Щоб домогтися в 2025 році виділення з бюджету столиці біля 2,56 млрд гривень на вирішення своїх фінансових проблем, у “Київміськбуді”, майже всі будівельні проєкти якого наразі “заморожені”, вже затвердили новий Статут та Положення про Наглядову раду (ці документи звісно не оприлюднені). Йдеться про на 80% комунальну компанію, яка: таємничим чином “втратила” чимало нерухомості, отриманої на баланс в 90-х роках; давно нічого самостійно не будує, бо не має на це необхідних технічних ресурсів і є по суті лише “грошерозполільним центром”; третій рік не платить жодних дивідендів до міської скарбниці; явно “потонула” в корупції та фактично не підконтрольна і не підзвітна депутатам Київради. Здійснити бюджетне фінансування цього “напівкомунального” забудовника планується незважаючи на те, що і сам “Київміськбуд”, і КМДА із року в рік приховують від громадськості всю суттєву і важливу інформацію про діяльність холдингової компанії та її сенс для громади. Таку таємничість легко пояснюють тим, що 20% акцій “Київміськбуду” знаходиться у “приватних руках”.
У відповіді на журналістський запит Київська міська державна адміністрація (КМДА) повідомила КВ, що ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” поки що не отримало з міського бюджету обіцяної фінансової допомоги.
Мова йде про рішення Київради №156/9964 від 31 жовтня 2024 року, яким було погоджено збільшення статутного капіталу “Київміськбуду” шляхом виділення коштів з бюджету міста на придбання додаткової емісії акцій цього ПрАТ на суму не більше 2,56 млрд гривень. Станом на кінець квітня 2025 року таке фінансування у бюджеті Києва на поточний рік ще не передбачене. Але у рішенні про затвердження головного фінансового документу столиці зазначається, що у бюджеті-2025 потрібно передбачити вищезгадану суму коштів.
Відсутність реалізації на сьогоднішній день вищезгаданого рішення Київради №156/9964 у КМДА пояснили тим, що додаткова емісія акцій є складним, комплексним і тривалим у часі процесом, який “включає в себе велику кількість кроків і значний обсяг документів, що мають бути підготовлені, опубліковані та надані до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку після прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів ПрАТ “ХК “Київміськбуд”.
“Враховуючи наведене, на сьогоднішній день загальними зборами акціонерів ПрАТ “ХК “Київміськбуд” не приймалося рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства”, – зазначається у відповіді КМДА.
Разом з тим, чиновники підкреслили, що 14 лютого 2025 року відбулися дистанційні позачергові загальні збори акціонерів ПрАТ «ХК «Київміськбуд», під час яких було ухвалено рішення щодо затвердження нової редакції Статуту компанії та Положення про Наглядову раду. За інформацією КМДА, нова редакція документів “передбачає сучасні підходи до роботи органів управління компанії, що допоможе швидше ухвалювати важливі рішення щодо реалізації будівельних проєктів”. Також у КМДА зазначили, що таке “спрощення процедур ухвалення рішень сприятиме швидшому відновленню та завершенню будівельних проєктів, що особливо важливо в умовах необхідності виконання зобов’язань перед інвесторами”.
При цьому, у мерії не надали відповідь на запитання КВ стосовно стану будівництва об’єктів “Київміськбуду”: замість цього “послали” редакцію на офіційний сайт компанії дивитися фотофіксацію будмайданчиків.
Врятувати легендарного забудовника Києва
Нагадаємо, що 17 червня 2020 року Кабінет Міністрів України видав розпорядження №772-р “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”. Згідно з цим документом, уряд дозволив “Київміськбуду” добудувати 18 ЖК, зведенням яких займався “Укрбуд” – шляхом включення до договорів на будівництво. Офіційною причиною замороження робіт на будмайданчиках “Укрбуду” називалися об’єктивні фінансові проблеми цього державного забудовника, але інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – звинувачували осіб, які організовували ці роботи, у розкраданні коштів.
Надалі між “Київміськбудом” та “Укрбудом” було укладено низку договорів, згідно з якими перша компанія офіційно стала замовником проєктування і будівництва цих недобудованих ЖК. Також, відповідно до цих угод, “Київміськбуду” дозволили отримувати кошти на добудову таких комплексів із Фонду фінансування цього будівництва (фонд, до якого громадяни сплачували кошти за квартири в об’єктах “Укрбуду”. – КВ), управителем якого було ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”.
Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК. Затримки по закінченню інших об’єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, а ті кошти, які там були, ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику.
Читайте: “Київміськбуд” повідомив подробиці добудови житлових комплексів “Укрбуду”
З огляду на це у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до КМДА з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. Тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді.
Але отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” у той час не судилося, і головною причиною цього, схоже, стало… журналістське розслідування.
Так, 13 травня 2023 року медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до тодішнього Голови правління – Президента компанії Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуду”.
Вже 25 травня того ж року Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала б проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, а також перевірити інформацію стосовно цієї компанії, оприлюднену у вищезгаданому журналістському розслідуванні.
При цьому, в липні 2023 року, поки вказана ТКК здійснювала свою роботу, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Також “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров’я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”.
Втім, не дивлячись на усе це, результати аналізу роботи “Київміськбуду”, яким займалася ТКК Київради, були явно не такими, якими їх очікували побачити значна частина столичної громадськості та експертів.
Так, 14 грудня 2023 року столична міськрада, затвердивши звіт по діяльності вказаної комісії, фактично визнала факт відсутності будь-яких порушень в роботі цього ПрАТ. Єдине, на що спромоглася столична влада – це рекомендувати наглядовій раді “Київміськбуду” посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ.
Разом з тим, Київрада погодилася з висновком ТКК стосовно того, що потрібно рекомендувати КМДА здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду”, а також розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника. Також ТКК рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації «Київміськбуду» сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації «Укрбуд», у сумі 2,28 млрд гривень.
20 грудня 2023 року перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, який паралельно тоді був очільником Наглядової ради “Київміськбуду”, повідомив про звільнення Ігоря Кушніра з посади голови правління – президента цього ПрАТ. Також чиновник зазначив, що виконуючому обов’язки керівника “Київміськбуду”, яким тоді було обрано Едуарда Шевчука, Наглядова рада доручила “розробити план для виходу ПрАТ на сталі показники діяльності”. Для цього, мовляв, в.о. голови Правління спільно із Правлінням, зокрема, “мають розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами”.
У лютому 2024 року “Київміськбуд” отримав нового очільника. Ним став Василь Олійник – екскерівник ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової. Причетність Олійника до оточення цієї бізнесвумен породило низку чуток стосовно ще більш “гіркої” долі “Київміськбуду”.
Так, для прикладу, у квітні 2024 року столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк висловив припущення, що ця холдингова компаній може стати “донором” для ЖК, які будує “Stolitsa Group”. Тобто, йшлося про те, що кошти, які “Київміськбуд” отримує для будівництва своїх комплексів, також можуть бути використані для будівництва комплексів Молчанової. Для цього, серед іншого, може бути використана схема із використанням “спільних підрядників” – коли одні і ті ж компанії співпрацювали і з “Київміськбудом”, і з “Stolitsa Group”. Щодо такої ймовірності, за свідченням Дядюка, свідчило те, що оточення Владислави Молчанової “бігало по банкам”, щоб отримати кошти на будівництво своїх ЖК, але отримувало відмови.
У жовтні 2024 року до сесійної зали столичної міськради все ж було винесено питання щодо необхідності дофінансування “Київміськбуду”. Наслідком цього, як зазначалося вище, стало прийняття рішень про викуп “додаткових” акцій за рахунок коштів міського бюджету та про звернення до Кабміну з проханням виділити київському “диво-забудовнику” з державної скарбниці ще 2,28 млрд. гривень.
Тоді на Хрещатику, 36 бідкалися, що “Київміськбуд” виснажився, працюючи на інтереси киян, і вже не має можливості добудовувати всі “укрбудівські ЖК”. При цьому, чиновники КМДА і наближені до влади депутати міськради, спрощуючи складні речі і явно вводячи в оману “юридично не підкованих” киян, фактично називали цю компанію “комунальним забудовником”, мовляв, “Київміськбуд” – це легенда, честь і гордість міста, він фактично належить киянам, тому профінансувати його з міської скарбниці на 2,5 млрд гривень і доцільно і доречно. Окремі депутати столичної міськради висловлювали тоді думки про те, що проблеми окремих інвесторів-покупців квартир не повинні вирішуватися коштами усіх столичних платників податків, що бюджетні кошти в Києві, ще й під час війни, є куди витратити і без цього. Але керівництво міста і більшість в Київраді уваги на такі висловлювання не звернуло.
В “Київміськбуді” тоді “малювали” різні “сценарії” добудови комплексів “Укрбуду”. Так, за консервативного сценарію компанії потрібно було б отримати 272,4 млн доларів для покриття дефіциту коштів, завдяки чому вона могла б надалі отримати чистий дохід від реалізації проєктів в розмірі 187,4 млн доларів. За базового сценарію “Київміськбуду” потрібно було б виділити 107,5 млн доларів, що дозволило б йому отримати чистий дохід в розмірі 176,7 млн доларів. У свою чергу за оптимістичного – 10,2 млн доларів докапіталізації допомогли б компанії “заробити чистими” 167,3 млн доларів.
Але наразі усі ці сценарії радше є “міфічними”. Як тоді зазначала КВ, під час війни фінансування ”Київміськбуду” з державного бюджету на суму 2,28 млрд. гривень, ймовірно, не відбудеться. І саме цим, наприклад, “Київміськбуд” зможе в недалекому майбутньому, “освоївши перший транш” з бюджету Києва у розмірі 2,5 млрд. гривень, пояснити відсутність успіхів у добудові і “своїх” і “укрбудівських” ЖК, і попросити кілька мільярдів зі столичної казни знову.
Також доречно звернути увагу на те, що “Київміськбуд” хоча і є компанією, яка номінально на 80% належить киянам, детально не звітує по своїй діяльності навіть перед депутатським корпусом Київради – фактично працює в закритому режимі. Через це дуже ймовірно, що його додаткове бюджетне фінансування, як це часто буває, просто “з’їсть” корупція. Крім того, дивними виглядають стогнання міської влади з приводу того, що Кабмін в 2020 році дав завдання цьому ПрАТ добудувати ЖК “Укрбуду” без згоди керівництва міста. Влада Києва, напевно ж, могла не включати тоді “мовчазну згоду”, а заборонити на 80% комунальній компанії брати на себе значні і не підкріплені гарантованим фінансуванням зобов’язання.
Читайте: Мільярди для “Київміськбуду”: як столичні платники податків розрахуються за помилки влади
Таємниці “Київміськбуду”
“Київміськбуд” фактично веде свою історію з середини ХХ століття – його “пращуром” було Головне управління житлового і цивільного будівництва, створене в 1955 році при Київському міськвиконкомі. У 1963 році цю структуру було перейменовано в “Головкиївміськбуд”. Дане підприємство, яке обєднувало низку державних структур і володіло тоді значними матеріальними ресурсами, зокрема, займалося виробництвом будівельних матеріалів і зведенням житлових і адміністративних будинків по всьому Києву, в тому числі – забудовувало та облаштовувало житловий масив Вигурівщина-Троєщина.
У 1992-1995 роках “Головкиївміськбуд” пережив реформу – тоді це підприємство було перетворено міською владою в комунальну холдингову компанію, до складу якої тоді у статусі дочірніх підприємств увійшло 28 суб’єктів господарювання, більшість з яких на той час вже частково знаходилися у приватній власності (частка “Київміськбуду” в них становила переважно 20-30%). До 2006 року “Київміськбуд” був акціонерним товариством, після чого був “реформований” у публічне акціонерне товариство, а у 2012-ому став приватним акціонерним товариством. Вже в XXI столітті “Київміськбуд” став одним із найбільших забудовників столиці – принаймні за об’ємами будівництва. Зокрема, за підрахунками фахівців, у 2016 та другому півріччі 2021 року компанія займала перше місце в Києві за кількістю введених в експлуатацію квадратних метрів.
При цьому, загальновідомим є факт, що насправді ПрАТ “ХК “Київміськбуд” в останні десятиліття самостійно нічого не будує: серед підпорядкованих йому суб’єктів господарювання наразі немає жодної компанії, яка могла би самостійно виконувати будівельні роботи. Більше того – деякі експерти вказували на те, що у цієї компанії немає навіть жодної одиниці техніки для проведення будівництва. Фактично протягом останніх десяти з гаком років “Київміськбуд” лише виконує роль девелопера, тобто “ширми” – на будівельні паркани житлових комплексів “ліплять” банери з логотипом цієї компанії, але усім, від заливання фундаменту до робіт у квартирах, займаються так чи інакше повязані з керівництвом КМДА і “Київміськбуду” приватні генпідрядники, які й отримують більшу частину фінансування і прибутків від продажу житла в ціх ЖК.
Новий очільник ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Василь Олійник, виступаючи перед депутатським корпусом Київради 31 жовтня 2024 року, підтвердив, що лише шість із більш ніж трьох десятків компаній, які входять до складу холдингу “Київміськбуду”, в той час займалися хоча б якоюсь господарською діяльністю і лише три такі фірми були останнім часом прибутковими. Чим саме вони займалися, керівник ПрАТ не уточнив, але можна припустити, що приватні компанії їм платять у тому числі за можливість “освоювати землю”, адже комплекси “Київміськбуду” переважно зводяться на комунальних земельних ділянках.
Зазначимо, що наразі достовірно точної інформації щодо стану будівництва на майданчиках “Київміськбуду” у відкритих джерелах немає. На сайті цієї компанії, куди КВ “наполегливо радили відправитися” у КМДА, за останній рік у розділі “Новини” є лише оновлена загальна інформація щодо будівництва кількох ЖК, серед яких “Freedom”, “Подол Град” і “Tween House”. У свою чергу, на порталі “ЛУН” є інформація про те, що будівництво зупинено на усіх комплексах “Київміськбуду”, які мали бути зведені у найближчі роки, окрім ЖК “Абрикосовий”, де наразі тривають оздоблювальні роботи.
Як зазначалося вище, початково до складу “Київміськбуду” входило 28 повноцінних компаній. Разом з тим, станом на 2020-ий це ПрАТ володіло акціями або долями в статутних капіталах 34 суб’єктів господарювання (від 10,1% акцій до 47,49% акцій – у випадках з акціонерними товариствами та від 24% до 100% долей у статутних капіталах – у випадках з товариствами з обмеженою відповідальністю). Відповідні дані оприлюднені у звіті про діяльність “Київміськбуду” за вказаний рік, який є останнім таким документом, опублікованим на офіційному сайті цього холдингу.
Так, у звіті ПрАТ “ХК “Київміськбуд” йдеться про наступні компанії: ПрАТ “Домобудiвний комбiнат №3”, ПрАТ “Домобудiвний комбiнат №4”, ПАТ “Будмеханiзацiя”, ПрАТ “Трест Київспецбуд”, ПрАТ “ЕМЗ “Металiст”, ПрАТ “Асфальтобетонний завод”, ПрАТ “Київопорядкомплект”, ПАТ “ПТI Київоргбуд”, ПАТ “Трест “Київмiськбуд – 3”, ПрАТ “Трест “Київмiськбуд – 6”, ПрАТ “Деревообробний комбiнат №3”, ПрАТ “Деревообробний комбiнат №7”, ПрАТ “Трест Київпiдземшляхбуд-2”, ПАТ “Управлiння спецiальних машин”, ПАТ “Трест “Київелектромонтаж”, ПАТ “Спецiалiзоване будiвельно-монтажне управлiння”, ПрАТ “Тайга”, ПрАТ “АТП-1”, ПрАТ “АТП-2”, ВАТ “АТП-7”, ПАТ “Жуляни”, ПрАТ “Буд.Транс”, ПАТ “Експериментально-механiчний завод”, ПрАТ “Київбуддеталькомплект”, ВАТ “ДБК “Вiдрадний”, ВАТ “Iнвестиційні Технології”, ПрАТ “Полар-Україна”, ТОВ “Новобудова”, ТОВ “Мiськбуд-4”, ТОВ “Екос центр”, ТОВ “Екос Нерухомість”, дочiрнє пiдприємство “Медичне науково-практичне об’єднання “Медбуд”, дочiрнє пiдприємство “Київпарктранссервiс 1” і НАО “БКРДевелопмент”.
Що цікаво, дані аналітичної системи Youcontrol за 2025 рік суттєво відрізняються – там зазначається, що “Київміськбуд” наразі є власником акцій або засновником усього 16 компаній.
Крім того, згідно зі звітом, станом на 2020 рік ПрАТ “ХК “Київміськбуд” мав у своїй структурі вiдокремлений пiдроздiл – готель “Оберiг”. На той час він займався “наданням послуг з проживання у трьох гуртожитках на території Києва (вул. Сальського, 29, вул. Вишгородська, 23 та просп. Леся Курбаса, 10В) та з організації оздоровлення та відпочинку населення на базi вiдпочинку в селищi Набережне Одеської областi”.
При цьому, деякі з вищезгаданих компаній були створені вже у “новітні” часи – у початковому варіанті переліку суб’єктів господарювання, переданих в управління “Київміськбуду”, їх не було. У цьому контексті варто згадати низку компаній, зареєстрованих у 2000-х роках, серед яких – ВАТ “Інвестиційні технології”, ПрАТ “Буд.Транс”, ТОВ “Новобудова”, ТОВ “Мiськбуд-4”, ТОВ “Екос центр” , ТОВ “Екос Нерухомість” тощо. При цьому, окремі суб’єкти господарювання, наприклад той же ВАТ “Інвестиційні технології”, наразі де-юре вже не мають відношення до “Київміськбуду” – відповідні акції вже належать іншим компаніям. Ймовірно, на всі ці зміни “Київміськбуду” надавав згоди Департамент комунальної власності КМДА, ні в киян, ні в Київради санкцій на це не запрошували.
Цікавим є і НАО (рос. – “непубличное акционерное общество”) “БКРДевелопмент” : ця компанія зареєстрована в столиці країни-агресора Москві, і “Київміськбуд” у 2020 році володів 30% її акцій загальною вартістю 30 тис. рублів. При цьому, станом на 2024 рік такі дані, схоже, теж були актуальними: вже під час повномасштабної війни громада Києва через “Київміськбуд” де-юре володіла нехай і “віртуальним” (тобто таким, який не можна “помацати” фізично), але все ж майном на території російської федерації.
Із цього ж звіту холдингової компанії випливає, що у 2020 році ПрАТ “ХК “Київміськбуд” проводив якісь роботи (мабуть, благословляв їх своїм логотипом) зі зведення 56 житлових будинкiв (майже 2 млн кв.м. нерухомостi на рiзних стадiях готовностi). При цьому, офіційний показник чистого доходу компанії за 2020 рiк становив 3,1 млн гривень, валовий прибуток – 269,2 млн гривень, а показник EBITDA – 145,6 млн гривень (аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань). Ще у 2019 роцi “Київміськбуд” офіційно отримав чистого прибутку в 10 разів більше – 32,6 млн гривень.
Також у “останньому” звіті, опублікованому на сайті “Київміськбуду” повідомлялося, що усього в 2020 році в групі “Київміськбуду” працювало 669 осіб (у т.ч. 349 осіб – безпосередньо у ПрАТ). Фонд оплати працi штатних працiвникiв тоді становив 25,9 млн гривень (без уточнення, чи йдеться лише про “головну” компанію, чи про усі компанії, які входять до холдингу), що було на 1,9 млн гривень більше, ніж у 2019-ому.
Про деякі “підводні камені” в діяльності “Київміськбуду” можна наразі дізнатися лише з неофіційних джерел. Показовою у цьому плані є ситуація з майном холдингової компанії, яке вона отримала у власність у 90-х роках – тоді у відповідному переліку нараховувалося 97 об’єктів нерухомості. Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк у 2023 році проаналізував частину вказаного переліку і встановив, що у цього ПрАТ з того часу “на балансі” фактично залишилася лише будівля головного офісу на вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 4/6, а також дві адмінбудівлі на бульв. Чоколівському та вул. Освіти та приміщення на вул. Рокосовського. Але при цьому будівля головного офісу на той час фактично вже не належала “Київміськбуду” – компанія взяла кредит, у якому цей об’єкт нерухомості був визначений в якості застави.
За інформацією Дядюка, за останні десятиліття із власності “Київміськбуду” за невідомих обставин вибули дуже багато об’єктів нерухомості. Наприклад, співвласниками будівлі на вул. Зої Гайдай 2-А стали Юлія Якусевич і Роман Височанський, власником адмінбудинку на вул. Сагайдачного, 21 стало ТОВ “Темза Груп” (кінцевим бенефіціаром цієї компанії є депутат Київради від “Європейської солідарності” Ігор Баленко), а адмінбудинок в пров. Очаківському, 3 “трансформувався” в багатоквартирний будинок, який став приватною власністю громадянина Олександра Савицького на підставі договору дарування. На окрему увагу заслуговують дві будівлі на просп. Валерія Лобановського, 25/16 (у т.ч. поліклініка). Так, станом на 2023 рік їхнім власником було ТОВ “Ріелті-1” (стара назва – ТОВ “РК Київ”), кінцевим бенефіціаром даної компанії наразі є Оксана Кушнір – дружина ексголови правління “Київміськбуду” Ігоря Кушніра.
Інформацію щодо діяльності “Київміськбуду” та підпорядкованих йому компаній доводиться фактично “збирати по крихтам” – у відкритому доступі після 2021 року відсутні “свіжі” офіційні звіти про діяльність “напівкомунального забудовника” та інформація про їхній матеріальний та фінансовий стан. У минулі роки така інформація ретельно приховувалася столичною владою від “чужих очей” – мовляв, чиновники і депутати не можуть втручатися в роботу “Київміськбуду”. Це пояснювалося тим, що 20% акцій цього ПрАТ знаходяться у приватній власності. Тобто, в цьому розрізі “Київміськбуд” позиціонувалася керівництвом Києва вже майже як приватна, а не як комунальна компанія.
У січні 2025 року КВ направляла до КМДА і до “Київміськбуду” запити щодо отримання інформації про діяльність цієї холдингової компанії у 2020-2024 роках. Зокрема, редакція поставила питання щодо доходів, майна, збитків, чистої виручки та інших фінансових показників даного ПрАТ; щодо площ фактично збудованих та введених в експлуатацію об’єктів; щодо перерахування “Київміськбудом” коштів до бюджету міста та отримання ним коштів зі скарбниці; щодо структури цього акціонерного товариства (які компанії входять до складу); щодо заробітних плат голів Правління, їхніх заступників та членів наглядової ради тощо.
Втім, зворотна реакція від столичної мерії та “комунального забудовника” була нічим іншим, ніж відписками. Так, у Департаменті комунальної власності КМДА, якому було доручено відповісти на журналістський запит, поінформували КВ лише про те, скільки фінансових ресурсів “Київміськбуд” перерахував до бюджету столиці. Йшлося про 1,4 млн гривень і 2,8 млн гривень у 2020 та 2021 роках, які були сплачені забудовником в якості дивідендів. При цьому, у відповіді уточнюється, що у 2022-2024 роках “Київміськбуд” зовсім не перераховував до міської скарбниці дивіденди. У свою чергу в холдинговій компанії редакції розповіли лише про заробітні плати свого голови правління-президента та віце-президента. Так, зарплата керівника “Київміськбуду” зросла з 37,9 тис. (станом на 1 січня 2020-го) до 54,6 тис. гривень (станом на 1 січня 2024-го), а його заступника – з 25,8 тис. до 37,2 тис. гривень.
Що стосується інших питань, то у Департаменті комунальної власності КМДА зазначили, що він “не володіє і не зобов’язаний, відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти [запитуваною] інформацією”. А у “Київміськбуді” повідомили КВ, що компанія є суб’єктом приватного права, а тому не відноситься “до суб’єктів розпорядників запитуваної інформації”.
Тобто, чиновники і на 80% комунальний забудовник фактично “послали редакцію у пішу подорож бюрократичною мовою”, пояснивши це тим, що вони де-юре можуть ні про що таке інформувати киян.
Як розповів КВ Олександр Дядюк, більшість проблем “Київміськбуду” пов’язані саме з колишнім керівництвом. Але, на думку адвоката, нинішній очільник цієї компанії Василь Олійник не зможе їх вирішити, адже є “гарним прорабом, тоді як “Київміськбуду” потрібен кризовий менеджер, котрий виведе забудовника з цієї ситуації”.
“Київміськбуд” – на сьогодні фактично банкрут, треба це говорити чесно. Це не те, що юридично визнано, а коли юридична особа не може забезпечувати свої фінансові зобов’язання. Ні у “Київміськбуду”, ні у інших комунальних забудовників “Спецжитлофонду” і “Житлоінвестбуду-УКБ” на сьогодні немає на балансі ні те що екскаватора – навіть звичайної лопати. Це просто прокладки, через які відводяться комунальні ділянки, щоб потім приватні компанії могли їх освоювати і заробляти десятки і сотні мільйонів доларів. Але ніхто б їх не утримував, якби Кличку “наверх” нічого не йшло. При владі у Києві люди, у яких генетично записано красти. Власник – столиця, і потрібна політична воля, щоб вирішити проблеми “Київміськбуду”. Поки ці люди керуватимуть містом, “Київміськбуд” стане банкрутом і юридично. Але до виборів нічого не станеться, бо якщо “рухне” “Київміськбуд”, то це буде скандал, який сильно вдарить по рейтингам діючої міської влади”, – вважає Олександр Дядюк.
Як зазначалося вище, Головою правління – Президентом ПрАТ “ХК “Київміськбуд” із лютого 2024 року є Василь Олійник. До нього дану компанію очолював Ігор Кушнір (з квітня 2012-го по грудень 2023-го).
Головою Наглядової ради цього акціонерного товариства є заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов (з лютого 2024-го), який на посаді очільника вказаної ради змінив першого заступника Віталія Кличка – вищезгаданого Миколу Поворозника. Андронов за розподілом обов’язків заступника голови КМДА контролює діяльність Департамента комунальної власності КМДА, який де-юре є “розпорядником” 80% акцій “Київміськбуду” і яким з 5 листопада 2014 року керує Андрій Гудзь.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
