Столична міськрада минулого тижня погодила продовження програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці” до 2027 року, а також затвердила програму “Громадське здоров’я” на 2026-2028 роки (на зміну аналогічній, що завершується цьогоріч). На реалізацію першої протягом наступних двох років планується витратити 32,3 млрд, а другої протягом трьох років – 579,6 млн гривень. Найбільше коштів у рамках цих програм планується витратити на проведення капітальних ремонтів у комунальних закладах охорони здоров’я (близько 7,2 млрд), на лікування онкохворих (3,3 млрд саме на ліки), на закупівлю обладнання для столичних комунальних лікарень (3,1 млрд) тощо. Щоправда, наразі є об’єктивні сумніви, що такі плани будуть реалізовані – зважаючи на те, що ці програми як мінімум в останні півтора року були “недобюджетовані”. Цікавим є і те, що ці програми стали “прощальним акордом” одіозної директорки Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентини Гінзбург (на колажі в центрі): вони готувалися ще за її головування, а перед голосуванням за один із документів тепер вже ексчиновниця оголосила про своє звільнення.
Як стало відомо КВ, на своєму засіданні 9 жовтня 2025 року Київрада прийняла декілька рішень, що стосуються фінансування медичної галузі столиці на найближчі роки.
Так, депутатський корпус ухвалив два таких проєкти рішень, суб’єктами подання яких виступив Департамент охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації (КМДА):
- “Про продовження дії міської цільової програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці” на 2024–2025 роки до 2027 року та внесення змін до неї” (№08/231-465/ПР від 28 травня 2025 року);
- “Про затвердження міської цільової програми “Громадське здоров’я” на 2026–2028 роки” (№08/231-471/ПР від 30 травня 2025 року).
За їхнє погодження у сесійній залі проголосували 84 депутати та 71 депутат відповідно. Дані проєкти рішення востаннє презентувала Валентина Гінзбург – тепер вже ексдиректорка Департаменту охорони здоров’я КМДА, яка перед голосуванням по першому документу повідомила про своє звільнення у зв’язку з виходом на пенсію та попрощалася з народними обранцями.
Читайте: Валентина Гінзбург попрощалася з Київрадою і КМДА
Що було прийнято
Згідно із рішенням про продовження терміну дії програми “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці”, на її реалізацію протягом наступних двох років планується направити 32,3 млрд гривень (із них близько 31 млрд з міського бюджету, решту – з інших джерел): 15,6 млрд – у 2026-ому та 16,6 млрд – у 2027-ому. Таким чином, загальний кошторис програми зросте з 26,7 млрд гривень до 59 млрд гривень.
Що цікаво, у проєкті рішення щодо погодження терміну дії даної програми не уточнюється, скільки коштів піде на ті чи інші напрями галузі охорони здоров’я в 2026-2027 роках. Справа в тому, що спочатку цим документом передбачалося, що програма буде продовжена до 2028 року включно – із уточненням стосовно того, що і де буде витрачено. Однак, 11 вересня 2025-го комісія Київради з питань охорони здоров’я, сім’ї та соціальної політики за пропозицією її голови Марини Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, на колажі ліворуч) прийняла рішення “скоротити пролонгацію” до 2027-го зі зміною загальних обсягів фінансування. І у цій пропозиції, яка спочатку була підтримана комісією, а потім – Київрадою, вже не було детального розшифрування напрямів використання бюджетних коштів. Втім, загальні “обриси” все ж можна встановити – якраз із “початкового” варіанту проєкту рішення.
Так, цим документом передбачалося, що в 2026-2028 роках на реалізацію програми має бути витрачено близько 48,2 млрд гривень: 15,1 млрд – у 2026-ому, 16 млрд – у 2027-ому та 17 млрд – 2028-ому. Найбільше коштів – 7,2 млрд – у 2026-2027 роках планувалося витратити на проведення капітальних ремонтів у комунальних закладах охорони здоров’я.
Серед іншого, 3,3 млрд у проєкті рішення було “розписано” на забезпечення лікарськими засобами для лікування та супроводу хворих з онкологічними захворюваннями, 3,1 млрд – на закупівлю обладнання для столичних лікарень, 2,4 млрд – на забезпечення лікарськими засобами проведення замісної терапії хворим на коагулопатію (порушення згортання крові), 1,1 млрд – на забезпечення лікарськими засобами і медичними виробами для проведення екстракорпоральних методів лікування (гемодіаліз, гемофільтрація тощо), 1 млрд – на забезпечення централізованих послуг автотранспорту для надання екстреної медичної допомоги, 912 млн – на забезпечення ліками хворих на спінально-м’язову атрофію, 820 млн – на забезпечення хіміопрепаратами та супроводжуючою терапією хворих онкогематологічною патологією, 631 млн – на забезпечення медичними виробами при надання кардіохірургічної допомоги, 555 млн – на забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами хворих, яким показано нейрохірургічні втручання, 551 млн – на забезпечення лікарськими засобами хворих на розсіяний склероз тощо.
Усі ці витрати направлені на реалізацію мети даної програми – “забезпечення надання мешканцям столиці якісної, доступної та безоплатної медичної допомоги шляхом підтримки та розвитку комунальних закладів охорони здоров’я та підприємств, установ і організацій комунальної власності територіальної громади Києва, що сприяють розвитку галузі охорони здоров’я і функціонуванню єдиного медичного простору”.
Що стосується програми “Громадське здоров’я”, то на її реалізацію в наступні три роки планується витратити 579,6 млн гривень (усі кошти – з міського бюджету): 188,4 млн – у 2026-ому, 191,2 млн – в 2027-ому і 199,9 млн – в 2028-ому.
Найбільше коштів – 362 млн гривень – міська влада передбачила на вакцинацію дівчаток віком до 14 років для профілактики вірусу папіломи (усього планується вакцинувати близько 40 тис. осіб). Крім того, близько 53,9 млн керівництво Києва планує витратити на тестування населення на ВІЛ-інфекцію, а також на діагностику цієї інфекції, визначення резистентності вірусу тощо, 34,4 млн – на скринінг населення на гепатит B і C, 20,5 млн – на “заохочення людей, які хворіють туберкульозом, до безперервного амбулаторного лікування шляхом надання продуктових наборів”, 10,6 млн – на профілактику гемолітичних хвороб новонароджених (тобто, наслідків резус-конфлітків, ці кошти будуть направлені на забезпечення жінок антирезусним імуноглобуліном) тощо.
Як зазначено у пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення, його мета – “забезпечення раннього виявлення, профілактики та попередження захворювань, збереження і зміцнення здоров’я мешканців та мешканок міста Києва, збільшення тривалості та покращення якості життя жінок і чоловіків різних вікових і соціальних груп, заохочення до здорового способу життя”.
Як фінансується столична медицина
Як раніше повідомляла КВ, міська цільова програма “Підтримка та розвиток галузі охорони здоров’я столиці” на 2024–2025 роки була затверджена рішенням Київради №7108/7149 від 5 жовтня 2023 року. Спочатку міська влада планувала витратити на її виконання 26,3 млрд гривень: 12,6 млрд у 2024-ому та 13,6 млрд у 2025-ому).
Нагадаємо, голосування за цей документи супроводжувалося бурхливими дискусіями: депутатський корпус відмовлявся розглядати дане питання, допоки мер Києва Віталій Кличко не звільнить директорку Департаменту охорони здоров’я КМДА Валентину Гінзбург і допоки за її роботу не візьмуться правоохоронні органи. Головною причиною такої позиції народних обранців став попередній звіт тимчасової контрольної комісії (ТКК) Київради з питань перевірки видатків бюджету під час війни, яка встановила низку зловживань з боку посадовців “медичної сфери”. Серед іншого, йшлося про порушення містобудівного і тендерного законодавства при проведенні різних капітальних ремонтів та реконструкцій у лікарнях столиці. Але тоді вищому керівництву міста вдалося переконати народних обранців.
Читайте: Мільярди на медицину: у Київраді прийняли нову програму і висунули вимогу щодо відставки Гінзбург
Надалі міськрада 5 разів вносила зміни до вказаної програми, відповідно до яких столична влада коригувала її заходи, а також збільшила її загальний кошторис до 26,7 млрд (у т.ч. за рахунок збільшення обсягів фінансування до 14 млрд гривень у 2025 році).
При цьому, столична влада має перемінні результати у реалізації даної програми. Так, у 2024 році на її виконання з бюджету міста було витрачено усього 5,4 млрд гривень – при тому, що план становив близько 12,5 млрд, а в бюджеті на неї було передбачено 5,9 млрд. Із них 2 млрд гривень було витрачено на проведення капітальних ремонтів у закладах охорони здоров’я, а 1,5 млрд – на закупівлю обладнання (понад третина цих видатків були здійснені з державного бюджету. – КВ).
У свою чергу, в першій половині 2025 року столична влада освоїла на виконанні даної програми 1,4 млрд гривень при плані 1,7 млрд (83% освоєння, йдеться знову ж таки про “забюджетовані” кошти, план на увесь поточний рік за програмою – 14 млрд гривень). Найбільше коштів було направлено на щомісячну підтримку працівникам закладів охорони здоров’я на період дії воєнного стану – 471,7 млн гривень. Також 196,3 млн було витрачено на забезпечення надання екстреної медичної допомоги спеціалізованим транспортом. Крім того, 150,9 млн гривень було витрачено на капремонти у столичних комунальних лікарнях. Зокрема, 37,7 млн було освоєно на капремонті лівого крила приймального відділення КНП “Київська міська клінічна лікарня швидкої допомоги”, 35 млн – капремонті першого поверху головного корпусу КНП “Київський міський клінічний госпіталь ветеранів війни” тощо.
А ось попередня програма “Громадське здоров’я” була затверджена рішенням столичної міськради №2722/2763 від 7 жовтня 2021 року і була розрахована на період 2022-2025 років. Спочатку на її реалізацію міська влада передбачила 834,1 млн гривень (у т.ч. 231,1 млн у 2025).
Читайте: Киевсовет решил потратить на “общественное здоровье” более 800 млн гривен за четыре года
Надалі, у листопаді 2022-го та липні 2024-го, до цієї програми двічі вносилися зміни. Зокрема, крайніми коригуваннями було зменшено загальні обсяги фінансування даної програми – до 578,2 млн гривень (у т.ч. 99,3 млн у 2025 році).
Минулоріч на виконання заходів даної програми із бюджету Києва було витрачено 56,8 млн гривень, що майже дорівнює тій сумі, яка була передбачена в міській скарбниці. При цьому, план на 2024 рік становив 90,7 млн гривень. Що стосується видатків у 2025 році, то протягом січня-червня на виконанні програми “Громадське здоров’я” було витрачено 16,6 млн гривень при плані 25,4 млн (62% виконання “забюджетованих” коштів, план на поточний рік за програмою – 99,3 млн гривень). Зокрема, 3,9 млн було направлено на скринінг населення на гепатит B і C, 3,4 млн – на обстеження населення на ВІЛ, 2,6 млн – на профілактику гемолітичних хвороб новонароджених тощо.
Нагадаємо, Валентина Гінзбург очолювала Департамент охорони здоров’я КМДА з 23 жовтня 2017 року по 13 жовтня 2025 року (саме така дата зазначена у розпорядженні очільника міста Віталія Кличка про її звільнення). Наразі її наступника поки не призначено, але, за інформацією КВ, керувати цим структурним підрозділом буде хтось із заступників Гінзбург.
Діяльність цього департаменту до останнього часу контролював Микола Поворозник – тепер вже колишній перший заступник голови КМДА, який також був звільнений 13 жовтня 2025 року. Того ж дня Віталій Кличко доручив контроль над Департаментом охорони здоров’я КМДА на іншому своєму заступнику Петру Пантелеєву (на колажі праворуч), який виконуватиме обов’язки першого заступника.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
