ПрАТ “ХК “Київміськбуд” найближчим часом може пережити кардинальні зміни в своїй діяльності. Вони, вочевидь, пов’язані зі зміною керівництва компанії – нещодавно її Правління очолив Василь Олійник (на колажі крайній праворуч), який тривалий час працював у ТОВці з орбіти одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі в центрі праворуч). На переконання фахівців, остання наразі має проблеми із фінансуванням робіт на своїх будмайданчиках і може використати комунального забудовника в якості “донора” для цих проєктів. Попередньо йдеться про їхнє фінансування фактично за рахунок коштів міського бюджету – через схему із використанням спільних з “Київміськбудом” підрядників. Відповідно загроза недобудови десятків комплексів холдингової компанії, яка існує протягом останніх років, може стати реальнішою. Таким чином компанія, яку донедавна очолював фігурант численних корупційних скандалів Ігор Кушнір (на колажі крайній ліворуч), може повторити долю “Укрбуду”, який своїм крахом де-факто врятував її від банкрутства.
Як стало відомо KВ із джерел серед столичних забудовників, найближчим часом в роботі ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” можуть відбутися кардинальні зміни.
Вони пов’язані з кризою в фінансово-господарській діяльності цього забудовника, контрольний пакет акцій якого – 80% – знаходиться у власності територіальної громади столиці, а також з рокуванням його керівництва. Нагадаємо, наприкінці 2023 року багаторічний голова правління – президент цієї компанії Ігор Кушнір (очолював її з квітня 2012 року) на фоні численних скандалів був звільнений, а вже у лютому 2024-го на цю посаду було призначено Василя Олійника – екскерівника ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової.
Крім того, у лютому новим головою Наглядової ради “Київміськбуду” став заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Владислав Андронов. Він також є депутатом Київради діючого ІХ скликання від партії “УДАР”. На цій посаді він змінив іншого заступника Віталія Кличка – Миколу Поворозника, який виконував ці функції з грудня 2022 року.
KВ вирішила проаналізувати, з чим пов’язаний нинішній стан найбільшого комунального забудовника Києва і яким чином зміни в його керівництві можуть вплинути на сферу будівництва столиці.
Передісторія
“Київміськбуд” фактично веде свою історію з середини ХХ століття – його “пращуром” було Головне управління житлового і цивільного будівництва, створене в 1955 році при Київському міськвиконкомі. У 1963 році цю структуру було перейменовано в “Головкиївміськбуд”. Дане підприємство, яке обєднувало низку державних структур, зокрема, займалося виробництвом будівельних матеріалів і зведенням житлових і адміністративних будинків по всьому Києву, в тому числі – забудовувало та облаштовувало житловий масив Вигурівщина-Троєщина.
У 1992-1995 роках “Головкиївміськбуд” пережив реформу – тоді це підприємство було перетворено міською владою в комунальну холдингову компанію, до складу якої увійшло 28 суб’єктів господарювання. Серед них – ВАТ “Трест “Київміськбуд-3”, ВАТ “Будмеханізація”, ВАТ “Асфальтобетонний завод”, ВАТ “Київелектромонтаж” тощо.
Уже в XXI столітті “Київміськбуд” став одним із найбільших забудовників столиці – принаймні за об’ємами будівництва. Зокрема, за підрахунками фахівців, у 2016 та другому півріччі 2021 року компанія займала перше місце в Києві за кількістю введених в експлуатацію квадратних метрів. Що цікаво, безпосередньо сам “Київміськбуд” не займався зведенням будинків – переважно він виступав замовником будівництва, а будівельні роботи виконували приватні генеральні підрядники. При цьому, за інформацією ЗМІ, чимало таких суб’єктів господарювання були пов’язані з керівництвом комунального забудовника, зокрема – його президентом Ігорем Кушнірем (про деякі з цих компаній мова йтиме нижче. – KВ).
Більше того – у деяких випадках ПрАТ “ХК “Київміськбуд” або компанії, які входять до його складу, навіть не були замовниками будівництва ЖК. Тобто, фактично “Київміськбуд” був лише “ширмою” для приватних фірм, які використовували його бренд – не є секретом, що чимало громадян більше довіряють державним і комунальним компаніям, адже вони, мовляв, є більш “надійними”. Зокрема, таким чином будувалися ЖК на просп. Академіка Глушкова, 92б (замовник – ТОВ “Фірма Укрторг”), ЖК “Лейпцизька” (замовник – ТОВ “Мрія-Плюс”) тощо. При цьому, у другому проєкті партнером “Київміськбуду” виступав девелопер “BudCapital”, якого українські ЗМІ пов’язують із оточенням того ж Ігоря Кушніра і його бізнес-партнера Вадима Столара (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”). Як неодноразово писала KВ, Столар має значні інтереси в сфері забудови столиці, а до 2020 року численні джерела навіть називали його “смотрящим по Києву”.
Діяльність “Київміськбуду” неодноразово викликала питання у його інвесторів – покупців квартир. Наприклад, у вересні 2015 року під стінами КМДА відбувся мітинг громадян, які звинуватили компанію в систематичному невиконанні своїх зобов’язань як за термінами введення в експлуатацію багатоквартирних будинків, так і за якістю робіт. Тоді деякі з учасників акції протесту запевняли, що чекають на свої квартири понад три роки. Крім того, обурення інвесторів викликав і стан отриманого житла: люди не могли вселитися в квартири, оскільки в будинках не було світла, води, а каналізація не працювала.
Також столична громадськість неодноразово висловлювала незадоволення окремим проєктами “Київміськбуду”. Одна з найгучніших історій мала місце в 2016 році, коли мешканці міста виступили проти будівництва ЖК у провулку Святошинському, 2. Вони зазначали, що ділянка за вказаною адресою ще 1992 році була виділена міською владою під будівництво дитсадка, але в подальшому, мовляв, була незаконно відведена “Київміськбуду”.
Під час розгорання цього конфлікту мешканці Святошина звинувачували керівництво компанії у неодноразових нападах “тітушок”, які відстоювали інтереси “Київміськбуду”. У свою чергу, у самій компанії наголошували на законності будівництва і заперечували “проплачені атаки бойовиків”. Апогею ця ситуація досягла у вересні 2016-го, коли члени “Азову”, які виступали на боці містян, заблокували офіс “Київміськбуду”, а компанія у відповідь на це заявила про “бойкот” – про зупинку робіт на всіх своїх об’єктах. Втім, надалі з різних причин забудовник відмовився від ідеї зводити житло в пров. Святошинському та відновив будівельну діяльність на інших майданчиках.
Фатальний спадок “Укрбуду”
Черговий “зірковий” етап в історії цієї корпорації розпочався близько п’яти років тому. Так, в другій половині 2019-го в кулуарах владних кабінетів та в соцмережах почали ширитися чутки, що “Київміськбуду” може бути доручено добудову якщо не всіх, то більшості житлових комплексів, будівництвом яких формально займалася Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд”. Роботи на цих об’єктах, яких нараховувалося 26, на той час вже було заморожено. Офіційною причиною називалися фінансові проблеми цього державного забудовника, але інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – звинувачували осіб, які організовували ці роботи, у розкраданні коштів.
Серед тих, хто опинився в епіцентрі суспільної критики та уваги правоохоронних органів, був і одіозний Максим Микитась – ексочільник вказаної корпорації (2010-2016 роки), фактичний власник майже однойменного приватного ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке насправді будувало більшість цих ЖК, і екснардеп (2016-2019 роки).
Невдовзі інформацію про участь “Київміськбуду” в добудові нерухомості “Укрбуду” було офіційно підтверджено. Зокрема, у грудні 2019 року про це заявив Президент України Володимир Зеленський, до якого, серед інших, інвестори “заморожених” ЖК зверталися за допомогою у вирішенні їхнього питання. 17 червня 2020 року, після вирішення низки організаційних та бюрократичних моментів, Кабінет Міністрів України видав розпорядження №772-р “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”.
Згідно з цим документом, уряд дозволив “Київміськбуду” добудувати ЖК, зведенням яких займався “Укрбуд” – шляхом включення до договорів на будівництво. Надалі між “Київміськбудом” та “Укрбудом” було укладено низку договорів, згідно з якими перша компанія офіційно стала замовником проєктування і будівництва цих недобудованих ЖК. Також, відповідно до цих угод, “Київміськбуду” дозволили отримувати кошти на добудову таких комплексів із Фонду фінансування цього будівництва (фонд, до якого громадяни сплачували кошти за квартири в об’єктах “Укрбуду”. – КВ), управителем якого було ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”.
Усього “Київміськбуду” було “довірено” добудову 18 житлових комплексів, серед яких – “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Злагода”, “Подол Град” тощо. Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК.
Затримки по закінченню інших об’єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали декількома причинами, серед яких – невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, і до того ж – ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику кошти, які інвестори сплачували за квартири в “колишніх” комплексах “Укрбуду”.
Читайте: “Київміськбуд” повідомив подробиці добудови житлових комплексів “Укрбуду”
Втім, не всі покупці нерухомості у цих ЖК вірили таким аргументам. Наприклад, у серпні 2023 року інвестори звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою щодо розкрадання коштів посадовцями “Київміськбуду” при добудові низки “екс-укрбудівських” комплексів, у тому числі – ЖК “Отрада”. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об’єкту складала лише 50-60%, тоді як на той період він вже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що “з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА і депутатів Київради, наявні підстави вважати, що вони (чиновники і народні обранці. – КВ) могли бути причетні до [цих] ймовірних злочинів”.
Проте, жоден з можливих правопорушників не був притягнутий до кримінальної відповідальності, а все той же ЖК “Отрада” досі не введений в експлуатацію.
Не дивлячись на усі ці скандали, у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до КМДА з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. При цьому, тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді.
Але отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” не судилося, і головною причиною цього стало… журналістське розслідування. Так, 13 травня 2023 року медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”.
Вже 25 травня того ж року Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала б проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ “ХК “Київміськбуд“, а також перевірити інформацію стосовно цієї компанії, оприлюднену у вищезгаданому журналістському розслідуванні.
При цьому, в липні 2023 року, поки вказана ТКК здійснювала свою роботу, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Також “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров’я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”.
Втім, не дивлячись на усе це, результати аналізу роботи “Київміськбуду”, яким займалася ТКК Київради, були явно не такими, якими їх очікували побачити значна частина столичної громадськості та експертів. Так, 14 грудня 2023 року столична міськрада, затвердивши звіт по діяльності вказаної комісії, фактично визнала факт відсутності будь-яких порушень в роботі цього ПрАТ. Єдине, на що спромоглася столична влада – це рекомендувати наглядовій раді “Київміськбуду” посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ.
Разом з тим, Київрада погодилася з висновком ТКК стосовно того, що потрібно рекомендувати КМДА здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в обсягах, які “раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young”, а також розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника. Коім того, ТКК рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд гривень.
Втім, менше ніж через тиждень, 20 грудня 2023 року, перший заступник голови КМДА, тодішній очільник Наглядової ради “Київміськбуду” Микола Поворозник повідомив про звільнення Ігоря Кушніра з посади голови правління – президента цього ПрАТ. Також чиновник зазначив, що виконуючому обов’язки керівника “Київміськбуду”, яким тоді було обрано Едуарда Шевчука, Наглядова рада доручила “розробити план для виходу ПрАТ на сталі показники діяльності”. Для цього, мовляв, в.о. голови Правління спільно із Правлінням, зокрема, “мають розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами”.
Що думають фахівці
Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк зазначає, що не дивлячись на те, що 80% акцій “Київміськбуду” належать територіальній громаді Києва, ця компанія протягом трьох десятиліть свого існування фактично була безконтрольною – влада міста ніяк не впливала на її роботу. Разом з тим, за його словами, майже все, що заробляв цей забудовник, ймовірно, розкрадалося його топ-менеджментом і керівництвом Києва. При цьому, за підрахунками Олександра Дядюка, для прикладу, чиста рентабельність “Київміськбуду”, тобто співвідношення чистого фінансового результату (прибутку) до витрат, в 2018 році складала 0,9%, у 2019-ому – 1,1%, а в 2020-ому – взагалі 0,2%. На переконання фахівця, ці показники явно штучно занижені.
“Це був найбільший забудовник Києва за об’ємами [будівництва]. Але практично ця компанія офіційно працювала на межі рентабельності – близько 1-2% – та показувала мізерні прибутки. Хоча всі знають, що до 2022 року в столиці був будівельний бум. Більше того, ці прибутки майже всі виводилися. Напевно ж Кушнір, який не має власного бізнесу, за щось купив собі віллу в Монако за 20 млн євро, і я думаю, що купив не за останні гроші. На мою думку, половину він віддавав Кличку за те, що його тримали і заплющували очі на те, що він виводить гроші. При цьому “Київміськбуд” має величезні борги перед підрядниками. Ні грошей, нічого немає. І де все це поділося?” – розповів KВ Олександр Дядюк.
За його словами, існувало відразу декілька схем виведення коштів з “Київміськбуду”, для яких використовувалися його приватні підрядники. Зокрема – через завищення обсягів робіт, а також через розрахунок з цими підрядниками за допомогою квартир, які обліковувалися за заниженими неринковими цінами та які в подальшому продавалися вже за “справжніми” розцінками.
“Треба розуміти, що “Київміськбуд”, як і всі інші великі забудовники, по суті не є забудовником. Він – девелопер, який залучає гроші [від громадян на будівництво ЖК]. Я сумніваюсь, що в “Київміськбуді” є хоч одна лопата або в штаті є хоч один муляр. Скоріш за все, нема. Насправді, “Київміськбуд” навіть туалета не збудував за часи Незалежності України. Будують так звані підрядники. Гроші виводяться просто. Підрядники та субпідрядники завищують ціни та об’єми виконаних робіт. Таким чином підрядники мають гіперприбутки, гроші виводяться [через ці компанії], і за них потім купуються вілли в Монако. Також іноді з підрядниками розраховуються квартирами, якщо, наприклад, у “Київміськбуду” нема грошей. І ці квартири віддаються [підрядникам] за нижчими цінами. Таким чином “Київміськбуд” “роздягається до нитки”, – зазначив Олександр Дядюк.
Правозахисник також звернув увагу на “нестикування” фінансових показників “Київміськбуду” при завершенні добудови комплексів “Укрбуду”. Так, він нагадав, що комунальний забудовник отримав “у спадок” від державної корпорації близько 1 млрд гривень “живих грошей”, а також квартир на суму майже 3 млрд гривень. При цьому, за інформацією Дядюка, вартість цієї нерухомості, вочевидь, також була дуже заниженою, і насправді вона коштувала близько 4 млрд гривень. Фахівець, із посиланням на вищезгаданого Максима Микитася, зазначив, що “Київміськбуд” вклав у добудову будинків “Укрбуду” лише 1,2 млрд, через що ні Олександру Дядюку, ні іншим експертам незрозуміло, куди поділись ще близько 4 млрд гривень.
Виходячи з цього, Дядюк не погоджується з тезою про те, що “Київміськбуд” був “рятувальником” інвесторів “Укрбуду”, яку раніше активно “розганяли” посадовці холдингової компанії та керівництво столиці. Бо вже на той момент, коли “Київміськбуд” “заходив” на ці недобудовані об’єкти, компанія переживала не найкращі часи, а тому саме “Укрбуд”, ймовірно, і допоміг їй залишитися на плаву хоча б на деякий час.
“Київміськбуд” продавав об’єкти в будинках “Укрбуду”, але кошти вкладав не в “укрбудівські” об’єкти – вони або вкладалися в свої об’єкти, або десь виводилися. Тому це не “Київміськбуду” врятував “Укрбуд”. Площі “Укрбуду” виступили кисневою подушкою і рятувальним колом для “Київміськбуду”, який, продаючи ці активи, ще трохи протянув. Інакше вже б у 2020 році могло статися банкрутство”, – вважає експерт.
На переконання Олександра Дядюка, забудовниця Владислава Молчанова, з якою пов’язують нового президента “Київміськбуду” Василя Олійника, може використати цю холдингову компанію майже так само, як та свого часу використала “Укрбуд”. Йдеться про те, що, цілком ймовірно, ті кошти, які “Київміськбуд” в майбутньому все ж отримає з бюджету Києва на будівництво своїх об’єктів, у результаті можуть опинитися саме “в руках” компаній із орбіти “Stolitsa Group”. Інтерес Молчанової, на думку Олександра Дядюка, може бути обґрунтований в тому числі не найкращим фінансовим станом її компаній.
Для вирішення цих проблем, як вважає правозахисник, може бути використана схема зі спільними підрядниками: коли одні і ті ж компанії будуватимуть об’єкти і для “Київміськбуду”, і для “Stolitsa Group”, але використовуватимуться для цього не ті кошти, які компанії Молчанової залучили на свої проєкти від громадян, а фінансові ресурси з міської скарбниці. Тобто, ймовірно, на кошти столичних платників податків будуть зводитися будинки обох вказаних девелоперських компаній, і більш ніж очевидно, що цих коштів не вистачить для добудови об’єктів “Київміськбуду”, в результаті чого можуть постраждати інвестори цієї компанії. В якості прикладу Олександр Дядюк навів ситуацію із завершенням будівництва об’єктів збанкрутілого банку “Аркада”, яким займається саме “Stolitsa Group”.
Нагадаємо, інвестори ЖК “Патріотика на озерах” (нова назва – Н2О”) і “Еврика” (експроєкти “Аркади”) незадоволені тим, як компанії, що входять до орбіти Владислави Молчанової, виконують свої зобов’язання щодо термінів будівництва цих комплексів. Крім того, вони висловлюють обурення з приводу того, що від них начебто вимагають додатково оплачувати вже придбані квадратні метри – навіть незважаючи на те, що раніше Молчанова обіцяла добудувати ці ЖК без доплат з боку покупців квартир та навіть обіцяла взяти кредит, щоб відновити роботи. Інвестори впевнені: ті кошти, за які повинні бути добудовані “колишні” комплекси “Аркади”, були направлені на будівництво інших об’єктів “Stolitsa Group”, наприклад ЖК “Варшавський”.
“Молчанова не рятує забудовників, а “висмоктує” залишки активів. Фонд гарантування вкладів перерахував 250 млн гривень, виручених з продажу будівлі банку, компанії “Гарант-Капітал” (ТОВ, яке є управителем фондів добудови об’єктів “Аркади”. – KВ), і їх вже немає. І ніхто нічого не добудовує в “Аркаді”. Вона нічого добудовувати не буде. Я думаю, що, скоріш за все, буде така схема. Якщо Київ дасть кошти на поповнення статутного капіталу [“Київміськбуду”] або на викуп збудованих ним квартир, то знову через підрядників кошти виведуть на Молчанову. Наприклад, через якусь підрядну організацію, яка може працювати і з “Київміськбудом”, і зі “Stolitsa Group ”. А потім цей підрядник може заявити про своє банкрутство. Я думаю, що Молчанова “зайшла” в “Київміськбуд”, щоб використати його як донора [для своїх проєктів], бо вона зараз бігає по банкам, і ніхто їй грошей не дає”, – резюмував Олександр Дядюк.
Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади”
Масштаби “Столиці”
Як неодноразово повідомляла KВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи, яку традиційно пов’язують з Владиславою Молчановою, мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами.
Наприклад, саме “Stolitsa Group” забудовує значну частину земель на столичному Виноградарі, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства (ДП) “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як агрокомбінат або радгосп “Пуща-Водиця”). Задля цього компанії із орбіти Молчанової ще на початку ХХІ століття уклали з ним низку інвестиційних договорів. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Зокрема, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього, схоже, держпідприємству могли бути нанесені збитки – навіть попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Читайте: Держава проти “Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі ДП “НДВА “Пуща-Водиця”
Крім того, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний повідомляв, що вищезгаданий ЖК “Варшавський Плюс” будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, Держархбудінспекція (ДАБІ) свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний детальний план території (ДПТ). Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ).
Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як “Столиця груп” будує ЖК “Варшавський Плюс”
При цьому, столична влада не тільки заплющує очі на такі можливі порушення, а й всіляко потурає цим забудовникам. Зокрема, у 2022-2023 роках Київрада затвердила ДПТ Мінського масиву і частини промрайону Воскресенського, які, вочевидь, були розроблені саме в інтересах компаній Молчанової. Таким чином забудовники фактично отримають можливість і далі зводити свої житлові багатоповерхівки, ігноруючи низку державних норм. При обговоренні проєктів цих ДПТ у сесійній залі столичної міськради депутати вказували на те, що в результаті забудови цих територій їхні мешканці зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури.
Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський
Фото: колаж КВ
