У березні очікується прем’єра фільму “Малевич”, в якому головну роль художника Казимира Малевича зіграв провідний актор театру ім. Івана Франка Віталій Ажнов. Це важливий фільм, оскільки він розповідає про одного з ключових фундаторів авангардного мистецтва XX століття, який є українським художником польського походження, що сформувався як митець саме в Україні (Білопілля, Конотоп, Київ), і який навіть на допитах в чекістів називав себе поляком і українцем. Водночас Ажнов є одним із найбільш впізнаваних акторів київської сцени.
Про фільм “Малевич”, роль Калігули в однойменній п’єсі Альбера Камю в постановці Івана Уривського та роль театра під час війни Віталій Ажнов розповів в інтерв’ю КВ.
Відео версію інтерв’ю дивіться на авторському каналі Геннадія Кірії “Увага Кірія”.
КиївВлада: Що для вас свобода?
Віталій Ажнов: Це чесність перед самим собою та відданість своїм моральним цінностям і принципам.
КиївВлада: У якому віці ви відчули, що хочете бути актором?
Віталій Ажнов: Років у 15. Я дуже добре вчився, навіть був ботаніком. В 10 класі я очолив команду КВК і відчув сцену. Мені дуже сподобалось. І я вирішив поступати в театральний.
КиївВлада: Ви навчалися на курсі Дмитра Богомазова. Як було навчатися у великого митця?
Віталій Ажнов: Мені дуже добре вчилось. Якби не він, чи мав би я те, що я маю сьогодні. Для мене це дуже велика людина, дуже знакова людина в моїй долі зокрема в театральній долі. Впродовж чотирьох років я завжди відчував небайдужість до себе і педагогічне виховання.
КиївВлада: На якому курсі ви вперше вийшли на сцену театру?
Віталій Ажнов: Це був третій курс. Режисерська робота студентки Едуарда Марковича Митницького. Дмитро Михайлович забрав дві вистави у свій театр “Вільна сцена”. Ми там грали впродовж року ці дві вистави. Дуже цікавий досвід.
КиївВлада: Що головне в роботі актора?
Віталій Ажнов: Я думаю, найважливіше залишатися людиною і бути чесним перед собою і відданим своїй справі.
КиївВлада: У вас досі залишилось хвилювання перед виходом на сцену?
Віталій Ажнов: Звісно. Воно завжди присутнє. Але це таке приємне хвилювання, яке можна порівняти з метеликами десь в зоні сонячного сплетіння.
КиївВлада: Велика війна змінила відношення українців до театрів. Як вам було виходити на сцену після відновлення роботи театрів?
Віталій Ажнов: Це було складно, та й зараз не просто, тому що в кожного є якесь емоційне виснаження. А для актора надзвичайно важливо, щоб він був наповнений емоціями. І коли тобі не вистачає натхнення для того, щоб вийти на сцену, це дуже і дуже непросто. І виникають зайві думки: чи це доречно, чи це на часі, чи це комусь треба взагалі?
Але ти входиш в якийсь ритм і займаєшся своєю улюбленою справою. Мені здається, ми стали мобільнішими, стали швидшими в мисленні, реакції.
КиївВлада: Чи зараз глядачі знаходили розраду у театрі?
Віталій Ажнов: Це є першочергова зараз місія театру, щоб глядач знайшов для себе розраду. Тому що у всіх зараз є потреба в емоційному наповненні. Театральний бум пов’язаний з тим, що глядач приходить в зал театру і бачить акторів, які жонглюють своїми серцями.
КиївВлада: Як вам виступати перед військовими?
Віталій Ажнов: Це дуже особливі вистави, коли ти розумієш, що в глядацькій залі є військові. І це дуже високий рівень відповідальності, бо відбувається якесь применшення значущості власної справи. Хочеться проявити вдячність, віддати честь і належне тому, що завдяки військовим ми маємо змогу зараз грати вистави робити свою справу.
Ми з моїм курсом виступали перед військовими у клінічній лікарні Феофанія. І це доволі непростий досвід психологічно і морально. Але в цьому є велика потреба, і потреба не лише для людей, які це дивились, але й потреба особисто моя і учасників цього поетичного вечора.
КиївВлада: Як війна змінила попит глядачів? Які вистави зараз хоче бачити глядач?
Віталій Ажнов: Найбільшим попитом користується щось легке і комедійне. Глядач став вибагливий. І він хоче бачити щось дуже якісне. Але зараз є якийсь театральний бум повсюди в Україні.
КиївВлада: А з чим ви пояснюєте театральний бум?
Віталій Ажнов: Люди втомилися від віртуального. На сьогодні ранок кожного українця починається з новин у телефоні. А театр і вистава – відрізок часу, коли можна відволіктися, абстрагуватися і наповнити себе чимось іншим.
КиївВлада: Війна показала, що українська культура була недооцінена. Як ви вважаєте, кого з українських класиків треба ставити? Хто зараз на часі?
Віталій Ажнов: Взагалі будь-яка українська класика зараз на часі. Ми маємо пропагувати все українське для того, щоб виховувати інший смак, щоб про це знали, говорили й цінували.
КиївВлада: “Калігула” – це провідна вистава, яка прогриміла в Україні у 2022 році. На вашу думку, як виконавця головної ролі, в чому феномен цієї вистави?
Віталій Ажнов: Це якісно зроблена робота, з душею, з максимальною віддачею. Вона резонує, тому що можна провести багато різних паралелей.
Віталій Ажнов в ролі Калігули, фото Юлії Вербер
КиївВлада: Паралелі між Калігулою та сучасним диктатором російської федерації вас не відлякували?
Віталій Ажнов: Відлякували. Але я, як актор, розумів і відчував, що я не повинен проводити ці паралелі. Для мене, в першу чергу, це вистава про людину. В будь-якому випадку я, як актор, маю адвокатувати, захищати свого персонажа.
Читайте інтерв’ю з режисером “Калігули”: Іван Уривський: “Києву треба трохи часу, щоб з’явилося більше режисерів, акторів і нових театрів, більше різноманіття, щоб більше людей ходили в театр”
КиївВлада: Як викладач, скажіть, які зараз перспективи у молодих акторів?
Віталій Ажнов: Перспективи високі. Мене вражає їх дуже свідома і тверда позиція щодо України. Вони у свої 16-17 років свідомо хочуть тут залишитися і творити майбутнє цієї країни. І це неймовірно.
КиївВлада: Згадайте себе студентом. Як змінилися пріоритети у сьогоднішніх студентів?
Віталій Ажнов: Я завжди боявся викладачів. У цього покоління зараз такого немає. Вони вільніші в спілкуванні, в сприйнятті того чи іншого зауваження, побажання. Відчувається в них якась така деяка легкість, незалежність і свобода поведінки. І це дуже цікаво.
КиївВлада: З вашої групи, де ви навчалися, скільки відсотків людей стали акторами?
Віталій Ажнов: Саме з моєї групи десь 95% змогли реалізувати себе, як актори. Зазвичай майстерня Дмитра Михайловича Богомазова в великому попиті, тому велика частина студентів задіяні в театральному і кіношному житті.
КиївВлада: Як ви зараз оцінюєте стан українського кінематографа?
Віталій Ажнов: Мені здається, ми виходимо на зовсім інший рівень. І це демонструють останні прем’єра,зокрема “Памфір”. Це дуже крутого рівня українське кіно. Враховуючи реалії, в яких ми живемо, неймовірно, що це відбувається.
КиївВлада: ТОП фільмів, на вашу думку, за останні 5 років?.
Віталій Ажнов: “Памфір”, “Мої думки тихі”, “Залізні метелики”.
КиївВлада: Для вас 2023 рік дуже плідний. Ви знялися в фільмі “Малевич”. Про що цей фільм?
Віталій Ажнов: Це фільм про любов, про українця, про боротьбу за незалежність, про ідентичність, про нас.
КиївВлада: Чому варто піти глядачу?
Віталій Ажнов: Тому, що це про нашу історію, яку треба знати. Ми звикли асоціювати прізвище Казимира Малевича з картиною “Чорний квадрат” (досі зберігається в т.зв. “русском музєє” в санкт-петербурзі рф, – KВ).
Віталій Ажнов в ролі Казимира Малевича, фото: Facebook Віталія Ажнова
Але у Малевича дуже велика і складна доля. Багато країн борються за приналежність до них цього художника. Але він народився в Україні, викладав в Київський художній академії й боровся з радянською владою.
КиївВлада: Коли очікувати на прем’єру?
Віталій Ажнов: Приблизно у березні 2024 року.
КиївВлада: Наостанок. Які творчі плани у Віталія Ажнова у 2024 році?
Віталій Ажнов: По-перше, буде прем’єра вистави Дмитра Михайловича Богомазова в театрі Франка“Тартюф” по Мольєру. Я продовжу викладати і розвивати свою студію, школу, курс “Ажнова від Ажнова”. Хотілося б зіграти в якомусь гідному, достойному кіно, дочекатися прем’єри “Малевича”.
І робити максимально, що є у моїх силах, щоб наблизити та пришвидшити нашу Перемогу.
Читайте також: Тетяна Міхіна: “Маріупольський степ дав мені енергію”
Геннадій Кірія, спеціально для КиївВлади
Фото: Facebook Віталія Ажнова
