Після виборів до міської ради депутатським корпусом на посаду секретаря міської ради більшістю обрано Владислава Байчаса, який наразі виконує обов’язки очільника Бориспільської громади.
Про життя, здобутки та плани на майбутнє дізнавалися журналісти.
Характер, хобі та принципи
– Чим полюбляєте займатися у вільний час? Можливо, маєте хобі?
– Зараз практично немає вільного часу. А щодо хобі, то люблю риболовлю та полювання. Але на полюванні люблю суто процес, бо вбивати тварин шкода.
– Опишіть себе.
– Я не вмію брехати, пунктуальний, намагаюся завжди дотримуватися слова.
– Чого не можете терпіти в людях?
– Якщо хтось мені бреше, жадібний і непунктуальний — я не маю справ з такою людиною.
– Що для вас головне в житті?
– Як говорив один мій друг, жити чесно — вигідно. Тому намагаюсь не гнівити Бога.
За сімейною завісою
– Ваша родина досить не публічна. Давайте познайомимо наших читачів із вашою сім’єю. Як ви познайомились із дружиною, чому обрали її?
– З моєю дружиною Наталею ми одружилися у 1991 році. Жили поряд, у одному районі. Побачив — сподобалась. Я старший за неї на три роки. Тоді вона тільки-но закінчила школу. І це було кохання з першого погляду. Ось так і утворилася наша сім’я. Наступного, 2021 року, будемо святкувати ювілей — 30 років, як ми разом.
– Як ви завойовували кохану?
– Раніше ж не було так багато розважальних місць, як сьогодні, тому відвідували танцювальний майданчик, гуляли в парку, годинами розмовляли про мрії, про плани, про майбутнє.
– Ви батько багатодітної родини. Розкажіть про ваших синів та дочок.
– У 1992-му році у нас з дружиною народився старший син Дмитро, у 2003-му — донька Каріна, у 2005-му — син Антон, а у 2012-му році — донька Серафіма. Старший син Дмитро має дві вищі освіти — закінчив КНУ ім. Т. Шевченка, юрист за спеціальністю, та Національну академію прокуратури України. Зараз працює в прокуратурі. Інші діти ще школярі. Наш Антон, як і я свого часу, займається боксом, а Серафима — художньою гімнастикою та плаванням.
– Вихованням дітей займається дружина?
– Здебільшого так, але я також їй допомагаю.
– Скажіть, що важче: обіймати керівну посаду чи бути головою багатодітної родини?
– Особисто для мене це взагалі різні речі. Від дітей я отримую більше задоволення, ніж від роботи. Адже робота з людьми надзвичайно складна, витрачаєш багато енергії, до того ж потрібно мати стійкість духу, адже з’являється багато опонентів. А діти та дружина — це моя радість та натхнення.
– Чи суворий ви батько?
– Якщо старшого сина ми тримали в лещатах, в строгості, то меншим дозволяємо вже набагато більше. Старший син народився, коли мені було 22 роки. Я ще не мав батьківського досвіду. А от найменша доня Серафима народилася, коли мені було 42 роки. Звісно, що у такому віці діти сприймаються інакше, ніж у юності, коли ти фактично ще сам дитина. Вважаю, що я справедливий батько, але при цьому добрий.
– Серафима — це ангел, який найближче знаходиться до Бога. Хто обирав таке красиве ім’я донечці?
– Дружина. А от інших трьох дітей називав я.
– Владиславе Михайловичу, опишіть ваш звичайний робочий день.
– Прокидаюсь о 6:00 ранку, йду на прогулянку з собаками, у нас йорк і цвингер. Потім 40-60 хвилин на заняття спортом. Снідаю та їду на роботу.
– Якщо порівнювати ваш робочий день у райраді на посаді голови та робочий день у міськраді, чим вони відрізняються?
– Працюючи в райраді, я повертався додому близько 19-ї години, тому мав ще час для заняття спортом та відпочинку з дружиною та дітьми. А от зараз робочий день завершую і о 21:00. Дуже багато нагальних та водночас важливих робочих завдань потрібно встигнути зробити кожного дня. Проте тримаю руку на пульсі, все виконується за графіком.
Для розуміння: районна рада та районна державна адміністрація виконують дві різні функції — законодавчу та виконавчу. А у місті голова виконує дві функції — він рада та адміністрація одночасно. Тобто навантаження удвічі більше.
Від райради до міськради
– Ви були головою райради, наразі вас обрали секретарем Бориспільської міської ради. Фактично ви зараз виконуєте обов’язки міського голови. З чого розпочали роботу та що плануєте зробити найближчим часом?
– До Борисполя приєдналися села, тому зараз у першу об’єднуємо відповідні служби. З початку бюджетного року ми підняли зарплати освітянам міста, як це раніше було зроблено в районі. Вчителі отримають заробітну плату, більшу на 25%, а директори та заступники — на 50%. Плануємо закупити вчителям ноутбуки для дистанційного навчання, це було закладено в бюджет 2021 року.
– Що ще плануєте зробити до 17 січня на посаді очільника?
– Зараз ми вже працюємо, щоб запустити у Борисполі невідкладну медичну допомогу на базі нашої первинки. Це додатковий транспорт і відповідно — додатковий персонал та цілодобове чергування. Автомобіль буде виїжджати до хворого додому, де на місці поставлять крапельницю, зроблять укол, знизять тиск і т.д. Раніше екстрену та невідкладну допомогу надавала служба швидкої медичної допомоги. Сьогодні ж у місті є лише екстрена медична допомога, від чого страждають люди, які потребують невідкладної допомоги.
– Постійні наради, засідання, сесії. Як вдається все організовувати?
– Якби я не працював головою районної ради, то навіть не знаю, чи вдалося б мені все це. Але оскільки я займав подібну посаду в районі, то мені відомий весь функціонал зсередини. Тим більше, що ми з Анатолієм Соловйовичем Федорчуком багато років поспіль працювали в тандемі для вирішення нагальних завдань для міста та району. Якщо на посаду голови міста чи секретаря приходить людина без досвіду, їй знадобиться принаймні три місяці, а то й півроку чи рік, щоб зрозуміти лише суть управління містом. До того ж, до Бориспільської громади приєдналися ще й села, які знаходилися у моєму підпорядкуванні як голови району. Це ще додатковий обсяг навантажень. Але особисто мені цей напрямок роботи знайомий не з чуток, а на власному досвіді. Адже я знаю всі проблеми та потреби сіл, їхні плани на наступний рік, які потрібно втілити в життя. Тому в роботі секретаря Бориспільської міської ради, який наразі є виконуючим обов’язки очільника міста, в мене все сплановано, все під контролем, робота із забезпечення життєдіяльності міста та сіл ведеться щодня.
Фото: надане Владиславом Байчасом
