Закон про медіа набув чинності сьогодні, 31 березня. Від цього дня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення регулюватиме діяльність усіх медіа, в тому числі аудіовізуальних, друкованих та онлайн. Журналістська спільнота закон розкритикувала ще на тому етапі, коли він готувався до внесення у Верховну Раду (ВР).
Про це КВ стало відомо із заключних і перехідних положень закону №2849-IX “Про медіа” (картка законопроекту №2693-д), який був ухвалений ВР 13 грудня 2022 року, а підписаний президентом Володимиром Зеленським 29 грудня того року), а також з повідомлення профільного комітету ВР 31 березня 2023 року.
“31 березня набуває чинності Закон України “Про медіа”, який, серед іншого, запроваджує додаткові механізми захисту національного інформаційного простору (зокрема, на період воєнного стану). Акт розроблено з метою імплементації Директиви Євросоюзу про аудіовізуальні медіапослуги. Він отримав позитивну оцінку експертів Ради Європи. Ба більше, фактично, це найбільша українська медійна реформа з 90-х років, коли ухвалювалося медійне законодавство”, – сказано в повідомленні парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Водночас, закон, що набув чинності, як на етапі розробки “слугами народу”, так і доопрацювання та ухвалення був підданий критиці професійним сережовищем: стейкхолдери, зокрема об’єднані в Національну спілку журналістів України, неодноразово разом з КВ застерігали і застерігають: закон може призвести до посилення самоцензури в українських незалежних медіа, і це особливо стосується онлайн-медіа.
“Новий закон запроваджує систему санкцій для всіх медіа, від приписів до штрафів і припинення діяльності. Причому перелік підстав для таких санкцій досить широкий. Для невеликих видань ці штрафи можуть бути вбивчими, а оскарження штрафу в суді потребуватиме часу і грошей. Щоб уникнути санкцій від Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, журналісти стануть відмовлятися від висвітлення гострих тем. Це призведе до самоцензури і до обмеження свободи слова в Україні, – принагідно зазначила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ.
З набуттям чинності згаданого закону одночасно втратили чинність раніше прийняті закони, такі як “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні”, “Про телебачення і радіомовлення”, “Про інформаційні агентства”, “Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” та “Про захист суспільної моралі”.
Після того, як улітку 2020 року в парламент був внесений перший варіант проекту цього закону, той документ був розкритикований професійним середовищем за намагання влади посилити контроль над медіа-простором.
Подальші редакції документа, злегка підрихтовані, теж викликали відторгнення у стейкхолдерів.
Текст остаточної редакції вчасно не був вчасно наданий медіа-спільноті для ознайомлення перед голосуванням у Раді.
Є думка, що цей закон стане інструментом цензури і залякування незалежних медіа через норми, що посилюють Національну раду з питань радіо і ТБ невластивими їй функціями нагляду за газетярами і онлайн-виданнями.
Читайте: Нацрада Потураєва: слідчий, прокурор і медіа-суддя
Фото: Детектор-медіа
