Міністерство культури спробувало під час карантину тишком-нишком провести псевдо-обговорення проєкту “нового” Історико-архітектурного опорного плану Києва – 17 квітня вони виставили оголошення в нетрях свого сайту, яке мало хто побачив, на якому повідомили, що приймають зауваження до 17 травня.
Але така “набридлива” для корумпованих чиновників Мінкульту та КМДА громадськість все ж таки побачила, здійнявся ґвалт, і ось вчора ввечері до тексту оголошення додається абзац, що, мовляв, “через Covid-19 термін надання зауважень продовжено до 17 червня”. Ніби місяць тому вони про Covid нічого не знали.
Але що ховається під цим псевдо-обговоренням, і що за документ намагається проштовхнути кличківська влада зі своїми друзями злобудовниками через Мінкульт?
Прошу всіх дуже ретельно прочитати цей допис, адже тут йде мова про долю історичного Києва та про те як хочуть продовжити знищення та забудову історичних кварталів нашої столиці!
А тепер тезово про все по порядку:
▪️ Що таке цей Історико-архітектурний опорний план Києва? Це науково-проєктна документація в складі Генерального плану міста, що визначає режими використання території історичних населених місць. Простіше кажучи – цей документ визначає яку саме культурну спадщину треба охороняти та зберігати, які новобудови негативно впливають на культурну спадщину (від цього пропозиції вирішення – знесення та ін.) та НАЙГОЛОВНІШЕ – де можна будувати нові об’єкти щоб це не впливало негативно на культурну спадщину, а де НЕ МОЖНА.
Враховуючи історію нашого Києва документ, як ви зрозуміли, більш ніж серйозний та важливий для міста та України загалом. Але тепер дивіться, що нам пропонує банда злобудовників за сприяння КМДА та Мінкульту:
▪️ У представленому КМДА та опублікованому проєкті Історико-архітектурного плану м. Києва, вирішили зробити з цього документа такий собі “історичний довідничок” без вимог та обов’язків, згадуючи з трьох вищевказаних мною напрямків лише “визначення про охорону культурної спадщини”. За основу цього “шикарного” проєкту взяли старий сумновідомий проєкт Історико-архітектурного плану руки Януковича пана Попова.
Там ми маємо:
– зменшення площі історичних ареалів, яке спробували замаскувати фіктивним їх збільшенням за рахунок включення територій частини Дніпра та островів;
– декларативні розмови ні про що замість чітких режимів використання територій.
Ані дисгармонійних будівель, ані чітких режимів використання територій в новому проєкті ІАОП немає, а є лише цитування загальних норм.
Фактично інформацію про наявну культурну спадщину доповнили посиланнями на загальні вимоги законодавства, а на обкладинці гордо написали, що це є ІАОП. Як наслідок, замість документу, який має зберегти культурну спадщину, ми можемо отримати такий собі довідник культурної спадщини, за яким наші нащадки будуть досліджувати, що саме колись було, а потім спливло…
▪️ Проти цього “нового” проєкту Історико-архітектурного опорного плану Києва громадськість боролася ще у далекому 2011, і зрештою у 2014 вдалося зупинити прийняття цієї афери в рамках протестів проти так званого проєкту Генплану Черновецького-Попова.
▪️ В червні 2015 року почалася розробка нового проєкту Історико-архітектурного опорного плану, який мав би врахувати всі основні зауваження захисників Києва. Новий проєкт в січні 2016 року було оприлюднено на сайті Мінкультури для обговорення.
Цей проєкт був неідеальним, але напрямок був вже правильний. Наприклад, у разі його затвердження Кличко не зміг би легалізувати скандальні будівництва своїх друзів, на кшталт ЖК “Сонячна Рив’єра” Микитася, не було би ДПТ із забудовою території навколо парку Феофанія та багато інших варварських забудов.
І от, попри це все, на 6 році своєї каденції Віталій Кличко повернувся до киян задом, а до проєкту Попова передом. Друг та бізнес-партнер злобудовників не зміг відмовитися від перспективи остаточно забудовувати історичний Київ.
Зараз киян знову намагаються обдурити, подаючи аферу з Історико-архітектурним опорним планом як “новаторство” та “реформи”. Особливий цинізм у цій всій історії – це звісно псевдо-обговорення під час карантину.
Але цікаво, що ці так звані “громадські обговорення, консультації” за великим рахунком юридично нічого не значать – вони слугують для кличківської влади виключно механізмом інформаційної легалізації цієї афери саме перед киянами, яким потім скажуть “ми ж з вами радилися”.
А от про що вони бояться згадувати так це про Наукову методичну раду з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури, яка і має обговорювати проект Історико-архітектурного опорного плану і ухвалювати рішення щодо того що з ним робити, тому саме її відповідне засідання приховують від киян.
Тому наша команда направило на Мінкульт офіційне депутатське звернення з вимогою повідомити завчасно про відповідне засідання цієї ради й ми обов’язково донесемо позицію громади, а також оприлюднимо дату та час цього засідання.
Тримаємо руку на пульсі, найближчим часом нам буде потрібна ваша підтримка в цьому питанні! Разом – Сила!
P. S. Наостанок додам, що такий псевдо-ІАОП необхідний особисто Віталію Кличку і не лише тому, що це додатковий прибуток від друзів-злобудовників.
Перший проєкт ІАОП епохи Кличка розроблявся на підставі вихідних даних станом на 01.01.2015 року і дисгармонійні споруди в ньому – це наслідок правління попередників Кличка, бо наслідки “мудрого керування” видатним боксером, культурна спадщина міста тоді ще не відчула.
А зараз в будь-якому разі проєкт ІАОП мав бути актуалізований з врахування вихідних даних станом на 01.01.2019, і тому розроблений відповідно до вимог законодавства проєкт вже містив би і наслідки правління Кличка.
Ну навіщо Віталію Кличку напередодні чергових виборів замовляти документ, де кожен небайдужий киянин зможе подивитися на дисгармонійні споруди і побачити, що насправді для історичного Києва зробив цей міський голова?
Юрій Левченко, депутат Верховної Ради VIII скликання
