Бути лідером у класі, напевно, мрія кожного у школі. Адже, зізнайтеся, як було би приємно ввійти до кабінету і одразу ж відчути: ти – авторитет серед своїх товаришів.
Проте усім відомо, що з самого початку створення системи оцінювання у школах почало відчуватися розшарування учнів за їхньою успішністю: відмінників виділяли серед двієчників і хорошистів, усілякими шляхами їх заохочуючи. А учні, що вчилися менш старанно, або просто не могли зрозуміти предмет, демотивовувалися доганами та публічними осоромленнями на батьківських зборах. Така дискримінація неідеальних дітей діє й досі і, здається, ніхто не планує її зупиняти.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Проте, бути авторитетом для однокласників і улюбленцем вчителів – різні речі. Отримати визнання однолітків зазвичай важче, адже тут тебе судитимуть не за знанням особливостей онтогенезу і багажем робіт для Малої академії наук, а саме за вмінням бути лідером компанії і оживити навіть найнудніше зібрання зубрилок та повних інтровертів.
Я вважаю себе авторитетом у класі, при цьому я відмінниця, проте нестереотипна. Якщо предмет не здається цікавим для мене і, відповідно, погано засвоюється, я, безперечно, скористаюсь допомогою друга на найближчій контрольній. Проте в предметах, які я добре знаю, з радістю допоможу однокласнику, який потребує моєї допомоги чи, бодай, підказки. За існування взаємодопомоги в класі у вас не виникне конфліктів з однокласниками.
Без підтримки моїх шкільних друзів я навряд чи стала би президентом своєї школи. І вони знають, що я також підтримаю їх в будь-якій ідеї.
Саме у старших класах дуже гостро стає проблема злагоди в відносинах дітей.
Лідерам класу досить легко знайти спільну мову з іншими школярами, окрім, хіба що, тихих дітей, ім’я яких іноді навіть забуваєш чи, називаючи відсутніх у класі, навіть не звертаєш уваги на порожню парту позаду тебе, адже звідти як не було нічого чутно, так і залишилося. Варто заохочувати таких дітей до спілкування і завжди давати їм шанс – запрошувати на прогулянки, чи, щонайменше, попросити скласти компанію в їдальні за обідом.
А якщо дитина – новачок, то в більшості випадків їй важко не те, що стати лідером, а взагалі вловити темп шкільного життя.
Більш конфліктними членами класу зазвичай є проблемні підлітки, яких більш, ніж достатньо у кожній школі. Таких, на мою думку, потрібно частіше заохочувати і хвалити, адже їх поведінка може бути викликана недостачею уваги і опіки батьків і, відповідно, бажанням заявити про себе.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Анна Нижник, “Юн-прес”
