Головний редактор тижневика ОУН (б) “Шлях перемоги”, директор видавництва “Українська видавнича справа” Віктор Рог – один з лідерів бандерівського руху в Україні. Національну-визвольну діяльність він розпочинав ще за часів срср, брав активну участь в Революції на граніті 1990 року. Наразі займається видавничою справою та невтомно працює в напрямку демонтажу так званої російської федерації, зокрема, допомагаючи представникам поневолених народів росії навчатися, гуртуватися та виборювати незалежність.
Напередодні третьої річниці повномасштабної війни росії проти України КиївВлада зустрілась з Віктором Рогом в його київській редакції на Ярославовому валу.
КВ: На цю зустріч мене надихнули XII Бандерівські читання, на яких були присутніми багато представників поневолених народів росії. Чи це означає, з твоєї точки зору і що поневолені народи так званої росії прокинулись чи прокидаються? Чи це вже є для них ідея, яку не зупинити, бо її час настав?
Віктор Рог: Я цього дуже хочу і треба, щоб це було саме так. Для того, щоб бачення та настрої поневолених народів рф рухались в цьому напрямку, ми в 2023 році відновили діяльність АБН – Антибільшовицького блоку народів, який було засновано в 1943 році підпіллям УПА на першій конференції поневолених народів, а формалізувався вже в еміграції, в квітні 1946 року. Довгий час президентом АБН був Ярослав Стецько, а після його смерті – його дружина Слава Стецько.
Ми розуміємо, що перемогти Голіафа може і один Давид, але краще, коли таких Давидів буде кілька. Тому ми і відновили діяльність АБН, але вже у форматі Антиімперського блоку народів, який сьогодні очолює Олег Медуниця (голова ОУН (б), народний депутат України VII та VIII скликань, – КВ).
Одним з напрямків нашої діяльності стали Бандерівські читання під гаслом ОУН “Свобода народам, свобода людині!” за участі представників поневолених народів так званої росії.
До речі, про фразу про ідею, час якої настав, всупереч розповсюдженим уявленням, сказав не Степан Бандера, а Віктор Гюго (посміхається).
КВ: Судячи з тону, ще немає впевненості, що поневолені народи вже готові боротися за свободу та незалежність від кремля?
Віктор Рог: Цей показник дуже різноманітний і часто неочікуваний. В 1990 році в багатьох з нас теж не було впевненості, що Україна прокинулась, а в 1991-му понад 90% українців проголосували за незалежність. Тим більше, розуміючи, що таке сьогодні російська федерація, де тільки за косий погляд в бік портрету путіна можуть посадити і садять, очікувати на явні показники протестних настроїв складно.
Водночас сьогодні в рф більше політичних в’язнів, ніж в срср в останні роки його існування. І це також певний показник.
КВ: Які твої особисті враження від представників поневолених народів т.зв. рф? Хто тебе вразив, хто ні?
Віктор Рог: Мене важко вразити, бо я займаюсь питаннями демонтажу росії давно. Ідея відновлення АБН була моя – видавнича робота, наукова робота, сайт Антиімперського блоку народів, який працює трьома мовами. І комунікації з представниками поневолених народів відбуваються через мене, тому я майже всіх знаю, якщо не особисто, бо вони здебільшого в еміграції, то онлайн, і з усіма ми працюємо. Це і Нафіс Кашапов (брат-близнюк Рафіса Кашапова, прем’єр-міністр уряду Татарстану в екзилі, що зараз перебуває за гратами в рф, – КВ), і Аїда Абдрахманова (член уряду Татарстану в екзилі, – КВ), і дуже багато інших.
Врешті решт, на так званій росії є відомі народи – татари, чеченці, саха, башкорти, черкеси, чуваші етс. А є народи, про які наразі ще мало хто чув – ерзя, мокша, вепси… Зрозуміло, що у цих народів, їхніх лідерів – різні можливості та потенціали, які не можна і не треба порівнювати. На мій погляд, сьогодні найбільший потенціал у народів Кавказу, Якутії та Поволжя.
Та головне, щоб почався процес руйнації рф. І яка, грубо кажучи, карта з цього карткового будинку, випаде першою, сьогодні сказати чи спрогнозувати важко. Втім, коли процес почнеться, він буде неспинним – це буде “ефект доміно”.
Тому ми працюємо з усіма. І є ж не тільки АБН, є інші дієві проєкти – Ліга вільних націй (перший конгрес відбувся в Естонії навесні 2024 року, – КВ), Форум вільних народів постросії (діє з весни 2022 року, – КВ). Ми активно співпрацюємо на різних платформах, і не тільки у форматі координації дій, а в донесенні до вільного світу проблеми та задачі звільнення поневолених народів з кріпацтва рф.
Так наприкінці минулого року ми зробили виставку “Справжні політв’язні путіна”. Пам’ятаєш, минулого року відбувся обмін політв’язнями між США та рф, коли на Захід потрапили під виглядом “політичних в’язнів” типові “хорошиє русскіє”?
КВ: Не просто “хорошиє русскіє”, а типові агенти кремля.
Віктор Рог: Саме так. І почали там качати свої права та пропагувати кремлівські тези. На супротив цьому ми зробили виставку, щоб показати справжніх політичних в’язнів, які не за “прекрасну росію майбутнього” агітують, щоб отримати владу, а дійсно борються за свободу народів.
Ця виставка була в Брюсселі, в парламенті Канади, країнах Балтії. Виставка мала чималий резонанс І найближчим часом ми продовжимо її представляти в Європі та США.
КВ: Як представники політичних кіл цих держав реагували на виставку? Зокрема, в Брюсселі, бо реакція балтійських політиків прогнозована і зрозуміла – вони дуже добре розуміють, що таке росія.
Віктор Рог: Відгуки від політиків усюди були дуже позитивні. Ця виставка дуже зачіпає європейців за живе. До речі, нещодавно зустрічався з кореспондентом з Греції, який підтвердив, що їх дуже цікавить доля малих народів т.зв. росії.
КВ: Вибори Трампа в США продемонстрували стрімке знецінення прав людини та інших принципів, на яких базувався західний світ після Другої Світової. На перший план виходить брутальний егоїзм, тому маю запитати, чи впливає ця виставка та інші акції на зниження страху перед демонтажем росії, який вочевидь досі мають багато західних політиків, як і в 90-ті перед розпадом срср? Хоча наразі єдине добре, що може та має статися з рф – і для нас, і для самої росії, і для Заходу – це демонтаж московської імперії.
Віктор Рог: Ми не проводимо соціологічні опитування щодо ефективності наших дій, на це немає часу і ресурсу. Але маю впевнену думку – так, впливає.
КВ: В становлення націй є два наріжних аспекти – здатність до збройного спротиву проти окупанта та національна ідентичність. Ключовою ознакою національної ідентичності є мова. Багато національних мов, переважно фінно-угорських, на росії або знищені, або майже знищені. Чи ти бачиш у них рухи відновлення та перенародження мови та ідентичності?
Віктор Рог: Думаю, що так. І на це є певні дані – інтерес цих народів до своєї мови, ідентичності та перспектив зростає. Проте в пов’язаності “мова = національна ідентичність” є різні приклади. Наприклад, євреї або ірландці.
КВ: У євреїв ідентичність, в першу чергу, релігійна. Ірландців, як острівну націю, можна порівняти з японцями. Ба більш, католицизм завдячує своїми містичними традиціями саме ірландцям, а святий Патрик – ірландець. А ми говоримо про континентальні поневолені народи, де, коли ти не збудував національні кордони, тебе змете. Ми ж теж це проходили з “одним народом” і іншою імперською пропагандою.
Віктор Рог: Складне запитання, як воно буде у звільнених народів росії. Побачимо. В цьому напрямку все одно треба рухатися.
КВ: А щодо першого наріжного принципу – бажання поневолених народів так званої росії та їхньої здатності на збройний спротив?
Віктор Рог: Тут є кілька моментів. Не буду зараз говорити про здатність на спротив саме всередині рф.
Та ми створили Університет вільних народів, де фахівці з різних галузей з України й не тільки, навчають представників поневолених народів державотворенню, військовій справі, правовим наукам, політиці тощо. Наприкінці минулого року був вже третій випуск нашого університету. Загальна кількість випускників – близько 300 людей. І це дуже серйозне навчання, яке теж працює в потрібному напрямку.
Ми розуміємо, що зброя – велика сила. В складі ЗСУ створено кілька підрозділів з представників корінних народів т.зв. рф, наприклад, Сибірський батальйон. І ця робота не зупиняється.
І всі патріоти своїх народів, майбутніх незалежних республік розуміють, що їхня перемога цілком залежить від перемоги України.
КВ: Це всі розуміють. Але ці очікування “от Україна переможе й заживемо” подекуди стають схожими на перекладання на нас усіх своїх проблем. Чи ти бачиш здоровий баланс між власною відповідальністю та сподіваннями на нас, українців?
Віктор Рог: Тут все по різному. Ерзян, наприклад, не так багато, але їхній Інязор (старійшина) Боляєнь Сиресь (Олександр Болькін) – вражаюча людина. Дуже активні татари, чеченці, інгуші. І у білорусів, які так само окуповані росією, є Полк імені Кастуся Калиновського – і, здається, особливо більш нікого немає. Але це означає, що білоруси краще за багатьох інших розуміють силу зброї.
Про Білорусь, якою я займаюсь десятки років, можу сказати словами нашого геополітика Юрія Липи з його праці “Чорноморська доктрина”: Білорусь – це шолом на голові України. І, цитую, в наших інтересах політика до вільної Білорусі має бути найбільш зичливою. Але коли Білорусь буде звільнена. Наразі ж в їхньому середовищі домінують очікування на зовнішнього визволителя.
КВ: Повернемося до російської федерації, яку треба розвалити. Часто подумки повертаюся до тези, що революції відбуваються в столицях. Очікувань на Москву не маю, так само наразі немає якихось очікувань на мешканців т.зв. другої столиці імперії – Санкт-Петербургу. Проте інтуїція підказує, що невпинний розпад імперії почнеться саме з цього “міста трьох революцій”. Що ти думаєш про Інгрію – наразі той самий лєнінбург і відповідну область?
Віктор Рог: Це цікавий проєкт, він порівняно новий, але активно розвивається, попри малу особисту історію.
Та першим може вистрілити, наприклад, так званий Калінінград (Кенігсберг, – КВ). Втім, поштовх може відбутися звідти, звідки ніхто й не очікує.
Той самий похід Пригожина показав, що мешканці рф не будуть чинити опір. Те ж демонструє наша Курська операція, де немає ніякого партизанського руху з боку місцевих. Можливо, це їхня звичка жити під будь-яким паном, будь-якою владою, скільки б росією не мандрували піарасти “безсмертного полку”.
Історія вчить: те, що вчора здавалося неможливим, сьогодні стає реальністю.
КВ: Фінальне запитання: а чи ми, українці, Україна, готові до розвалу росії? Бо коли на теренах так званої рф виникнуть незалежні республіки, перед ними постануть безпекові виклики. Мова не про громадянську війну, а про забезпечення сталості нових державних утворень, особливо – не національного, а регіоналістського штибу. І, в першу чергу, вони підуть по допомогу до нас.
Віктор Рог: Це буде великий виклик. Прямо зараз, думаю, ми до цього не готові. Треба ставити такі задачі та завчасно їх вирішувати. Час починати до цього готуватися.Фото:
Facebook Віктора Рога
КиївВладаАнтон Подлуцький
