Україна багато років намагається боротися з корупцією і сьогодні рівень розвитку громадянського суспільства є дуже високим. Ми маємо право відкрито говорити про те, що відбувається у нас в країні, у верхівці влади, в суспільстві. Сучасна і розвинена держава має переорієнтовуватися на втілення демократичних цінностей у своїй політиці і адаптуватися до сучасних реалій життя.
Часто люди плутають або ототожнюють поняття лобізму і корупції. В суспільстві певний час панувала недовіра і нерозуміння цієї категорії. Але треба розуміти, що лобіст – це високопрофесійний фахівець, який розуміється на системі державного управління, системі прийняття державних рішень і, в першу чергу, забезпечує інтереси суспільства.
В розвинених країнах лобіювання має позитивні наслідки і є засобом співпраці суспільства з владою. І воно відстоює інтереси не лише великого бізнесу (як часто наголошують), а й пересічних громадян. В Україні законодавство поки що на врегульовує ці відносини і адвокаційна діяльність перебуває поза правовим регулюванням. Але йде активний розвиток цього інституту.
Наші дії
Я, як Президент Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів, вважаю за необхідність говорити про це та працювати над тим, щоб люди знали про цю сферу життя.
Наприклад, ми проводили засідання робочої групи з депутатами Верховної Ради щодо обговорення концепції законопроекту “Про публічну адвокацію та лобізм”. Законопроєкт розробляє Українська асоціація у сфері GR та лобізму (далі – Асоціація).
Я вважаю, що лобіювання не означає незаконний тиск або підкуп влади. Законодавчо врегульоване і професійне, воно лише сприяє прийняттю вигідних суспільству, бізнесу і громадянам рішень. Лобіювання може стати чітким інструментом боротьби з корупцією. Треба розуміти, що політики не отримують від врегульованого на державному рівні лобіювання ніякого прибутку.
Прийняття закону про адвокаційну діяльність зможе прокласти шлях до реальної участі суспільства у формуванні державної політики і формування демократичного суспільства – наріжної проблеми нашої держави. Під час опитування українців виявилося, що скептично ставляться до лобізму лише 30% респондентів. Для динамічного розвитку цього напрямку потрібно створити сприятливі умови.
Законопроєкт ми розробляли разом з віце-президентом Асоціації Анастасією Зерновою, членами правління – Сергієм Кльеца, Тарасом Самборським, Тимуром Чмеруком.
Я переконана, що саме фахівці у різних галузях можуть брати участь у обговореннях. В даному випадку в обговоренні законопроєкту взяли участь члени Асоціації Олександр Бойко, Максим Яківчук, Руслан Бізяєв, Сергій Смєлий, Міщенко Анна, Сергій Лисенко, представники галузевих організацій, зокрема: Укргазвидобування, Ліги оборонних підприємств України , Керівник ТОВ “Українська бронетехніка” Олександр Кузьма, Укрметалургпрому, НАК “Нафтогаз України”, Авіаційного комітету ТППУ, Національної ліги транспортного бізнесу, юридичних компаній, які є членами Української асоціації професіоналів у сфері GR та лобістів, а також експерти і учасники ринку. Також були присутні і взяли участь у обговоренні депутати Верховної Ради України 9-го скликання.
Зустріч мала дуже важливе значення, бо на ній були обговорені найважливіші питання в сфері регулювання лобістської діяльності, були внесені експертні зауваження і пропозиції, кожен учасник мав змогу висловити свою думку.
Варто зазначити, що законодавче забезпечення інституту лобізму зробить його прозорим, відкритим для нових можливостей публічного представлення і захисту інтересів його учасників. Це сприятиме поліпшенню суспільного сприйняття цього виду діяльності та мінімізації корупційних ризиків.
Думка колег з цього приводу
Керуючий партнер в Юридичній компанії “Міжнародна Консалтингова група” Тарас Самборський вказав, що рік тому групою депутатів і фахівцями вже був підготовлений законопроєкт щодо сфери лобізму, але через відсутність консенсусу Асоціація взяла регулювання цього питання на себе. На жаль, закон досі не прийнятий, бо до обговорення питання підключилося надто багато людей, що не є фахівцями в цій справі і не мають досвіду. Фахівцям важко було дійти згоди у багатьох питаннях.
Фахівці Асоціації визначили, що процедура лобізму має існувати на рівні з публічною адвокацією і має регулюватися цим законопроєктом. Відбулися дискусії щодо питання доступу у професію. Асоціація зазначила, що ця сфера готова до саморегулювання і не потребує державного втручання, але багато хто боїться торкатися цього питання. Тарас Самборський вважає, що ці питання обов’язково мають бути реалізовані в цьому законопроекті інакше він не має майбутнього. Зараз вже зареєстрований новий законопроект, за робочу основу якого необхідно взяти документ, що підготували фахівці Асоціації, який відповідає чинним нормам і враховує досвід зарубіжних країн.
Інші експерти також наголосили, що Україна як правова і демократична держава вже давно потребує правового регулювання таких відносин. Зокрема, член Асоціації Тимур Чмерук зазначив, що більша частина населення України розуміє, що це необхідний діалог зацікавлених у розвитку держави осіб.
Ми не будемо проводити паралель з корупцією, якщо лобізм в Україні буде законодавчо врегульований. Цей закон буде повністю забезпечувати прозорість діяльності лобістів і попередить зловживання органів влади щодо просування власних інтересів або прийняття певного нормативного акту, який би забезпечив інтереси лише конкретної групи осіб.
Політичний експерт, автор і ведучий проекту “Історичні хроніки” Бізяєв Руслан вказав, що правильне позиціонування захисту публічних інтересів виходить зараз на перший план. А у Верховній Раді ми спостерігаємо політичний популізм, що прикривається лобізмом. Економічна ситуація потребує прийняття адекватних, але жорстких мір, особливо щодо захисту національного виробника. Тому найскоріше прийняття закону про лобізм може зробити з України прогресивну європейську країну.
Це питання також дослідила засновниця громадської організації “Прозорий вибір”, правозахисник, адвокат Сергеєва Юлія і зазначила, що не є секретом існування прихованого лобізму і це дуже складне питання. Лобізм часто сприймається негативно, бо ототожнюється з корупційними і силовими діями. Також проблемою є низька ефективність і якість законодавства. Виведення лобізму на законний рівень дозволить вирішити це питання. Офіційний лобізм невигідний корупціонерам. Лобізм має працювати на загальновизнаних принципах: єдність і законність, професійна компетентність, відповідальність. Зараз зареєстровано 4 альтернативні законопроєкти. Вони мають свої переваги і недоліки, мають бути доопрацьовані, об’єднані в один документ. У законі мають бути закріплені права, обов’язки і гарантії суб’єктів та об’єктів лобіювання, методи, принципи, які мають бути зрозумілими, вимоги, особи, що не можуть бути лобістами та перелік об’єктів на які не може здійснюватися ця діяльність.
Віце-президент Асоціації, громадський діяч, адвокат Анастасія Зернова зауважила, що законопроєкт, розроблений експертами асоціації, є оптимальним для забезпечення функціонування ринку лобізму. Основними його перевагами є забезпечення прозорих і зрозумілих механізмів регулювання і фінансування ринку послуг з публічної адвокації та лобізму. Професійні лобісти будуть об’єднанні в громадську організацію і нею може бути саме Українська асоціація професіоналів у сфері GR та лобістів. Член Асоціації Міщенко Анна також зауважила, що важливою є саме якісна підготовка законопроєкту, що включає роботу фахівців, обговорення, опрацювання і має враховувати всі демократичні засади суспільства і орієнтуватися на позитивний міжнародний досвід.
Підприємець, громадський діяч Олександр Бойко визначив легалізацію лобізму одним з найважливіших пріоритетів України на шляху до реальної демократії і нормального функціонування суспільства.
Лобізм не має асоціюватися з корупцією, він повинен бути прозорим, зрозумілим і діяти в рамках законодавчого поля.
Демократичним державам знадобилось багато років, щоб зрозуміти необхідність правового регулювання участі лобістів у діяльності законодавчої і виконавчої влади. Такі країни як США, Австралія, Канада, Франція, ФРН, Угорщина, Грузія, Литва, Польща, Словенія, Чорногорія, Ірландія, Нідерланди вже давно вивели з тіні таку діяльність, врегулювавши її законодавчо і перетворивши на професійну практику. І член Правління Асоціації, бізнесмен Яківчук Максим також зазначив, що прийняття законопроєкту про лобізм – це можливість забезпечення європейського демократичного шляху розвитку України, підтримка інтересів суспільства шляхом його взаємодії з владою на законних умовах. Зараз до його поняття всі ставляться з обережністю, бо немає чіткого регулювання і розуміння.
Член Правління Асоціації, Голова благодійного фонду Сергій Смєлий визначив основні напрямки впливу лобіювання на владу і суспільство в цілому. Для цього потрібна його якісна професійна підготовка за участі фахівців і експертів. Лобізм не має асоціюватися з корупційними або популістськими інтересами, просуванні не в інтересах суспільства. Член Асоціації Сергій Лисенко також зауважив, що більшість учасників цього ринку працюють прозоро і діяльність ця має здійснюватися в рамках правового поля, прийняття відповідного закону буде працювати одночасно в інтересах держави, суспільства і самих фахівців з лобіювання.
Член правління Асоціації, Керуючий юридичної компанії Questa Group, адвокат Сергій Кльоц дуже детально проаналізував з правової точки зору зміст законопроєкту “Про лобіювання”, який був розроблений групою народних депутатів на чолі з представником парламентської фракції партії “Слуга народу” Оленою Мошенець і дав змістовний правовий аналіз.
Він наголосив, що в Україні активно розвивається вказаний інститут і законодавче його регулювання є вкрай необхідним. Це забезпечить адекватне відношення суспільства до цього поняття, знизить корупційні ризики.“Лобізм в Україні треба відбілити і легалізувати” – наголосила Олена. Лобізм в Україні давно має набути прозорого і зрозумілого сенсу.
Вважаю, що саме ця зустріч пройшла дуже продуктивно, ми дійшли згоди в багатьох питаннях, були внесені зауваження, пропозиції. Була досягнута беззаперечна згода у питанні необхідності легалізувати лобіювання і вивести його на цивілізований шлях. Ця діяльність має бути публічною і законодавчо врегульованою.
В підсумку ми зупинились на окремих тезах зустрічі:
– необхідність легалізації лобізму та його законодавче регулювання;
– розділення понять публічної адвокації та професійного лобіювання;
– доопрацювання проєкту закону, запропонованого до розгляду Українською асоціацією професіоналів у сфері GR та лобістів, з урахуванням експертних зауважень і пропозицій;
– необхідність заборони участі іноземних агентів, іноземних лобістів в Україні;
– чітке визначення суб’єктів та об’єктів лобіювання;
– необхідність встановлення частки репрезентативного представництва громадських об’єднань і організацій в розмірі 20-30% від загального обсягу галузі.
Відтак, варто зазначити, що подібні обговорення сприяють покращенню розуміння суспільної важливості лобізму для демократії вцілому. Мені приємно, що стільки колег розділили мою думку з цього приводу. Важливо частіше про це говорити та переконувати у позитивних наслідках ухвалення цього законопроєкту.
Катерина Одарченко, партнер SIC Group Ukraine
