У квітні цього року Київрада пролонгувала ПрАТ “Київспецтранс” договір на користування майном киян. Таким чином це підприємство стало до кінця 2021 року єдиним оператором полігонів, куди звозяться більше половини побутових відходів Києва. Про те, чому таке рішення було ухвалено, яка сьогодні ситуація на сміттєвому полігоні № 5 у с. Підгірці Обухівського району, які перспективи його закриття, про зміну тарифів та можливості побудови сучасного сміттєпереробного заводу для потреб столиці в інтерв’ю КиевVласть докладно розповів Голова Правління ПрАТ “Київспецтранс” Андрій Грущинський.
KV: Чим Ви можете пояснити зміну позиції депутатів Київради щодо пролонгації “Київспецтрансу” договору на користування майном, термін дії якого закінчився ще у 2016 році?
Андрій Грущинський: Щоб це пояснити потрібно звернутися до історії. Наше підприємство було засновано у 1971 році. На сьогодні змінилася організаційно-правова форма: з комунального підприємства воно стало акціонерним товариством, але функціонал залишився той же.
20 років тому “Київспецтранс” забезпечував вивезення та захоронення 100% відходів Києва, опікувався двома полігонами (полігон ТПВ № 5 введений у експлуатацію у 1986 році, полігон ТПВ № 6 – у 1991-1992 роках) і навіть займався відловом безпритульних собак. Сьогодні підприємство здійснює вивезення твердих, рідких, великогабаритних та будівельних відходів, а також є оператором захоронення на полігонах № 5 та 6.
“Київспецтранс” має державні акти постійного землекористування на ділянки, на яких розташовано полігони. Проте на час акціонування підприємства законодавство забороняло приватизовувати такі об’єкти як полігон. Таким чином, Угода на володіння та користування майном територіальної громади міста Києва, про яку ми зараз говоримо, була способом створити нормативну базу для надання нашим підприємством безперебійних послуг у сфері поводження з відходами міста.
Строк дії Угоди повинен був закінчитись 1 листопада 2016 року і “Київспецтранс”, як сторона договору, яка має переважне право на його продовження, у встановлений термін звернулося до Київської міської ради та до її виконавчого органу – Київської міськдержадміністрації (КМДА) з відповідною пропозицією. На жаль, з процедурних причин процес переукладання договору затягнувся. Це питання Київрада ні у 2016 році, ні у 2017 році не розглядала. Тільки у 2018 році почався його розгляд. А у 2019 році було ухвалено рішення про пролонгацію договору до кінця 2021 року.
Якщо навіть уявити, що договір з нашим підприємством не продовжили, то сьогодні відсутній інший суб’єкт, який би міг забезпечити безперервність надання послуги з захоронення твердих побутових відходів і виконання плану заходів щодо полігону № 5.
Всім відомо, що полігон № 5 є точкою соціальної напруги. Люди, які живуть у населених пунктах навколо полігону стомилися від такого сусідства. Починаючи з 2016 року “Київспецтранс”, влада Києва, громадськість, депутати сільрад населених пунктів навколо полігону почали вибудовувати дуже важкий, але все ж конструктивний діалог стосовно приведення полігону в безпечний стан та його подальшого закриття. У плані заходів, який напрацьовувався у рамках цього діалогу, всюди стороною, яка має виконати ті чи інші зобовязання, є “Київспецтранс”.
KV: Поки діючого договору не було, на якій підставі “Київспецтранс” користувався майном киян?
Андрій Грущинський: Підприємство вчинило всі необхідні дії для пролонгації договору. Власник майна міг відмовити нам та прийняти майно. Але аудиту щодо передачі майна не було. Майно з нашого користування не забирали. Міська рада це питання не розглядала ні позитивно, ні негативно.
Ми діяли в інтересах киян та у повній відповідності до закону “Про житлово-комунальні послуги”, згідно статті 16 якого не можна припиняти надавати послугу з вивезення сміття і його захоронення на полігоні. Також є безперервними зобов’язання з обслуговування полігону. Цю роботу теж не можна в один момент просто зупинити.
“Київспецтранс” весь час належним чином виконував свої зобов’язання відповідно до раніше діючого договору. Завдяки цьому вдалося не лише забезпечити безперебійність надання комунальної послуги, а й здійснювати заходи для приведення полігону у безпечний стан і його планового закриття.
KV: Проте були судові процеси, які вами програні…
Андрій Грущинський: Так. Ці судові процеси стосувалися рішень КМДА щодоприпинення угоди з “Київспецтрансом”. Суд тоді відмовив у позові “Київспецтрансу”, проте передача майна іншому підприємству могла вплинути на безперебійність надання послуги з вивезення і захоронення сміття, роботи полігонів. Як наслідок – і до екологічної катастрофи. Врешті решт сьогодні наявний відповідний договір лише з “Київспецтрансом”.
Читайте: В частных интересах: “Киевспецтранс” продолжит легально наживаться на имуществе и налогах киевлян
KV: Договір продовжено до 2021 року. Які перспективи на потім?
Андрій Грущинський: Я, перш за все, говорив би про необхідність швидкої появи альтернативи полігону, а також виконання рішень Київради, які були прийняті у 2016 і 2018 роках, щодо здійснення ряду заходів для підвищення його безпеки.
Читайте: Киевсовет отсрочил закрытие полигона ТБО №5
Щоб припинити захоронення відходів на полігоні, повинен бути створений сучасний сміттєпереробний комплекс, куди має бути перенаправлено весь обсяг відходів, які утворюються Києвом. І повинна бути відповідальність громади, яка сьогодні користується цим полігоном, перед громадою, на території якої він знаходиться. В тому числі, і після його повного закриття.
KV: Восени минулого року невідомі люди намагалися здійснити рейдерське захоплення полігону № 5 і вимагали його негайного закриття. Як завершився цей інцидент?
Андрій Грущиніський: Так, у вересні 2018 року полігон був блокований молодиками спортивної зовнішності з підтримкою людей старшого віку, яких автобусами звозили з міста. Акція мала проплачений характер. Її метою було блокування роботи полігону і напевно дестабілізація ситуації в Києві щодо вивозу сміття.
Наскільки мені відомо, порушено кримінальну справу, зараз триває розслідування. Особи тих, хто блокував діяльність полігону, встановлені. Сподіваємося, що незабаром суд оцінить їх дії, і вони понесуть відповідне покарання. Проте досі не відомо, хто був замовником цієї акції.
Особливо хочу підкреслити, що ця акція не була підтримана місцевими жителями. І я дуже вдячний за таку виважену позицію. Наш діалог з місцевою громадою розпочався у 2016 року і наразі конструктивно продовжується.
KV: Яка ситуація на полігоні сьогодні?
Андрій Грущинський: Виконується відпрацьований і затверджений план заходів з підвищення безпеки полігону, його планового закриття і утримання в безпечному стані після того, як перестануть надходити тверді побутові відходи на захоронення.
25 квітня цього року на полігоні здана в експлуатацію наступна черга очисних споруд з обладнанням, яке працює по технології зворотного осмосу і очищає фільтраційні води полігону. Поряд з цим здійснюються заходи по реконструкції полігону, які передбачають посилення дамб, щоб убезпечити від витоку фільтрату за межі полігону. А також ведуться проектні роботи по рекультивації першої ділянки складування полігону.
Якщо на воротах полігону просто повісити замок, то це означає створити загрозу екологічної катастрофи. Адже від закриття воріт не зникне неприємний запах і накопичений фільтрат, а місце не стане безпечним. Навпаки, це місце стане об’єктом підвищеної небезпеки.
У 2016 році був закритий, а реально – покинутий напризволяще полігон між селами Тарасівка і Крюківщина в Києво-Святошинському районі. Звалище було в управлінні районного комунального підприємства. Сьогодні, наскільки можна судити з публікацій у соцмережах, там в річку тече фільтрат, і громада за свої кошти створює тимчасові дамби, щоб убезпечити річку від цього фільтрату. Щоліта там виникають великі пожежі. На сьогодні немає кому опікуватися цим місцем – проблема не знялася, а загострилась.
Полігон в Трипіллі під Обуховом був закритий так само. Остання пожежа там відбулася близько місяця тому.
Для підтримки безпеки на полігоні в Підгірцях потрібні суттєві кошти. Такі витрати сьогодні може понести лише бюджет столиці. По суті Київ і створив цей полігон – відходи міста завозилися на нього з 1986 року. Тому його підтримка у безпечному стані зараз і в майбутньому, коли припиниться завезення сміття – це розумний компроміс.
KV: На сьогодні завдяки всім проведеним заходам можна говорити, що полігон є безпечним для мешканців оточуючих сіл?
Андрій Грущинський: Є позитивна динаміка в цьому напрямі. Але сказати, що на сьогодні полігон безпечний для довкілля і його існування не відчувають місцеві жителі, буде неправдою. Я це можу стверджувати, оскільки мешкаю з сім’єю на відстані менше кілометру від полігону. Досі є питання неприємного запаху, якого можно буде уникнути, коли його перша карта буде рекультивована.
KV: Скільки коштів на сьогодні вкладено у підвищення безпеки полігону № 5?
Андрій Грущинський: На ремонт і встановлення обладнання для очистки фільтрату в 2015 році було виділено біля 3 млн гривень (відремонтували обладнання, яке не працювало з 2011 року), у 2017 році – близько 23 млн гривень (закуплено другий модуль потужністю понад 150 кубометрів – замовником робіт було КП “Київкомунсервіс”). У минулому 2018 році замовником проекту по розширенню потужностей станції з очистки фільтрату було визнано “Київспецтранс”. Ми почали реалізовувати проект по встановленню модульної системи з трьох модулів, кожен по 200 кубів на добу. 25 квітня здали перший модуль. На ці роботи було витрачено 45,6 млн. гривень.
На ліквідацію аварійних схилів за 3 роки було виділено близько 14 млн гривень. В результаті сьогодні повністю сформовані пологі і вкриті грунтом схили.
На реконструкцію полігону, яка розпочалася у вересні минулого року і передбачає посилення дамб полігону, щоб не допустити витікання фільтрату і сповзання відходів, у 2018 році витрачено 25 млн гривень. На цей рік виділено 200 млн гривень. Загалом проект вартує близько 330 млн гривень. Завершити його планується до кінця 2020 року.
Щодо рекультивації, то на проектні роботи витрачено 1,5 млн гривень. Загальна вартість робіт буде зрозуміла, коли проект пройде всі експертизи і КМДА його затвердить. Це буде перший проект рекультивації такої інженерної споруди в Україні.
KV: Скільки коштів безпосередньо “Київспецтрансом” вкладено в полігон?
Андрій Грущинський: На сьогодні у “Київспецтранс” наявна податкова заборгованість, яка виникла через невідповідність встановлених у 2010 році і діючих до 2018 року тарифів на захоронення відходів реальним витратам. До 2017 року підприємство фіксувало збитки.
Тільки за результатами 2017 року, відповідно бухгалтерському обліку, було зафіксовано 1 млн гривень прибутку. А вже за результатами 2018 року прибуток склав майже 26 млн. Значна частина цього прибутку віднесена на покриття збитків попередніх періодів, формування резервного капіталу і лише 10% направлена на виплату дивідендів.
При цьому “Київспецтранс”, як оператор полігону, повністю забезпечує його роботу. На підприємстві працює висококваліфікований персонал, який утримує полігон. Маємо договори з “Київобленерго” і “Південно-західної залізницею”, за якими сплачуємо за постачання електроенергії на полігон. Отримали ліцензію НКРЕКП на здійснення послуг з захоронення сміття та Спеціальний дозвіл на операції з сірчаною кислотою, яка використовується в процесі очистки фільтрату.
Також ми сплачуємо кошти за користування майном громади Києва відповідно до договору. Дійсно, з 2010 по 2015 рік цей обов’язок “Київспецтрансом”, на жаль, не виконувався. Проте на сьогодні заборгованість повністю погашена. Більше того, сучасний стан “Київспецтрансу” дозволяє з упевненістю говорити, що за подовженою угодою зобов’язання по сплаті за користування майном будуть виконуватися чітко і без затримок.
KV: Скільки коштів за користування майном киян “Київспецтранс” сплачує щорічно?
Андрій Грушинський: 200 тис. гривень на рік. Проте зараз, відповідно до нового договору, ця сума буде збільшена щонайменше до 1 млн грн на рік.
KV: Якщо буде збільшено плату за користування майном, то, відповідно, будуть зміни у вартості послуги для кінцевого споживача?
Андрій Грущинський: Так, тариф буде відкориговано, але після отримання нами нового договору.
KV: Який прибуток отримує “Київспецтранс” як оператор полігону?
Андрій Грущинський: Полігон не засіб для отримання прибутку і не об’єкт для інвестування. Міська влада з бюджету Києва фінансує заходи для того, щоб ті відходи, які утворилися у Києві і захоронені на полігоні, мінімально шкодили довкіллю, у тому числі і Києву, який знаходиться за 25 км від полігону. А послуга з захоронення твердих побутових відходів надається відповідно до тарифу, який для “Київспецтранс” встановлено НКРЕКП з нульовою рентабельністю. Тобто тариф просто покриває витрати на захоронення сміття.
Більше того, через законодавчу колізію “Київспецтранс” з 2010 року по вересень 2018 року здійснювало захоронення сміття за тарифом, який в три рази менше собівартості. Адже у НКРЕКП не було повноважень для перегляду цього тарифу. Ситуація виправилася лише у 2018 році. Відповідно з 1 вересня 2018 року і 1 квітня 2019 року почали діяти відкориговані НКРЕКП тарифи на послугу з захоронення сміття на 5 та 6 полігоні.
KV: Але для населення послуга з вивезення побутових відходів коригувалася…
Андрій Грущинський: Послуга з вивезення побутових відходів складається з двох частин: збирання і транспортування відходів та захоронення відходів. Тариф на захоронення відходів, встановлений НКРЕКП, з 2010 року до вересня 2018 року не змінювався. Тариф на збирання і транспортування відходів встановлюється органом місцевого самоврядування. Саме він коригувався у Києві у 2014 році, коли суттєво зросла вартість палива.
До того ж транспортуванням відходів у столиці займається не тільки “Київспецтранс” – в Києві шість підприємств приватної форми власності, які вивозять тверді побутові відходи.
KV: Прибуток “Київспецтрансу” отримано виключно за рахунок надання послуги зі збирання та транспортування відходів?
Андрій Грущинський: Прибуток отримано як за рахунок ефективного управління, так і завдяки тому, що одна з послуг була прибутковою.
По суті, до моменту підвищення тарифу із захоронення відходів, ми виключно за рахунок своєї діяльності з їх вивезення мали можливість підтримувати полігон і забезпечувати безперервність надання послуги із захоронення.
KV: З 1 травня 2019 року змінюється ряд положень закону “Про житлово-комунальні послуги”. Чи варто киянам очікувати зміни вартості послуг з вивезення сміття?
Андрій Грущинський: Важливих законодавчих змін є дві. З 1 травня 2019 року тариф на захоронення відходів буде встановлювати вже не НКРЕКП, а орган місцевого самоврядування.
Також змінюється назва послуги. В платіжках вже не буде послуги з вивезення побутових відходів, а буде послуга з поводження з твердими побутовими відходами. Проте її вартість змінювати поки не планується.
Тобто в платіжках за квітень, які кияни отримають у травні, буде незначно підвищено вартість послуги з вивезення побутових відходів через зміну з 1 квітня тарифу на захоронення великогабаритних відходів на полігоні №6.
KV: Якщо зміна назви не вплине на вартість послуги, то навіщо її змінювати?
Андрій Грущинський: Завдяки цьому змінюється сутність послуги. Послуга з поводження з твердими побутовими відходами буде складатися з трьох складових: вивезення, захоронення та перероблення.
Поки третя складова – перероблення – законодавчо недопрацьована. Проте вона дає можливість органу місцевого самоврядування встановлювати тариф не тільки на вивезення і захоронення, а й на переробку сміття. А, отже, у містах з’явиться можливість гарантувати оплату такої послуги. Проте, скільки потрібно часу органу місцевого самоврядування для розробки методики розрахунку цього тарифу, я не знаю.
KV: Для чого сьогодні потрібна ця складова?
Андрій Грущинський: Для того, щоб виникла можливість побудови сміттєпереробного комплексу. Адже Києву за три роки потрібно створити альтернативу полігону. Якщо у питанні приведення полігону у порядок і підтримання його в безпечному стані після припинення захоронення відходів ми рухаємося безперешкодно, то для будівництва заводу є ряд перешкод законодавчого характеру.
Вартість проекту по спорудженню заводу сягає 60-70 млн евро. Це досить значні кошти, частина з яких буде не власними коштами інвестора, а кредитними. Щоб звернутися за таким кредитом, потрібно надати ТЕО з позитивною економічною моделлю і показати, що замовник цієї послуги – міська територіальна громада – зобов’язується надати відходи для переробки і оплатити їх переробку. А повноважень у міста взяти на себе такі зобов’язання немає. Це питання законодавства.
KV: Якщо завод протягом трьох років побудовано не буде, полігон зможе працювати ще років 8?
Андрій Грущинський: Ви говорите про висновки німецьких спеціалістів, які оголошені у минулому році. Вони говорили про те, скільки відходів відповідно до німецьких будівельних стандартів потрібно завезти на полігон, щоб повністю на двох картах сформувати правильної форми куполи.
Проте захоронення відходів без переробки потрібно якнайшвидше припинити. Працювати ще 8 років полігон не повинен.
Читайте: Киев получит европейский мусороперерабатывающий завод через два года
Так, його можна буде закрити для прийому твердих побутових відходів, коли з’явиться альтернатива у вигляді сучасного заводу з перероблення твердих побутових відходів. І “Київспецтранс” готовий реалізовувати такий проект. Але проблема у відсутності галузі, яка переробляє тверді побутові відходи. Відтак в Україні відходи не переробляються, а захоронюються. І я ще раз повторю – ця ситуація зараз наявна через відсутність належного законодавства. І поки, на жаль, політичної волі народних депутатів на прийняття відповідних законодавчих змін немає.
Наше суспільство досі живе в полоні міфів. Серед них є міф про те, що сміття – це певний ресурс і тому платити за його переробку не потрібно. А також міф про те, що сучасні сміттєпереробні заводи – це якісь фабрики смерті, які коптять небо і навколо яких вимирає все живе. Проте ми забуваємо, що у цивілізованій Європі такі підприємства розміщені навіть у центрі міст і не створюють жодних проблем.
KV: В нас є приклад – завод “Енергія”…
Андрій Грущинський: Завод “Енергія”, як і полігон № 5, є інженерною спорудою, яка дісталася нам в спадок від радянських державних будівельних норм. Казати, що полігон № 5 є сучасною точкою поводження з відходами – неправильно. Що ж стосується Заводу “Енергія”, наскільки мені відомо, місто планує у найближчий час почати його модернізацію для підвищення його безпеки. Але станом на сьогоднішній день безперебійна робота і полігону і Заводу “Енергія” є критично важливими для життєзабезпечення київського мегаполісу.
KV: Де може бути побудовано сучасний сміттєпереробний завод для потреб Києва?
Андрій Грущинський: Є як мінімум три ділянки для будівництва такого заводу. Але ділянки будуть остаточно визначені технічними спеціалістами. Місце повинно бути найоптимальнішим з точки зору логістики, екологічної безпеки та ефективності будівництва.
Довідка KV: ПрАТ “Київспецтранс” є одним з найбільших суб’єктів господарювання у сфері поводження з побутовими відходами та є єдиним оператором полігонів ТПВ № 5 в с. Підгірці та полігону великогабаритних та будівельних відходів № 6 у Києві для потреб жителів столиці. 51% акцій підприємства належить територіальній громаді Києва.
Фото: “Київспецтранс”
