У 2024 році до бюджету Києва надійшло податків та зборів на загальну суму 92,6 млрд гривень (на 13,5% більше, ніж в 2023-ому) і було профінансовано 101,6 млрд гривень (на 18,5% більше позаминулорічних показників). Традиційно більшість видатків – 27,6 млрд гривень – було направлено на сферу освіти, друге місце посіли витрати на транспорт і дорожнє господарство – 16,9 млрд гривень. Зокрема, столична влада витратила 1,9 млрд на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу і 7,3 млрд гривень на покриття збитків КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через “низькі тарифи”. На утримання чиновницького апарату минулоріч керівництво міста витратило майже на 762 млн гривень більше, ніж у 2023-ому – 3,6 млрд гривень. При цьому, в КМДА чітко не розписали, скільки коштів було витрачено на реалізацію програми “Захисник Києва”, і продовжують маніпулювати з показниками виконання цілей Програми соцекономрозвитку (ПЕСР) – як це відбувається щорічно.
Про це КВ стало відомо зі звітів про виконання бюджету Києва та ПЕСР у 2024 році, які Київська міськдержадміністрація (КМДА) надала у відповідь на інформаційний запит редакції.
Відповідні документи були підготовлені Департаментом фінансів та Департаментом економіки та інвестицій. У звітах розписано, яким чином чиновники використовували бюджетні ресурси протягом минулого року, які напрямки життєдіяльності столиці були для міської влади пріоритетними тощо.
Що цікаво, Департамент фінансів КМДА надіслав КВ лише таблицю із усіма цифрами щодо виконання бюджету-2024, але не надав текстову розшифровку звіту. Такі документи цей структурний підрозділ щорічно оприднює на сайті столичної мерії, але поки що він не опублікований. Це суттєво ускладнило процес аналізу звіту і навіть унеможливило вивчення окремих напрямів, але, не дивлячись на це, редакція самостійно прорахувала більшість цифр щодо доходів та видатків міського бюджету.
Як виконувався бюджет
Як зазначено у звіті про виконання бюджету Києва, протягом 2024 року до столичної скарбниці надійшло 92,6 млрд гривень податків, зборів та інших платежів. Це – на 6,5% більше, ніж планувала минулоріч отримати столична влада, і приблизно на 13,5% більше, ніж надійшло до столичного бюджету в 2023 році.
Базовим джерелом наповнення бюджету Києва залишився податок на доходи фізичних осіб – 41,1 млрд гривень, що на 6,4% більше, ніж планувало в 2024 році отримати керівництво міста, і майже на 11,5% більше, ніж надійшло до скарбниці в позаминулому році. Ще 18,9 млрд гривень надійшло від підприємств в якості податку на прибуток (план – 17,3 млрд), 3,9 млрд – орендна плата за використання комунальних земельних ділянок (план – 3,5 млрд), 2,9 млрд – акцизний податок (план – 2,5 млрд), 1,7 млрд гривень – земельний податок (план – 1,55 млрд) тощо.
У свою чергу, видаткова частина бюджету в 2024 році склала 101,6 млрд гривень. Це – приблизно на 5,8% менше, ніж столична влада планувала витратити минулоріч (95,7 млрд), і на 18,5% більше, ніж було витрачено у позаминулому році (82,9 млрд).
Найбільше видатків у звітному періоді традиційно було спрямовано на функціонування і розвиток закладів освіти – 27,6 млрд гривень або понад 27% від загального обсягу витрат міської скарбниці. Це – приблизно на 4,1 млрд гривень більше, ніж було витрачено за даним напрямом у 2023 році. Усі вищезгадані кошти минулоріч було витрачено на надання загальної середньої освіти (8,5 млрд гривень), підготовку кадрів фахової передвищої освіти (934,9 млн) тощо.
Друге місце за обсягами видатків у 2024 році “отримали” витрати на транспорт і дорожнє господарство – 16,9 млрд гривень (16,6% від усіх видатків). Майже половину витрат у даній сфері – 7,3 млрд гривень – було направлено на регулювання цін на послуги громадського транспорту. Йдеться про покриття тих збитків, які начебто отримують КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен” через “низькі тарифи на перевезення” у комунальних автобусах, тролейбусах, трамваях і метро.
“Бронзу” в структурі витрат міського бюджету минулоріч, як і в 2023-ому, посіли видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення – 10,4 млрд гривень (близько 10% від загального обсягу видаткової частини скарбниці). В межах цих видатків міська влада, зокрема, здійснювала “надання соціальних та реабілітаційних послуг громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю в установах соціального обслуговування” (1,3 млрд), “компенсації пільговим категоріям громадян за проїзд у комунальному громадському транспорті” (близько 755,5 млн), “соціальну роботу з вразливими категоріями населення” (203 млн) тощо.
Примітно, що 3,6 млрд гривень у 2024 році було витрачено на напрямок “державне управління”, в рамках якого столична влада фінансує сама себе. Це – майже на 762 млн гривень більше, ніж було в 2023 році. Скільки коштів було направлено на утримання конкретно КМДА, районних в Києві державних адміністрацій (РДА), Київради та її секретаріату, зі звіту Департаменту фінансів столичної мерії достеменно встановити неможливо. Також у цьому документі чітко не зазначено, скільки коштів минулоріч було витрачено столичною владою на реалізацію програми “Захисник Києва”, в рамках якої фінансуються заходи із посилення обороноздатності міста і країни – відповідні “цифри” в документі “сховані” у різних пунктах видатків. Для прикладу, у 2023 році на це було направлено 4,72 млрд гривень.
Як виконувалася ПЕСР
Як зазначено у звіті про виконання Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2024-2026 роки, минулоріч столична влада профінансувала різні інфраструктурні проєкти на загальну суму 17,3 млрд гривень. Таким чином, програма була виконана на 85,4% – усього в бюджеті на це було закладено 20,3 млрд гривень (для порівняння, у 2023 році цей відсоток дорівнював 86,55% при фактичних витратах 19,9 млрд гривень). Зокрема, у 2024 році 9,9 млрд гривень було освоєно на капітальних ремонтах, ще 7,4 млрд – на капітальних вкладеннях.
Більш ніж третину цих коштів – 6,5 млрд гривень – керівництво міста освоїло за напрямом “транспорт, транспортна інфраструктура, дорожнє господарство”. Таким чином, цей напряма вже котрий рік підряд стає найбільш “грошовим”. У свою чергу, третину вказаних витрат – 1,9 млрд – було направлено на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Ще 500,7 млн гривень міська влада освоїла на будівництві транспортної розв’язки на перетині вул. Богатирської та вул. Полярної, 320 млн – на будівництві “метро на Виноградар”, 110 млн – на будівництві під’їздної дороги до аеропорту “Київ” (Жуляни), 86,1 млн – на будівництві та реконструкції світлофорних об’єктів тощо.
Другим за обсягами освоєних бюджетних ресурсів вчергове став “багатостраждальний” напрямок ЖКГ – на нього в 2024 році було витрачено 5,9 млрд гривень. Зокрема столична влада витратила 705,7 млн на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації (БСА), близько 594 млн – на реконструкцію ліфтів, 396,7 млн – на реконструкцію і технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів в с. Підгірці, 228,8 млн – на рекультивацію ділянки №1 цього полігону, 185,7 млн – на реконструкцію і будівництво каналізаційних колекторів тощо.
Третю позицію за видатками у ПЕСР минулоріч посів напрям “Освіта” – 2,7 млрд гривень (у 2023 році це був напрям “Охорона здоров’я”). Значну частину цього фінансування (точний розмір не зазначається. – КВ) було направлено на будівництво та облаштування укриттів у закладах освіти. Усього такі роботи проводилися на 38 об’єктах, але в деяких випадках йдеться лише про збір вихідних даних на проєктування та підготовчі роботи. Наступним за витратами став напрям “Охорона здоров’я” – 1,6 млрд гривень, із яких 1,5 млрд було освоєно на капітальних ремонтах у столичних комунальних лікарнях. Ще 29,1 млн гривень було витрачено на реконструкцію приймального та спеціалізованого відділень Олександрівської клінічної лікарні та благоустрій її території.
Як обліковуються виконані задачі
Звіт про виконання Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР) містить детальний опис поточного статусу стратегічних та оперативних завдань, спрямованих на стимулювання розвитку столиці. Проте, Департамент економіки та інвестицій КМДА, як і в попередні роки, не надав інформацію щодо конкретних відсоткових показників виконання цих завдань. З аналізу даних, представлених у звіті, випливає, що критерієм виконання завдання вважається будь-яка активність з боку міської влади, навіть мінімальна.
КВ нарахувала усього 36 невиконаних заходів, ще 5 заходів було виконано частково, а тому, відповідно, виконаних заходів у 2024-ому було близько 250-260 (загальна кількість таких заходів у ПЕСР складає 290 заходів, але в деяких випадках в якості невиконаних було зазначено “підзавдання”, яких більше, ніж відповідних напрямів роботи).
Зокрема, минулоріч міська влада не займалася “запровадженням сервісів онлайн-оцінювання діяльності КМДА та вдосконаленням системи моніторингу використання бюджетних коштів” (через відсутність відповідних пропозицій від структурних підрозділів столичної мерії), “розробкою галузевих схем розвитку міста” (це планується робити при розробці змін до Генплану Києва) тощо.
Також через війну в Україні та, відповідно, брак бюджетних коштів, у 2024 році керівництво міста не виконало заходи із “підготовки презентаційних матеріалів щодо ініціатив та потреб Києва, зокрема у реалізації проєктів з відновлення”, “інвентаризації застарілого житлового фонду кварталів, які підлягають комплексній реконструкції”, “модернізації наявних та встановлення нових туристично-інформаційних терміналів”, “розробки та затвердження “Плану сталої міської мобільності”, “покращення дорожньої навігації, зокрема шляхом будівництва автоматизованої інформаційної системи керування дорожнім рухом на вулично-шляховій мережі”, “розвитку соціального житла, що безоплатно надається містянам, які потребують соціального захисту” тощо.
Крім того, саме цьогоріч столична влада має намір розробити концепцію індустріального парку на вул. Полярній, 20 відповідно до завдань Міської цільової програми сприяння розвитку промисловості, підприємництва та споживчого ринку на 2024–2025 роки. Крім того, у 2025 році має бути виконаний захід зі “створення та модифікації інтерактивних платформ (наукових проєктів НАН України, які можуть бути впроваджені у міське господарство «City Science», та підтримки експорту), а минулоріч проводилися роботи зі створення відповідної тендерної документації та проводилися різні наради.
При цьому, як зазначалося вище, в якості виконаних обліковуються заходи, в рамках яких було “зроблено хоча б щось”. Серед них – “Комплекс заходів, спрямованих на забезпечення безпеки та функціонування об’єктів критичної інфраструктури”. Так, міська влада називає його виконаним, хоча у 2024-ому було лише визначено замовника робіт з будівництва систем інженерного захисту будівель і споруд ТЕЦ-5 і укладено договір на реконструкцію обладнання ТЕЦ-6 з влаштуванням фізичного захисту. Також виконаним у звіті зазначено захід “Удосконалення системи внутрішнього аудиту в структурних підрозділах КМДА”, хоча про якісь практичні результати в документі інформації немає – фактично минулоріч чиновники лише займалися розробкою та затвердженням Програм забезпечення та підвищення якості внутрішнього аудиту, підготовкою різних звітів тощо.
Ще однією складовою звіту є т.зв. індикатори ПЕСР, яких нараховується 180. Це загальні показники, які мають демонструвати, наскільки ефективно ця програма у 2024 році впливала на життєдіяльність міста. У даному випадку у звіті зазначаються планові і фактичні показники – без уточнення причин, чому ці показники не були виконані.
Так, серед індикаторів варто відзначити “експорт товарів у розрахунку на одну особу” (фактично 3,55 тис. доларів на особу при плані 3,2 тис.), “капітальні інвестиції на рік” (50,4 тис. доларів на особу при плані 60 тис.), “частка безробітної молоді у віці до 35 років від загальної кількості зареєстрованих безробітних” (23% при плані 30%), “відношення суми заборгованості зі сплати орендної плати за земельні ділянки до суми фактично сплаченої орендної плати за земельні ділянки (25,8% при плані менше 10%), “ступінь зношеності каналізаційних мереж” (63,4% при плані 29%), “середній рівень зносу рухомого складу трамваїв” (59,1% при плані 45%), “частка наземних переходів, облаштованих об’єктами світлофорного регулювання” (28,3% при плані 36,2%), “частка незаконних тимчасових споруд для ведення підприємницької діяльності від загальної кількості таких об’єктів (25,47% при плані 22%) тощо.
Плани на 2025 рік
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Найбільше коштів 32,3 млрд гривень або понад 36% усього бюджету – міська влада вирішила направити на галузь освіти. Далі йдуть сфери транспорту (18,6 млрд), соціального захисту (9,9 млрд) та житлово-комунального господарства (7 млрд). При цьому, на підтримку сил оборони і безпеки у початковій версії бюджету було передбачено лише 574 млн гривень, що деякі депутати міськради назвали ганьбою.
Того ж дня, Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на 2025-ий. Тоді було вирішено витратити на реалізацію інфраструктурних проєктів 14 млрд гривень, із яких 4 млрд – на капітальні вкладення (реконструкція та будівництво різних об’єктів) і 10 млрд – на капітальні ремонти.
Найбільше фінансових ресурсів було вирішено спрямувати на галузь транспорту – 4,9 млрд гривень. Із них 3,1 млрд мають піти на будівництво, капітальні ремонти і реконструкцію шляхової мережі та об’єктів дорожньо-транспортної інфраструктури (у т.ч. 400 млн на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу), 1,3 млрд – на будівництво, реконструкцію та ремонти об’єктів метрополітену (у т.ч. понад 757 млн на будівництво метро на Виноградар) тощо. Друге місце за прогнозованими видатками посіла сфера ЖК (близько 4,8 млрд), далі йдуть освіта (близько 2,6 млрд) і охорона здоров’я (935 млн).
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Надалі, 30 січня 2025 року, міськрада вже внесла перші зміни до бюджету і до ПЕСР. Зокрема, столична влада зменшила дохідну частину скарбниці до 88,8 млрд гривень, а видаткову збільшивши до 100,7 млрд за рахунок вільних залишків минулорічного бюджету. Найбільше додаткових коштів – близько 5 млрд гривень – столична влада вирішила направити на підтримку армії та військовослужбовців, у т.ч. на реалізацію програми “Захисник Києва” та “військову” субвенцію до державного бюджету. Крім того, ще 1,5 млрд гривень було передбачено на будівництво захисних споруд у київських школах – при цьому, спочатку ця цифра дорівнювала 3 млрд, але в процесі підготовки відповідних проєктів рішення до ухвалення її було зменшено (можливо, заради докапіталізації “Київміськбуду”). Останній факт обурив окремих депутатів Київради, які вважають, що на захисних спорудах під час війни економити не можна.
Читайте: Допомога армії та захисні споруди: Київрада відкоригувала бюджет-2025 і Програму соцекономрозвитку
Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Діяльність цих структурних підрозділів контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч)
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
