Вже минуло півмісяця з часу запровадження державою карантинних заходів в Україні. Проте, й досі влада не забезпечила українців і, передовсім, медиків найелементарнішими засобами захисту – медичними масками, дезінфекторами й іншими критично-необхідними речами. При цьому топ-чиновники не перестають годувати посполитих пустопорожніми обіцянками: мовляв, ці товари з’являться в аптеках та рітейлових мережах вже завтра. Однак, це “завтра” і досі не настає.
Водночас, на повну потужність працює спекулятивний ринок, на якому ціни на такі товари зашкалюють у 10-15 разів у порівнянні з допандемічним періодом. Чому ж тоді влада, яка одним помахом руки зупинила діяльність 80% вітчизняного бізнесу на період дії карантинних обмежень, не здатна зупинити цинічних ділків, котрі у цей лиховісний час наживаються на людському горі?
Чи не тому, що топ-керманичі із-за банальної некомпетентності просто-таки нездатні налагодити безперебійні поставки медичних засобів захисту до аптек і торгових мереж у режимі форс-мажору? А численні недоброчесні чиновники – і самі задіяні в корупційних схемах і спекулятивних ланцюжках, особливо ж, – у вивезенні з України тисяч тон медичних масок і респіраторів за кордон?
Банкет під час чуми
Найперше, що мала б зробити держава для протидії пандемії Covid-19 – це забезпечити постійну й достатню наявність медичних масок, дезінфекторів та інших захисних засобів в аптеках і торгових мережах. Водночас, все, що відбувається у цьому контексті, проходить у кращих традиціях вітчизняного “театру абсурду”.
По-перше, обіцянкам топ-чиновників вже мало хто йме віри. Тим часом, громадяни постійно повідомляють у соцмережах про тотальну відсутність масок і дезінфекторів в аптеках на всій території України. І тут варто навести всього лише кілька цитат можновладців у хронологічному порядку.
Так, ще 28 лютого ц. р. в Раді національної безпеки і оборони заявили: “Маски для захисту від коронавірусу видадуть з Держрезерву. В Україні достатня кількість захисних медичних масок, тож причин для ажіотажу, чи паніки немає”.
Водночас, цієї ж дати висловилася екс-міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька: “Уряд разом з виробниками знайде спосіб забезпечити необхідну кількість медичних масок, які сьогодні не знайти в українських аптеках”.
Далі: 13 березня Президент України Володимир Зеленський наголосив на тому, що всі аптечні заклади мають бути забезпечені необхідною кількістю медичних масок. А заступник міністра охорони здоров’я, головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко тоді ж анонсував, що заклади охорони здоров’я отримають 10 мільйонів масок.
І, нарешті, 20 березня ц. р. Президент Зеленський у своєму відеозверненні до народу заявив: “Дефіциту масок не буде… Впродовж двох днів Україна отримає не лише звичайні маски, а й маски підвищеного захисту”.
Водночас, за даними системи пошуку ліків у аптеках Tabletki.ua, 24–25 березня одноразових тришарових масок не було в жодній аптеці Києва. Аналогічна ситуація – в інших регіонах. Для того, щоб у цьому пересвідчитися, варто лише зайти навмання до будь-якої вітчизняної аптеки! При цьому наші керманичі і далі цинічно продовжують вішати локшину на довірливі вуха громадян.
І як українцям за цих умов виконувати владні заборони – наприклад, виходити на вулиці без масок, відвідувати аптеки й супермаркети? Втім, це, здається, – сущі дрібниці для мешканців владного Олімпу, адже у них – респіраторів і дезінфекторів достатньо.
До речі, хто б там що із можновладців не озвучував, а насправді жодного держрезерву захисних засобів від коронавірусу в державі сформовано не було! Та чи хоч хтось на Печерських пагорбах відповідає за свої слова у цей критичний для України час? І чи не більш порядним у даній ситуації, коли держава банально не здатна виконувати свої найкритичніші функції, було би чесне зізнання влади українському народові, на кшталт: “Масок немає, але ви тримайтесь”?!
По-друге, звідки взятися в нашій державі достатній кількості медичних масок, якщо їх масово вивозили з України до 11 березня, відколи уряд заборонив своєю постановою експорт цих засобів?
Щоб зрозуміти масштаб владної бездіяльності до початку протиепідемічних заходів в Україні, варто лише звернути увагу на деякі неспростовні факти і цифри. Так, від Нового року і аж до 8 березня, коли коронавірус стрімко ширився планетою і вже було зрозуміло, що врешті-решт він дістанеться і нас, українські підприємці “наекспортували” медичних товарів більш як на 15 мільйонів доларів (це – медичні маски, антисептики, рукавиці, захисні халати й окуляри). Левова частка цього експорту – саме 400 тон масок, проданих за кордон за 3 мільйони доларів у січні, і за понад 9 мільйонів доларів у лютому ц. р. Ціна ж за одиницю продукції сягала 60 гривень!
А чого лише вартий скандальний кейс від початку березня ц. р., коли Київська митниця пропустила у режимі спрощеного митного контролю 300 тисяч респіраторів за ціною трохи більше 1 гривні за штуку, що їх експортував до Іспанії “підприємець”-громадянин Китаю? Ринкова ж вартість цієї партії, за даними Державної податкової служби України, склала майже 61 млн грн. Окрім того, що збитки держбюджетові оцінюються аж у 15 млн грн, ціна такої міжнародної “благодійності” – ще й масове незабезпечення українських медиків захисними засобами.
Та чи будуть адекватно покарані високі державні покровителі цих багатомільйонних афер, котрі, вочевидь, мали суттєву корупційну мотивацію, аби сприяти мародерському експорту? Якраз щодо цього виникають величезні сумніви. Адже, чи отримав за останні кілька років солідний термін позбавлення волі хоча б один із топ-корупціонерів? На превеликий жаль, ні – вітчизняна правоохоронна система продовжує карати лише дрібних чиновників-крадіїв. Та й то – заради офіційної статистики.
І, нарешті, по-третє, розцвіла буйним квітом огидна спекуляція масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами на торгових майданчиках найкрупніших маркетплейсів (при тому, що в аптеках цих позицій у продажу – катма). Ці товари продають за ціною у 10-30 разів дорожче! І це – попри те, що топ-урядовці обіцяли й продовжують обіцяти навести лад із захмарними цінами на критично-необхідні товари! Та й дарма, що, наприклад, собівартість виготовлення однієї медичної маски ще донедавна складала в середньому всього-на всього 70 копійок!
Тим часом, до пандемії виробники поставляли оптові партії дистриб’юторам за 87-93 копійок за штуку. У роздробі одноразові тришарові маски продавалися в середньому за 1 гривню. Нині українські виробники підняли оптові ціни до 5,5–9,96 грн. Проте, для багатьох горе-бізнесменів прибуток навіть у 100 % виявляється недостатнім!
Наприклад, на маркетплейсі “Prom.ua” медичні маски пропонуються за ціною від 11 до 28 грн при мінімальному замовленні 30 штук. Рентабельність спекулятивного бізнесу сягає 600 %! Однак, чи не межує така практика з мародерством під час коронавірусної “війни” (за ємним означенням Президента Франції Емануеля Макрона)? Чи підйомні ці “космічні” ціни для тих же таки пенсіонерів, для сотень тисяч українців, котрі із-за пандемії та обмежувальних карантинних заходів уряду вмить втратили роботу і засоби до існування?
А скільки наших громадян вже піймалося на гачок шахраїв, котрі вимагали передоплату на кредитні картки за маски й дезінфектори, а отримавши гроші, безслідно зникали? Тим часом, за актуальними даними кіберполіції, відкрито 30 кримінальних проваджень за шахрайство при продажі засобів індивідуального захисту. Чи не “забагато” в масштабах країни з 40-мільйонним населенням?
Тож, чи не повинні вже сьогодні оперативно протидіяти цьому масштабному мародерству, насамперед, Антимонопольний комітет та правоохоронні органи?
Звісно, серед урядовців, політиків та експертної спільноти знайдуться ті, котрі апелюватимуть до цінностей та законів ринкової економіки. Мовляв, шалено зріс попит на захисні засоби, відтак – карколомно підскочили ціни. Проте, чи може нормально функціонувати ринок, якщо уряд майже в буквальному сенсі припинив діяльність 80 відсотків українського бізнесу, застосувавши для боротьби з пандемією жорсткі карантинні заходи? Якщо ж держава могла це зробити, то чому тоді проявляє безсилля у припиненні вакханалії спекулянтів і мародерів, котрі цинічно набивають кишені за рахунок мільйонів співгромадян, правлячи гендлярський “банкет під час чуми”?
Чи можливо зупинити “пандемію” жадоби?
На мій погляд, для зупинення спекуляції засобами медичного захисту (яка не має нічого спільного з принципами ринкової економіки) урядові необхідно:
– ініціювати розширення повноважень Антимонопольного комітету України щодо розкриття монопольних змов під час обмежувальних протипандемічних заходів – поміж як маркетплейсами, так і між фізичними особами-підприємцями, які здійснюють торгівлю масками, дезінфекторами та іншими захисними засобами. За порушення антимонопольного законодавства для несумлінного бізнесу мають бути суттєво посилені штрафні санкції;
– уряд має терміново впровадити обмеження торгової націнки (відштовхуючись від середньозваженої по ринку ціни в контексті пропозицій вітчизняних виробників) на протикоронавірусні засоби захисту на рівні 100%. Антимонопольний комітет і Держпродспоживслужба повинні забезпечити контроль за дотриманням правових вимог у цьому контексті;
– розробити й затвердити стимулюючий законодавчий пакет для виробників масок, дезинфекторів, спеціальних окуляр і халатів та інших товарів, встановивши “нульовий” (не лише звільнення від ПДВ і акцизу) податковий режим для українських компаній і підприємств, які виробляють такі захисні засоби. Уряд має встановити на час карантину порядок монопольного викупу державою даної продукції для постачання аптекам та іншим торговим мережам, а також – для наповнення Державного резерву. Можливо, потрібно запозичити досвід Азербайджану, де прискореними темпами будується за кошти держави завод із виробництва медичних масок, респіраторів, халатів та іншої критично-необхідної у пандемічний період продукції.
P. S. Не можу не навести “кейс” із власної практики, який наочно демонструє “готовність” держави як громіздкого бюрократичного організму сприяти оперативному забезпеченню українців засобами захисту від COVID-19. Минулого тижня наша Асоціація намагалася прийняти гуманітарну допомогу від друзів і партнерів з Німеччини, аби безоплатно передати 5 000 медичних масок 3-го ступеня захисту (аналогів в Україні немає) київським лікарням. Попри те, що ГО “Українська організація захисту споживачів послуг” працює вже понад 2 роки, ми довідалися, що для цього, згідно з державним бюрократичним порядком, необхідно “стати на облік” в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Його розпорядником є Мінсоцполітики, куди ми годинами не могли додзвонитися. Врешті-решт, нам відповів один з працівників, котрий повідомив, що зареєструватися в реєстрі неможливо. Як виявилося, всі держслужбовці “пішли на фронт боротьби з коронавірусом”. Іншими словами – на карантин. Дізнавшися про таку максимальну “мобілізацію” нашої держави, зокрема, щодо отримання безкоштовних масок, наші німецькі партнери змушені були відправити гуманітарний вантаж до іншої країни. Не вельми шановні урядовці, принаймні цю бюрократію ви можете скасувати на період боротьби з пандемією, якщо вже прийняли розумне рішення щодо переведення чиновників на карантинний відпочинок?!
Олег Тітамир, президент ГО “Українська організація захисту споживачів послуг”
