Вона хотіла знову побачити сніг. М’який, пухнастий і білий, такий як її сукня крижинки, у якій вона вперше вийшла на сцену Палацу. На неї дивились сотні захоплених дитячих очей, а вона кружляла, неначе справжня сніжинка. Це була її перша новорічна вистава у Київському Палаці дітей та юнацтва. А сьогодні її сценарій – це лікарняна палата онковідділення, нестерпний біль та відчай. І очі мами, які не втрачають надії…
Так було доти, доки не з’явився він. З ним вона ділилася теплом своїх долонь, душевним болем та мріями. Так, саме мріями, бо з ним вона вірила в диво.
Матеріал створено в рамках Проекту”Юн-Пресс-KV”
Його принесли з того ж Палацу, де вона була такою щасливою… Глиняного ангела зліпили маленькі дитячі рученятка вихованців гуртка “Авторська лялька” під керівництвом Олени Рум’янцевої, педагога відділу народної творчості. П’ятнадцять таких ангелів розійшлися по палатах онковідділення Національної дитячої спеціалізованої лікарні “Охматдит” до маленьких пацієнтів з дорослим поглядом, які колись принесла мама вихованки.
“У сучасному світі багато агресії і бракує доброти, тоді як Ангел – це надія на щось добре, світле. Діти виготовляють їх за власними кресленнями (макетами). Спочатку ляльки народжуються у мріях, потім вони переносять свою мрію на папір, роблять викрійки та переносять на тканину”, – говорить Олена Анатоліївна. Кожна іграшка, створена юними майстрами, виконує свою надзвичайну місію: надихає, стає кращим другом, улюбленою іграшкою чи просто несе радість.
Нещодавно цикл дитячих робіт став частиною нового рекорду України – за кількістю зібраних і одному місці ляльок-ангелів. Ви зможете їх побачити у дзвіниці Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, де проходить виставка, “Ангели, які завжди поруч”, яка триває до 31 січня 2019 року. На виставці зібрано понад тисяча авторських робіт, серед них витвори вихованців Палацу. Виставка увійшла у книгу рекордів України. Юні майстри готувалися до неї майже рік. Усі зроблені ангели унікальні, не має жодних схожих одне на одного.
Амалія Білецька, вихованка гуртка “Авторська лялька”. “Я займаюсь у гуртку вже 5 років. Вперше потрапила на заняття у 2-му класі. А в 7 уже пошила свою першу іграшку: маленьку сову –символ розуму та мудрості. Відтоді минуло багато часу. Спочатку я займалась малюванням, брала участь у художніх виставках, робила ілюстрації до книг”, – згадує Амалія. – А потім мені захотілось зробити, щось таке, що дарувало б радість, несло позитив, тобто внести свою частинку душі, таланту, творчості, щоб світ став кращим. Ангел – це щось неземне, він немає статі. Це щось високе, духовне, те, що тобі допомагає, дає надію, натхнення. Коли мені було страшно засинати вночі, мама мені розповідала, що боятися не варто, бо ангели мене охороняють. Мій ангел теж охоронець. Він позитивний, світлий, легкий, чистий… У нього кучеряве волосся, кругле обличчя, блискуче вбрання. Він чимось схожий на мене. Коли я його шила у мене був гарний настрій, все вдавалось, хотілося літати. Я робила його для себе, але коли з’явилась ідея зліпити ангелів для хворих діток, я дуже зраділа. Це ж моя мрія, так я можу комусь подарувати радість, надію, віру в чудеса. Я знаю дива трапляються. І я вірю, що мої ангели охоронятимуть своїх маленьких господарів, бо вони створені з любов’ю.
Матеріал створено в рамках Проекту”Юн-Пресс-KV”
