Аудитори Київської міськдержадміністрації (КМДА) зафіксували низку порушень та недоліків у роботі КП ”Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт” (“СУППР”) протягом 2020-2022 років. Зазначається, що це підприємство допустило фінансових “проблем і недоліків” на загальну суму 9,5 млн гривень, з яких 9 млн гривень – із ризиком втрат бюджетних коштів. Серед виявлених проблем: неякісний моніторинг протизсувних заходів і режимів, неналежний облік протизсувних споруд тощо. Наприклад, з’ясувалося, що працівники вказаного КП “виписують” листи-повідомлення щодо порушень протизсувних режимів лише “задля кількості”, а більш ніж півсотні підпірних стінок були зруйновані різними фізичними та юридичними особами без погодження з Київрадою під час будівництва. Крім того, за даними аудиторів, громада Києва фактично втратила декілька гідротехнічних споруд на березі Дніпра, і наразі вони використовуються різними ресторанними закладами.
Як стало відомо KВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА оприлюднив результати планового аудиту діяльності КП “СУППР”.
Нагадаємо, КП “СУППР” у столиці відповідає за: капітальний і поточний ремонт споруд інженерного захисту, їх утримання та експлуатацію; інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів; контроль за додержанням будівельних режимів на зсувних територіях; дослідження зсувних ділянок та схилів тощо.
Відповідний аудиторський звіт №070-2-1-04/15 датований 26 квітня 2022 року. Його опублікували “із запізненням” – у червні, після того, коли стало відомо, які рекомендації аудиторів були враховані керівництвом КП “Плесо”, а які ні. В рамках цієї перевірки “ревізори” охопили діяльність вказаного підприємства у період 2020-2022 років, тривав даний аудит з 3 листопада 2022 року по 20 січня 2023 року.
Таким чином було встановлено, що КП “СУППР” за три роки допустило фінансових “проблем і недоліків” на загальну суму 9,5 млн гривень, з яких 9 млн гривень – із ризиком втрат бюджетних коштів, 0,5 млн гривень – без ризику втрат. Також з’ясувалося, що підприємство недостатньо якісно реалізує та моніторить в Києві протизсувні заходи, а також має проблеми з правовим захистом гідротехнічних споруд та належним обліком протизсувних споруд.
Основні порушення та недоліки
У своєму звіті Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА описав найбільш серйозні, на думку фахівців, порушення та недоліки в роботі вищезгаданого підприємства.
Так, аудиторам столичної мерії стало відомо, що протягом 2020-2022 років КП “СУППР” склало 258 листів-повідомлень щодо порушень протизсувних режимів, але порушники виконали вимоги підприємства лише у 80 випадках (31% від загальної кількості). При цьому, КП “СУППР” не складало листи щодо необхідності вжиття протизсувних заходів на 58 об’єктах (підпірних стінках) – причиною цього послугувала “низька ефективність дій щодо виявлення власників або користувачів ділянок, на яких вони розміщені”. Тобто, йдеться про те, що коли КП “СУППР” не могло встановити, хто відповідальний за ту чи іншу землю, від порушників протизсувних режимів на таких ділянках нічого не вимагалося.
Також у звіті зазначається, що на 59 зсувонебезпечних об’єктах Києва тривалий час “слабо” реалізуються протизсувні заходи. Так, аудитори встановили, що лише на 3 об’єктах із цього переліку такі заходи були завершені, на 18 об’єктах – заходи були розпочаті (тривалість впровадження таких заходів – 6-52 роки), а на 38 об’єктах ці роботи так і не почалися (повинні бути виконані протягом 6-90 років). При цьому, із тих об’єктів, на яких ще не розпочалося виконання протизсувних заходів, у 6 випадках зсуви були зафіксовані в минулому столітті, а у 9 випадках – протягом 2001-2010 років.
Крім того, як встановили в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, станом на 1 грудня 2022 року в Києві нараховувалося 70 підпірних стінок, які технічно не обслуговуються. Із них на 12 об’єктах балансоутримувачами є різні юридичні особи, а ось щодо власників або користувачів решти 58 стінок у КП “СУППР” інформація була відсутня – підприємством лише було встановлено, що такі об’єкти розміщені на приватних земельних ділянках. При цьому, на час проведення аудиту КП “СУППР” і Департамент житлово-комунальної інфраструктури (ЖКІ) КМДА, якому це підприємство підпорядковане, так і не вирішили питання щодо інвентаризації таких споруд.
Аудитори КМДА підкреслили, що у КП “СУППР” недостатньо регламентовано процеси моніторингу територій, споруд та будівель у зсувонебезпечних місцях та контроль за додержанням будівельного режиму на зсувонебезпечних територіях. Наприклад, фахівці підприємства не здійснюють документальне оформлення та фотофіксацію порушень та їх усунень. При цьому, як зазначили “ревізори”, замість того, щоб регламентувати ці процеси і напрацювати механізму впливу на порушників протизсувного режиму, КП “СУППР” просто інформує про такі випадки органи місцевої та державної влади, які здебільшого не мають повноважень якось вирішувати ці проблеми.
Більше того – за інформацією аудиторів КМДА, КП “СУППР” визначило кількість наданих порушникам повідомлень в якості одного з ключових стратегічних показників своєї діяльності, навіть без врахування стану виконання відповідних листів. Тобто, ймовірно, “ревізори” натякнули на наявність у підприємства т.зв. “палкової системи” – коли робота працівників оцінюється відповідно до виконаних ними “планів” по кількості “виписаних листів-повідомлень”. На переконання аудиторського департаменту столичної мерії, насправді така діяльність не відображає “продуктивність та ефективність стану досягнення підприємством результатів” у даній сфері.
Аудитори зробили висновок, що “передбачений статутом КП “СУППР” інженерний захист територій, будівель і споруд від зсувів та обвалів шляхом будівництва нових протизсувних об’єктів та капремонту існуючих практично не здійснюється. Фактично підприємство лише займається поточним утриманням та експлуатацією балансових активів (раніше побудованих протизсувних споруд. – KВ)”.
Разом з тим, за даними “ревізорів”, підприємство не надто вдало справляється і з такою діяльністю. Так, під час аудиту було встановлено ймовірну нестачу 76 одиниць протизсувних споруд (підпірних стінок, лотків тощо) залишковою вартістю 1 млн гривень. Більшість цих об’єктів – 55 – були зруйновані фізичними та юридичними особами при проведенні будівельних робіт, з яких 48 протизсувних споруд були знесені без погодження з Київрадою. У інших 7 випадках забудовники такі погодження мали і повинні були звести та передати до комунальної власності нові споруди, але цього так і не було зроблено. Ще 20 протизсувних споруд було зруйновано внаслідок стихійного лиха – принаймні, такі дані “ревізори” наводять у своєму звіті.
Аудитори КМДА вважають, що така ситуація стала наслідком “недотримання процедур проведення інвентаризацій протягом десяти років”. Зокрема, за інформацією “ревізорів”, результати щорічних інвентаризацій, які здійснювало КП “СУППР”, не містять інформації про вказані нестачі.
Також в аудиторському підрозділі столичної мерії встановили факти “сумнівної” перереєстрації комунальних гідротехнічних споруд, що знаходяться на балансі КП “СУППР”, та їхнього подальшого використання не за призначенням.
Так, “ревізори” з’ясували, що в 2019 та 2021 роках Міністерство інфраструктури України нотаріально зареєструвало право власності на гідротехнічні споруди біля річки Дніпро у Наводницькому парку і на Набережному шосе поруч з річковим вокзалом (загальна залишкова вартість – 3,5 млн гривень), які обліковуються за КП “СУППР”. Водночас, право господарського відання на вказані споруди було зареєстровано за ДП “Адміністрація річкових портів” (“АРП”), яке перед цим зареєструвало зазначені об’єкти в Регістрі судноплавства України у вигляді причалів.
Аудиторам стало відомо, що “спроби аналогічного оформлення частин гідротехнічних споруд в Регістрі судноплавства України чинились “Адміністрацією річкових портів” ще з 2008 року”, але частина таких “реєстрацій” була скасована в судових інстанціях. Поза тим, як зазначено в аудиторському звіті, на теперішній час у Регістрі судноплавства України виявлено реєстрацію за ДП “АРП” ще частини трьох інших балансових гідротехнічних споруд КП “СУППР” (берегоукріплення вздовж Набережного шосе між станцією метро “Дніпро” та пам’ятником засновникам міста у Наводницькому парку) загальною вартістю 2,1 млн гривень, що “створює підґрунтя і ризик для вибуття цих об’єктів з комунальної власності Києва”.
В аудиторському звіті уточнюється, що КП “СУППР” зверталося зі скаргою щодо такої реєстрації до Міністерства юстиції України, але там “комунальникам” було відмовлено в задоволенні їхніх клопотань “у зв’язку з непідтвердженням права власності” на вказані споруди. При цьому, ще в 2021 року підприємство подало позови до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) стосовно оскарження дій нотаріуса, який реєстрував право власності на вказані споруди за вищезгаданими держструктурами, проте станом на момент проведення аудиту служителі Феміди не винесли рішення по таким справам. Також КП “СУППР” направило повідомлення щодо вказаних фактів до Нацполіції, але, як встановили аудитори, у підприємства відсутня інформація щодо “результатів реагування на це повідомлення”.
Разом з тим, аудитори відмічають факти комерційного використання сторонніми суб’єктами господарювання вищевказаних гідротехнічних споруд. Наприклад, споруда біля річкового вокзалу використовується для “швартування теплоходів для прогулянок мешканців та туристів по річці Дніпро”, а споруда в Наводницькому парку – для “швартування великих ресторанних комплексів” (йдеться про т.зв. “плавучі” ресторани “Веранда на Дніпрі”, “Причал” тощо. – KВ).
Крім того, “ревізори” встановили, що частина об’єкта КП “СУППР” у Наводницькому парку була забудована – на ній розміщена тераса біля ресторану “Гавана” довжиною орієнтовно 15 м та шириною 10 м, у зв’язку з чим обслуговувати цю частину гідротехнічної споруди не є можливим.
Що цікаво, на думку “ревізорів”, реєстрація за Мінінфраструктури права власності на гідротехнічну споруду на Набережному шосе створює ризик її неналежного обслуговування КП “СУППР”. Зокрема, аудитори вважають, що це може призвести до порушень роботи всієї штольнєвої система (інженерна система відводу ґрунтових вод і запобігання зсувів. – KВ), яка розміщена під пам’ятником Магдебурзького права, Володимирською гіркою, фунікулером та іншими спорудами на правому березі Дніпра в Києві, оскільки “злив дренажної води відбувається зливними каналами, які розміщені у землі та мають вихід у річку Дніпро під цією спорудою”. У свою чергу, як вважають “ревізори”, порушення в роботі зливної системи може призвести до накопичення води в грунті та його зсуву.
За результатами зазначеної перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав КП “СУППР” 17 рекомендацій щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Із них 5 рекомендацій були враховані керівництвом підприємства повністю, 8 – частково, ще 4 – не враховані. Втім, КП “СУППР” ще має час на виправлення своїх помилок, адже для переважної більшості рекомендацій розписано “дедлайн” виконання до 20 липня поточного року.
Зокрема, підприємство вже врахувало рекомендацію щодо “ініціювання створення робочої групи спільно з департаментами ЖКІ та комунальної власності КМДА для вирішення правових питань використання та обслуговування гідротехнічних споруд в умовах реєстрації прав власності на це майно ДП “АРП”. Також у якості “врахованої” позначена рекомендація стосовно того, щоб керівництво КП “СУППР” і Департаменту ЖКІ КМДА взяло на контроль вищезгаданий судовий спір з нотаріусами. Разом з тим, у підприємстві поки не врахували зауваження аудиторів стосовно можливості затвердження додаткового стратегічного показника ефективності діяльності, який би відображав, наскільки порушники вимог протизсувного режиму враховують рекомендації КП “СУППР” .
Як у столиці борються зі зсувами
Як повідомляла KВ, станом на 2018 рік у Києві нараховувалося 126 зсувонебезпечних ділянок. У той період КП “СУППР” повідомляло, що найбільше небезпечних зон налічувалося у Печерському районі – 42, а на другому місці був Голосіївський район – 35 ділянок. Зокрема, на зсувонебезпечних територіях знаходяться Олександрівська лікарня, Києво-Печерська Лавра, схили Маріїнського парку та Парку Вічної Слави, ботанічні сади ім. М. Гришка та О. Фоміна, НСК “Олімпійський” тощо.
Читайте: В Киеве насчитывается 126 оползнеопасных участков (адреса)
При цьому, столична влада не надто вдало справлялася із реалізацією інфраструктурних проєктів, направлених на “профілактику” зсувів. Наприклад, у 2017 році з бюджету Києва було виділено 69,7 млн гривень на проведення протизсувних робіт на 11 найбільш небезпечних об’єктах, де існувала ймовірність зсувів та руйнувань (у тому числі – на схилах Батиєвої гори, Совської балки тощо). Проте, тоді реалізувати усі свої плани керівництво міста не встигло. Усе це призводило зокрема і до того, що мешканці Києва самостійно фіксували у різних районах міста зсуви, які, серед іншого, призводили до руйнувань будівель.
Читайте: В КГГА за 4 млн гривен хотят узнать, где в столице есть оползнеопасные участки
Разом з тим, столичні забудовники нерідко ігнорують вимоги законодавства щодо необхідності погодження з КП “СУППР” будівельних робіт на зсувонебезпечних територіях. Зокрема, такий факт було зафіксовано при зведенні скандальної житлової багатоповерхівки на горі Щекавиця (вул. Лук’янівська, 22), проти якого протестували місцеві мешканці та яким цікавилися правоохоронні органи.
Читайте: Забудова Щекавиці: правоохоронці борються, в КМДА ігнорують
КП “СУППР” з 1 червня 2023 року очолює Юрій Власенко (на колажі праворуч). Його попередником на цій посаді був Анатолій Бойко (на колажі в центрі), який керував даним підприємством з лютого 2015 року і наразі займає в цьому КП посаду першого заступника директора.
У своїй діяльності “СУППР” підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, який з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко (на колажі ліворуч). Останній, до речі, позаминулого тижня отримав від правоохоронців підозру в розтраті бюджетних коштів при будівництві водопроводу для підключення житлових будинків та дитячо-юнацької спортивної школи “Атлет” у Дарницькому районі. За сферу ЖКХ столиці вже доволі давно відповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Фото: колаж КВ
