Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру генеральному директору відокремленого підрозділу “Атомпроектінжиніринг” НАЕК “Енергоатом” та ще чотирьом особам. Фігурантам інкримінують заволодіння майже 100 млн гривень при будівництві Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).
Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Національного антикорупційного бюро (НАБУ).
Згідно з повідомленням, у грудні 2020 року між ВП “Атомпроектінжиніринг”, яке входить у структуру ДП НАЕК “Енергоатом”, та заздалегідь визначеною приватною компанією в обхід відкритих торгів було укладено договір на завершення будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).
“З метою заволодіння коштами ДП “НАЕК “Енергоатом” додатковими угодами ціну договору підозрювані збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а потім у 2021 році реалізувала ДП “НАЕК “Енергоатом” набагато дорожче”, – зауважили в Бюро.
Зазначається, що у результаті цих дій ДП НАЕК “Енергоатом” переплатило майже 100 млн гривень.
Серед підозрюваних учасників схеми:
-
генеральний директор відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом”;
-
начальник кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом”;
-
керівник приватної компанії, його заступник та працівник юридичного відділу компанії.
Дії осіб кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України. Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжного заходу.
За інформацією аналітичної системи YouControl, ВП “Атомпроектінжиніринг”, яке входить у структуру ДП НАЕК “Енергоатом”, очолює Микола Божко. Згідно з повідомленням народного депутата Ярослава Железняка, саме цьому чиновнику оголосили про підозру. Він нагадав, що цей підрозділ проводить ремонти і основні закупівлі. “І це ті хто автобуси за 780 тисяч доларів хотіли закупити”, – додав Железняк.
Читайте: Черговий скандал із закупівлями: “Енергоатом” закупив 10 електроавтобусів за 736 тис. доларів кожний
Як інформувала KВ, це не перший скандал довкола будівництва ЦСВЯП. Так, у 2020 році детективи НАБУ повідомили забудовнику Максиму Микитасю про підозру в наданні неправомірної вигоди Ігорю Орлову, на той час керівнику одного з підрозділів “Енергоатому”. Слідство вважало, що у 2017 році між “Енергоатомом” і підконтрольною Микитасю компанією було укладено договір на будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів АЕС, але станом на 2020 рік цей об’єкт так і не було введено в експлуатацію. При цьому, витрати на це будівництво зросли з 929 млн гривень до 1,36 млрд гривень, а посадовець “Енергоатома” отримав від іншої компанії, також підконтрольної цьому екснардепу, три квартири у новобудовах Києва на загальну вартість майже 4,4 млн гривень.
Читайте: Роботу сховища ядерного палива у Чорнобилі паралізує несправна залізниця
У квітні 2022 року Державна інспекція ядерного регулювання України нарешті дозволила ввести в експлуатацію Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. Він очікувався ще 9 березня, але був відтермінований через російську агресію та перебування військ окупанта у Чорнобильській зоні відчуження, де і розташоване ЦСВЯП.
Читайте: Енергоатом отримав дозвіл на введення в експлуатацію ЦСВЯП
Фото: НАБУ
