КиевVласть пропонує своїм читачам огляд прискіпливого критика – відомого київського фуд-блогера Інни Гордієнко – автентичних піцерій Києва, де можна скуштувати справжнє італійське блюдо.
Цей огляд для тих, хто любить італійську кухню, і особливо для тих, хто не може жити без італійської піци. Я не включила до цього огляду безліч популярних піцерій, оскільки хочу познайомити вас саме з тими ресторанами, де готують піцу за справжніми технологіями і приділяють цьому неабияких зусиль та великої майстерності.
До речі, можливо не всі знають, що pizza походить від італійського слова pizzicare (“бути гострим”) Зазвичай, це корж круглої форми, який покривається томатною пастою та сиром і запікається. У піцу можуть додаватися різні інгредієнти – м’ясо, шинка, салямі, морепродукти, овочі, фрукти, гриби, зелень та інші. Заготовки для піци виготовляють руками, без допомоги валка, через що тісто стає пухким. Спеціалістів, які вміють це робити називають піцайоло. Випікають піцу в дров`яних печах, ось чому найсмачнішу піцу можна скуштувати лише в тих закладах, де є така пічка.
Отже 5 найсмачніших піц в 5 італійських ресторанах Києва.
“Итальянская редакция”, вул. Велика Васильківська, 43
Одну з найкращих піц в Києві можна спробувати в ресторані “Італійська редакція”. Цей заклад жодним чином не пов’язаний із засобами масової інформації, як це здається з назви. Тут просто редагують італійську кухню на свій лад, тобто – на смак.
Піцу в “Итальянской редакции” випікають не традиційну, а на заквасці і на трьох видах борошна (два італійські, один – український). Визріває тісто від 40 до 60 годин. Найсмачніша піца, на думку моїх друзів, “Чотири сира і ще два”. А моя улюблена – “Мортаделла та фісташка”. Є піци на одну персону, а також на дві (можна звичайно і на три розділити).
Ціна залежить від розміру. Наприклад, велика Мортаделла коштує 259 гривень, а маленька – 175 гривень. Просто Маргарита – 179 гривень за велику піцу, відповідно, за маленьку заплатите 115 гривень.
Всього в асортименті 12 піц: крім згаданих, “Майстер і Маргарита” (з бурато і печеними томатами, а можна навіть з чорним трюфелем), “Диявольська салямі”, “Як у всіх, тільки краще”, “Маленька Одеса (з тюлькою)”, “Сир не потрібен” (веганська піца), “Беліссімо грибна”, “Найбільш морська піца” ( з креветками, рапанами, кальмарами) і “Те, що шефові на думку спало” (без ціни, піцайоло готує її на свій смак і бажання просто зараз). Найдорожча – морська (397 гривень).
А ще тут є певний асортимент піц на сніданок:
-
“Б’янка” (з прошутто, рукколою, грибами та перепелиними яйцями) – 199 гривень;
-
“Верде” (шпинат, авокадо, брокколі та перепелині яйця) – 239 гривень;
-
“Росса” (помідор, картопля, оливки, тунець, баклажани, харіса та перепелині яйця) – 219 гривень.
Ми взяли “Росса” – дуже несподіваний смак, але нам сподобалось! А ще до кожної піци тут подають соус айолі.
“Тісто, сир і тітка Белла”, вул. Хорива, ½- е
Цей заклад важко назвати класичним рестораном. В ньому настільки затишно і по-домашньому, що я би охарактеризувала його як сімейну тратторію. Піцу тут випікають у справжній дровяній печі – і я давно не частувала такою смачною, запашною та свіжою кухнею. Знаходиться цей заклад на Подолі, на куті з Житнім ринком.
За легендою власників кафе, в сиву давнину в Неаполі жила господиня, яка підгодовувала самого Ботічеллі. Вона була любителька домашніх вечорів з серенадами та келихом вина і, незважаючи на повен дім гостей, завжди вимішувала та катала пасту.
В асортименті “Маргарита”, “Салямі”, “Маринара”, “Чотири сири”, “Кальцоне піканте”, “Прошутто”, “З сировяленою шинкою”, “Цукініто”, “Му і Паперон”. Ціни від 99 гривень за “Маргариту” до 159 гривень за “Маринару” (з морепродуктами) та “Му і Паперон” (з пармеджано, телячими мітболами, корнішонами, горгонзолою, грушею та руколою).
Ми спробували “Прошутто” (трюфельна паста, прошутто, руккола, в`ялені томати, пармеджано) за 155 гривень та “Кальцоне піканте” (моцарелла, салямі мілано, оливки, пармезан) за 137 гривень. Остання – закрита піца, тому дуже раджу взяти до неї мішечок сиру Буррата на овочевій подушці за 168 гривень і намастити на шматочок вашої піци – це буде просто божественно!
“Il Molino”, вул. Набережно-Хрещатицька, 41 (БЦ “Астарта”)
Molino по-італійськи означає “водяний млин”, тому що традиційно борошно для виготовлення піци перемелювали саме на водяному млині. В мережі цих ресторанів італійської кухні готують автентичну піцу для якої використовують борошно вищої якості виробника Mollino de Perdenone – спеціального для піци сорту “оо”. Воно створене для тіста тривалого зростання з додаванням мінімальної кількості дріжджів. Саме це й забезпечує неаполітанській піці пишну хрустку скоринку.
У меню ресторана представлено більш ніж 30 видів піци – від класичної” Маргарити” до суперпопулярної “Маскарере”. Саме її ми і спробували в Il Molino (189 гривень).
Загалом, піци розділяються тут на піци з цільнозернового борошна, фірмові піци, та зеленим листочком позначаються веганські (вісім веганських піц в меню). Ціни від 139 гривень за “Маргариту” до 299 гривень за “Селмон” (з червоною ікрою та лососем). На всі м’ясні піци приблизна ціна 200 гривень. До кожної піци можна замовити додаткові інгредієнти – рукколу, томати, печериці, оливки, пармезан, рікоту, пармську шинку, прошутто, салями, бекон або мюнхенські ковбаски.
“Capo di Monte”, вул. Саксаганського, 35
Тут готують за традиційними автентичними рецептами. Власник закладу довгий час жив та працював в Італії, подорожував регіонами Італії і усюди пробував місцеву їжу. Він і розробляв все меню ресторана.
Піцу тут також випікають в дров’ яній печі, а борошно для неї везуть з Італії. Основні інгредієнти для всіх страв, в тому числі для піци, також купують в Італії.
Тут 16 видів піци. Сама дешева, як і в інших піцеріях, “Маргарита” (135 гривень), сама дорога “Чотири м`яса” (270 гривень).
З цікавих:
-
фірмова “Капо ді Монте” (з вершками, трюфельною пастою, білими грибами та моцарелою) – 199 гривень;
-
“Фруті ді Маре” (з соусом пілаті, кальмарами, мідіями, тигровими креветками, моцареллою, часником та петрушкою) – 245 гривень;
-
“З грушою та горгонзолою” – 195 гривень.
Саме останню ми і замовили – і точно не прогадали. Сказати, що було смачно – це нічого не сказати!
“Il Riccio”, Контрактова площа, 8
З італійської назва закладу перекладається як “морський їжак”, тому акцент в кухні ресторану – на рибу та морепродукти. Ресторан працює в історичній будівлі, у якій в XIX столітті працювали кожум’яцькі майстри, тому в інтер’єрі ресторану безліч елементів декору зі шкіряних виробів. Навіть запах свіжоспеченої піци буде іноді перемішуватись у вас із запахом шкіри. Але це точно не завадить відчути її чудовий смак.
Вибір піци невеликий, всього сім видів:
-
“Маргарита” – 155 гривень;
-
“Чотири сири” – 235 гривень;
-
з пеппероні, рікотою та пармезаном – 215 гривень;
-
з пармою, руколою та пармезаном – 235 гривень;
-
з креветками, моцарелою та руколою – 295 гривень;
-
з прошутто – 245 гривень;
-
“Чотири м`яса” – 315 гривень.
Ми взяли з пармою, руколою та пармезаном – і це було чудово. Тим більш, що насолоджувалися ми піцею в затишному італійському дворику ресторана під відкритим небом.
І наостанок. Знаєте, як за легендою виникла найпопулярніша піца “Маргарита”? Одного разу влітку в Неаполі королева савойська Маргарита проходжувалася зі своєю родиною по парку Каподімонте. Вона неодноразово чула про піцу й вирішила, зрештою, її скуштувати. Місцевий піцайоло був дуже улещений тим, що сама королева вирішила покуштувати саме його піцу, і спеціально для неї спік піцу за новим рецептом. Відтоді піца з помідорами, сиром моцарелою та листям базиліку називається піца “Маргарита”. А кольори продуктів – червоний, білий та зелений – символізують прапор Італії.
Нагадую: не забувайте стежити за моєю сторінкою у Facebook та сторінкою в Instagram, щоб бути в курсі всіх смачних подій.
Читайте та смакуйте: Перепічка, оселедець, бургери та вареники: дев`ять київських гастрономічних моноформатів (фото, ціни, меню)
Фото автора