Через підконтрольні політикам фірми з бюджетів всіх рівнів щорічно викачуються сотні мільйонів гривень. Для того, аби захистити ресурси громади від корупційних зловживань, громадська організація “Антикорупційний штаб” створила проект “Приховані інтереси”, який дозволяє громадянам легко і швидко перевірити законність прийнятих владою рішень та виявити компанії, пов’язані з депутатами і чиновниками. Проект реалізовується зокрема в Києві та Білій Церкві. Про проект, виявлені конфлікти інтересів та реакцію на них з боку компетентних органів в інтерв’ю КиевVласть розповіла керівниця проекту, консультантка з персоналу ГО “Антикорупційний штаб” Юлія Гречка.
KV: Чому виникла ідея створити проект “Приховані інтереси”?
Юлія Гречка: Досить часто можна зіткнутися з ситуацією, коли на сесії міськради в ході прийняття рішення хтось з депутатів запевняє, що рішення важливо прийняти на прохання виборців. Потім виявляється, що мова йде не про виборців, а про фірму дружини або когось з родичів, яка отримує, наприклад, землю або комунальну нерухомість в оренду. Одразу цього зв’язку не видно. Потрібно аналізувати досить великий масив документів. Наприклад, стенограма сесії Київради, як правило, складає близько 300-400 сторінок. Щоб проаналізувати цей документ потрібна не одна година.
Ми вирішили створити інструмент оперативного виявлення конфлікту інтересів, який описаний у Законі “Про запобігання корупції”. Сьогодні це автоматизований Інтернет-ресурс. Він знаходиться у відкритому доступі, а отже дає можливість будь-кому провести аналіз щодо конфлікту інтересів за лічені хвилини.
За допомогою автоматичного аналізу на порталі проекту “Приховані інтереси” можна, завантаживши документ і натиснувши кнопку, за лічені хвилини отримати список, які компанії зустрічаються у документі і до якого депутата вони мають відношення.
Крім цього на сайті проекту можна подивитися інформацію по кожній персоні окремо.
Читайте: Антикоррупционная программа Киевсовета вступила в силу
KV: Хто фігурує у базі проекту “Приховані інтереси”?
Юлія Гречка: Всі депутати, члени виконкомів, міський голова, його заступники, секретар. У базі міститься інформація про вказані персони, члени їх родин та компанії, до яких вони причетні або були причетні.
Якщо наші партнери – місцеві громадські організації – проявляють ініціативу щодо розширення переліку фігурантів, то ми це робимо. Наприклад, в нас доволі велика база по Білій Церкві саме завдяки співпраці з місцевими партнерами – ГО “Зміни Білу Церкву”.
Проте наша мета не карати та саджати, а знижувати корупційні ризики, працювати на упередження. Коли депутати і чиновники бачать, що є увага до питання конфлікту інтересів, то вони починають про нього повідомляти або відмовляються від лобіювання певного рішення. Адже імідж та публічність все більше має значення. Україна сьогодні робить значні кроки у підвищенні прозорості державних процесів, а такі інструменти як “Приховані Інтереси” та “Антикорупційна карта ремонтів” дозволяють перетворювати отримані в результаті дані в алгоритми, що дозволяє громадянам не тратити час і зусилля на виявлення корупційних випадків, а відразу бити на сполох.
Чиновники це також добре розуміють, і тому збільшення складової прозорості у процесах їхньої роботи сприяє їх сумліннішому дотриманню законів.
Читайте: Отец мэра Белой Церкви получил три гектара земли от горсовета
KV: Як пересічному громадянину зрозуміти, що у вашій базі достовірна інформація, в ній немає викривлення, упередженості тощо?
Юлія Гречка: Проект розпочали створювати у 2017 році. Спочатку на громадських засадах, потім його підтримали міжнародні організації. Наша діяльність фінансується за рахунок грантів. Зараз ми працюємо з Інститутом висвітлення війни та миру (IWPR). Зв’язку з жодною вітчизняною структурою в нас немає.
Також додатковим підтвердженням нашої неупередженості є те, що на нашому ресурсі акумулюється вся інформація по персоні виключно з відкритих джерел з обов’язковим посиланням на джерело інформації – сайт, на якому розміщені декларації declarations.com, сайт мінюсту та аналітична система YouControl. Є ситуації, коли ми по непрямим ознакам бачимо зв’язок фігуранта з особою або фірмою, але підтвердити це офіційно не можемо. У таких випадках інформація в базі вказується з доповненням “імовірний”.
KV: Чи активно сьогодні відвідують сайт проекту?
Юлія Гречка: Сама по собі тема конфлікту інтересів є дуже специфічною. Цільова аудиторія не всі громадяни України, а ті особи, які використовують нашу базу в професійних цілях – представники компетентних органів, громадських організацій, активісти, журналісти тощо.
Заходи на сайт як правило активізуються після кожної презентації або анонсу щодо появи нової інформації. Зараз багато людей цікавиться спецпроектом по виборам. Скоро з’явиться аналіз антикорупційної складової у виборчих програмах, що, думаю, також підніме нову хвилю цікавості до нашого проекту.
Читайте: Во всех проверенных декларациях кандидатов в президенты Украины обнаружены ошибки
KV: Депутати просять прибрати інформацію з сайту?
Юлія Гречка: Іноді так, але прибрати інформацію з сайту по їх запиту неможливо, ми впевнені в кожному написаному слові і все можемо підтвердити.
KV: Якщо під час збору та аналізу інформації виявляєте конфлікт інтересів як дієте далі?
Юлія Гречка: Такі випадки є. Дійсно під час аналізу декларацій виявляється багато цікавого. Наприклад, незадекларовані компанії. Ми пишемо звернення в Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) або Нацполіцію.
Наша юридична служба також допомагає громадським активістам та організаціям, які до нас звертаються щодо наявності конфлікту інтересів при прийнятті певного рішення або розгляду проекту. Ми консультуємо, пишемо звернення в НАЗК або в Нацполіцію.
Читайте: Сотник vs НАПК: нардеп обвинила агентство в политическом давлении
Можу сказати, що в цих питаннях Нацполіція більш ефективна. Від НАЗК дуже багато відписок.
Це підтверджує і статистика. У 2017 році НАЗК склали 147 протоколів щодо конфлікту інтересів. У 2018 році НАЗК склало 497 протоколів, з них 459 на 118 осіб стосуються саме конфлікту інтересів. Нацполіцією у 2017 році складено 1 359 протоколів, а в 2018 – 1 551 протокол.
KV: Приведіть приклади відписок НАЗК по вашим зверненням.
Юлія Гречка: Станом на січень 2019 року з 11 окремих звернень до НАЗК щодо конфлікту інтересів по жодному не передано справу до суду. По 4 випадках НАЗК не змогла витребувати документів та скласти протокол щодо перешкоджання діяльності.
Зокрема ми зверталися щодо підтримання рішення Київради “Про надання комунальному підприємству з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення “Спецжитлофонд” земельної ділянки для будівництва, обслуговування та експлуатації житлових будинків, в тому числі за програмою “Доступне житло”, та об’єктів соціальної сфери (школа, дитячий садок та консультаційно-діагностичний центр) між вулицями Жулянською та Чабанівською у Голосіївському районі міста Києва (Д-6600) (від 04.04.2016 № 08/231-1614/ПР)” депутатом Київради Володимиром Шарієм (з 10 березня 2016 року – директор КП “Спецжитлофонд” – KV). В кінці серпня 2018 року НАЗК нам повідомили, що проводили заходи по збору документів. Проте наше звернення було відправлено ще в грудні 2017 року. На сьогодні, по-суті, вже відсутні перспективи успіху у цій справі.
KV: За якою допомогою до вас звертаються найчастіше останнім часом?
Юлія Гречка: Зараз з питань конфлікту інтересів звернень не так багато. Найбільше звернень щодо проведення ремонтів. Ми нещодавно запустили проект “Антикорупційна карта ремонтів”. На цю інтерактивну карту в режимі реального часу з ProZorro викачуються і розміщуються всі закупівлі, які стосуються ремонтів. Користувачі карти можуть дізнатись всю інформацію про ремонти будинків та соціальних об’єктів, які робляться в їх місті за бюджетний кошт. Також є можливість залишити коментар або скаргу.
Наприклад, завдяки активізації мешканців Києва та легкому доступу до інформації про бюджетні видатки через “Антикорупційну карту ремонтів” до бюджету Києва повернули 260 тис. гривень.
Восени ми поширили оголошення про конкретні бюджетні видатки на житлові будинки в кількох районах Києва. За одним з таких оголошень до Штабу звернулись мешканці будинку по проспекту Науки, 24 зі скаргою на неякісний ремонт покрівлі їх дев’ятиповерхівки та проханням допомогти розібратись у ситуації.
З’ясувалось, що ремонт зроблено не якісно, а найближчим часом планувалось підписати акти виконаних робіт за виконання 100% оплатою. Проте, після ряду звернень мешканців та Антикорупційного штабу до розпорядника бюджетних коштів, було ініційовано та проведено обстеження ремонтних робіт за участі представників балансоутримувача, Голосіївської райдержадміністрації, замовника робіт, мешканців та експертів Антикорупційного штабу.
Додатково проведена експертиза виявила, що роботи виконані лише на 76%. В результаті деякі позиції робіт в наступному акті виконаних робіт були зняті і загальна оплата становила 522 тис. грн з 785 тис. грн. Таким чином вдалось вберегти для бюджету міста чверть мільйона гривень.
Читайте: На Позняках списывают бюджетные деньги на несуществующие ремонты жилого фонда
Довідка KV: Законом “Про запобігання корупції” зафіксовані поняття потенційного та реального конфлікту інтересів. Потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Наявність конфлікту інтересів не обов’язково призводить до корупції, однак істотно підвищує ризик вчинення корупційних діянь та є по суті їх передумовою.
З метою запобігання конфлікту інтересів суб’єкти зобов’язані повідомляти про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Також у частині другій статті 28 цього закону міститься пряма заборона спонукати підлеглих (прямо чи опосередковано) до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.
Фото: KV
