Чи може Україна перейти на розрахунки у євро?

Олексій Дорошенко
Олексій Дорошенко

Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

Якщо уявити, що Україна гіпотетично стоїть на порозі прийняття до ЄС та введення євро в якості національної валюти, то чого від цього очікувати громадянам? Правильно, погіршення. 

Щоб зрозуміти, що буде відбуватись, необхідно вивчити досвід східноєвропейських країн, у тому числі Прибалтики. Україна, маючи угоду про Асоціацію з ЄС, повинна підняти або, навпаки, знизити свої національні стандарти до рівня ЄС, гармонізувати законодавство та виконати багато інших умов. Тобто це корисно для нашої країни. Але вступ до ЄС означає, що кожна країна повинна знизити виробництво сількогосподарської продукції до встановленого Брюсселем рівня. На промислове виробництво це практично не розповсюджується. У той же час Україна найбільшу долю власного ВВП формує за рахунок агросектору. Таким чином, ми одразу зменшуємо свій ВВП за рахунок добровільного скорочування виробництва, звільняючі сотні тисяч людей та скорочуючи надходження до бюджетів всіх рівнів. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Саме через це найбільше від вступу до ЄС постраждали країни, які мали, як й Україна, велику частку агросектору у формуванні бюджету. Країни, які доєднались до ЄС, мали велику трудову міграцію до розвинутих сусідів, яка компенсувалась мігрантами з бідніших країн. Тобто сьогодні українці займають місце поляків, словаків та жителів інших країн, які виїхали в пошуках кращої долі. За все це країни, що вступають до ЄС, отримують фінансування, яке все одно повертається найрозвинутішим країнам континенту. Саме тому при всіх кризах в Європі Німеччина тільки збільшувала свій економічний відрив від решти держав.

При переході на спільну європейську валюту всі відчули значне подорожчання всіх продуктів, товарів та послуг без винятку, тому що всі магазини замінили цінники. Частіше за все ціна в литах ставала ціною у євро. У Литві перехід на євро відбувся на початку 2015 року за курсом 3,5 лита за євро. Якщо молоко коштувало в цій прибалтійській країні 0,9 лита, то після переходу на євро його вартість стала €0,9. Тобто його ціна зросла в 3,5 рази. А якщо послуги перукаря обходились у 6 лит, то в євро литовці вже платили €4,5, що в 2,5 рази більше. При цьому заробітні плати та пенсії були перераховані за курсом 3,5. Тому це одразу суттєво зменшило статки громадян.

Виробники та торгівля всіх країн, які вступали до ЄС, використовували зміну валюти, як привід збільшити свою маржу. Ця маржа поступово повернеться до споживачів, але відбувається це протягом декількох років. Таким чином споживач на довгий час програє.

Найкращі умови переходу до спільного ринку отримали країни, які створюють найбільші проблеми й сьогодні для Європейського Союзу, тобто Польща та Угорщина. Вони не поступались при перемовинах, тому їх економіки пройшли це навіть зміцнившись. А громадяни отримали переваги. Але для цього необхідно мати суспільство, яке підтримувало здоровий євроскепцітизм. Саме ці країни зараз стали ізгоями в Європі через самостійні погляди на кожне питання. Але громадяни цих країн отримають від цього лише перевагу.

Тому Україні краще мати Європейський Союз в якості орієнтира, підтягуючи політичну, соціальну та економічну систему до його рівня. Але вступ до ЄС, як і перехід на євро, не в інтересах тих, хто планує залишатися жити в Україні.

Олексій Дорошенко, генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж

KиевVласть

Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Фінішна пряма: реконструкцію Шулявського шляхопроводу повинні завершити до кінця 2027 року за 605 млн гривень
Фінішна пряма: реконструкцію Шулявського шляхопроводу повинні завершити до кінця 2027 року за 605 млн гривень
09:00 Багатостраждальний Шулявський шляхопровід наближається до фіналу реконструкції, що триває вже майже вісім років. Відповідальна за це комунальна “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” без…
«Якщо сьогодні випасти з глобальних процесів – завтра ти вже не зможеш у них повернутися», – ректор КНУ Бугров
«Якщо сьогодні випасти з глобальних процесів – завтра ти вже не зможеш у них повернутися», – ректор КНУ Бугров
17:26 Виборча кампанія на посаду очільника Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка цьогоріч супроводжується активним застосуванням інструментів інформаційного тиску. Поки анонімні Telegram-канали тиражують закиди…
Будівлю - знести, землю - повернути: прокуратура зупинила “туалетну схему” на столичному Звіринцю
Будівлю – знести, землю – повернути: прокуратура зупинила “туалетну схему” на столичному Звіринцю
09:00 Нещодавно була поставлена остаточна крапка в судовій справі щодо “вигнання” ТОВ “Апартбудгруп” з 15 “соток” землі на вул. Катерини Білокур, 6-Д. Касаційний господарський…