У столиці тривають скандали навколо будівництва 26-поверхового житлового будинку на вул. Івана Миколайчука, 3 (Березняки). Місцеві мешканці в судовому порядку вимагають скасувати МУО на проєктування цієї забудови та дозвіл на проведення будівельних робіт. Вони зазначають, що через це будівництво розташовані поруч житлові будинки можуть перетворитися на “братську могилу для їхніх мешканців”, у тому числі через заплавний характер ґрунтів. Крім того, за даними активістів, забудовники фактично позбавили громаду доступу до їх прибудинкових територій і скверу ім. Павла Тичини, який виявився фактично розташованим прямо під будмайданчиком. Київрада в 2022 році перейменувала таким чином сквер ім. Леніна, але про відповідне оформлення землі під цією зеленою зоною ніхто не подбав. Також відомо, що цією забудовою вже зацікавилися правоохоронці (було відкрито відповідне кримінальне провадження №12025100040002871), а ДІАМ найближчим часом може провести там свою перевірку. Втім, чи допоможе це місцевій громаді відстояти свої права – велике питання. Забудовникам, які входять до орбіти одіозної Владислави Молчанової (на колажі), як правило, сходять з рук і не такі витівки.
Як стало відомо КВ, 21 жовтня 2025 року відбулася зустріч місцевих мешканців Березняків з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) та компанії забудовника, під час якої представники громади висловили свої претензії з приводу проведення вказаних робіт.
Візит громади до ДІАМ
Так, противники будівництва житлової багатоповерхівки у сквері ім. Павла Тичини на вул. Івана Миколайчука, 3 (стала назва – вул. Серафимовича) повідомили, що забудовник, використовуючи прогалини в законодавстві, класифікував будівлю як «багатофункціональний комплекс», щоб обійти обмеження для житлової забудови, хоча, на переконання мешканців, квартири там продаватися звісно будуть. Серед іншого, активісти підкреслили, що при погодженні цього будівництва не було враховано обмеження інсоляції – частина квартир у сусідніх будинках може залишитися без природного освітлення.
У зв’язку з цим та іншими фактами громада висунула до ДІАМ вимогу “провести позапланову перевірку об’єкта будівництва та прилеглих будинків, аби запобігти можливому руйнуванню житлових споруд і забезпечити дотримання законодавства”.
Крім того, раніше в ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини”, яка захищає інтереси місцевих мешканців, повідомляли, що під час робіт забудовник систематично порушує норми благоустрою і навіть правила дорожнього руху – важка будівельна техніка рухається тротуаром, створюючи реальну небезпеку для мешканців. При цьому, за твердженням членів організації, забудовник здійснює тиск на місцевих мешканців: його адвокати дозволяли собі цинічні поради на кшталт «продати квартири» або «домовитися із забудовником», а охорона будмайданчика почала погрожувати окремим громадянам.
Також на сторінці організації зазначалося, що вона отримали офіційну відповідь від Київради, яка підтверджує, що процедура відведення відповідної земельної ділянки під цю забудову була проведена з порушенням. Зокрема, не було проведено громадські слухання перед передачею ділянки, а згідно з Генеральним планом Києва ця земля за функціональним призначенням відноситься до зеленої зони. При цьому, в ГО зазначають, що попри те, що цільове призначення земельної ділянки формально не змінене, забудовник ігнорує всі норми, плануючи 26-поверховий будинок на території, яка непридатна до такого навантаження.
Як розповів КВ голова ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” Михайло Авраменко, ще однією важливою проблемою є те, що вказана зелена зона не має офіційного статусу. Тобто, ділянка під нею не оформлена як сквер та, відповідно, не перебуває на балансі КО “Київзеленбуд”, яке й утримує такі території – хоча це комунальне об’єднання у останні десятиліття й проводило нагляд за ділянкою на вул. Івана Миколайчука, 3, зокрема – косило траву. Місцеві мешканці зверталися до КМДА і до архіву Києва, щоб знайти документи по цьому скверу і визначити його статус, але точної інформації добитися не змогли. За словами Авраменка, наразі офіційне облаштування скверу є складним або навіть невирішуваним питанням. Справа в тому, що ця земля знаходиться у приватній власності, і щоб оголосити її сквером, міськрада мала би викупити її, з чим можуть бути проблеми.
Також Михайло Авраменко зазначив, що при видачі дозволів на це будівництво було проігноровано наявність інженерних комунікацій у зоні забудови.
“За офіційною процедурою сквер не було оголошено, як належить, але при цьому Київрада приймала рішення про його перейменування. Що стосується комунікацій, то у забудовників є схема організації дорожнього руху, але вони “рухалися” не у відповідності до неї. У принципі, з цього все і почалося – мешканці викликали поліцію, і так далі. У забудовників зараз немає можливості правильно організувати цю схему, тому що їм для того, щоб її організувати, я так розумію, треба десь перенести комунікації. Та схема, яка погоджена, вона йде просто по каналізаційному колектору та інших інженерних комунікаціях. От вони тепер і ламають голову, як це їм правильно можна зробити”, – розповів очільник громадської організації.
Наразі вже відомо, що ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подало два позови з приводу цієї забудови до Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) і ДІАМ до Окружного адмінсуду Києва. Формально у другому випадку позивачем є обслуговуючий кооператив “Дельфін”, який створений мешканцями однієї з розташованих поруч житлових багатоповерхівок, але ГОшка в ній є третьою особою, і обидві справи веде один адвокат.
Так, позовні вимоги до першого органу стосуються визнання недійсними і скасування містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування цього будівництва, виданих у 2020 році, а до другого – визнання недійсним і скасування дозволу на будівництво, який було видано в 2021 році. При цьому, в ГО вважають, що у справі проти КМДА спостерігається упередженість судді – йдеться про надмірний формалізм та ігнорування суті порушень. У зв’язку з цим оргагізація готує звернення до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) – через можливі ознаки корупції у цьому випадку.
Також, за даними ГО, Нацполіція на фоні звернень громади відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за низкою статей Кримінального кодексу – 197-1, 236, 239, 356, 357 (незаконне заволодіння земельною ділянкою, порушення правил екологічної безпеки, самовільне будівництво тощо).
Передісторія та контекст
15 квітня 2004 року Київрада рішенням №183/1393 ухвалила передачу земельної ділянки на вул. Серафимовича, 3 площею 0,24 га (кадастровий номер – 8000000000:90:135:0002) в оренду британському підприємству ЗАТ “Савона” для будівництва та експлуатації блоку громадського призначення з офісними приміщеннями. Термін оренди мав скласти 5 років. Втім, вже через два роки, 31 жовтня 2006-го, міськрада прийняла рішення №211/268, яким погодила продаж цієї землі тій же компанії за 3,5 млн гривень.
Зазначимо, вже коли ця земля знаходилася у власності “Савони”, столична прокуратура ініціювала судовий позов щодо оскарження рішення Київради про її відведення в оренду вказаній компанії. Вочевидь, це робилося задля того, щоб надалі визнати незаконним продаж землі.
Так, правоохоронці стверджували, що цей землевідвід не було погоджено, зокрема, природоохоронними і санітарно-епідеміологічними органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини. Також у прокуратурі зазначили, що перед передачею цієї ділянки не було проведено землевпорядну експертизу проєкту відведення. Однак, переконати служителів Феміди прокурорам не вдалося – 16 червня 2009 року Вищий господарський суд остаточно відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Надалі ця земля була перепродана. Її новим власником стало ТОВ “Будівельна компанія (БК) “Будєвросервіс” – відповідний договір купівлі-продажу між ним і ПрАТ “Савона” (саме таку організаційно-правову форму мала ця компанія на той час. – КВ) було укладено 19 жовтня 2012 року. Тривалий час ця ділянка фактично ніяк не використовувалася. Підготовка до її забудови розпочалася лише приблизно через сім років.
Так, 25 березня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав власнику землі вищезгадані МУО на проєктування будівництва на даній території БФК. Згідно з цим документом, висота проєктованого комплексу може становити від 26,5 до 73,5 метрів (8-24 поверхи – КВ). При цьому, “містобудами” було встановлено, що максимальну висоту будівлі необхідно узгодити з КП “Міжнародний аеропорт “Київ” (Жуляни), Державіаслужбою та Украерорухом.
Також в МУО зазначалося, що при проєктуванні будівництва необхідно передбачити майданчики для відпочинку та господарські будівлі. Крім цього, потрібно забезпечити місце для паркувань та вільний проїзд для автомобілів спецпризначення, а також виконати інші заходи, передбачені нормами містобудування.
Читайте: Связанной с “Батькивщиной” фирме разрешили строиться в Киеве на берегу Днепра
30 квітня 2021 року ТОВ “БК “Будєвросервіс” отримало позитивний експертний звіт щодо розгляду розробленої на замовлення компанії проєктної документації по вказаній забудові. У цьому звіті було визначено основні показники “майбутнього” БФК: його висота має скласти 26 поверхів, загальна кількість квартир – 109, загальна кількість апартаментів – 143 (від квартир вони відрізняються тим, що у них неможливо “прописатися” і для них діють більш високі тарифи на “комуналку”. – КВ), а загальна кількість місць у паркінгу – 100.
Менш ніж через півроку, 8 вересня 2021-го ДІАМ видала вищегаданий дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ013210903861. Замовником будівництва БФК було заявлено все те ж ТОВ “БК “Будєвросервіс”, генпідрядником – ТОВ “Моноліт Будсервіс”.
15 грудня 2022 року столична міськрада рішенням №5900/5941 ухвалила перейменування скверу ім. Леніна в сквер ім. Павла Тичини – для вшанування пам’яті останнього, який є “видатним українським поетом, публіцистом, громадським діячем доби УНР”.
15 травня 2025 року Департамент територіального контролю КМДА видав ТОВ “БК “Будєвросервіс” контрольну картку на порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку зі встановленням огорожі на цьому будмайданчику. 28 червня розпочалися скандали навколо цієї забудови – коли забудовник огородив територію парканом. При цьому, 29 серпня вказаній компанії було видано додаткову картку на порушення благоустрою із формулюванням “на період демонтажу будівлі” – йшлося про стару зруйновану будівлю кафе “Кактус” яке розміщувалося на цій ділянці приблизно з кінця радянських часів.
Що стосується вищезгаданих позовів, то вони обґрунтовуються численними фактами. Так, у ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” вказують на те, що розташовані поруч будинки на вул. Івана Миколайчука, 3 і просп. Павла Тичини, 1 вже мають низку дефектів (тріщини у стиках стінових панелей, розгерметизація міжсекційних та деформаційних швів, локальні пошкодження фасадів і вимощення, сліди замокань, а також ознаки осідання фундаменті), а тому будівництво ще одного будинку в цій місцевості може призвести до подальшого руйнування вказаних багатоповерхівок. При цьому, зазначені дефекти є документально підтвердженими – вони були виявлені при проведенні обстежень на замовлення забудовника.
Також зі звіту про інженерно-геологічні вишукування щодо будівельного майданчика позивачі встановили, що ділянка розташована у заплаві низького рівня р. Дніпро на спланованій намивними та насипними ґрунтами території, що у геологічній будові до глибини 35 м беруть участь техногенні (насипні, намивні), елювіальні й алювіальні відклади, а також середньопалеогенові відклади бучацького горизонту (мілкі піски). Також у документі зазначається, що будмайданчик потенційно підтоплюваний, а тому в даному випадку доцільним є проєктування будинку на палевих фундаментах з опиранням на мілкі щільні піски на глибинах понад 13 м, а перед початком будівництва необхідно випробування 2-3 натурних паль для уточнення несучої здатності.
“Заплавний характер ґрунтів, необхідність пальових фундаментів та виявлені дефекти існуючих стрічкових фундаментів сусідніх будинків створюють об’єктивну небезпеку масштабних деформацій і просідань прилеглої забудови. У цих умовах нове будівництво може призвести до руйнування несучих конструкцій і фактично перетворити житлові будинки на братську могилу для їхніх мешканців”, – зазначається в одному з позовів.
Також позивачі стверджують, що сквер ім. Павла Тичини практично повністю втратив свій первісний вигляд. Зокрема, у ньому було знищено зелені насадження, що грубо суперечить інтересам громади. За даними позивачів, мешканці цієї місцевості справедливо вважають такі дії незаконними, адже вони позбавили
можливості доступу до об’єкта громадського користування, порушили екологічну рівновагу та створили додаткові ризики для безпечного і комфортного проживання мешканців району. При цьому, в позові вказано, що хоча сквер і не має офіційного статусу зеленої зони, але фактично існував протягом багатьох років, відображався на картах та був предметом рішення Київради щодо перейменування.
Будмайданчик станом на осінь 2025-го (фото з соцмереж)
“Будівництво становить безпосередню загрозу життю та здоров’ю людей, ставить під ризик майно, позбавляє громаду можливості користуватися сквером і прибудинковими територіями, грубо порушує конституційні гарантії на безпечне й комфортне проживання та погіршує екологічний стан місцевості. Вплив цих дій щоденно відчувають мешканці навколишніх будинків”, – підкреслюється у позові. Ще одним цікавим нюансом, на який звернули увагу позивачі, є те, що адреса “майбутнього” ЖК дублюється з адресою існуючої житлової багатоповерхівки – вул. Івана Миколайчука, 3. У позові зазначається, що використання однієї й тієї самої адреси для різних об’єктів суперечить базовій вимозі законодавства: адреса об’єкта нерухомого майна має бути унікальною структурованою сукупністю реквізитів, що забезпечує його однозначну ідентифікацію. Таке дублювання, мовляв, “вводить в оману мешканців, органи влади, інвесторів та покупців, створюючи передумови для неправомірних реєстраційних дій та штучного «легітимування» спірної забудови шляхом ототожнення її з існуючим будинком”.
Хто будує
За даними аналітичної системи Youcontrol, ПрАТ “Савона” було зареєстроване у червні 1996 року в Києві. Його керівником є Ян Еван. Інформація про найбільших акціонерів відсутня.
Столичне ТОВ “БК “Будєвросервіс” було зареєстроване у липні 2006 року. Його керівником зазначено Сергія Дудка, а засновником – кіпрську компанію “Сі.Джі.Столиця Груп Лімітед”. Кінцевими бенефіціарами “БК “Будєвросервіс” є Іван Молчанов, який є сином власниці скандальної девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової, а також троє громадян Литви – Марина Познякова, Агне Рузгиєне і Раймондас Туменас. Останні, до слова, є бізнес-партнерами родини Молчаних та відомі, зокрема, як власники інвесткомпанії “БТ Інвест” (серед головних активів – мережа супермаркетів “NOVUS”).
Як неодноразово повідомляла КВ, значна частина об’єктів “Stolitsa Group” не без скандалів будувалися та будуються на столичному Виноградарі – на підставі інвестдоговорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості зводяться, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження і вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Ще одним резонансним проєктом “Stolitsa Group” є будівництво ЖК “H2O” – колишнього комплексу “Патріотика на озерах”, який на 176 га землі на столичних Осокорках збирався будувати нині збанкрутілий банк “Аркада”. Екоактивісти вимагають не допустити будівництва даного комплексу і в судовому порядку намагаються оскаржити один із дозволів на проведення будівельних робіт. Вони зазначають, що забудовники не отримали погодження від органів охорони культурної спадщини, хоча мали б це зробити, бо відповідна ділянка входить до зони охоронюваного ландшафту. Крім того, за інформацією екоактивістів, ці компанії не надали ДАБІ результати оцінки впливу на довкілля та інформацію щодо консультацій з цього питання з мешканцями Києва.
У свою чергу, ТОВ “Контактбудсервіс” (замовник будівництва ЖК “H2O”) наразі намагається в судовому порядку оскаржити рішення Київради від 2019 року про створення заказника “Осокорківські луки” (площа – близько 148 га) – на території поруч зі згаданим житловим комплексом.
Читайте: Суд за “Осокорківські луки”: чи зможе забудовник перемогти екологів?
Що цікаво, нещодавно до цієї судової справи довелося вступати Офісу Генерального прокурора. Правоохоронці пояснили, що вони це зробили через мляву позицію столичної влади – звинуватили Київраду у тому, що вона неналежно здійснює захист інтересів держави, адже навіть не намагалася довести служителям Феміди, що ця територія є особливо цінною та унікальною.
Читайте: “Якщо не ви – то ми”: Офіс Генпрокурора вступив у справу щодо захисту “Осокорківських лук”
Компанії із оточення Молчанової не соромляться “протискати” забудову земель, на яких взагалі не можна зводити житлові будинки. Це робиться у тому числі шляхом затвердження ДПТ та зміни призначення землі. Кінцевим результатом таких заходів, на переконання експертів, активістів та окремих депутатів міськради, буде непомірне додаткове навантаження на екологію, інженерну та соціальну інфраструктуру Києва.
Так сталося, наприклад, у випадку із затвердженням ДПТ частини промрайону Воскресенський, який Київрада погодила у травні 2023 року. Наразі цей документ в судовому порядку оскаржує прокуратура – у т.ч. тому, що він змінює положення чинного Генерального плану міста, а це суперечить законодавству. Йдеться про те, що столична влада фактично “перетворила” промзону площею 12,61 га, яка, до того ж, знаходиться в санітарно-захисній зоні залізничної станції, в територію житлової забудови. Таким чином АТ “Київметал”, яке є користувачем відповідної ділянки і входить до орбіти Владислави Молчанової, отримало право звести там 8 житлових “висоток” (по 26 поверхів).
Читайте: Хмарочоси Молчанової під питанням: столична прокуратура оскаржує ДПТ промрайону Воскресенський
Але найрезонансніша історія трапилася на початку вересня 2025 року, коли НАБУ і САП повідомили Владиславі Молчановій, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”.
Нагадаємо, що Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих, а посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а ось за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Із квітня 2021-го роботу обох цих структурних підрозділів столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у резонансні кримінальній справі щодо можливих махінацій зі столичними комунальними ділянками (відома як “операція “Чисте місто”).
Фото: колаж КВ
КиївВладаОлександр Глазунов
