В Україні досі діє та ж сама радянська система спорту, як і в російській федерації: спортивні організації мають обмежені можливості діяти незалежно від органів державної влади та не можуть приймати рішення, повʼязані з управлінням та розвитком спорту. Це суперечить Олімпійській хартії, яка визнає права спортивних організацій керувати своїми справами без втручання урядів чи інших організацій, призводить до непрозорого й неефективного витрачання коштів платників податків і гальмує розвиток спорту в Україні.
Про це KВ стало відомо з релізу ГО Sports context.
Експерти у сфері організації спорту під егідою ГО Sports context презентували 31 травня концепцію законодавчих ініціатив з дерадянізації системи спорту.
Першою з цих ініціатив стане система державних грантів на підтримку спорту, яку планується запровадити до кінця поточного року, заявив народний депутат України, заступник голови комітету Верховної Ради з питань молоді та спорту Жан Беленюк. Впровадження системи державних грантів стане першим кроком для реальної автономії національних спортивних федерацій, які відповідно закону стануть розпорядниками коштів на розвиток виду спорту.
Як пояснив експерт у сфері організації та управління спортом, засновник ГО Sports context Олександр Ларін, рудименти радянської епохи в системі спорту сьогодні проявляються в жорсткій централізації управління з боку Мінспорту, формалізмі, і фінансовій та організаційній залежності спортивних федерацій від свавілля чиновників. Зокрема, без погодження Мінмолодьспорту неможливо з точки зору закону, сформувати національні збірні команди, визначати тренерів та склад делегацій на змагання, терміни та місце змагань чи спортивних зборів. Непоодинокі випадки, коли Міністерство тиснуло на рівні федерацій вимагаючи зміну спортсменів, тренерського складу та складу делегацій на змагання.
“У 2022 році Мінмолодьспорту видало 5477 документів, з яких 3144 (57%) – це накази: про склад делегацій, навчально-тренувальні збори, склади команд, зміни в попередні накази, внесення прізвищ. І на кожен такий документ треба отримати 10-11 підписів, перш ніж його підпише міністр. Уявіть, чим завантажено роботу державного органу навіть у часи війни — люди цілими днями рухають папери! В той час, як на європейському та світовому рівні функція держави — створювати умови для розвитку, а не намагатись управляти спортом. Спортивна спільнота має знати, що нею досі керують за радянською системою і що цього не повинно відбуватися. Більшу частину людських й організаційних ресурсів Мінмолодьспорту йдуть на нескінченні погодження, формування наказів та внесення змін до наказів, яких не повинно існувати в цивілізованій системі. Необхідний мінімум дерадянізації — це усвідомити нинішній стан речей, і що в цивілізованому світі може бути інакше, і почати діяти” – заявив Олександр Ларін.
Член правління Європейської федерації карате, співзасновник ГО Sports context Сергій Левчук акцентував, що нагальна необхідність дерадянізації системи спорту в часи війни зумовлена потребою звільнити сферу спорту від радянських практик і цінностей, які також притаманні й російській системі спорту.
“Коли, як не сьогодні, на часі остаточно відірватися від авторитарної системи, в якій колись ми жили, і в яку нас сьогодні хочуть затягти назад силою зброї? Прийнятий так званою держдумою росії “законопроєкт про реінтеграцію українських територій” показав, що їм ніяких особливих процесів інтеграції здійснювати не потрібно, бо в системі спорту ми не відрізняємося. Достатньо лише змінити вивіски і юрисдикцію органів управління. І це жорстокий приклад, чому в основі наших цінностей мають лежати протилежні речі”, – зазначив Сергій Левчук.
Юрист Тарас Самборський, керуючий партнер юридичної компанії “Міжнародна консалтингова група”, акцентував, що закон про грантову систему підтримки спорту, як перший нормативний акт дерадянізації системи спорту, дасть поштовх переосмисленню функцій і задач Мінмолодьспорту та спортивних федерацій.
“Цей закон має задекларувати ті гасла й меседжі, які мають отримати як посадові особи, так і громадяни, залучені в спорті. Його впровадження не потребує кардинальних змін у законодавство, необхідне підґрунтя для цього вже створено. Потрібна лише політична воля”, – акцентував Тарас Самборський.
Більше детально суть закону про систему державних грантів підтримки спорту розкрив Жан Беленюк.
“Від впровадження системи державних грантів виграють і держава, і федерації, тренери та спортсмени. Держава тому, що Міністерство замість перенесення паперів з одного кабінету в інший, стане займатись створенням умов для розвитку спорту. Спортивні федерації – тому що професійна спільнота отримає незалежність у прийнятті рішень та свободу від бюрократичних обмежень. Тренер – тому що працюватиме в системі завдань федерації, і взаємодіятиме з фахівцями, які призначає федерація, а не міністерство. Спортсмен – тому що не залежатиме від залаштункових впливів людей, які не мають відношення до спорту. Будуть чітко зрозумілі завдання, виконавці та відповідальність. Розміри гранту визначатимуться формулою. Держава контролюватиме цільове використання коштів”, – пояснив Жан Беленюк.
Фото: надане ГО Sports context
