Черга до клубу, де проходив концерт, простяглася з кущів сусідніх будинків. Натовп з п’яних підлітків, курящих дівчаток у вечірніх сукнях, хлопців в модних куртках oversize, та ми з подругою з чашками гарячої кави – всі стрибали із ноги на ногу, щоб зігрітися на морозній вулиці.
Минуло півгодини, і ось воно, те незабутнє відчуття, коли ти проходиш останній фейсконтроль, ступаєш через неоново-синю вивіску “BINGO”, й потрапляєш у тепле приміщення. Зустріла нас там нова черга, але вже до самої сцени.
Охоронці зали не дуже мило посміхалися присутнім. На вході вони перевіряли сумки на наявність заборонених речей, наприклад, наркотики чи зброю, якої у молоді зараз багато, на щастя це чи на жаль. Один дістав із сумки дівчинки пляшку води і кинув її в іншу купу вилученого з гучним звуком.
Звичайно, дуже добре, що ніхто не пронесе алкоголь чи бомбу всередину, але не так категорично від всього ж позбуватися.
Ми швидко перескочили до іншого охоронця, що виглядав більшим, але добрішим. І інтуїція не підвела.
– У нас не можна з напоями, – сказав він, вказуючи на мою пляшку води у сумці.
– Та кинь її в купу до інших! – голосно сказав перший і на підлогу полетіла ще одна “Моршинська”, але вже якогось хлопця.
Охоронець трохи помовчав, але зітхнув і додав:
– Давайте так, дівчино – сказав той пошепки. – Поставте на мою полицю в тій шухляді свою пляшку, а потім заберете”.
Я вдячно кивнула і підійшла до дерев’яного шкафчика, де й залишила свої речі. На руки нам проставили невидимі печатки, що світяться під спеціальними лампами, і ми потрапили вже до самої сцени. Тут люди контрастно розділялися на дві вікові категорії: біля сцени метушилися ті, кому немає вісімнадцяти, а біля бару спокійно сиділи повнолітні.
Через завісу диму і негучної музики з’явився діджей, що миттєво почав заводити натовп. Миготіння світла, різнокольорові прожектори, гучні біти – і на сцену залітає спершу Thomas Mraz, а за ним Soulloud. От такий собі сюрприз з другим виконавцем. Справжнісіньке “бінго” для слухачів.
Дві години тоді пролетіли непомітно, у постійному танці і співі. Хоча, точніше сказати, що спочатку у співі, а потім у шаленому крику, бо всі ми позривали голоси. Натовп виконавці постійно обливали водою, за що я була вдячна, а от моя змерзла подруга, попри танці, не досить цього хотіла. Звичайно, всю одежу після заходу треба буде здати на прання, бо вона занадто прокурено пахне, хоч я цигарки навіть не тримала.
У натовпі нам вдалося взяти декілька коментарів від публіки. Хтось прийшов на концерт його улюбленого виконавця, хтось – щоб приємно провести вечір з другом чи з подругою, а дехто просто вирішив відпочити і пішов на найближчий концерт в афіші. Але від усіх, п’яних чи тверезих, фанатів або звичайних слухачів, ми чули одне: “Тепер я люблю Мраза ще сильніше!”. І воно не дивно, бо це одна із зірок сцени, що палає без фонограми. Один хлопець навіть стрибнув на сковзкі перила і стояв найвище, аби лише бачити свого кумира.
На зворотньому шляху ми помітили, що все ж декілька дівчаток на підборах тепер кульгали. Одна із них розповіла нам, що просто невдало стрибнула під пісню “Konstrukt”. Так воно і буває, коли приходиш у некомфортному взутті у комфортне для душі приміщення. Сердце палає, тіло танцює, але ноги іноді ламаються.
Для довідки: Thomas Mraz (справжнє ім’я – Алмас Гатауллін) – продюсер, режисер, російський реп-виконавець, народився 7 грудня 1992 року в столиці Башкортостану, Уфі. Коли майбутній репер був школярем, він часто бачив сни, в яких він співав на сцені перед великою аудиторією. В дитинстві Алмас зайняв перше місце в республіканському музичному конкурсі за виконання пісні “Крылатые качели”. Хоча він з дитинства слухав і Глюкозу, й “Арію”, й Linkin Park. Спочатку була музична школа, потім – Державна Академія Мистецтв. А два роки тому музикант став студентом Уфимської Академії Театру за спеціалізацією “Акторська майстерність і режисура”. З малечку хлопець почав проявляти інтерес до хіп-хопу, а згодом вирішив спробувати себе у фристайлі. Свої треки юнак спочатку записував на простий касетний магнітофон, потім виступав на одній сцені з близькими друзями, а згодом народилася ідея створити творче об’єднання “DOPECLVB”.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Ну, а далі – записані кліпи, музичні композиції, успіх на російській сцені. Рік тому вийшов новий кліп Алмаса під назвою “Ultraviolet” і буквально відразу співак представив музичному світові новий альбом за участі реп-виконавця Yanix – “Bla Bla Land”, з яким пообіцяв відправитися на гастролі по країнами колишнього СРСР. І ось він – у Києві.
