Столична міськрада внесла чергові зміни до цільової програми реалізації містобудівної політики, продовживши її на наступні три роки та збільшивши обсяги фінансування. Відтепер загальний кошторис цієї програми до кінця 2028 року складає 396,9 млн гривень. Найбільше коштів передбачено на розроблення та затвердження містобудівної документації, включно з внесенням змін до діючого Генплану Києва – майже 200 млн гривень. Наразі в питанні змін до Генплану майже нічого не зроблено, результат обіцяють до кінця 2027 року, коли витратять “останні” 89.1 млн гривень. При цьому, 142,3 млн гривень по цій же програмі хочуть витратити на розроблення плану створення фізичної безбар’єрності для маломобільних груп населення, що доволі дивно. Вказане бюджетне фінансування будуть освоювати Департамент містобудування та архітектури КМДА і КО “Київгенплан”. До речі, АМКУ, Генпрокуратура і суди вважають, що столична влада незаконно робить співвиконавцями міських програм свої комунальні підприємства. Ці організації отримують преференції щодо виконання робіт за бюджетні кошти, яких не мають інші учасники ринку, і невідомо, яким чином формуються ціни на різні роботи, що може призводити до “бюджетних розпилів”.
Як стало відомо КВ, 4 грудня 2025 року столична міськрада продовжила до кінця 2028 року дію Міської цільової програми реалізації містобудівної політики на 2024-2025 роки та внесла до неї зміни.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-755/ПР від 25 серпня 2025 року виступив Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за ухвалення цього документу проголосували 76 депутатів.
Куди підуть бюджетні кошти
Згідно з прийнятим рішенням, Київрада збільшила обсяги фінансування цієї програми на 2025 рік з 30,7 млн гривень до 50,7 млн. На наступні три роки було передбачено фінансування в сумі майже 205 млн гривень: 37 млн у 2026 році, 128,7 млн у 2027 році та 39 млн у 2028 році. Таким чином, загальний кошторис програми містобудівної політики зріс зі 172 млн гривень до 396,9 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 361,9 млн – має бути виділено з міського бюджету, решту 35 млн планується залучити з інших джерел. Виконавцем цієї програми є Департамент містобудування та архітектури КМДА, співвиконавцем – комунальна організація “Інститут Генерального плану Києва” (КО “Київгенплан”).
Цьогоріч додаткове фінансування столична влада вирішила витратити на виконання нового заходу, який було додано до програми – “розроблення плану створення фізичної безбар’єрності”. При цьому, усього на 2025-ий на це передбачено 27,6 млн гривень, що більше суми, на яку було збільшено цьогорічний кошторис (20 млн гривень) – це було зроблено за рахунок зняття коштів з інших заходів. Усього же на розроблення вказаного плану до кінця 2028 року планується витратити 142,3 млн гривень з бюджету Києва.
В рамках виконання цього заходу столична влада спочатку планує здійснити аналіз існуючого стану міста щодо фізичної безбар’єрності у всіх районах. Йдеться про проведення комплексного аудиту доступності за затвердженою Мінрегіоном методикою, оцінку доступності вулично-дорожньої мережі, транспортних маршрутів та громадського транспорту, аналіз рівня доступності освітніх, медичних, адміністративних, торговельних закладів, картографічний аналіз доступних маршрутів, а також про наповнення інтерактивної карти безбар’єрності з можливістю громадського контролю. За результатами вивчення проблем у цьому напрямку керівництво міста планує впровадити системи адаптованої навігації для людей із сенсорними порушеннями, оптимізувати громадський транспорт (обладнання низькопідлогового транспорту, адаптація зупинок із тактильними смугами, оптимізація маршрутної мережі для забезпечення безперешкодного пересування маломобільних осіб, встановлення аудіо- та візуальних систем оповіщення в транспорті) тощо.
У пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, зокрема, сказано, що на сьогодні “брак точних статистичних даних ускладнює процес формування політики безбар’єрності та її ефективне впровадження”.
Ще одним високовартісним заходом цієї програми є “розроблення та затвердження проєктів містобудівної документації”. Здебільшого йдеться про внесення змін до діючого Генерального плану Києва. Раніше на цей захід було “розписано” 112,7 млн гривень: 110,6 млн у 2024 році та 2,1 млн у 2025 році. Однак, внесеними в програму змінами кошторис на поточний рік було зменшено до 100 тис. гривень. В 2026-ому та 2028-ому на це фінансові ресурси не передбачені, а в 2027 році з міського бюджету на реалізацію цього заходу тепер передбачено витратити 89,1 млн гривень.
Тобто, терміни отримання результату у вигляді проєкту внесення змін до Генплану Києва зсунуті на два роки наперед, в цілому вартість цього заходу зросла до 199,9 млн гривень.
Думка спостерігача
Столичний юрист Дмитро Калько пильно стежить за ситуацією з прийняттям і виконанням в Києві міських цільових програм, особливо щодо землі і містобудування, і, схоже, непогано розуміє, чому в сфері містобудівної політики столиці багато років поспіль панує хаос. Серед основних факторів він називає: невідповідність діючому Генплану Києві Детальних планів територій (ДПТ), що призводить до оскарження останніх в судах, і наявність колізій в законодавстві, які дозволяють чиновникам КМДА робити що заманеться.
“Наприклад, у нас в Генплані є така категорія земель, як садибна забудова. Так от станом на 2003 рік садибна забудова була в Земельному кодексі, а зараз її там нема. Зараз сформувалася така практика Верховного Суду, що ДПТ мають виключно уточнювати генеральні плани. Тому яким чином розроблений будь-який новий ДПТ, згідно чинного законодавства, може уточнити ту саму садибну забудову, якої не існує? Наприклад, ДПТ Мінського масиву, затверджений Київрадою, скасовано судом. І це – показник ефективності роботи Департаменту містобудування та архітектури. Так званий KPI. Це дійсно якість того продукту, який вони розробляють”, – розповів КВ Дмитро Калько.
Не менш важливим, на переконання юриста, є той факт, що міськрада, зробивши КО “Київгенплан” співвиконавцем” програми містобудівної політики, фактично порушує законодавство. Такими є висновки Антимонопольного комітету України (АМКУ) та Північного апеляційного господарського суду. Так, ще у серпні 2024 року Північний відділення АМКУ прийняло рішення про те, що міськрада у 2019 році, прийнявши в новій редакції Порядок затвердження міських цільових програм, незаконно включила до нього пункт, яким передбачалося саме можливість влади “робити” комунальні підприємства співвиконавцями таких програм. Тобто, йшлося про те, що КПшкам було надано перевагу над підприємствами та організаціями іншої форми власності. І хоча Київрада намагалася оскаржити висновок АМКУ в судовому порядку, 10 вересня 2025 року апеляційний господарський суд відмовив їй у задоволенні її вимог.
Дмитро Калько підкреслив, що він звертав увагу на цей факт ще тоді, коли міськрада готувалася затверджувати нову цільову програму використання і охорони земель на 2026-2028 роки (була затверджена міськрадою того ж дня, 4 грудня) – у ній співвиконавцем було вказано КП “Київський інститут земельних відносин”. Однак його зауваження були проігноровані. Більше того – за словами Дмитра Калька, директорка Департаменту земельних ресурсів КМДА Валентина Пелих у свій захист повідомила йому, що… вона не була стороною у вищезгаданому судовому спорі.
Читайте: 783 млн на три роки: Київрада затвердила нову програму використання та охорони земель Києва
“Без проведення тендерів і аукціонів залучення комунальних підприємств є прямим порушенням антимонопольного законодавства і законодавства про захист економічної конкуренції. Крапка. Це не мої слова – це слова, по суті, суду, який залишив без змін рішення АМКУ. До речі, хочу сказати, що Антимонопольний комітет по програмі охорони земель “збудився” на підставі листа Генеральної прокуратури. Там в рішенні суду прямо про це написано. Тобто, в Генеральній прокуратурі відомо про порушення Київрадою законодавства, що призводить до необґрунтованого завищення цін у сфері виконання будь-яких міських цільових програм. Там написано, що в рішенні про порядок прийняття міських цільових програм порушили закон тим, що передбачили залучення комунальних підприємств без конкурсів”, – зазначив юрист.
Усе це, на переконання Дмитра Калька, призводить до невиправданих витрат з бюджету міста.
“КПшки іноді самі й пишуть ці програми і самі придумують собі ціни. У цих же програмах немає жодної сторінки обґрунтування вартості робіт. Там просто по факту вказана ціна, яка незрозуміло звідки взялась. За відсутністю економічної конкуренції ми говоримо про те, що потенційно ціни завищені. Міські цільові програми я називаю “годівницею для пташок”. Де-юре міська цільова програма – це спосіб реалізації державної політики. А де-факто – це спосіб розпилу бюджетних коштів”, – резюмував Дмитро Калько.
Що відбувається в Києві з містобудівною політикою
Як раніше повідомляла КВ, діюча програма реалізації містобудівної політики була затверджена рішенням Київради №7518/7559 від 7 грудня 2023 року і початково була розрахована на період 2024-2025 років. Тоді на її реалізацію планувалося витратити усього 66,5 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 35 млн гривень – планувалося залучити в якості грантів та направити на “проведення містобудівного моніторингу”. Решта фінансування мала надійти з бюджету міста, і чиновники збирались витратити його на розроблення проєктів містобудівної документації (в основному ДПТ), на розвиток містобудівного кадастру тощо. Після ухвалення цього рішення окремі столичні експерти та юристи зазначали, що вказаний документ більше нагадує “курсову роботу трієчника”, в якій лише розписані “хотілки” чиновників щодо отримання коштів з міської скарбниці. А деякі з заходів цього документу чиновники взагалі явно повинні виконувати “за замовчуванням”, адже отримують за це зарплату. Крім того, експерти висловлювали впевненість в необхідності суттєвого переформатування роботи профільного департаменту КМДА та притягнення до відповідальності його очільника.
Читайте: Київрада винесла “виправдувальний вирок” своїй містобудівній політиці
Надалі, рішенням міськради №179/9987 від 21 листопада 2024 року, до вказаної програми було внесено зміни – тоді кошторис її виконання було збільшено до 172 млн гривень. Більшу частину додаткових коштів столична влада вирішила направити на розроблення містобудівної документації.
Читайте: Свистунову дозволили терміново освоїти 141 млн гривень на темі Генплану Києва
При цьому, ефективність реалізації вказаної програми у прямому сенсі залишається під питанням. Справа в тому, що наразі у відкритому доступі є лише два звіти про її виконання, і то лише у 2025 році (за перші шість місяців та за дев’ять місяців). А тому повної інформації стосовно того, що було виконано чиновниками, а чого не було зроблено, немає.
Між тим, у перших трьох кварталах поточного року на реалізацію цієї програми було витрачено, увага, 0 гривень. Це при тому, що програмою було передбачено 30,8 млн гривень, а в бюджеті закладено 10,8 млн. Відповідно, жодного з 7 заходів реалізовано не було. Щоб звіт не складався з порожніх аркушів, Департамент містобудування та архітектури КМДА повідомив у ньому, які взагалі кроки були здійснені ним для виконання вказаної програми. Зокрема, чиновники повідомили, що спеціальна робоча група при КМДА, яка має займатися формуванням завдання на розроблення містобудівної документації «Внесення змін до Генерального плану Києва» на початку 2025-го розробила таке завдання. А надалі, 26 березня поточного року, міський голова Києва разом з одним зі своїх заступників по КМДА, головою Київської міської організації Національної спілки архітекторів України та Головним архітектором Києва підписали таке завдання.
Зазначимо, що це було зроблено на виконання рішення Київради від квітня 2024 року, яким столична влада відмовилася від своєї ідеї розробити новий Генеральний план Києва. Тоді, нагадаємо, було скасовано відповідне рішення міськради від вересня 2008 року (так званий Генплан Черновецького) і замість цього столична влада вирішила дати відмашку саме розробці містобудівної документації “Внесення змін до Генерального плану Києва” (чинний, затверджений у 2002 році документ, який у КМДА і міськраді довгі роки безкарно ігнорують). Тобто, йшлося саме про той захід, на який в листопаді 2024-го були передбачені додаткові кошти у програмі містобудівної політики.
Таким чином керівництво столиці, попутно “поховавши” безглузді видатки минулих років, повернулось до більш законного процесу напрацювань змін у діючий Генплан – нарешті все ж визнали, що Генплани в Україні апріорі безстрокові. Під час прийняття рішення про відмову від розробки нового Генплану не було зрозуміло, скільки бюджетних коштів “з’їсть” цей новий процес, але на той час існувала версія, що більшу частину профінансують великі “будівельні ділки”. Одне було спрогнозувати неважко – шкідливу хаотичну забудову Києва це не зупинить, бо за процес відповідають ті самі люди, а про необхідний моніторинг численних порушень чинного Генплану, щоб хоча б визначити і якось покарати винних, мова не йде.
Нагадаємо також, що на початку 2023 року Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА вщент “розніс” роботу Департаменту містобудування та архітектури. Під час відповідної перевірки, зокрема, було встановлено, що підлеглі Олександра Свистунова (на колажі) протягом 2019-2021 років надавали МУО в “ручному режимі”, самостійно вирішуючи, хто і що може будувати на кожній конкретній ділянці. Також було з’ясовано, що більшість таких погоджень були формальними, адже замість встановлення для забудовників конкретних обмежень чиновники просто перераховували посилання на ДБН, яких потрібно дотримуватися. Серед іншого, чиновників звинуватили у тому, що вони сприяють зведенню житла на непризначеній для цього землі під виглядом багатофункціональних комплексів (БФК).
Зазначимо, Олександр Свистунов обіймає посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з весни 2025 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
