У Раді зареєстровано законопроєкт про амністію для тих хто зірвав оборонні контракти, – учасниця ГАР МОУ

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, що пропонує створити перелік підприємств, дії яких, навіть якщо вони формально мають ознаки злочину, можуть не вважатися кримінальним правопорушенням. Йдеться про “індульгенції” для тих, хто зірвав оборонні контракти.

Про це, як повідомляє КВ, пише на своїй Facebook-сторінці Тетяна Ніколаєнко, журналістка, учасниця Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України (ГАР МОУ).

“По ходу Верховна Рада планує освоїти продаж індульгенцій для тих, хто провалив контракти в оборонці. У Раді зареєстровано законопроєкт, яким пропонується створити перелік підприємств, дії яких, навіть якщо вони формально мають ознаки злочину, можуть не вважатися кримінальним правопорушенням – якщо їх визнають спрямованими на “суспільно корисну мету” в інтересах оборони”, – написала Ніколаєнко.

Йдеться про проєк закону № 13423, “про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу”, що зареєстрований 25 червня 2025 року.

Учасниця ГАР МОУ цитує:

“Стаття 43-2. Виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель

Не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене під час виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель службовими особами юридичних осіб, включених у встановленому порядку Міністерством оборони України до Переліку підприємств оборонно-промислового комплексу, яке хоча формально містить ознаки кримінального правопорушення, проте було спрямоване на належне виконання державного контракту (договору) з оборонних закупівель, було необхідним для досягнення значної суспільно корисної мети, пов’язаної із укріпленням обороноздатності держави та її оборонного потенціалу, і не створило загрозу для життя інших людей або загрозу екологічної катастрофи”.

“Вибачаюсь, але дуже хочу перепитати: а якщо завод Шимана не створив екологічну катастрофу, а просто поставив 20 тисяч бракованих мін, але ж дуже старався і намагався працювати понад потужності, тоді як – це вже суспільно корисна мета і нема чого карати гарну людину і господарника? Чи як?”, – коментує Ніколаєнко законодавчі пропозиції нардепів.

Вона звертає увагу, що оціночне поняття “суспільно корисної мети” може стати виправданням будь-якого порушення – від зловживань до розтрат.

Також законопроєкт передбачає, що починати розслідування та слідчі дії щодо підприємств з переліку Міноборони можна буде виключно за погодженням з Генпрокурором.

“Практично це означає: прощавай можливість повноцінно розслідувати справи НАБУ і САП, якщо мова про підприємства з “Переліку”, – зауважила журналістка.

Крім того, наголошує Ніколанко, закон формально не згадує чиновників Міноборони.

“Але: якщо посадовці МОУ укладали контракти з такими підприємствами і заявлять в суді, що діяли “в інтересах обороноздатності” — вони теоретично зможуть теж уникнути відповідальності, посилаючись на цю ж статтю”, – додала вона.

“Коротше: всі звірі рівні, але є рівніші. А далі що — відпустимо Шаповалова, Хмельницького і Гринкевичів? Всі ж старались для оборонки. Навіть коли залишали армію без мін і штанів”, – резюмує учасниця ГАР МОУ.