Київ стикається з проблемою нестачі територій для розвитку, яка не вирішується на законодавчому рівні. Фактично Київ зупинився в розвитку з погляду території. Останній раз територія міста Києва збільшувалась в 1989 році. Межі міста не розширювалися, хоча населення зросло на кілька мільйонів. Конституція не передбачає процедури зміни меж столиці, тож Київ фактично “застряг” у старих кордонах.
Через це відбувається хаотична забудова навколишніх сіл – Софіївської, Петропавлівської Борщагівки та інших, які де-факто перетворилися на міські райони, але юридично залишаються селами, де їхні поля перетворилися у щільну забудову. І про цю проблему ніхто не говорить. Інфраструктура там не відповідає навантаженню: дороги, школи, транспорт – усе не розвивається комплексно.
І якщо інші міста області збільшували свої території користуючись площею тих же полів, то Київ в цьому обмежений.
Навіть внаслідок реформи децентралізації й об’єднання територіальних громад, де до всіх інших обласних центрів приєдналися населені пункти й з’явилась можливість збільшувати площу, то до Києва ніхто не приєднався. Київ залишився замкнутим у межах 1989 року.
Це одна з ключових проблем, яку потрібно вирішувати комплексно, в тому числі в контексті поєднання розвитку міста та охорони природи.
Читайте: Як знайти рівновагу між природою та розвитком міста: часткове заповідання як шлях до компромісу
Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій
КиївВлада
