Кожне місце в Україні – це перлина, це наш скарб… Скарб треба цінувати і, найголовніше, берегти. Треба його доглядати, увіковічнювати для усіх наступних поколінь, можливо, для народів, які житимуть тут!
Та чи зможуть вони їх цінувати, якщо ми будемо ставитись до цих дарунків з такою байдужістю, непривітністю, навіть з жорстокістю? Тоді усі землі України дійдуть до наступних поколінь в такому жахливому стані, що буде нелюбо на них навіть поглянути! Адже Україна сповнена неповторності: вкрита золотом і приємною прохолодою восени, у вінку з барвистих квітів, у прозоро-блакитному мереживі річок і джерел – вона завжди незабутня і прекрасна! Ступивши на землю своїх предків, якщо твоя душа глибока, співчутлива, чиста і щира, то ти відчуєш усе, що відбувалося на ній ще до твого народження.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Кожен куточок нашої Батьківщини має свою особливість, свою харизму! Кожен чимось відрізняється. Досить одного бажання України, і безкрайні таємничі степи Криму усміхнуться райдугою квітів, колосся тихенько під подихом вітерцю заспіває приємну пісню, а маленькі степові жителі підспівуватимуть. У Криму кожне прибережне місто повністю відрізняється від інших! Новий Світ нагадує собою долоню і п’ять пальців, кожен з яких – це велична гора. Увечері, коли сонце ось-ось зайде за обрій, подивишся на один бік гори і зануришся у глибоку темряву, лякаючу, неповторно страшну… Та з іншого боку ти побачиш рожеві від заходу сонця стежинки, що, мов річечки, пливуть поміж різноманітних дерев із пухнастими верхівками. Усе, здається, набуває пурпурового кольору, а величезна кількість каміння виблискує, мов діамант, здається, осліпнеш від такої різнобарвності…
Які прекрасні Карпати… Наче стрункі україночки. Кожна вбрана у свої шати, має свою струнку поставу, свій вік, свою історію, ну ніби справді дівчата. Скільки легенд, казок пов’язано з цими землями! Часом вночі здається, що їх темні вершини намагаються торкнутися зірок і ось-ось сягнуть місяця. Гуляючи по їхніх лісах, тобі відкриється величезна кількість нових ідей, можливостей, ти отримаєш таке задоволення, що здасться, ніби ти щойно відкрив новий світ на цій планеті. А якщо колись рано вранці ти опинишся на самісінькій вершині, то не побачиш землі, а вирішиш, що літаєш понад хмарами, бо знизу буде тільки туман. Будь впевнений, що ти захочеш стрибнути у його невідому оманливу чарівність! Природа цих гір надзвичайно різноманітна. В її глибинах ховається та нерозгадана таємниця, яку не зрозуміти людським розумом, але можна відчути серцем, якщо воно сповнене коханням і добром…
Окрім цього, яка чудова природа України! Її водоспади Джурин, Джур-джур, Шепіт та багато інших, ніби заманюють тебе зникнути у своїх глибинах. Так приємно спостерігати, як з маленького струмочка, з кожною хвилиною набираючи швидкість, у холодну безодню мчить стрімкий потік прозорої кришталево чистої води і утворюється величезний водоспад! Ніби життя… Спочатку ти немовля, таке маленьке безпомічне, потім ти підростаєш, вчишся, тебе підхоплює течія незмінної долі і день за днем усе швидше несе у бурхливе майбутнє!
Весна, літо, осінь та зима – здавалося б слова як слова, з простим лексичним значенням, та якщо задуматись, то якого прекрасного значення вони набувають на Україні!
Весна… Ти повільно, насолоджуючись кожним подихом вітру, гуляєш по лісу. Обов’язково побачиш зелені бруньки й що десь ще лежить сніжок і не бажає здаватися без бою! Ось з під снігу виглядає невеличка біла голівка підсніжника, він дочекався своєї пори та здобув своє місце під сонцем! Повітря здається таким легким, ніжним, усе немов намагається прокинутися після довгого сну.
Літо… Саме ця пора року прикрашає наші вулиці найкраще: дзвінкими дитячими голосами і сміхом! Все яскраве, сонячне і не може не випромінювати гарний настрій! Йдучи подвір’ям, так хочеться зупинитися і пограти м’ячем, покататися на велосипеді, намалювати крейдою якусь кумедну річ на асфальті – зробити усе, що робив колись. Але час швидкоплинний…
Осінь… Тільки тоді можна побачити усі кольори веселки, тільки тоді можна заплакати від щастя, тримаючи за руку і ведучи перший раз у перший клас своє маленьке дитя, тільки тоді можна насолоджуватися смачними дарунками осені, тільки тоді можна пробігтися босоніж по травичці під рясним дощем!
Зима… Легенькі пухнасті сніжинки кружляють у танку, який заворожує, манить за собою! А як приємно узяти санки і, забувши про усе на світі, засніженою гіркою спускатися наперекір вітерцю, що огортає легеньким морозом твоє обличчя. А потім із червоним носом та задоволеною посмішкою йти додому грітися чашкою чаю, та із захопленням роздивлятися сріблясті витвори мистецтва на своєму вікні! Невже це не прекрасно?!
А чи спостерігали ви, як у кожному селі, майже на усіх стовпах, тримається і здається ось-ось впаде гніздо лелек. Як цей сповнений свободи і величі птах, розмахуючи своїми білими крилами, підлітає до гнізда і годує ще зовсім малих беззахисних пташенят. Їх голівки ще ледь-ледь виглядають з цього могутнього будинку, створеного батьками! Та скоро і вони годуватимуть своїх дитинчат! У майбутньому, яке вони будуть будувати повільно й впевнено. Нам обов’язково треба брати з них приклад!
Яка різнобарвна культура нашої Батьківщини! Крашанки, писанки – усі ці витвори мистецтва – насправді кропітка і важка праця, яка дає прекрасні плоди! Наші українські рушники з їхніми захоплюючими візерунками: червоні, чорні, блакитні, зелені нитки, переплітаючись, вимальовують одну яскраву чітку картину, від краси якої не можливо відірвати погляд! З такою любов’ю, турботою, ніжністю матері вишивали сорочки своїм синам! Як україночки ще в давнину покорили не одне серце козака своїми солодкими голосами, співаючи справжню рідну українську пісню! Пісню, в якій відтворена уся печаль, усе горе пережите цими святими землями, усі бурхливі події нашої історії, але і найтепліші, найважливіші почуття у світі: любов, дружба, вірність, патріотизм. Щира солодкоголоса пісня вже давно символ України, її гордість!
Чи доводилося вам колись бачити ще один наш скарб – золоті поля пшениці? Її колоски щосекунди, ніби любуючись своїм відображенням у дзеркалі, повертаються до сонця то одним, то іншим боком. Немов засмагають, хизуються перед ним своєю величчю і красою. Адже ці маленькі, трохи колючі рослинки, насправді становлять найцінніший діамант, який не порівняти з тими прикрасами, що продаються в ювелірних магазинах – то лиш пусті іграшки! Колись декілька колосків рятувало життя людині! Часом здається, що у кожного колосочка є маленька, але дуже привітна душа… Повірте, коштує вашого часу те, щоб задуматися, скільки тяжкої праці було покладено на цих полях. За копійки люди працювали тут від світанку до сутінок! Вони неймовірно втомлювалися під цим спекотним сонячним промінням, від порізів, важкої праці, але це було сенсом їхнього буття.
Материал подготовлен в рамках Проекта “Юн-Пресс-KV“
Зваживши все, невже у вас досить нахабства і далі плюндрувати та знущатися над своєю Батьківщиною, не поважати чужої праці? Як ти зможеш бути байдужим до її історії, до найкращих пам’яток культури, до найрізнобарвнішої природи у світі? Адже Україна має таке величезне історичне коріння, вона вражає своєю різноманітністю у мові, у природі, у релігії, у своїй з гіркою наповненій скарбниці! За нас наші предки зробили майже все, невже не можна зробити краплину того, що залишилося? Приголубити нашу землю! Покохати її, поважати її минуле, адже вона – твоя мати! І звичайно боротися за прекрасне майбутнє. Бережи Україну разом з усім, що є на її широких просторах! Будь патріотом своєї Батьківщини!
