У Києві розгорається черговий скандал щодо потенційної забудови особливо цінної території. Наразі столична громадськість бореться за те, щоб ТОВ “Галерна затока” не змогло збудувати житлові та комерційні будівлі на 43 га землі в районі Галерного острову. Задля цього окремі активісти та депутати Київради планують в судовому порядку добитися розірвання договору оренди даних ділянок та створити на них пам’ятку природи “Ліс орхідей”, включивши туди й сусідній парк “Покол”. Але чи будуть мати успіх такі ініціативи, наразі залишається питанням. Справа в тому, що раніше повернути цю землю громаді через низку порушень законодавства не змогла прокуратура, а проєкт рішення щодо введення на даній території природоохоронного режиму вже має своїх опонентів. Найімовірніше, не в останню чергу все це пов’язано з тим, що за компанією-орендарем стоять люди із оточення бізнесменів Степана Черновецького і Василя Хмельницького (на колажі ліворуч і праворуч), які, вочевидь, мають вплив на різні гілки влади.
Як стало відомо KВ, найближчим часом на розгляд Господарського суду Києва може бути подано позов щодо розірвання договору оренди чотирьох земельних ділянок на вул. Галерній, 2 (Голосіївський район столиці), який було укладено між Київрадою і ТОВ “Галерна затока”.
Позивачем у відповідній справі виступить БО “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”), про що KВ повідомив столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, який представлятиме інтереси цієї організації в суді.
Мова йде про ділянки загальною площею 43,1 га, які призначені для житлової та комерційної забудови та які Київрада відвела вищезгаданій компанії ще в 2007 році. У відкритих джерелах відсутня точна інформація, коли було укладено договір оренди цієї землі, але відомо, що це було зроблено у період 2008-2010 років на виконання рішень господарських судів, які KВ не вдалося знайти в Держреєстрі судових рішень.
При цьому, як уточнив KВ Олександр Дядюк, дана угода не була зареєстрована у встановленому законодавством порядку, а тому термін оренди цих ділянок, який складає 25 років (крім однієї, що була передана на 5 років. – KВ), де-юре ще навіть не розпочався. На думку адвоката, це було зроблено для того, щоб не платити орендну плату і щоб “не закінчувався строк оренди”.
Примітно, що, згідно інформації Держреєстру речових прав на нерухоме майно, найбільша з чотирьох ділянок, які столична міськрада відвела в оренду ТОВ “Галерна затока”, площею 41,9 га, наразі дійсно не має землекористувача.
Як зазначив Олександр Дядюк, раніше оскаржити цей землевідвід в судовому порядку намагалася столична прокуратура. Серед головних аргументів правоохоронців було те, що частина вказаної землі по факту є акваторією Дніпра, яку, згідно з законодавством України, не можна відводити під забудову (за деякими винятками. – KВ). За словами правозахисника, служителі Феміди погодилися з аргументами прокуратури, але в задоволенні позову їй все ж було відмовлено – через пропущення строків позовної давності.
На переконання Олександра Дядюка, у випадку перемоги БО “КЕКЦ” в судах міська влада має розглянути питання стосовно встановлення на цій території “природоохоронного режиму” – тим паче, що відповідна ініціатива нещодавно була зареєстрована у столичній міськраді та навіть стала причиною гучних суперечок.
Зважаючи на усе це, KВ вирішила проаналізувати історію скандалів навколо даної території.
Невдачі прокуратури
1 жовтня 2007 року Київрада рішенням №434/3268 погодила передачу земельної ділянки на вул. Галерній, 2 площею 43,6 га в оренду ТОВ “Галерна затока” на 15 років “для реконструкції об’єктів і споруд під об’єкти відпочинку та спорту з подальшими їх експлуатацією та обслуговуванням, для благоустрою території з озелененням”. Цим же рішенням міська влада виключила дану ділянку з переліку озеленених територій загального користування.
На момент здійснення цього землевідводу вказана земля де-юре мала користувачів. Так, протягом 50-80-х років минулого століття міська влада відводила її частинами різним держструктурам, у тому числі – підрозділам управління рибного господарства УРСР під облаштування станцій прокату човнів. І відповідно до вищезгаданого рішення, Київрада скасувала свої “минулі” рішення щодо землевідводів як такі, “що не були виконані в установленому законодавством порядку”.
Надалі, 27 листопада 2008 року, столична міськрада рішенням №751/751 погодила внесення змін до рішення щодо передачі ділянки на вул. Галерній, 2 в оренду ТОВ “Галерна затока”.
Відповідно до цих змін, Київрада встановила нове цільове призначення даної землі, дозволивши використовувати її “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-адміністративного комплексу з приміщеннями громадського і торговельного призначення та паркінгами, з розташуванням об’єктів малоповерхової житлової забудови, з об’єктами рекреаційного призначення та багатофункціональним культурно-розважальним комплексом”.
Також змінами було передбачено зменшення площі переданої в оренду землі до 43,1 га (за яких причин це сталося, у відкритих джерелах не уточнюється. – КВ). При цьому, міська рада погодила її поділ на чотири ділянки – площею 41,9 га, 0,33 га, 0,10 га і 0,75 га (кадастрові номери – 8000000000:90:019:0064, 8000000000:90:019:0064, 8000000000:90:019:0127 та 8000000000:90:019:0063 відповідно). Крім того, столична влада вирішила збільшити термін оренди даної землі до 25 років – крім “останньої” ділянки, яка знаходиться в межах червоних ліній (в тому числі – в межах прибережних захисних смуг) і яку було передано ТОВ “Галерна затока” на термін 5 років.
Ділянка площею 41,9 га на карті, інші ділянки знаходяться східніше
Надалі, протягом 2013-2017 років, повернути цю землю столичній громаді в судовому порядку намагалися правоохоронці, про що зазначалося вище. В рамках двох судових справ, адміністративної та господарської юрисдикцій, Дніпровська екологічна прокуратура та міська прокуратура Києва добивалися скасування вищезгаданих рішень про передачу ділянки ТОВ “Галерна затока” та про внесення змін до рішення про цей землевідвід.
Зокрема, в екологічній прокуратурі вказували на те, що столична влада не мала права передавати вказану ділянку в оренду під забудову, адже ця земля, станом на період її відведення, входила до озелененої території загального користування рекреаційного призначення, на якій, відповідно до законодавства, повинна бути обмежена господарська діяльність.
Крім того,правоохоронці зазначали, що ділянка знаходиться на острові Галерному, який має значну екологічну цінність – мовляв, фахівці з ботаніки та екології виявили на ньому рідкісні види рослин і тварин, які занесені до Червоної книги України. Враховуючи ці та інші факти, в екологічній прокуратурі дійшли висновку, що відведення цієї землі саме з таким цільовим призначенням може вплинути на її природний стан.
У свою чергу, в столичній прокуратурі повідомили суддям про те, що Київрада, змінюючи цільове призначення вже відведеної землі, порушила низку вимог законодавства. Зокрема, як вказували правоохоронці, відповідне рішення було прийнято без позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації та без затвердженої містобудівної документації.
Також у прокуратурі зазначали, що зміна цільового призначення була здійснена “без врахування інтересів громади щодо намірів відведення ділянок під забудову” – мова йшла про те, що в даному випадку перед прийняттям рішення не було проведено громадські обговорення.
Втім, як було вказано вище, в кінцевому результаті служителі Феміди відмовили правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Природоохоронна ініціатива
Надалі, більш ніж на п’ять років, скандали і спори щодо цієї території дещо затихли. Але вже на початку поточного року почався чергових раунд суперечок стосовно того, як мають використовуватися вказані ділянки.
Так, 13 січня 2023 року депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”) зареєструвала в міськраді проєкт рішення №08/231-40/ПР “Про оголошення природного об’єкту комплексною пам’яткою природи місцевого значення “Ліс орхідей”. Згідно з цією ініціативою, до складу вказаного природоохоронного об’єкта має увійти територія в межах заплави затоки Миколайчик, самої затоки і острова Галерного, а обов’язки щодо його охорони планується покласти на КП “Управління зелених насаджень (УЗН) Голосіївського району”. Відповідний проєкт було розроблено науковцями Благодійної організації “Благодійний фонд Дніпровського району Києва “Київський еколого-культурний центр”.
Згідно з проєктом рішення, загальна площа майбутньої пам’ятки природи має скласти 90,5 га, з яких 45,5 га обліковуються за КП “УЗН Голосіївського району” (територія парку “Покол”), а 45 га – не надані у власність чи користування. Щодо другої частини території – це саме та земля, яку Київрада в 2007 році відвела в оренду ТОВ “Галерна затока”.
Необхідність встановлення “охоронного режиму” на цій локації Ксенія Семенова пояснила, серед іншого, тим, що в даній місцевості було знайдено “величезні популяції чотирьох видів рослин (любка дволиста, коручка болотна, коручка чемерникоподібна та пальчатокорінник м’ясочервоний), які занесені до Червоної книги України, і 19 видів птахів, значна кількість яких охороняються Бернською конвенцією”.
18 січня 2023 року ТОВ “Галерна затока” направило до Київради лист, згідно з яким компанія попросила столичну владу не затверджувати запропонований Ксенією Семеновою проєкт рішення – у зв’язку з тим, що це може вплинути на її інтереси. У зверненні було зазначено, що до складу пам’ятки “Ліс орхідей” планується включити чотири ділянки, які було відведено вказаній компанії на підстав вищезгаданого рішення Київради №434/3268 від 1 жовтня 2007 року.
При цьому, в цьому листі було підтверджено інформацію стосовно того, що офіційно ТОВ “Галерна затока” не є користувачем даної землі – в ньому було вказано, що компанія наразі “перебуває в процесі оформлення орендних відносин щодо земельних ділянок”. Чому за стільки років не було укладено договір оренди, компанія не уточнила.
Примітно, що у своєму зверненні ТОВ “Галерна затока” повідомило, що воно є власником розміщених на цих ділянках об’єктів нерухомості загальною площею 659,7 кв. м, але наразі таку інформацію можна поставити під сумнів. Справа в тому, що в рамках вищезгаданої судової справи за позовом столичної прокуратури було встановлено, що хоча компанія з 2008 року де-юре володіє будівлями і спорудами площею 659,7 га на вул. Галерній, 2, насправді ця земля фактично вільна від забудови. Про це, мовляв, стало відомо за результатами низки обстежень, здійснених в 2016 році.
У минулому місяці в столичній міськраді розпочалося попереднє обговорення вищезгаданого проєкту рішення. Але, зважаючи на те, як проходить погодження, можна припустити, що до затвердження документу авторства Ксенії Симонової ще далеко.
Справа в тому, що 7 березня 2023 року комісія Київради з питань екологічної політики перенесла розгляд цього та інших проєктів рішень щодо створення пам’яток природи, а також доручила Управлінню екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА) розробити Порядок оголошення територій об’єктами природно-заповідного фонду (ПЗФ).Таке рішення було прийнято за ініціативою члена вказаної комісії Юлії Лимар (фракція “УДАР”).
Свою позицію депутатка пояснила тим, що з одного боку законодавство України регулює процеси “заповідання” територій, а з іншого – міська влада на практиці має проблеми зі створенням таких об’єктів. Зокрема, за словами Юлії Лимар, трапляється так, що до складу об’єктів ПЗФ потрапляють ділянки, які знаходяться в користуванні чи власності “сторонніх” землекористувачів, і це стає причиною судових процесів стосовно оскарження відповідних рішень Київради, в яких міська влада нерідко програє. У зв’язку з цим, на думку депутатки, Київрада повинна мати чіткий алгоритм дій щодо створення об’єктів ПЗФ.
Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25
Такі заяви Юлії Лимар викликали значний суспільний резонанс. 29 березня 2023 року БО “КЕКЦ” на своїй сторінці у Facebook звинуватила депутатку в “створенні штучних і явно незаконних та надуманих перешкод у впровадженні ініціатив екологічної спільноти щодо створення нових об’єктів ПЗФ”.
Активісти висловили думку, що, ініціюючи розробку вищезгаданого Порядку, Юлія Лимар насправді намагається заблокувати створення заповідної зони та допомогти потенційним забудовникам даної території. У зв’язку з цим БО “КЕКЦ” оголосив про початок кампанії з відкликання Юлії Лимар зі складу комісії Київради з питань екологічної політики, про що організація надіслала відповідний лист столичному меру Віталію Кличку.
Хто хоче забудувати Галерний острів
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Галерна затока” було зареєстроване в жовтні 2006 року. Керівницею компанії вказано Наталію Рісухіну. Засновниками цього ТОВ є мешканці Києва Олександр Кисарець (має 2% в статутному капіталу), Сурен Мікаелян, Нікіта Романенко (обидва – по 24%) та Володимир Весельський (50%), який також є кінцевим бенефіціаром даної компанії.
Володимир Весельський очевидно входить до оточення народного депутата України IV-VII скликань та засновника інвестиційної групи “UFuture” Василя Хмельницького і його бізнес-партнера, ексдепутата Київради Андрія Іванова.
Зокрема, Весельський у 2004-2008 роках був керівником ТОВ “Євросфера”, яку система Youcontrol прямо відносить до згаданої “UFuture” (ця група об’єднує більше двох сотень компаній, зайнятих у галузях нерухомості, інфраструктури, відновлюваної енергетики, фармацевтики тощо). Також, серед іншого, Володимир Весельський у 2016-2021 роках був зазначений керівником ТОВ “Київзембуд”, офіційним власником якого у 2020 році був Юрій Серещенко – керівник венчурного фонду QPDigital, що, за інформацією ЗМІ, пов’язаний з вищезгаданим Андрієм Івановим.
Також не чужим для оточення вищезгаданих Хмельницького та Іванова є й інший співзасновник ТОВ “Галерна затока” – Нікіта Романенко. Наприклад, він є керівником ТОВ “Європейські столиці”, а підписантом цієї компанії з 2019 року є Андрій Дмитрюк, який паралельно є директором ТОВ “Земельний центр” – компанії з тієї ж групи “UFuture”.
Як повідомляла KВ, ТОВ “Земельний центр” є засновником ТОВ “Агрокомбінат “Хотівський” – компанії, яка у 2017-2018 роках на сумнівних підставах, без рішення Київради, зареєструвала за собою право оренди на низку ділянок в районі парку “Феофанія” та місцевості “Пирогово”, що належать громаді Києва.
Задля того, щоб повернути цю землю до комунальної власності, столичній прокуратурі довелося звертатися з позовами до суду, і наразі відповідні спори, схоже, ще тривають. За даними ЗМІ, на одній з таких ділянок “Агрокомбінат “Хотівський” планував (чи досі планує) зведення житлового комплексу, в чому зацікавлені вищезгаданий Андрій Іванов та бізнесмен Степан Черновецький – син ексмера Києва Леоніда Черновецького (був міським головою столиці в 2006-2012 роках).
Читайте: Как окружение Василия Хмельницкого борется с прокуратурой за землю в столичной “Феофании”
Нагадаємо також, що за схожою схемою, без погодження зі столичною владою і використовуючи нотаріуса, ще одна компанія з орбіти Василя Хмельницького – ТОВ “Агрофірма “Зодіак” – декілька років тому зареєструвала на себе право постійного користування на 74,4 га землі на Осокорках (Дарницький район Києва). Цей факт викликав значний суспільний резонанс – зокрема, через те, що, на думку експертів, вказане ТОВ не мало жодного відношення до зазначеної ділянки, а для її реєстрації, ймовірно, були використані підроблені документи.
Наразі дана компанія намагається в судовому порядку оскаржити дії Київради, КМДА та накази Міністерства юстиції та Держгеокадастру, які восени 2021 року скасували сумнівні реєстраційні дії.
Читайте: Під сузір’ям Дерибану: в киян намагаються “віджати” 74,4 га землі на столичних Осокорках
Вищезазначений співзасновник ТОВ “Галерна затока” Нікіта Романенко, ймовірно, також має зв’язки з родинним бізнесом Черновецьких. Наприклад, він є офіційним власником ТОВ “Бізант”, співвласником якого до квітня 2021 року був Андрій Левін – останній, за даними ЗМІ, був довіреною особою Леоніда Черновецького на виборах президента України у 2004 році та директором Васильківського відділення “Правекс-Банку”, що належав колишньому градоначальнику столиці.
Той же Левін наразі є директором ТОВ “КУА “Валприм”, кінцевим бенефіціаром якого є саме Степан Черновецький. При цьому, ТОВ “Бізант” і ТОВ “КУА “Валприм” мають й інший очевидний зв’язок: наразі засновником першої компанії вказана фірма з Кіпру “Осіаніо Ентерпрайзес Лімітед”, яка до 2016 року була засновником другої компанії.
Читайте: У Степана Черновецкого хотят отобрать землю под ЖК “Svitlo Park”
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих ( з 2 квітня 2021 року, вона виконувала обов’язки керівника цієї структури). Роботу даного структурного підрозділу з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Управління екології та природних ресурсів КМДА з 11 лютого 2021 року очолює Олександр Возний. Діяльність цього управління протягом більш ніж семи років контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Комісію Київради з питань екологічної політики з 8 грудня 2020 року, з початку діючого IX скликання Київради, очолює депутат Денис Москаль (фракція “ВО “Батьківщина”). Крім нього до складу цього органу входять ще четверо депутатів Київради.
Фото: колаж КВ
