Київська область залишається ключовим розподільчим вузлом країни, попри втрату значної частини інфраструктури на початку повномасштабного вторгнення. У 2022 році регіон втратив близько 22% складських площ – це понад 400 тис. квадратних метрів руйнувань. Втім, станом на початок 2025 року бізнес перейшов від ситуативних рішень до капітальних інвестицій, адаптуючись до нових умов. Ринок логістики, який зазнав втрат на початку великої війни, трансформувався у закритий клуб для гігантів із сотнями мільярдів гривень обігу. КВ проаналізувала дані аналітичних центрів та фінансову звітність найбільших гравців. Результати свідчать про зміну парадигми: склади більше не орендують, їх будують «під себе» як фортеці, а головними логістами стають не перевізники, а торговельні мережі.
Логістика перестала бути просто допоміжною функцією – вона перетворилася на одну з найбільш капіталомістких галузей економіки. КВ звернула увагу на дані аналітиків YouControl.Market, які свідчать: сектор транспорту та складського господарства демонструє рекордні показники, а сукупний чистий дохід компаній цієї сфери вимірюється сотнями мільярдів гривень. Ключовим фактором тут є географія: Київ та область акумулюють майже половину (близько 47-50%) усіх доходів галузі в країні.
Ці кошти формуються не лише за рахунок класичних перевезень. Значна частка «логістичних» грошей насправді є результатом трансформації ритейлу. Великі торговельні мережі, реєструючи окремі логістичні підрозділи, виводять складські операції в окремий прибутковий бізнес. Зростання доходів також стимулюється інфляційними процесами та подорожчанням послуг зберігання, що робить володіння складом на Київщині інвестиційно більш привабливими, ніж банківські депозити. Навіть попри військові ризики, рентабельність логістичного бізнесу навколо столиці дозволяє перекривати витрати на відновлення та безпеку.
Нульова вакантність
Парадоксально, але гроші є, а вільного фізичного місця – немає. Основною характеристикою поточного періоду є критично низька вакантність складських приміщень, оскільки попит на якісні об’єкти значно перевищує пропозицію. За даними звіту від аналітиків CBRE Ukraine, у першому півріччі 2024 року на ринок вийшло лише 79 000 кв.м нової пропозиції, тоді як валове поглинання (попит) сягнуло 167 000 кв.м. Це призвело до критично низької вакантності – вільними залишаються лише 2-3% площ, що є фактично технічною похибкою. Тож виходить, що в сегменті професійних складів класу «А» вільних площ практично не існує.
Це змушує компанії змінювати підхід до нерухомості: якщо раніше на ринку домінувала оренда, то зараз набирає обертів формат build-to-suit – будівництво об’єктів під конкретні технічні вимоги замовника. Такий підхід дозволяє бізнесу ще на етапі проєктування закладати енергонезалежність та посилені стандарти безпеки.
Водночас дисбаланс попиту та пропозиції закономірно впливає на ціноутворення. Орендні ставки на склади в столичному регіоні за останній рік зросли в середньому на 7%, адже економічна доцільність розміщення розподільчих центрів біля найбільшого ринку збуту переважає над страхом обстрілів.
Ключові гравці
На цьому тлі чітко виділяється група гравців-важковаговиків, які контролюють основні потоки. Спираючись на аналітику YouControl.Market, що сформувала рейтинг 15-ти компаній галузі за сукупним доходом у 2024 році, КВ відібрала найбільш показові кейси. Критерієм вибору стали не лише фінансові показники, а й вплив на архітектуру ринку: ми зосередилися на компаніях, які ілюструють ключові тренди – від безальтернативності державних монополій та експансії поштових екосистем до феномену «логістичного інсорсингу», коли торговельні мережі починають конкурувати з професійними перевізниками.
на фото: графік чистого доходу бізнесів із найбільшим рейтингом на ринку логістики
Беззаперечним лідером залишається утримує АТ «Укрзалізниця», на рахунку якої 102,9 млрд гривень чистого доходу за 2024 рік, що виводить її в десятку лідерів українського бізнесу (дані сервісу YouControl). Головним драйвером стало відновлення експортних потужностей: завдяки стабільній роботі морського коридору частка експорту в перевезеннях сягнула 48%, а загальний обсяг вантажів за рік зріс до 174,9 млн тонн. Компанія залишається безальтернативним партнером для промисловості та агросектору, компенсуючи складну ситуацію з прибутком масштабами операційної діяльності.
Наступний гравець – ТОВ «Нова пошта», чий чистий дохід демонструє стабільну динаміку зростання: за підсумками 2023 року він сягнув 43,6 млрд гривень (+53%), а у 2024-му – вже 48,5 млрд гривень. Компанія продовжує активну експансію, інвестуючи в інфраструктуру, а її ринкову вагу додатково посилює ще один актив групи NOVA – ТОВ «Нео-Транс». Ця структура, що спеціалізується на перевезеннях та експедиційних послугах, згенерувала 6,6 млрд гривень доходу.
Третю позицію в загальному рейтингу займає національний оператор АТ «Укрпошта» із загальним доходом у 13,6 млрд гривень за 2024 рік. Водночас спостерігається стійка тенденція, коли торговельні мережі де-факто стають найбільшими логістичними операторами, замикаючи ланцюги постачання на собі. Так, до домінуючих компаній галузі увійшло ТОВ «Логістик Юніон» (8,5 млрд гривень) – логістичне крило корпорації АТБ, що забезпечує складське зберігання та дистрибуцію для продуктової мережі.
Також серед лідерів закріпився «Лемтранс» (7,6 млрд гривень) – приватний оператор вантажних залізничних вагонів із групи SCM Ріната Ахметова.
До речі, показовим прикладом нової інвестиційної сміливості стала угода мережі мультимаркетів «Аврора». Як повідомляє Forbes.ua, ритейлер викупив у інвесткомпанії Dragon Capital пошкоджений логістичний комплекс West Gate Logistic у селі Стоянка. Йдеться про ділянку 14,4 га та плани відновити понад 90 000 кв.м площ. Заявлені інвестиції у відбудову та модернізацію складають близько 50 млн євро, що свідчить про перехід великого бізнесу до довгострокового планування з горизонтом у кілька років.
на фото: відкриття розподільчого центру мультимаркетів «Аврора» у Стоянці (джерело – rau.ua)
Як пояснила в коментарі для КВ Олена Цимбалиста, директорка з логістики мережі «Аврора», для компанії, яка динамічно розвивається, власна інфраструктура є запорукою стабільності та контролю над усіма процесами.
«Власний об’єкт у Стоянці дозволяє оптимізувати логістику, зменшувати витрати на транспортування та швидше реагувати на потреби магазинів. Завдяки сучасним IT-рішенням, WMS, TMS та власній ERP-системі ми забезпечуємо регулярні поставки кожні два дні. Тому для нас важливо не залежати від ринку оренди чи зовнішніх обмежень», – підкреслює директорка.
Попри воєнні ризики, ритейлер вкладає значні кошти у відбудову на Київщині. За словами Олени Цимбалистої, такі масштабні інвестиції – це стратегічний пріоритет.
«Логістика – один із наших стратегічних пріоритетів. Вона забезпечує стабільну роботу мережі, підтримку партнерів і клієнтів та формує основу для нашого подальшого зростання. Також це наш внесок у майбутнє України. Такі інвестиції сприяють не тільки зростанню нашої мережі, але й зміцненню економічної стабільності в регіонах, де ми працюємо. В умовах війни, ми розуміємо, як важливо створювати нові робочі місця та сплачувати податки. Ми впевнені, що ці кроки допоможуть забезпечити додаткові можливості для розвитку локальних громад та створення нових робочих місць», – зазначає в коментарі Цимбалиста.
Водночас компанія не обмежується столицею.
«У 2025 році ми завершили масштабування розподільчого центру у Львові – склад переїхав з 9 000 на 20 000 кв.м, що дозволило закрити зростаючі потреби на заході країни. Щодо сучасного складу на Київщині, то через 2-3 роки ми бачимо його як високотехнологічний логістичний хаб – максимально автоматизований та інтегрований у єдину систему постачання», – ділиться планами представниця «Аврори».
Індустріальні парки як драйвер відновлення
Державна політика щодо логістичного сектору на Київщині наразі фокусується на розвитку індустріальних парків. Такий пріоритет є цілком обґрунтованим, адже Київська область є абсолютним лідером в Україні за обсягом очікуваних інвестицій у цю сферу – 32,5 млрд гривень. Регіон також входить до трійки лідерів за концентрацією таких об’єктів: тут зареєстровано 13 парків загальною площею 423 га, що мають потенціал створити майже 18 800 нових робочих місць. Для логістики це має критичне значення, адже розташування компаній у межах індустріальних парків, особливо поблизу важливих маршрутів, дозволяє зробити перевезення товарів дешевшими в середньому на 10% та суттєво зменшити логістичне плече.
Влада використовує механізм співфінансування інфраструктури для стимулювання інвесторів у рамках програми «Зроблено в Україні». Зокрема, індустріальний парк «КИТ» у місті Буча отримав 147,7 млн гривень на будівництво систем водопостачання та доріг, а парк «Місто скла» у Березані отримав державне фінансування на газифікацію.
Читайте: Микола Калашник: Індустріальні парки на Київщині є справжніми драйверами економічного розвитку
У своєму інтерв’ю для КВ голова Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Микола Калашник підкреслив, що на сьогодні заплановано будувати нові індустріальні парки, щоб на їх базі зводити соціальне житло для переселенців та важливу інфраструктуру.
«Це вигідно для всіх: люди, які потребують житла, отримують його поблизу від роботи, а роботодавці мають працівників поруч. Така логістика підвищує ефективність і комфорт через наявність дошкільних закладів, централізованого транспорту до шкіл чи медичних установ. Індустріальні парки – це не лише про виробництво, а й про створення цілісної інфраструктури, яка працює на людей і бізнес», – зазначив очільник КОВА в інтерв’ю.
Читайте: Навіть в умовах війни інвестори бачать великий потенціал Київщини, — голова КОДА Микола Калашник
Логістичний ринок Київщини продемонстрував не просто здатність до виживання, а феноменальну гнучкість і готовність до масштабування. Перехід гігантів ритейлу від оренди до розбудови власних високотехнологічних хабів, нульова вакантність та мільярдні інвестиції в індустріальні парки свідчать про зміну епох. Бізнес більше не чекає на завершення війни чи ідеальних умов – він адаптується і будує капітально. Столичний регіон остаточно закріплює за собою статус не лише головного розподільчого вузла, а й драйвера економічного відновлення всієї країни, де формуються нові правила гри: автономність, технологічність та довгострокове планування.
Фото: з відкритих джерел
КиївВладаАнастасія Командік
