Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб.
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з’ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об’єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об’єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов’язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об’єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити.
Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме “пішло на спочинок” через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткой
