міжнародні стандарти безпеки, що дозволить адаптувати їх до українських реалій”, — додала Ганна Красноступ
“На сьогоднішній день наш університет впевнено утримує лідерські позиції, маючи найбільшу кількість реалізованих проєктів за програмами міжнародної академічної мобільності серед усіх українських закладів вищої освіти. Лише протягом минулого навчального року ми офіційно погодили та забезпечили 1460 поїздок наших представників до університетів-партнерів, що розташовані у найрізноманітніших країнах світу. Я щиро закликаю наших студентів і студенток активно користуватися цією унікальною можливістю для навчання та стажування, адже це відкриває колосальні перспективи. Насправді такий міжнародний обмін — це не просто поїздка, а величезний життєвий та професійний досвід, який формує фахівця нового покоління”, — додав Володимир Бугров.
Додатково, як передає кореспондент КВ, фахівці обговорили важливість розвитку професійних та особистих якостей у студентів.
“На мою думку, сьогодні викладачі в умовах війни мають бути не просто викладачами-теоретиками, а передусім досвідченими менторами для своїх студентів. Це важливо для побудови якісної комунікації, щоб молодь відчувала підтримку і могла у будь-який час звернутися до старшого колеги за фаховою порадою, роз’ясненням складних питань чи передачею унікального досвіду, здобутого в кризових ситуаціях. У часи невизначеності така менторська складова стає фундаментом для виховання стійкого та професійного нового покоління”, — зазначила у своєму виступі очільниця проєкту “НотаЄнота” Альона Романюк.
“Безумовною та стратегічною перевагою нашого інституту є те, що всі профільні дисципліни викладають виключно досвідчені практики, які досконало й детально розбираються в усіх тонкощах сучасних журналістських процесів. Кожен фахівець має свою унікальну специфіку та авторський підхід. Зокрема, кафедра онлайн-медіа постійно демонструє високу динамічність розвитку, що незмінно приваблює студентів навіть з інших спеціальностей. Водночас певні виклики виникають на етапі підготовки навчальних матеріалів, які необхідно оперативно оновлювати з огляду на актуальні тренди індустрії. Задля цього наші викладачі перебувають у постійному професійному діалозі, регулярно відвідують тематичні заходи та активно обмінюються практичним досвідом”, — розповіла Вікторія Шевченко.
“На сьогоднішній день наше пріоритетне завдання полягає у створенні цілісної та життєздатної екосистеми, до якої будуть активно залучені представники органів державної влади, академічна спільнота освітян, активний громадський сектор та професійні медійники. Саме завдяки такій синергії та тісній міжсекторальній співпраці ми зможемо сформувати максимально якісні та сприятливі умови для успішної участі наших фахівців у міжнародних програмах, ефективного отримання грантової підтримки та системного залучення зовнішніх інвестицій у розвиток галузі” , — підкреслив Роман Кіфлюк.
На переконання Андрія Бистрова, який виступив модератором дискусійної панелі, свобода слова навіть у найскладніші часи має залишатися абсолютно непорушною та фундаментальною цінністю демократичного суспільства. Саме тому будь-які спеціалізовані навчальні програми у сфері стратегічних комунікацій, розроблені для представників медіа, повинні впроваджуватися виключно на добровільних та факультативних засадах, без жодного адміністративного примусу. Разом із тим, модератор підкреслив, що якісна підготовка фахівців, здатних фахово та оперативно працювати з інформаційними викликами в умовах війни, є безальтернативним запитом нинішнього часу. Це диктує необхідність пошуку та впровадження відповідних інноваційних рішень у сучасній сфері освіти, які б поєднували професійні стандарти та потреби національної безпеки».
У другому обговоренні під назвою “Журналісти-практики — як викладачі?” взяли участь медійники та представники влади: керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Ігор Балуба, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин, журналістка-розслідувачка Slidstvo.Info Яніна Корнієнко, виконавча директорка УІМК Діана Дуцик та керівник пресслужби “Суспільне мовлення” Владислав Грузинський. Дискусію модерував шеф-редактор видання “КиївВлада” та викладач кафедри онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка Ігор Дармостук.
Як передає КВ, учасники дискусії погодилися, що вищі навчальні заклади мають залучати журналістів-практиків для обміну досвідом зі студентами.
“Сьогодні ми бачимо, що в Україні функціонує справді якісна та конкурентна журналістика, і це є надзвичайно позитивним сигналом для розвитку нашого громадянського суспільства навіть у надскладних умовах воєнного стану. Окремо варто відзначити стійкість нашої медіаспільноти: зокрема, ті медійники та медійниці, які через війну були змушені виїхати за кордон, не лише продовжують працювати за професією, а й активно відкривають нові інноваційні напрямки у галузі, популяризуючи український порядок денний у світі. На нинішньому етапі наше ключове завдання — всебічно підтримувати будь-які дієві механізми вдосконалення, модернізації та глибинної професіоналізації журналістського фаху, щоб відповідати найвищим міжнародним стандартам”, — зазначив у своєму виступі голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин Ярослав Юрчишин.
“На сьогоднішній день ми змушені констатувати той очевидний факт, що системне залучення досвідчених практиків до освітнього процесу у вищій школі залишається достатньо складним та багатогранним питанням. Ключовим детермінуючим фактором, який безпосередньо впливає на цю ситуацію, є порівняно низький рівень заробітної плати в українських університетах, що не дозволяє повноцінно конкурувати на ринку праці. Наразі реальність така, що кваліфіковані фахівці, які працюють у сучасних редакціях, медіахолдингах або в бізнес-секторі, отримують значно вищий рівень фінансової винагороди, ніж пропонує державна система освіти. Цей розрив у доходах створює суттєві бар’єри для інтеграції практичного досвіду в академічне середовище”, — розповів керівник експертної групи з розвитку системи кваліфікацій та освіти дорослих Директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН України Ігор Балуба.
“Ми спостерігаємо цікаву, але неоднозначну тенденцію: цього року кількість абітурієнтів, які вступили до університетів на спеціальності, дотичні до журналістики та медіакомунікацій, суттєво зросла порівняно з показниками попередніх років. Однак варто чітко розуміти, що такий кількісний феномен сам по собі аж ніяк не конвертується в автоматичне підвищення якості освітнього процесу. Наразі реальна медіаіндустрія має чимало серйозних претензій до того, як саме українські заклади вищої освіти готують майбутні журналістські кадри. Йдеться про розрив між теоретичною базою та тими практичними навичками, яких вимагає робота в умовах сучасних інформаційних викликів та швидких технологічних змін”, — підкреслила , виконавча директорка Українського Інституту Масової Комунікації (ГО “УІМК”) Діана Дуцик.
“Однією з ключових стратегічних переваг Суспільного є наявність та постійний розвиток власних комплексних програм адаптації для нових працівників. Ми не лише активно беремо участь у різноманітних системах внутрішнього та зовнішнього менторства, а й маємо потужну навчальну платформу — Академію Суспільного мовлення. Окрім цього, важливим кроком стало те, що у вересні ми офіційно зареєстрували спеціалізований кваліфікаційний центр, на базі якого тепер можна професійно підтвердити або здобути кваліфікацію журналіста. Це відкриває нові можливості для професійної реалізації: відтепер люди, які відчувають у собі потенціал бути журналістами та мають відповідні здібності, але свого часу не отримали профільного диплома, можуть офіційно опанувати фах та підтвердити свої компетенції за високими стандартами незалежного мовник”, — зазначив керівник пресслужби “Суспільного мовлення” Владислав Грузинський.
“Для мене образ ідеального викладача-практика — це передусім людина, яка не лише надихає своєю діяльністю, а й передає студентам конкретний, дієвий набір практичних інструментів, що неодмінно стануть їм у пригоді під час реальної роботи в полі. На щастя, у сучасному медіапросторі активно функціонують спеціалізовані школи на базі провідних редакцій, де досвідчені журналісти мають змогу відкрито ділитися власними кейсами та навчати молодь справді корисним навичкам. Більше того, інколи слухачами таких інтенсивів стають навіть чинні викладачі профільних журналістських вишів, які прагнуть актуалізувати свої знання. Зокрема, у нас в агенції журналістських розслідувань «Слідство.Інфо» вже був такий унікальний досвід взаємодії з академічним середовищем, і ми отримали надзвичайно позитивний фідбек від колег”, — додала Яніна Корнієнко.
“Наразі ми є свідками того, як цифрові технології та складні суспільні відносини змінюються в геометричній прогресії, що диктує нові правила гри на ринку праці. За таких обставин кожному з нас, незалежно від досвіду, потрібно бути готовим до постійного навчання та адаптації впродовж усієї своєї професійної кар’єри. Можна впевнено стверджувати, що сучасна журналістика — це динамічний процес здобуття освіти впродовж всього життя, де кожен новий виклик вимагає нових компетенцій. Водночас надзвичайно важливим і позитивним фактором є існування та розвиток освітніх шкіл на базі різних медіаредакцій. Це відкриває двері для фахівців із суміжних або навіть діаметрально протилежних галузей, які мають бажання змінити кар’єрний вектор і опанувати журналістське ремесло. Такі майданчики дозволяють інтегрувати специфічні експертні знання у сферу масових комунікацій, що значно збагачує сучасний медіапростір та сприяє припливу нових професійних кадрів”, — зазначив Ігор Дармостук.
Як повідомляє КВ, третю сесію присвятили темі трансформації професії журналіста, а також обговорили якого випускника потребують сучасні українські редакції. Дискусію модерувала ведуча телеканалу “Рада” Тетяна Гончарова. Також участь взяли журналістка NV.UA та проєктна менеджерка ГО “Жінки в медіа” Олександра Горчинська, в.о. директорки телеканалу “Київ24” Наталя Лященко та військкор RFE/RL та шеф-редактор телеканалу “МАРТ” Олександр Матюшенко.
Відкриваючи третю дискусійну панель конференції, присвячену темі «Трансформація професії: якого випускника потребують українські редакції?», відома журналістка та ведуча телеканалу «Рада» Тетяна Гончарова акцентувала увагу на критичній важливості прямого діалогу між освітою та індустрією. Вона зазначила, що в умовах динамічних змін на медіаринку вкрай необхідно надати майбутнім випускникам чіткі та зрозумілі практичні орієнтири. За словами модераторки, студенти мають усвідомлювати, які саме компетенції, навички та особистісні якості сьогодні є найбільш затребуваними в українських редакціях. Це дозволить молодим фахівцям краще підготуватися до професійних викликів та швидше інтегруватися в робочі процеси сучасних засобів масової інформації, — підкреслила Тетяна Гончарова.
“Як би це парадоксально чи дивно не звучало для багатьох із нас, проте згідно із суворими класичними журналістськими стандартами, медійники мають уникати використання емоційно забарвлених або оціночних понять, таких як «ворог», «російський терорист» чи «окупант». Особливо гостро це питання постає під час роботи на міжнародну аудиторію, де ми завжди повинні дотримуватися тієї термінології та мови фактів, яка буде максимально зрозумілою та прийнятною для пересічного глядача або читача. Незалежно від того, чи проживає аудиторія в Іспанії, чи в країнах колишнього СНД, журналіст має зберігати професійну дистанцію. Це необхідно для того, щоб світова спільнота сприймала інформацію не як пропаганду, а як об’єктивне висвітлення подій, що зрештою сприяє вищому рівню довіри до українських джерел”, — зазначив Олександр Матюшенко.
“Повномасштабна війна принесла із собою безліч надзвичайно складних викликів, які стали справжнім іспитом на професійність, зокрема для журналістської спільноти. Щодня ми змушені готувати матеріали про невимовні втрати та жахливі трагедії, що є прямим наслідком ворожих обстрілів та запеклих боїв на фронті. Однак принципова важливість сьогодні полягає в усвідомленому виборі кожного медійника. Одні фахівці щиро готові постійно вчитися та шукати нові можливості для того, щоб діяти максимально етично в межах своєї професії: вони ретельно вивчають, як коректно поставити питання людині в стані шоку або як сфотографувати постраждалих, не порушуючи їхньої гідності. Водночас інші — на превеликий жаль, свідомо ігнорують ці етичні норми заради швидких охоплень”, — додала Олександра Горчинська.
“На моє глибоке переконання, сучасні фахові медійники мають володіти цілим комплексом критично важливих вмінь та софт-скілів. Зокрема, у нинішніх реаліях потрібно постійно вдосконалювати навички глибокої роботи з інформацією, вміти професійно та влучно ставити запитання, а також розвивати в собі високий рівень емпатії та щиру готовність слухати свого співрозмовника. Ще одним засадничим аспектом успіху є вузька спеціалізація в певній конкретній галузі — чи то економіка, право, чи екологія. Оскільки сьогодні ми живемо в умовах колосального інформаційного перенасичення, коли потік новин не припиняється ні на хвилину, наше головне завдання — навчитися ефективно зачіпати увагу читача або глядача. Ми маємо не просто транслювати факти, а давати аудиторії щось справді нове, ексклюзивне та глибоко проаналізоване”, — розповіла Наталя Лященко.
На фото: третя панель заходу, присвячена питанню трансформації журналістської професії.
На фото: учасники заходу
Панельну дискусію “Майбутнє журналістської освіти: нові реалії” організувала кафедра онлайн-медіа ННІЖ КНУ імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
Нагадаємо, у суботу, 20 грудня, інструктори з реальним бойовим досвідом передаватимуть знання, які працюють на практиці. Вони навчатимуть корисним навичкам, ділитимуться конкретними порадами та розбиратимуть реальні кейси, зокрема зі свого бойового шляху.
Фото: КВ
КиївВладаДарина Полішевська
