Верховна Рада (ВР) прийняла за основу законопроект “Про медіа”, який увібрав у себе законодавчі норми стосовно регулювання медіа-ринку в Україні. Поруч з нормами, що адаптують українське законодавство до європейського, документ містить суперечливе, на думку багатьох медійників, посилення повноважень Національної ради з питань телебачення та радіомовлення.
Про прийняття законопроекту KВ стало відомо за підсумками пленарного засідання ВР, що відбулось 30 серпня 2022 року.
Законопроект №2693-д “Про медіа” за основу підтримали 233 народних депутати.
По групам і фракціям:
-
“Слуга народу” – 179;
-
позафракційні – 5;
-
“Європейська солідарність” – 0;
-
“Платформа за життя та мир” – 12;
-
ВО “Батьківщина” – 6;
-
“Голос” – 0;
-
“Партія “За майбутнє” – 7;
-
“Відновлення України” – 12;
-
“Довіра” – 12.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться
Як сказано в парламентському релізі, законопроектом пропонується привести у відповідність до вимог та критеріїв Директиви Європейського Союзу про аудіовізуальні медіа послуги визначення деяких термінів, посилити процедуру захисту авторських та суміжних, а з числа суб’єктів, на які поширюється регулювання закону, вилучити іноземні нелінійні медіа та іноземні платформи спільного доступу до інформації (зокрема, Netflix, Amazon Prime Video).
Законопроектом забороняэться усім особам, зареєстрованим в офшорних зонах, брати участь у постачальниках електронних комунікаційних послуг.
Проектом пропонується конкретизувати вимоги до прозорості структури власності та контролю, врегулювати питання мовлення громад з урахуванням рекомендації експертів Ради Європи, зокрема в частині відокремлення суб’єктів мовлення громад від суб’єктів, заснованих місцевими органами влади.
Законопроектом передбачені вимоги, згідно з якими публікації вихідних даних онлайн медіа поширюватимуться лише на зареєстрованих суб’єктів.
Проектом пропонується розширити гарантії захисту дітей від шкідливого контенту, відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи уточнити підстави для надання права на відповідь чи спростування інформації: закріпити, що такими підставами є поширення відомостей, які не відповідають дійсності.
Законопроектом також пропонується уточнити порядок розповсюдження мовниками інформації про події значного суспільного інтересу, спростити умови реєстрації друкованих видань: встановити, що вони підлягають обов’язковій реєстрації лише на період військової агресії, посилити повноваження регулятора у частині накладання санкцій на суб’єктів у сфері медіа, конкретизувати обмеження у сфері медіа, пов’язані зі збройною агресією: уточнити перелік суб’єктів, які не можуть бути суб’єктами у сфері медіа в Україні, критерії забороненого контенту тощо.
Як повідомила після голосування заступниця голови комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук, “у вересні очікуємо на висновок Європейської комісії, який готують експерти Ради Європи, розглядаємо на комітеті правки і голосуємо в другому читанні. Тим часом профільний підкомітет, який я очолюю, буде працювати у форматі робочих груп для доопрацювання законопроекту”.
“Всі дискусійні моменти будуть вирішені до другого читання”, – запевнив напередодні голосування голова ВР Руслан Стефанчук.
KВ аналізувала прийнятий з основу законопроект. Дискусії навколо його прийняття викликали повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення – документ наділяє її авторитарними повноваженнями, перетворюючи її на регулятор усього в медіа-просторі, а не тільки радіо і ТБ. Проти цього напередодні винесення документу в сесійну залу виступили організації медійників, зокрема, Національна спілка журналістів України.
Читайте: Нацрада Потураєва: слідчий, прокурор і медіа-суддя
Фото: ZN.UA
