Деокупація міст Київщини відкрила жорсткі вбивства рашистами всього живого – від мирного населення до домашніх тварин. Досвідчений військовий та свідок тих подій вважає, що ця війна відрізняється динамікою та концентрацією ненависті російських військових до українського народу, яка лише накопичувалася та зростала з 2014 року.
Про це KВ дізналася із інтерв’ю комбата батальйону “Свобода”, майора Нацгвардії, екс-депутата Київради Петра Кузика для програми “Так ProСто з Христею Равлюк” на YouTube-каналі.
За словами комбата Кузика, війна, яка розпочалася вісім років, і ця, яка нині стала вже повномасштабною, відрізняється динамікою та концентрацією ненависті російських військових до українського народу, яка лише накопичувалася та зростала з 2014 року.
“Ми думали, що Піски та інші сектори, де ми воювали, це – страшна війна. Та насправді, коли ми штурмували Ірпінь, динаміка була великою, але не такою як в Рубіжному, на Донеччині, в Сєвєродонецьку. Росія використовує після програшу під Києвом тактику “вогневий вал”. Вони просто перемелюють все – будинки, міста, окопові позиції. І викиростовують для цього всі засоби: артилерію, міномети, авіацію. Вони абсолютно не рахуються з втратами. Їх гонять на нас – і це очевидно”, – говорить він.
Він зауважив, що його, як військового із значним стажем, найбільше вразили після зачистки Ірпеня, Бучі, Гостомеля, розстріляні рф мирні мешканці Київщини.
“Коли дівчинка зі зав’язаними руками була застрелена в голову, а поруч із нею лежала мама, також із зав’язаними руками та застрелена в голову… Тобто вбивали, або на очах у дитини, або на очах у матері. Це – просто мразі”, – додав він.
Другий момент, який запам’ятався Кузику, це історія із собакою.
“Я заповажав великих собак. Натрапили на заможний будинок, а перед воротами була застрелена собака. Паркан був виламаний і пес міг втекти. Та він не пропускав окупанта до будинку й охороняв його. І вони були змушені собаку вбити – це був великий породистий пес”, – каже майор.
За його словами, третій момент, який його вразив, характеризує саме російських військових.
“Як потім з’ясувалось, в один із районів бравурно заходив кемерівський ОМОН. І наші війська “денацифікували” їхню першу колону, а потім змушені були відійти. Після цих подій минуло три-чотири тижні. І як вони лежали мертві обгорілі, так і лишились там. Тобто їхні поплічники ходили повз них та крали мікрохвильовки, килими скручували, подушки, а своїх не поховали”, – резюмував він.
Нагадаємо, що всього 5 підрядників отримали можливість проводити ремонти в сотнях постраждалих будинків Ірпеня за державний кошт. Серед допущених до робіт компаній – улюбленці Держмитслужби та Департаменту регіонального розвитку Київської обладміністрації, які роками вигравали у цих установ тендери на сотні мільйонів гривень. Підрядникам перерахували авансів на суму понад 30 млн гривень. Поки частина ірпінців натякає на корупцію, інша – радіє, що держава почала, бодай якісь роботи в місті.
Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Ірпені
Фото: скріншот відео
