Війна продовжує завдавати жорстокі удари по агропромисловому комплексу Київщини. Починаючи з 2022 року збитки сягають вже понад 236 млн гривень. Історії аграріїв, підприємців та фермерів наочно демонструють масштаби руйнувань, завданих війною сільському господарству в пристоличному регіоні. Знищена техніка, пошкоджена інфраструктура, втрачені врожаї та поголів’я тварин і птахів. Російська агресія призвела не лише до фізичних втрат, а й до глибокої кризи в аграрному секторі. Які збитки завдала війна агросектору Київщини та як держава підтримує аграріїв, про перспективи відновлення та історії фермерів Київщини, — у матеріалі КВ.
Як дізналася КВ, з лютого 2022 року росіяни завдали збитків агропромисловому комплексу Київщини попередньо на понад 236 млн гривень.
Управління агропромислового розвитку Київської облдержадміністрації (АПР) у відповідь на запит КВ повідомило, що внаслідок збройної агресії рф проти України великих збитків завдано агропромисловому комплексу, зокрема, в галузях рослинництва та тваринництва. На багатьох підприємствах зруйновано виробничі потужності, викрадено або знищено сільськогосподарську техніку.
За інформацією АПР Київської ОДА загальна сума збитків становить 236,3 млн гривень. І ця сума буде збільшуватися, адже на деяких підприємствах, які постраждали, ще тривають підрахунки.
“Внаслідок бойових дій у 38 суб’єктів господарювання викрадено/знищено понад 484 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання. За попередніми обрахунками сума збитків складає 240375,01 тис. гривень, з них: неодержані доходи за користування земельними ділянками сільськогосподарських підприємств становлять 685,43 тис. гривень”, – йдеться в документі.
Інфографіка: Сума загальних збитків та втрат сільгосппідприємствами Київщини внаслідок війни
Рослинництво
За даними АПК, як з’ясувала КВ, унаслідок російської агресії постраждали щонайменше 32 суб’єктів господарювання. Втрати в галузі рослинництва за попередніми підрахунками становлять майже 344 млн гривень.
З них 18 підприємств, які займалися виробництвом, зберіганням та переробкою зерна, втратили понад 142 млн гривень. Інше підприємство, спрямоване на садівництво та виноградарство, втратило понад 2 млн гривень. Через обстріли також постраждали два підприємства з вирощування овочевих культур — на майже 200 млн гривень.
Також необхідно збільшувати витрати на рекультивацію ріллі, яка зараз не придатна до використання. Площа такої ділянки — 11 854,38 га.
Інфографіка: Загальні втрати в рослинництві
Так, за даними Держстату, найнижчі показники урожайності за всіма категоріями культур припали саме на 2022 рік. Особливо це помітно по зерновим культурам, озимій та ярій пшениці – всього понад 38 центрів за гектар попри сталі понад 50 центнерів у 2021 році. А також кукурудзі – з 86,7 до 61,6 центнера за гектар. І лише у 2023 ці показники почали частково відновлюватися до попередніх рівнів.
Таблиця: Урожайність основних сільськогосподарських культур 2021-2023 роки
Тваринництво
У п’яти сільськогосподарських підприємствах, які займаються скотарством, унаслідок бойових дій загинуло понад 338 голів. Частково підрахований розмір збитків за знищену худобу становить понад 1,7 млн гривень.
Крім тварин, було пошкоджено три корівники, три склади, сіносховище та кормоцех. Фахівці ще підраховують попередню вартість таких збитків.
У чотирьох інших підприємствах загинуло 3890 голів свиней, що завдало збитків на понад 14,2 млн гривень. Також було пошкоджено дві будівлі для утримання тварин.
Інфографіка: Загальні втрати в тваринництві
Птахівництво та бджільництво
Від російської агресії постраждало і птахівництво Київщини. Таким чином, у двох підприємствах — ПП “Концерн СВК” та ТОВ “Рудницький екопродукт” — загинуло понад 106 тисяч голів птиці.
В Управлінні АПК для КВ зауважили, що розмір збитків згідно з балансовою вартістю майна сягає 3,8 млн гривень. Унаслідок обстрілів, також пошкоджені 4 будівлі пташників та огорожа на суму за актом — 81 тис. гривень, а згідно з балансовою вартістю майна – 9,1 млн гривень. В одному з таких господарств збитки за корми та інкубаційні яйця становлять 1,5 млн гривень.
Унаслідок агресорських дій росії, у ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця” загинуло 120 бджолосімей. Це завдало збитків підприємству на 240 тис. гривень.
Інфографіка: Загальні втрати в рослинництві та бджільництві
Що пропонує держава
Для відновлення сільськогосподарського сектору після російської агресії, держава пропонує аграріям фінансову підтримку: доступні кредити, програми підтримки та урядові заходи.
Зокрема, у відповіді на запит КВ, Міністерство аграрної політики та продовольства України повідомило, що в Україні на державну підтримку можуть розраховувати сільськогосподарські товаровиробники, які використовують меліоровані землі та організації водокористувачів. А сімейні фермерські господарства можуть розраховувати на додаткову підтримку у вигляді доплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Водночас одним із найвідоміших інструментів підтримки малого та середнього бізнесу у 2024 році є Програма “Доступні кредити 5-7-9%”. Це спрощена процедура отримання банківських кредитів за зниженою процентною ставкою. За даними Мінагрополітики, у держбюджеті на 2024 рік для її реалізації передбачили 18 млрд гривень. З них орієнтовно 10 млрд гривень планується спрямувати аграрним підприємствам. У рамках Програми аграрії можуть отримати кредит на інвестиційні цілі та фінансування оборотного капіталу у розмірі до 90 млн гривень під 5-9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
Також додатковим державним інструментом фінансової підтримки мікро-, малого та середнього підприємництва є діяльність Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Його мета — покращення доступу агровиробників до фінансових ресурсів та надання їм додаткових можливостей для розвитку.
Фонд надає кредитні гарантії для первинних виробників сільськогосподарської продукції, що обробляють не більше 500 га землі на строк до 10 років у розмірі до 50% кредитних зобов’язань як для інвестицій, так і для обігових коштів. Фонд співпрацює з Програмою “5-7-9”, чим має забезпечувати більш зміцнену систему підтримки для малих фермерів.
Мінагрополітики наголошує, що для державної підтримки виробників плодів, ягід, винограду та хмелю існує механізм використання коштів, передбачених у держбюджеті за програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». Так, у період з 2021 по 2022 рік такою підтримкою скористалися близько 30 підприємств області.
Водночас кошти Державного бюджету України на 2022 рік, які передбачені Мінагрополітики на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, у повному обсязі спрямовані до резервного фонду державного бюджету. Це відбувається з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах воєнного стану.
Крім перелічених програм з 1 липня 2022 року стартувала нова урядова програма “єРобота”. Урядова грантова програма “єРобота” передбачає підтримку малого і середнього бізнесу. Серед її переваг – можливість для всіх охочих створити новий бізнес або розвивати вже наявний за напрямками “Своя справа”, “Свій сад”, “Своя теплиця” та “Новий рівень”.
Так, за даними Мінгарополітики, на 2024 рік за програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» передбачено 1,37 млрд гривень. З них для розвитку садівництва, ягідництва, виноградарства та тепличного господарства виділили 479,5 млн гривень.
Станом на 12 липня 2024 року Мінагрополітики ухвалило 185 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 795,1 млн гривень. Також затвердили 53 накази для створення або розвитку тепличного господарства на загальну суму 273,4 млн гривень. Слід зазначити, що максимальна сума гранту по садах складає 10 млн гривень, по теплицях – 7 млн гривень.
Підтримка агросектору Київщини
Що стосується конкретно Київської області, то за час функціонування урядової грантової програми було надано всього 27 грантів. З них 25 виділили на створення садів та два – на будівництво модульних теплиць на загальну суму майже 120 млн гривень.
В Управлінні АПК Київщини зазначають, що також існує варіант отримання безповоротної допомоги виробникам, які мають у власності/користуванні до 120 га землі, утримують до 100 корів, до 500 племінних кіз або овець. Таким чином, грошова допомога буде становити 4 тисячі гривень на один гектар, 7 тисяч гривень на одну корову та по 2 тисячі на одну голову кіз та овець. Для аграріїв Київської області також надають часткову компенсацію сільгосптоваровиробникам вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва у розмірі 25%.
З початку року аграрії Київщини по всіх програмах кредитування одержали 14,7 млрд гривень, з них за Програмою 5-7-9 – 3 млрд гривень. Відтак кредитними коштами на Київщині скористалися 827 господарства, 504 з них – за Програмою 5-7-9.
За даними АПК, в регіоні діє Комплексна програма розвитку сільського господарства та сільських територій Київської області на 2024-2027 роки. З обласного бюджету на її реалізацію передбачають виділити понад 63 млн гривень упродовж наступних чотирьох років. Ці гроші мають спрямувати на часткове відшкодування вартості закуплених телиць, нетелей, корів, дотацію фізособам за утримання корів та часткове відшкодування вартості фермерам установок індивідуального доїння.
За даними Управління, частину цих коштів спрямують на розвиток льонарства, як перспективної галузі рослинництва. Тепер можна буде отримати відшкодування вартості придбаного насіння льону, яке доцільно вирощувати на невикористаних, екологічно забруднених землях півночі Київської області в депресивних районах Полісся. Це сприятиме самоочищенню таких територій, створенню нових робочих місць та розвитку інфраструктури Київщини.
На 2024 рік з обласного бюджету виділили понад 15 млн гривень. З них 2 мільйони підуть на часткове відшкодування вартості закуплених суб’єктами господарювання племінних телиць, нетелей та корів. Ще 2 мільйони на часткове відшкодування закуплених фізичними особами телиць, нетелей, корів. 9,2 млн гривень виділено на дотацію фізичним особам за утримання корів. На часткове відшкодування вартості придбаних фізичними особами установок індивідуального доїння — 500 тис. гривень. 2 млн гривень підуть на часткове відшкодування вартості насіння льону, а за 49 тис. гривень відшкодують 100% вартості оренди закритої необладнаної площі у павільйоні загальною площею орієнтовно 40 кв.м. І наостанок 49 тис. гривень виділять на відшкодування 100% вартості забудови ексклюзивного виставкового стенду. Конкурсна комісія вже розпочала роботу щодо прийому документів за цими напрямками.
Реалії
Як розповів у коментарі КВ керівник СФГ “Світанок” Іван Міщенко, російські війська захопили його господарство та з танків розбомбили ферму, знищивши фактично все поголів’я худоби та свиней. Під час окупації був вбитий член його родини, а сама родина була змушена покинути рідне село. Його господарство одне із тих, хто найбільше постраждало в Макарівському районі на Київщині під час окупації і так і не змогло відновитися.
“Я живу в маленькому селі, на хуторі, вже на п’ятий день відбувся перший бій на нашій території. Згоріли два господарські приміщення, розбили комбайна, вже було з десяток поранених і загиблих нетелей. На все це важко було дивитися, адже ми не могли ніяк цьому зарадити, до хлівів не підпускав снайпер – територію прострілювали. Тривали важкі бої, нам довелося покинути з родиною рідну домівку, все що могли – це всіх тварин випустити з ангара. З 48 голів корів залишилося 12, із понад 100 свиней – дев’ять. А розбудувати сільське господарство – це не один рік важкої праці і зараз все це дуже важко відновити. А держава, місцева та районна влади не знають навіть до мене дороги. З таким відношенням ми стикаємося, коли потрібно відновлювати сільське господарство вже зараз. За підтримки американських організацій, вдалося одержати невелике тимчасове помешкання. Вдалося відновити приміщення для перетримки тварин на зимовий час. Вдалося відновити частково поголів’я. Наразі я вимушений працювати як ФОП, адже не бачу сенсу відновлювати фермерське господарство. Не має коштів утримувати колектив, а відповідно, і платити податки. Ми думаємо про державу, але, на жаль, держава про нас – ні. Так, держава обіцяє фінансову допомогу, але на ділі її отримують одиниці”, – розповів фермер.
На відео: наслідки обстрілу з танків армією рф господарства “Світанок”
У селі Перемога Баришівської громади, яке одне із перших пережило окупацію, розташоване один із найбільших виробників перепилиних яєць в Україні ПП “КОНЦЕРН – СВК”, яке більш відомо під торговою маркою “Чарівний птах”. До війни їхня продукція продавалася в відомих супермаркетах, столичних ресторанах та постачалась в дитячі санаторії. Під час окупації цю ферму розграбували росіяни, а згодом – знищила ворожа ракета. Про це КВ розповіла власниця перепелиної ферми Вікторія Кривещенко.
“З державною допомогою у нас не склалося, ми більше отримуємо невеликі гранти від міжнародних організацій та іноземних компаній. Ми одержали грант від SEED на 76 тис. гривень, МОМ, зараз у організації з міграції намагаємося . Зараз намагаємося співпрацювати з Мінагро щодо підтримки нашої заявки в фонд ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація під патронатом ООН). Ми відновилися на 20%, повернулися на ринок, але не змогли зберегти весь колектив і вийти на довоєнний обсяг виробництва. Обсяги знизилися через дуже великі пошкодження, влучання снаряду та розграбування ферми безпосередньо російськими військовими під час окупації. Снаряд зруйновав одне з основних приміщень, де розміщувалося кліткове обладнання, яке від вибухового снаряда зім’ялося в груду разом з птицею. Загалом у нас залишилося всього 3% від 100 тисячного поголів’я птиці, з якого ми і відновили частково поголів’я. І в нас просто не вистачає коштів, щоб купити це кліткове обладнання, адже воно не ввійшло до переліку техніки, яку частково компенсує держава і випускається лише на одному заводі в Україні. Без логістики і доставки цього обладнання, ми потребуємо близько 6-8 млн, а загалом десь 10 млн на повноцінне відновлення. Ми відремонтували будівлю, дах, відновили холодильне обладнання тощо. З логістикою нам допамагає компанія МХП, з якою ми об’єднали зусилля, і це також своєрідна підтримка”, – говорить вона.
Григорій Дудар власник невеликого господарства СГВК “Перемога”. В обробітку має 500 га землі. До повномасштабної війни займався вирощуванням багаторічних трав, а потім виготовляв з них сіно. Вирощували і зернові культури: овес, просо та ячмінь. Це господарство знаходиться на найбільш постраждалих від обстрілів територіях в Іванківській громаді, а саме – в Кухарях, Підгайному та Тетерівському.
“Під час окупації росіяни зруйнували фактично все наше майно. Розвалили все, що було можна. У нас стріляли всім, чим тільки можна — і авіацією, і з танків, і з артилерії. З техніки у нас в господарстві три побиті трактори, які вже встигли відремонтувати за власний кошт. З восьми складів — три повністю зруйновано, а в чотирьох розбили дахи. Тобто фактично половину наших приміщень зрівняли під фундамент. Ми зверталися багато куди, але на рівні держави, на жаль, нам ніхто не допоміг. Може комусь і виділяють грошову компенсацію, але таким як ми — маленькому господарству — точно ніхто не допоможе. Коли ми зверталися до державних структур, то нам сказали щось на кшталт: “Це ж не ми, а кацапи вас розбомбили”. За нашими попередніми підрахунками, “Перемога” постраждала щонайменше на 30 млн гривень. Але знову ж таки, точної суми збитків немає, бо куди я не звертався — нам усюди відмовляли. Станом на зараз відновили близько 40% наших потужностей. Працювати можемо, але скласти, наприклад, 300 тонн продукції, немає куди через зруйновані складські приміщення. Єдина допомога, яку ми отримали — це грант від “Mercy Corps”. За грантові кошти ми відновили дах в одному приміщенні з багатьох зруйнованих. Також нам допомогла голова ОТГ з паливом на початку війни, щоб хоч якось відновити роботу господарства. Можу сказати, що наразі ситуація з відбудовою дуже складна. А, наприклад, брати кредити в банку під величезні відсотки для нас зовсім не варіант”, – розповів він.
На фото: наслідки руйнування СГВК “Перемога” в Іванківській громаді
Як розповів в коментарі КВ приватний підприємець, фермер Едуард Цікота, внаслідок військових дій та окупації він втратив 1,5 тисячне поголів’я свиней, проте так і не дочекався жодних відшкодувань за збитки.
“На щастя, майно жодним чином не постраждало, а от поголів’я свиней – так: не було світла, не було чим годувати. Моє господарство нараховувало 1,5 тисячі поголів’я свиней. Частина із тварин загинула, близька 500, що потім зафіксувала ветеринарна служба, іншу частину, близько 315 голів – роздав місцевим мешканцям на прогодування під час окупації. Домовлявся з місцевою владою, старостою, що після вони відшкодують ці збитки. Проте наразі місцевий бюджет не здатен покрити це зобов’язання і невідомо загалом, чи повернуть ці кошти. Лише ці збитки сягнули близько 4 млн гривень, а від загибелі втратив 1,5 млн гривень. Тож загалом мої збитки сягають близько 5 млн гривень. І по сьогодні я не маю можливості відновити свою діяльність – перебуваю фактично на межі закриття справи. Гранти ж пропонують під конкретні програми, які не сумісні із малим підприємництвом. Наприклад, грант на підтримку нових робочих місць, але ж працівників і так не вистачає, не те що якесь розширення. Тому ці програми не працюють, для ФОП вони абсолютно не вигідні”, – розповів підприємець.
Нагадаємо, як раніше повідомляла КВ, у селі Жукин Вишгородського району Київщини вже понад рік працює єдине в Україні соціальне ранчо Horse Paradise: місце, де коні з окупованих та небезпечних територій знаходять порятунок. Серед них й світові спортсмени кінного спорту, які після травм на змаганнях опинились у м’ясника, й блукаючі полями красені, що вижили і прибились до військових на лінії фронту. Ранчо налічує понад 30 коней, якими опікуються волонтери.
Читайте: Соціальне ранчо: як благодійники рятують коней з окупації та від загибелі
Фото: колаж КВ
КиївВладаІгор Дармостук
