Столична міськрада внесла зміни до своїх ключових фінансових документів – бюджету Києва на 2022 рік та Програму економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки (в частині фінансування на поточний рік). Зокрема, було вирішено наповнити статутні капітали КП “ФК “Житло-Інвест”, КП “Київтеплоенерго” та комунальних керуючих компаній (загальна сума – 2,3 млрд гривень), компенсувати приміським громадам, які постраждали від російської агресії, збитки за зруйновану інфраструктуру (235 млн гривень), та навіть збільшити фінансування на будівництво багатостраждального Подільсько-Воскресенського мостопереходу (133,2 млн гривень державної субвенції). Окремі депутати під час розгляду цього питання виразили невдоволення тим, як Київська міськдержадміністрація (КМДА) визначає пріоритетні напрямки розвитку міста, але ці претензії не мали жодного результату.
Як стало відомо KВ,11 жовтня 2022 року депутати столичної міськради внесли зміни до бюджету Києва на 2022 рік та Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2021-2023 роки.
Відповідні проєкти рішення №08/231-1304/ПР (суб’єкти подачі – секретар Київради Володимир Бондаренко та Департамент фінансів КМДА) і №08/231-1303/ПР (суб’єкти подачі – все той же Бондаренко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані у Київраді ще 16 вересня 2022 року.
Згідно з ухваленими під час засідання Київради змінами, депутати встановили, що доходи бюджету Києва у 2022 році мають становити 68,6 млрд гривень (замість 68,8 млрд, які були встановлені при коригуванні бюджету в липні), а витрати – 72,1 млрд гривень (замість 72,2 млрд, встановлених при вказаних коригуваннях). Таким чином столична влада визначила, що міська скарбниця матиме дефіцит у розмірі 3,5 млрд гривень.
В рамках нових коригувань бюджету Київрада збільшила фінансування деяких напрямків видатків – як за рахунок надходжень до міської скарбниці різноманітних податків та зборів, так і за рахунок перерозподілу коштів.
Так, було вирішено профінансувати наповнення статутного капіталу КП “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Інвест” на суму 1,6 млрд гривень. Як повідомляла КВ, ці грошові кошти підприємство планує направити на “реалізацію своїх статутних завдань і на участь у виконанні деяких заходів, визначених Міською цільовою програмою забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки”. Раніше Київрада обіцяла виділити вказаному КП трохи більше коштів на це – 2 млрд гривень.
Ще 700 млн гривень у якості внесків до статутних капіталів отримають КП “Київтеплоенерго” та усі 10 комунальних керуючих компаній з обслуговування житлового фонду – дане фінансування вони мають витратити у тому числі на підготовку до опалювального сезону. Нагадаємо, що на ці цілі раніше збирались витратити 1,5 млрд гривень, тобто – поки що дане питання вирішили на половину.
Крім того, столична влада вирішила виділити Департаменту муніципальної безпеки КМДА “додаткові” 231,5 млн гривень. Ці кошти чиновники зможуть витрачати на утримання оперативно-рятувального складу Київської аварійно-рятувальної служби, задіяного в ліквідації наслідків ракетних бомбардувань з боку військ рф, на придбання аварійно-рятувальної техніки для вказаної служби, на матеріально-технічне забезпечення сил оборони столиці в рамках програми “Захисник Києва на 2022-2024 роки” тощо.
Читайте: На цивільний захист в столиці передбачили більше часу та грошей та Столична влада більш ніж у чотири рази збільшила фінансування програми “Захисник Києва” на 2022 рік
Також в рамках цих коригувань міська влада погодила виділення із бюджету компенсації сільським, селищним та міським територіальним громадам Київської області, які навесні 2022 року стали на шляху ворога, що збирався захопити столицю України. Так, по 50 млн гривень отримають громади Бучі, Бородянки і Макарова, по 30 млн гривень отримають громади Іванкова та Великої Димерки, 15 млн гривень отримає громада Бишева, ще по 5 млн гривень отримають громади Баришівки та Немішаєва (загалом – 235 млн гривень). Ці гроші громади зможуть направити на відновлення пошкодженої та зруйнованої інфраструктури.
Читайте: Столиця витратить 175 мільйонів гривень на відбудову зруйнованих містечок Київщини
При цьому Київрада зменшила обсяги фінансування по низці напрямків. Так, було вирішено зменшити на 663,3 млн гривень видатки, які були передбачені на утримання та розвиток метрополітену. На 423,8 млн гривень було зменшено фінансування на компенсацію вартості проїзду пільгових категорій громадян в комунальному автомобільному та електротранспорті; на 91 млн гривень – видатки на будівництво установ та закладів культури; на 18,2 млн гривень – видатки на проєктування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури тощо.
Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року
Що стосується змін до Програми соціального та економічного розвитку на 2021-2023 роки, то мова йде про перерозподіл фінансування на проведення різноманітних капітальних ремонтів та будівництв, проведення яких заплановано в поточному році (т. з. “капітальні вкладення”).
У КМДА це пояснили тим, що на деяких об’єктах роботи було призупинено, а тому заплановані на них видатки можна направити на “пріоритетні напрями та заходи, що потребують першочергового фінансування в умовах воєнного стану”. Зокрема, мова йде про наповнення резервного фонду бюджету, кошти якого призначені для забезпечення невідкладних витрат на заходи, які не могли бути передбачені при затвердженні бюджету або викликані надзвичайними обставинами. Під час пленарного засідання директор Департаменту економіки та інвестицій КМДА Наталія Мельник (на колажі праворуч) повідомила, що загальна сума зменшення видатків на капітальні вкладення складає 6,29 млрд гривень.
Читайте: Київрада направила до резервного фонду столичного бюджету додаткові півмільярда гривень
Так, столична міськрада, зокрема, “зняла” усі 105 млн гривень, які було передбачено на реконструкцію трамвайних ліній від вул. Милославської до Дарницького залізничного вокзалу та від вул. Гната Юри до ЗАТ “Кисневий завод”, усі 39,4 млн гривень, що планувалося витратити на будівництво велосипедної доріжки по маршруту “Солом’янка – Центр”, частину фінансування реконструкції транспортної розв’язки на перетині просп. Перемоги та вул. Вадима Гетьмана на суму 60,6 млн гривень (усього на 2022 рік на реалізації цього проєкту було заплановано 293,4 млн гривень), частину видатків на будівництво Великої кільцевої дороги на ділянці від вул. Богатирської до просп. Оболонського на суму 18,6 млн гривень (усього в поточному році планувалося витратити на це 114 млн гривень) тощо.
При цьому, міська влада все ж таки збільшила обсяги видатків на окремі проєкти. Зокрема, із 20 млн гривень до 181 млн гривень було збільшено фінансування в 2022 році технічного переоснащення сміттєспалювального заводу “Енергія” (підпорядкований КП “Київтеплоенерго”) в частині системи очищення димових газів. Також, серед іншого, на 133,2 млн гривень – з 1,07 млрд гривень до 1,2 млрд гривень – було збільшено кошторис проведення у 2022 році робіт із будівництва Подільсько-воскресенського мостового переходу. В даному випадку мова йде про направлення на ці роботи коштів “державної дорожньої субвенції”.
Останній напрямок видатків викликав невдоволення в окремих депутатів Київради з фракції “Слуга народу”. Вони виразили думку, що ці грошові кошти можна було би направити на заміну трамвайних колій, а не на, цитуємо, “вєчно строящійся мост”. Також представники вказаної політичної сили обурилися тим, що міська влада витрачає значні об’єми фінансування на високовартісні проєкти, ігноруючи більш “приземлені” проблеми. Наприклад, депутати з президентської партії обурилися “відрами у школах” – ймовірно, мова йшла про відсутність туалетів в укриттях, які були облаштовані в навчальних закладах. Проте ці претензії не мали конструктивного результату.
Як повідомляла KВ, бюджет Києва на 2022 рік було затверджено рішенням столичної міськради №3704/3745 від 9 грудня 2021 року. Тоді Київрада визначила, що дохідна частина бюджету має складати 68,9 млрд гривень, видаткова – 66,9 млрд гривень. Протягом поточного року столична влада 5 разів вносила зміни до цього фінансового документу (без урахування коригувань від 11 жовтня 2022 року) – як в частині доходів та видатків, так і в частині напрямків розподілу бюджетного фінансування.
У свою чергу, програма економічного та соціального розвитку на 2021-2023 роки була затверджена рішенням Київради №23/23 від 24 грудня 2020 року. Вказаним рішенням було передбачено, на які саме проєкти міська влада має намір витрачати бюджетні кошти, а безпосередньо саме фінансування столичний муніципалітет закладає на кожен наступний рік, вносячи зміни до програми у кінці року. При цьому, і затвердження двох вказаних фінансових документів, і внесення змін до них майже завжди супроводжується скандалами: депутати Київради регулярно критикують КМДА за її бачення “пріоритетності напрямків розвитку міста”.
Нагадаємо, Наталія Мельник очолює Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Рєпік (на колажі ліворуч).
Фото: колаж КВ
