Не дивлячись на адмінресурс та державні субвенції, Петру Порошенку не вдалося перемогти Володимира Зеленського в Києві, від команди якого в столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку лише на SMM у соцмережах.
Про це KV стало відомо з дослідження Громадського руху “ЧЕСНО”.
Команді Зеленського вдалося найбільше наростити підтримку на Оболоні, а Порошенку – у Голосієві. При цьому в Зеленського зізнаються, що в полі у столиці майже ніхто не працював, а зробили ставку на SMM у соцмережах.
Найгірші показники зростання підтримки у Володимира Зеленського – на Солом’янці, де роками працює команда нардепа від “БПП” Дмитра Андрієвського, а в Петра Порошенка – на Печерську.
Штаби кандидатів боролися за голоси киян, аби збільшити кількість своїх прихильників, маючи від початку неоднакові ресурси. У Порошенка були свої голови РДА, столичні мажоритарники від “БПП”, які одержують на свої округи державні субвенції, інші нардепи, що мешкають переважно в Києві, депутати Київради й бюджет столиці. Але водночас Порошенко, за результатами різних соцопитувань, мав найвищий антирейтинг з-поміж кандидатів.
Окрім того, “Блок Петра Порошенка” як парламентська політична партія отримує кошти з держбюджету, які мав би використовувати для розвитку своїх регіональних осередків.
Найбільше Порошенка підтримав Голосіїв
Якщо на Київщині в першому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному з 9-ти округів, то в столиці він переміг на 4-х із 13-ти виборчих округах.
Найкращий показник у нього був на Печерську (округ №221), де народним депутатом є “нарфронтівець” Леонід Ємець.
Саме цей округ в 2018 році потрапив до ТОП-3 округів, котрі отримали найбільшу суму субвенцій у столиці.
Після першого туру Леонід Ємець наголосив, що мери Харкова й Одеси мали б “учинити сепуку” та що результати виборів є свідченням “феноменального кідалова”.
Сам же нардеп не писав активно в соцмережі постів на підтримку жодного з кандидатів у Президенти й іронізував із дзвінка, коли голосом Петра Порошенка його запросили на дебати. Помітнішими в його стрічці є дописи про очільника МВС Арсена Авакова, чию роботу критикують і журналісти, і громадський сектор.
Ємець зауважує, що зараз чимало депутатів готові співпрацювати з новообраним президентом Зеленським, і пояснює, чому Порошенко не переміг на Печерську: “Я з владою Печерська маю негативні стосунки. Керівник адміністрації Печерська був у “Партії регіонів”. Печерськ і Солом’янка завжди були місцями, де чиновники знаходять квартири. Вони є прихильниками чинної влади. На Новопечерські Липки хтось приноситиме гречку? Там навіть двері ніхто не відчинить. Важливо, щоб люди вірили в те, що каже політик. І це основна причина програшу Порошенка”.
Те, що в першому турі Порошенко зміг перемогти в 4-х округах Києва, зокрема й на Печерську, “Зе!команда” пов’язує із застосуванням адмінресурсу.
“Відбулася заміна деяких голів РДА, впливали на бюджетників. Була задіяна програма “Турбота“. Була схема, як у Дніпрі та Харкові, зі списками малозабезпечених. Хто не потрапляв до програми “Турбота”, того за потреби заносили до програми району. Але тут слід додати, що в Києві є значна кількість електорату Порошенка, яка його справді підтримує. Подивіться на акцію “Дякую” під Адміністрацією Президента. Це свідчить про те, що вони кинули клич через соцмережу й зібрали оперативно 3-4 тисячі прихильників. Ми цю акцію оцінюємо як органічну. Що стосується Печерська, де в Порошенка була найбільша підтримка, то там багато електорату, пов’язаного із владою, зокрема й ті, хто прописаний у “Царському селі””.
Про те, що на результати першого туру мали вплив виплати бюджетникам, каже депутат Київради від ВО “Свобода” Прохор Антоненко: “Пам’ятаєте 1,8 млд бюджетних коштів, розподілених перед першим туром виборів? То 903 млн грн спрямували для бюджетників різних сфер, переважно робітничих професій. По суті їм підвищили зарплату, але оскільки це зробили саме напередодні першого туру, це могло вплинути на результати виборів. Порошенко як чинний Президент має міського голову – Кличка, який очолює його партію й більшість у раді, тобто контролює бюджет. Якби не використовували адмінресурс, то не відомо, чи потрапив би Порошенко до другого туру”.
Чому давали гроші бюджетникам, пояснює секретар Київради Володимир Прокопів: “Ці доплати бюджетникам існують десь останні 5 років. Просто раніше Київ отримував для них субвенцію й не витрачав коштів з місцевого бюджету. А зараз триває процес децентралізації. Бюджетники, яким у столиці складніше вижити, ніж, скажімо, в інших обласних центрах, могли вийти на пікет. Були реальні передумови. І тоді ніхто не звинувачував би Президента. Усі звинуватили б мера та депутатів ради. Це не разова виплата, а сума, яка розбивається рівномірно на 12 місяців. Але держбюджет теж допомагав столиці – давав гроші на метро й інші потреби. Тому я сказав би, що тут зберігся баланс”.
У другому турі Порошенку не вдалося здобути перемогу на жодному зі столичних виборчих округів. Ба більше, на Печерську (округ №221), де він мав найкращий результат, “зона зростання” була найменшою.
Це можна пояснити тим, що на Печерську в першому турі в Порошенка були найвищі показники, тому наростити підтримку в другому турі за меншої явки виборців було складніше. Аналогічна взаємозалежність результатів у двох турах була на Київщині.
У другому турі за Порошенка проголосувало більше виборців у Дніпровському (округ №214) та Голосіївському (округ №211) районах. Не виключено, що від Голосієва на прийдешніх парламентських виборах балотуватиметься секретар Київради Володимир Прокопів.
Крім того, саме в цьому окрузі перед виборами Порошенко замінив голову РДА на Олександра Настасенка, якого журналісти називають “касиром” кума Олександра Януковича та який був заступником міністра екології – “свободівця” Андрія Мохника.
Секретар Київради по суті був VIP-агітатором Петра Порошенка в столиці. Він був присутній на “Народній зустрічі з Порошенком”, яка відбулася перед першим туром, і навіть після поразки чинного Президента далі активно підтримує його у Facebook: “Дійсно, якщо брати результати виборів, то результат першого туру можна пов’язати з роботою штабів на місцях, роботою депутатів Київради. Одразу видно, хто як працював на окрузі, бо люди бачать, як проходить благоустрій, що готують відкриття садка, і хочуть, щоб ці речі були зроблені й не зупинялися, якщо влада зміниться. Що стосується ІІ туру, то тут ніякої залежності між тим, як працювали штаби й депутати місцевих рад, нема. Якщо є, то вона мінімальна. Тут відбулося перетікання виборців Смешка, Тимошенко до різних кандидатів. Велику роль відіграло телебачення. Ті, хто каже, що застосовували адмінресурс, подивіться, як голосували тюрми, лікарні, армія. Таких демократичних виборів ще не було”.
Перед виборами зміни в керівному складі РДА відбулися на Подолі (округ №220) та Солом’янці (округ №222). Однак показники приросту голосів виборців там посередні. Хоча в Зеленського зауважують, що Дмитро Андрієвський зі “своїми” міськими депутатами роками веде системну роботу в Солом’янському районі й має в Київраді найбільшу команду.
До речі, у межах округу №222 розташовані гуртожитки КПІ.
Громадський рух ЧЕСНО вирішив дізнатися в нардепа Андрієвського, чому за таких ресурсів Петрові Порошенку не вдалося перемогти в цьому районі у другому турі: “Ви звертаєтеся до мене з питаннями, з якими треба звертатися до політтехнологів. Я народний депутат. Як я можу пов’язати ті чи інші процеси з виборами? Я ніяких замірів не проводжу. Робити соцзаміри, опитування, розробляти стратегії виборчих кампаній – це робота політтехнологів. Я буду балотуватися на окрузі, бо відчуваю підтримку людей. На сьогодні не зрозуміло, у якому вигляді буде “БПП”, як буде йти на вибори. Є позиція Віталія Кличка. Те, що я буду представником цих політичних сил, найімовірніше, що так. Буде з’їзд. Далі ухвалюватимуть рішення”, – сказав Андрієвський.
Так само середній приріст голосів за кандидата Порошенка спостерігався у Святошинському районі (округ №219), де нардепом є Олександр Третьяков з фракції “БПП”. 2017 року цьому округу дали найбільше субвенцій, проте 2018-го, за рік до парламентських виборів, округ Третьякова одержав лише дещо більш ніж 13 млн гривень. Це доволі посередня сума. Для порівняння: найбільше отримав округ Олександра Супруненка з “Волі народу” – близько 30 млн гривень.
Також Рух ЧЕСНО неодноразово фіксував “гречкосійство” на окрузі №219. А на новорічні свята дітей запрошували на виставу під підпис батьків.
На своїй Facebook-сторінці Третьяков не агітував за Порошенка. Там є лише дописи, які посилюють особисті позиції нардепа на окрузі.
Хоча він і був на агітаційному заході кандидата Порошенка, але, на відміну від секретаря Київради Прокопіва, не згадує про це в соцмережі.
“Я проводил социологию до выборов: насколько повлияет на ваш выбор Президента агитация нардепа от вашего округа? 2% сказали, что повлияет. Люди строго разделяют работу депутата и Президента. Нагнетание панических настроений никак не повлияет. Ничего нельзя сделать. У меня на округе, на Святошино, доверие – порядка 40%, а у Петра Алексеевича было порядка 15-17% – в этом вся разница. Я не понимаю многих действий как народный депутат. Но поскольку есть какая-то этика, я четырежды был депутатом парламента и не был тушкой. Свой протест я мог проявлять исключительно путем голосования. Я не мог выйти и сказать, что все земляные червяки, а я самый такой хороший. Это плохая этика”, – писал Третьяков.
А от помічниця Третьякова, депутатка Київради Вікторія Муха, яка, імовірно, балотуватиметься до парламенту в сусідньому окрузі, свою позицію демонструвала активніше.
Олександр Корнієнко, координатор “Зе!команди” так казав: “Я живу в цьому окрузі (де нардепом є Третьяков – ред.). Він там не дуже комунікує, що є людиною з команди Порошенка. По суті він є відокремленою фігурою. Святошинський район – це район, де більшість людей не має високого достатку, тому й така підтримка. Щодо його помічниці Мухи, то, загалом, у мажоритарному окрузі вона маловідома”.
Якщо Третьяков був малоефективним агітатором за Порошенка, то нардеп із сусіднього округу Володимир Ар’єв, нардеп від “БПП”, який очолює парламентську делегацію України в ПАРЄ, брав активну участь в агітаційній кампанії. Проте він наголошує, що пов’язувати депутатів-мажоритарників з результатами виборів не варто: “Я агітував не тільки у своєму окрузі. У Дніпропетровській області було дуже багато зроблено, щоб люди отримали купу інновативних речей аж до сільського рівня. І дороги було відремонтовано. Усе одно мешканці віддали великий відсоток за Зеленського. Це була технологічна робота з фактичного знищення Порошенка через медіаресурси, через об’єднання олігархічних сил і можливостей російських пропагандистів. Людям вбили в голову певні речі, які часто не відповідають дійсності. Ірраціональна ненависть. Питаєш у людей: “У чому справа?” Але вони часто не можуть пояснити, у чому ж справа. Коли починаєш їх розкодовувати, вони починають думати. Але нам, на жаль, не вдалося розкодувати масово. Занадто сильним було кодування”.
Зазначимо, що під час першого туру довіреними особами Порошенка в Києві були досить відомі люди. Але вони не вели окремої кампанії на своїх округах, а радше підтримували Президента на загальнонаціональному рівні. Тому їхній вплив на результати в округах не міг бути визначальним. До того ж напередодні голосування в першому турі їх замінили на юристів, чиї компетенції були потрібніші в ОВК під час підрахунку голосів.
Другий тур: найкращі показники в Зеленського на Оболоні, найгірші – на Солом’янці
У першому турі Володимир Зеленський найбільшу підтримку здобув у Дніпровському та Дарницькому районах (округ №216). Там за нього віддали голоси понад 30% виборців.
Олександр Корнієнко, координатор “Зе!команди” так сказав: “У нас не було наметів. У нас був виключно SMM. Ми шукали цільові аудиторії, робили адресний таргетинг. Ми не робили таргетингу за районами, але зробили його на підприємців, до яких доносили меседж, що не варто боятися Зеленського. Малий бізнес не буде скривджено. Я не виключаю, що це могло дати такий результат на Оболоні. Це “спальник”, але житло там дорожчого класу, тому може бути більше саме цієї аудиторії із середнім достатком”.
Зауважимо, що, коли Рух ЧЕСНО аналізував, хто з партійців “БПП” може піти в нардепи від цього округу, жодне прізвище не називалося. З огляду на те, що народним депутатом там є представник депутатської групи “Воля народу”, то позиції “БПП” на цьому окрузі не були міцними.
Саме округу Олександра Супруненка 2018 року виділили найбільшу суму субвенцій – близько 30 млн грн. Але, як і субвенції на Київщині, де понад 105 млн гривень одержав округ, на якому, можливо, балотуватиметься керівник обласного осередку “БПП” Ігор Кононенко, цей чинник не мав визначального впливу на президентських виборах і, найпевніше, може позначитися на парламентських, якщо залишиться мажоритарна система.
На місцевих виборах до Київради 2018 року лівий берег столиці підтримував “Самопоміч” і “Свободу” більше, ніж мешканці правобережної частини Києва.
Знаково, що в першому турі президентських виборів найслабші позиції в Зеленського були в Шевченківському районі (округ №223). Там кандидат одержав менш ніж 25% голосів, і це був один з 4-х округів у Києві, де Зеленський програв Порошенку.
У “Зе!команді” припускають, що під час першого туру саме в Шевченківському районі порівняно з іншими районами столиці літні люди активніше брали участь у голосуванні. Але для визначення цього потрібні результати соцопитувань.
Саме цей київський округ є одним з найскандальніших під час парламентських виборів. Там постійно змагаються команда екс-нардепа Віктора Пилипишина, який голосував за диктаторські закони 16 січня 2014 року, та “свободівець” Юрій Левченко.
Цікаво, що між першим і другим турами виборів депутати Київради з фракції “Батьківщина” наклеїли на свої телефони “Зе!наліпки”, попри те, що лідерка партії Юлія Тимошенко чітко дала зрозуміти, що жодного з тих, хто вийшов до другого туру, вона не підтримує.
Після опублікування фото та інформації про те, що “Батьківщина” в Київраді позеленіла, депутатка Тетяна Меліхова, яка в сесійній залі твердила, що це її особиста позиція, у своєму пості заявила, що наліпки на телефонах членів фракції – то якась провокація.
У другому турі найгірші показники приросту виборців Зеленський мав у Солом’янському районі (округ №222), де нардепом є представник “БПП” Дмитро Андрієвський. Він, до речі, на відміну від Третьякова, у соцмережі свою позицію декларував неодноразово.
Депутати Київради з фракції “Батьківщина” з наліпками “Зе!команда”
А от зоною пікового зростання підтримки переможця виборів Володимира Зеленського став Оболонський район, де вона збільшилась у 2,3 раза. Це округ одного з найзатятіших прогульників засідань парламенту – нардепа Андрія Білецького, на противагу якому “БПП” вже має потенційну кандидатуру – депутатки Київради Людмили Костенко. Перед президентськими виборами вона казала, що її рішення залежить від їхнього результату.
Що стосується довірених осіб Зеленського в Києві, то вони були маловідомими людьми, і, на відміну від довірених осіб Порошенка, не могли б істотно вплинути на зростання підтримки ані на національному, ані на місцевому рівнях.
Стосовно планів на парламентські вибори в команді Зеленського твердять, що відбудуться своєрідні праймеріз і партія “Слуга народу” зважатиме на думку місцевої громади, як вона оцінює того чи іншого претендента на округ.
Щодо планів “БПП”, то керівництво партії такої інформації не надало Наразі пасивна діяльність осередків “БПП”, який одержує на свій розвиток державне фінансування (у 2016-2018 роках – майже 300 млн грн, з яких 160 млн витратили на регіональні парторганізації, а столичний осередок за ці роки отримав 5,3 млн грн), свідчить про те, що партійне будівництво навіть за наявності коштів провадиться неефективно.
Якщо партії не переглянуть механізмів роботи й не усвідомлять, що застарілі інструменти, такі як субвенції, адмінресурс, представництво в місцевих радах тощо, не здатні забезпечити 100%-й результат для перемоги, то на парламентських виборах їхні показники можуть значно погіршитися.
Читайте: Смерть коалиции: “Народный фронт” спасает Раду от внеочередных выборов (видео)
Инаугурация новоизбранного президента Владимира Зеленского состоится 20 мая. Действующий президент Петр Порошенко подписал указ о создании комитета для организации церемонии инаугурации.
За Владимира Зеленского во втором туре выборов проголосовали 73,22% всех, кто пришел на избирательные участки (13 млн 541 тыс. 530 голосов). За действующего президента Петра Порошенко (шел на второй срок как самовыдвиженец) проголосовали 24,45% избирателей (или 4 млн 522 тыс. 320 голосов).
В первом туре выборов президента Украины, который состоялся 31 марта, приняли участие 39 кандидатов. Владимир Зеленский набрал 30,24% (5 млн 713 тыс. 825 голосов), а Петр Порошенко – (3 млн 14 тыс. 538 голосов).
Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен.
Читайте: Игорь Коломойский вернулся в Украину
Фото: BukNews
