Команда Rating Group провела сімейне опитування, яке охопило понад 1,5 тисячі дітей та підлітків віком від 10 до 18 років, а також їхніх батьків. Згідно з його результатами частка дітей, що мають високий рівень стресу, підвищилася до 37%. Експерти радять батькам частіше спілкуватися з дітьми про почуття та переживання, разом займатися улюбленими справами та не забувати про фізичні активності.
Про це КВ дізналася з результатів сімейного опитування дітей і батьків від Rating Group.
“Не варто робити висновки про дітей-підлітків, не запитавши їхньої думки. Тому команда Rating Group започаткувала технологію Family 360° для сімейних опитувань, де в центрі — дитина, яка проходить власне опитування, а також опитування проходять батьки, члени родини, в окремих випадках — вчителі, лікарі, психологи тощо. Зіставлення відповідей дітей і їхніх батьків дає змогу зрозуміти взаємозв’язки та зміни в родині”, — зазначили у дописі.
За їхніми словами, у жовтні 2025 року опитування охопило понад 1,5 тисячі дітей та підлітків віком від 10 до 18 років, а також їхніх батьків. Стало відомо, що в українських дітей зростає рівень стресу. Восени 2024 року Rating Group і UNICEF дізналися, що 27% українських дітей мають значний (високий або підвищений) рівень стресу. У жовтні цього року частка підвищилася до 37%.
“Особливо стрес збільшився у дівчат віком 10-13 років. Ми опитали понад 900 дітей з попереднього дослідження (лонгітюдне дослідження) та дізналися, що за рік у 40% дівчат цього віку посилився стрес. Зростання стресу в підлітків супроводжується певними (часто негативними) відчуттями. У кожної десятої дитини/підлітка, у якої виріс стрес, основним відчуттям останнім часом є розчарування. Натомість діти, у яких з 2024 року зменшився стрес, частіше відчувають радість, спокій, інтерес. У них менше хвилювання, суму, розчарування”, — розповіли автори дослідження.
Як зазначили у дописі, у кожному п’ятому випадку основні відчуття дітей і батьків збігаються. Найчастіше йдеться про хвилювання. Частина дітей переймає хвилювання від батьків, і стрес посилюється.
“Близько 77% дітей, які відносно частіше спілкуються з батьками й близькими про свої почуття й переживання, мають гарну стресостійкість (серед тих, хто спілкується рідко, таких трохи більше половини). Рівень стресу в дітей, які часто спілкуються з батьками, вдвічі нижчий”, — зазначили у повідомленні.
Також, відповідно до результатів опитування, пропонують дітям займатися улюбленими справами, щоб знизити рівень стресу. Зокрема повідомляється, що 57% дітей, які мають спільне хобі з батьками, добре адаптуються до стресу. Іншими словами, у них одночасно висока резильєнтність і низький рівень стресу. На батьків це впливає ще сильніше: 64% батьків, які мають з дітьми спільне хобі, є адаптованими до стресу.
“Більшість дітей, які часто займаються фізичною активністю, мають високу адаптованість до стресу — майже 60%. Серед тих, хто не займається спортом або робить це рідко, таких 38%. Натомість гірше, коли умовно єдиним або основним хобі дитини є проведення часу за гаджетами про гаджети та відеоіграми”, — додали організатори.
За даними попереднього дослідження, найнижчі рівні резильєнтності (порівняно з однолітками, які займаються іншими хобі) мають саме діти, чиї хобі — це ігри в телефоні та на комп’ютері. Також “сидіння” у телефоні є не дуже корисною реакцією на стресову подію: діти, які у відповідь на тригер, поринають у телефон чи комп’ютер, також мають низьку резильєнтність.
Нагадаємо, Український культурний Фонд презентував«Архетип нації» – мультимедійний проєкт, що досліджує характерні риси українців через поєднання фольклору, міфології та сучасних розмов про цінності. Перший сезон складається з 12 епізодів, присвячених рисам українського характеру. У кожному випуску – спілкування з відомими українцями, есе від фольклористки та фольклорний твір у виконанні учасників проєкту.
Читайте: Від гумору до волелюбності: проєкт «Архетип нації» досліджує характерні риси українців
Фото: Rating Group
КиївВладаДарина Полішевська
