Столична міськрада планує забезпечити демонтаж за кошти міського бюджету аварійної диспетчерської КП “Київпастранс” на вул. Кіото біля станції метро “Лісова”. Офіційна підстава – аварійний стан будівлі і відсутність фінансових ресурсів для її відбудови. При цьому відомо, що ця споруда заважає ТОВ “Женсан”, фактичним власником якого є мультимільйонер Вагіф Алієв (на колажі ліворуч), будувати там гігантський ТРЦ, проти якого давно виступають місцеві мешканці. І навіть спроба “Женсана” змусити керівництво Києва демонтувати даний об’єкт на підставі рішення суду не мала успіху. Очевидно, що бенефіціарам будівництва ТРЦ можна було запропонувати викупити в столичної громади аварійну будівлю, але міські депутати чомусь віддають перевагу “жесту доброї волі”.
Як стало відомо KВ, найближчим часом депутатам Київради запропонують затвердити проєкт рішення “Про надання згоди КП “Київпастранс” на знесення та списання нежитлової будівлі “Диспетчерський пункт 3 (Кіото)” (№08/231-1007/ПР від 21 серпня 2023 року).
Суб’єктом подання виступив депутат міськради Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”). Наразі цей проєкт рішення проходить погодження постійних комісій столичного муніципалітету. 30 серпня 2023 року його вже підтримала комісія Київради з питань власності та регуляторної політики.
Згідно з документом, йдеться про будівлю площею 144 кв.м. на вул. Кіото, 10 в Деснянському районі Києва, яка раніше використовувалася “Київпастрансом” як диспетчерська, але наразі не експлуатується.
У пояснювальній записці до проєкту рішення зазначено, що станом на квітень 2023 року даний об’єкт було визнано аварійним, і експерти зробили висновок, що будівля непридатна для використання за цільовим призначенням. Там також уточнюється, що проведення реконструкції цього об’єкту є “технічно та економічно недоцільним”. Через це, як зазначено в документі, вказана споруда потребує повного демонтажу, а на її місці потрібно звести “нову будівлю згідно розробленого проєкту”. Чи йдеться саме про нову диспетчерську і який “розроблений проєкт” згадується в цьому випадку, в проєкті рішення не уточнюється.
“Це питання вже давно піднімається. До Юрія [Федоренка] звернулася громадська організація (яка сама, не уточнюється. – KВ), яка попросила зайнятися ним. У міста наразі немає і в осяжному майбутньому не буде можливості капітального ремонту [будівлі], бо це “адські кошти”, – підкреслив у ході засідання комісії Київради з питань власності та регуляторної політики її голова Михайло Присяжнюк (фракція “Слуга народу”).
Зазначимо, відповідно до діючого в столиці Порядку списання об’єктів комунальної власності територіальної громади, знесення та демонтаж нерухомого майна “забезпечується безпосередньо суб’єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває”. Тобто, фактично йдеться про те, що КП “Київпастранс” повинно буде знести вказану будівлю за власний кошт (читай – кошти бюджету Києва.- KВ).
Суд на боці інтересів громади Києва
Як з’ясувала КВ, протягом останніх двох років колишня диспетчерська на вул. Кіото, 10 була предметом судового спору, ініціатором якого було ТОВ “Женсан”- орендар комунальної земельної ділянки під цією спорудою (площа ділянки 4,01 га, кадастровий номер – 8000000000:62:035:0030, договір оренди було укладено з Київрадою 8 вересня 2005 року). Ще у жовтні 2021 року вказана компанія звернулася із позовом до Господарського суду Києва стосовно визнання протиправною бездіяльності КП “Київпастранс” та Київради щодо невчинення дій по списанню вказаної будівлі та їхнього зобов’язання списати даний об’єкт.
ТОВ “Женсан” вдалося добитися часткового задоволення вимог на першому етапі цього спору – 10 лютого минулого року столичний госпсуд зобов’язав “Київпастранс” “усунути компанії перешкоди в користуванні ділянкою”. Втім, надалі, 31 серпня 2022 року Північний апеляційний госпсуд задовольнив апеляційну скаргу “Київпастрансу” і скасував рішення суду першої інстанції. А вже 20 грудня того ж року Касаційний госпсуд відмовив ТОВ “Женсан” у задоволенні його касаційної скарги і залишив у силі “програшну” для компанії постанову апеляційного суду від 31 серпня. Таким чином, “Женсан” не змогло довести служителям Феміди обґрунтованість своїх вимог.
Аргументи компанії були досить простими. Її юристи вказували на те, що “наразі на вищевказаній ділянці проводяться будівельні роботи, а будівля диспетчерської, яка розміщена на цій території, знаходиться в аварійному стані та становить загрозу для життя та здоров’я працівників ТОВ “Женсан”. Йдеться про “будівництво багатофункціонального торговельного центру з багатоповерховим паркінгом та реконструкції площі біля станції метро “Лісова”. При цьому, у компанії вказували на те, що, згідно з експертним висновком щодо стану вказаної споруди (ще один документ, який був виготовлений на замовлення “Женсану”. – KВ), відновлення даної будівлі є технічно та економічно недоцільним, а тому вона “підлягає демонтажу задля безпеки людей, які будуть знаходитись на земельній ділянці”.
Як стверджували у ТОВ “Женсан”, компанія неодноразово зверталася до столичної влади і до “Київпастрансу” стосовно знесення диспетчерської, але “відповідачі ухиляються від вчинення дій, спрямованих на списання відповідного комунального майна”.
У свою чергу, у Київраді офіційно виступали проти задоволення даного позову. Зокрема, юристи столичного муніципалітету вказували на те, що “Женсаном” не було доведено, що диспетчерський пункт на вул. Кіото, 10 “не може бути в установленому порядку відчужений”. Хоча, мовляв, вищезгаданим Порядком списання передбачено, що списувати можна лише те майно, яке ніяк не може використовуватися та не може бути відчужене. Що саме мали на увазі представники міськради, в судових документах достеменно не уточнюється, але, можна припустити, що вони у тому числі натякали на можливість продажу даній компанії цієї будівлі.
Скріншот постанови апеляційного суду від 31 серпня 2022 року
Разом з тим, у “Київпастрансі” повідомили суддям, що диспетчерський пункт був наданий йому в господарське відання раніше, ніж ТОВ “Женсан” отримало вказану ділянку в оренду, а тому, мовляв, КП ніяким чином не порушувало “права позивача щодо користування земельною ділянкою”. При цьому, ще на етапі апеляційного розгляду цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що “ефективним та достатнім способом захисту прав позивача було б зобов`язання КП “Київпастранс” як балансоутримувача майна встановити постійний нагляд за будівлею чи вжиття заходів для обмеження доступу до будівлі”.
Скандальний ТРЦ
Як неодноразово повідомляла KВ, ТОВ “Женсан” має у власності та користуванні цілих шість ділянок біля станції метро “Лісова” загальною площею 4,5 га. До слова, дві з цих ділянок, орієнтовною площею близько 0,18 га, столична міськрада передала компанії в оренду наприкінці 2021-го – вже коли не перший рік тривали скандали навколо цієї запланованої забудови.
Читайте: Киевсовет передал еще один участок земли возле рынка “Лесного” компании из орбиты Вагифа Алиева
На даній територій “Женсан” давно планує побудувати торгово-розважальний центр (ТРЦ), який попередньо називатиметься “Lisova Mall” (раніше у відкритих джерелах згадувалась назва “Lesnaya Mall”) і матиме площу близько 171,1 тыс. кв.м. При цьому, столична влада ще у липні 2020 року передбачила, що між цим ТРЦ і вищезгаданою станцією підземки має бути “надбудований” надземний пішохідний перехід, який буде з’єднувати ці два об’єкти. Планувалося, що даний перехід буде збудований до 2023 року і його передадуть до комунальної власності громади Києва, але через низку обставин цього так і не було зроблено. Що цікаво, керівництво міста прямо не анонсувало, хто саме має звести перехід, лише згадавши, що цим має займатися “інвестор” – вочевидь, йшлося саме про ТОВ “Женсан”.
Орієнтовна територія забудови
Вже не перший рік компанія має проблеми з реалізацією свого проєкту. Зокрема, ТОВ “Женсан” не з першого разу отримало погодження на здійснення будівельних робіт. Наприклад, у липні 2020 року Держархбудінспекція (ДАБІ) відмовила компанії у видачі такого документу – підставами для цього називалося те, що ця забудова не відповідає Генплану Києва, що у проєкті ТРЦ не було забезпечено необхідної кількості паркувальних майданчиків тощо. Втім, надалі, у вересні того ж року “Женсан” все ж вдалося отримати “благословення” від ДАБІ.
Але навіть наявність дозвільних документів навряд чи змінить позицію значної частини громади Лісового масиву, яка протягом останніх років неодноразово виступала проти планів з будівництва ТРЦ на цій території. Серед іншого, місцеві мешканці вказували на те, що ця забудова загрожує розташованому поряд парку “Кіото” і що поява тут нового комплексу ще більше посилить проблему із “запаркованістю” просп. Броварського та прилеглих вулиць. Це, у свою чергу, може вплинути як на транспортний трафік у мікрорайоні, так і на зручність пересування пішоходів.
Читайте: Строительство скандального ТРЦ на “Лесной”: ГАСИ благословила, Киевсовет подсобил
Впливовий бенефіціар
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Женсан” було засновано в Києві в жовтні 2002 року. Керівником компанії вказано Олексія Луньова, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Валерія Потапенка.
Система Youcontrol відносить ТОВ “Женсан” до групи “Мандарин Плаза Груп”, яка об’єднує близько трьох десятків компаній. До портфелю цієї групи входять ТЦ “Мандарин Плаза”, ТРЦ “Lavina Mall”, ТРЦ “Ocean Mall” тощо. Засновником “Мандарин Плаза Груп” є Вагіф Алієв – відомий бізнесмен, що неодноразово входив до сотні найбагатших людей (22 місце у рейтингу “Форбс” у 2021 році зі статком у розмірі 460 млн доларів) і найбільших рантьє (за даними того ж “Форбсу” – друге місце у 2021 році з процентним доходом від нерухомості в розмірі 61 млн доларів) України. Бенефіціаркою “Мандарин Плаза Груп” система Youcontrol називає Марину Дорохіну, яка, судячи зі свого по-батькові (“Вагіфівна”) є донькою Вагіфа Алієва.
Зазначимо, КП “Київпастранс” з 30 серпня 2016 року очолює Дмитро Левченко (на колажі праворуч). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник столиці Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
