У наймолодшому місті Європи Славутичі відбувся XХІV-ий Міжнародний фестиваль дитячої демократії, телебачення, преси та творчості “Золота осінь Славутича”. Уявіть, що ви опинилися у країні ваших бажань, де здійснюються мрії. Тут вас оточують вірні друзі й творчості немає меж. Це країна безтурботного дитинства, де живе прекрасна чарівниця ЗОСя…
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Дві тисячі журналістів дитячих та молодіжних видань із України й не тільки, активної молоді, волонтерів (лідери учнівського самоврядування, молодіжні ради старшокласників), дитячо-молодіжних, шкільних організацій, творчих колективів та окремих вихованців, колективів театрального мистецтва, театрів мод із п’яти країн світу, – усі вони учасники цьогорічного фестивалю, до речі, тема котрого була “Славутич – місто нових ідей!”
На ЗОСі (а саме так, по-дівочому, називають фестиваль) завжжди присутні команди, які приїжджають до Славутича не вперше. Здавалося б, основні маршрути – “ФОК – Центральна площа”, “ПДМ – шкільна їдальня”, “ККК – виконком” – пройдені, колекцію хустинок зібрано, участь в усіх можливих номінаціях узято. То чому ж декого тягне на “ЗОСю” знову й знову?
Організатори переконані: “Недостатньо один раз запросити учасника на фестиваль. Потрібно змусити його сюди повернутись”. Звісно, ніхто не почує цих слів від Юрія Фомічева, голови оргкомітету фестивалю й міського голови або Ніни Єрьоміної, директорки Палацу дітей та молоді й фестивалю “Золота осінь Славутича”. За них говорять нові громадські проекти, цікавинки в розважальній програмі, зустрічі із зірковими гостями та багато іншого.
Цікаво, які нові ідеї реалізувались безпосередньо на ЗОСі-2017? А їх і немало. Уперше в конкурсній програмі з’явилися дві нові номінації – “Вокальне мистецтво” та “Хореографічне мистецтво”, відбулася техно-вечірка за участі закордонних ді-джеїв. Та, мабуть, найбільш позитивних вражень учасникам фесту приніс виступ MamaRika.
.jpg "“Золота осінь Славутича” із цікавими заходами, новими номінаціями та ідеями")
“Усе це робиться для досвіду, щоб ми розуміли як далі працювати. Зараз ми, як діти, намагаємося відтворити все, що буде далі. Тобто я в принципі буду займатись тим самим, коли виросту. Я хочу бути верстальником”, – говорить Ася Коломієць, учасниця фестивалю з Києва.
Директор ПДМ та фестивалю Ніна Єрьоміна зазначає: “Ми пропагуєм і виховуєм молодих журналістів, тому що відбувається дуже багато майстер-класів від справжніх професіоналів. Це настільки підвищує рівень самоосвіти, саморозвитку, самопізнання молоді, що вони від’їжджають від нас і говорять про те, що це реальний трамплін у їхньому розвитку”.
Ще одна причина приїхати на ЗОСю – класно відпочити на фестивальних вечірках, заходах, концертах. Одним із таких є багаторічний “бренд” фестивалю – кольорове братання учасників. Це традиція, яка живе майже чверть століття. І за щорічної повторюваності не втрачає своєї теплоти й щирості, а лише збагачується новими яскравими фарбами. Кожен із учасників та гостей фестивалю, не пропускають цього дійства і залишають відбиток своєї долоні з фарбою на полотні ЗОСі та нестримно кидаються в обійми друзів! На 24 братання витратили близько 10 літрів фарби. Цьогорічна новинка – кольорові димові шашки. Із ними яскравіше. Також показали пейнтбол. Це так класно, коли дорослі люди забувають про свої проблеми й поводяться як діти.
.jpg "“Золота осінь Славутича” із цікавими заходами, новими номінаціями та ідеями")
Серед новинок 24-ої “Золотої осені Славутича” і культурно-мистецький проект “Вірші в місті”. Ніна Скочко, головний організатор цього проекту в рамках ЗОСі зазначає: “Починати щось нове завжди не просто, ризиковано, іноді – не вдячно. Та якби я не була впевнена, що це потрібно, що є люди, які підтримають, підхоплять цю ініціативу, не лишать сам на сам – нічого не було б. Зовсім. Тому це наша спільна перемога. Кожен, хто приїхав, прийшов, підтримав, ви зробили багато, адже люди були в захваті від такого заходу. Ще жодного разу в Славутичі не проходили поетичні вечори в кафе “Кав’ярня на майдані”.
Свої конкурсні завдання конкурсанти готували і вдень, і вночі. Писати та знімати дозволялося в будь-якому жанрі. Отож і понаписували, й познімали фестивальники на гран-прі. У номінації преса перемогла газета “Ватра” (м. Броди, Львівська обл., Україна), найкращими у фото був “Прес-центр “ТСН” (м. Кривий Ріг, Україна), у телебаченні завоювали нагороду студійці Limpid Look Production (м. Київ, Україна), у інформаційних технологіях гран-прі здобула знову ж таки команда “Прес-центр ТСН” (м. Кривий Ріг, Україна). У дитячій демократії (конкурсна гра “Як стати мером?”) перемога дісталася славутицькій команді “The BEST FUTURE”. У вокальному й хореографічному мистецтвах гран-прі здобули Вероніка Морська, колектив “Співограй” (м. Біла Церква, Київська обл., Україна) та зразковий хореографічний ансамбль “Славутич”, Дитяча школа мистецтв (м. Славутич, Київська обл., Україна), відповідно.
За словами організаторів фесту, ЗОСя виховала не одне покоління журналістів, які нині працюють у провідних українських медіа. Тож уже взялися готуватися до наступного 25-го ювілейного фестивалю.
І на останок зазначу: хтось живе від зарплатні до зарплатні, хтось – від побачення до побачення. А я живу від ЗОСі до ЗОСі, бо ЗОСя – це і є життя. Тож ми з нетерпінням чекатимемо на наступну ЗОСю, двадцять п’яту, ювілейну.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото автора
