Міражі та пастки 2022 року

Сергій Кондрюк
Сергій Кондрюк

Експерт з питань соціально-трудових відносин

За заявами представників влади українці ще ніколи так хорошо не жили, як у поточному році  – і дороги будують, і мінімалка в доларах найвища, і кисню вистачає. І тільки з виступів опозиціонерів всіх кольорів маємо: найгірший за всі роки економічний й соціальний стан та енергетичний колапс на порозі.

Що сталося в 2021-му то вже сталося, а от що нам обіцяє рік 2022-й?


Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Юридичним підґрунтям наших очікувань передусім є:

послання президента Володимира Зеленського до Верховної Ради (ВР) про внутрішнє та зовнішнє становище України;

– закон 1928-IX про державний бюджет на 2022 рік;

– указ президента Володимира Зеленського №392/2020 “Про Стратегію національної безпеки України”;

двічі провалену в ВР програму діяльності Кабінету міністрів Дениса Шмигаля;

Угода про асоціацію між Україною та ЄС, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Безперечно слід було б ще послатися на Конституцію, на ратифіковані Україною конвенції Міжнародної організації праці та на Європейську соціальну хартію(переглянуту), але ці документи не у великій пошані у теперішньої влади.


Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Окрім того вкрай важливо врахувати фактичні передумови, зокрема:

– інфляція в кінці 2021 року сильно вийшла з берегів, особливо – щодо цін і тарифів на електрику, газ, вугілля та автомобільне паливо і продукти харчування (див. таблицю).

Міражі та пастки 2022 року


Показовим є

здорожчання т. зв. “борщового набору” за рік у 2,6 разів;

– за рік індекс вартості найпопулярнішого новорічного салату олів’є зріс на 21%.

Дуже впливовим чинником на якість життя українців має заборгованість із заробітної плати, яка носить багаторічний хронічний характер (див. графік).


За даними Державної служби статистики України, станом на 1 листопада 2021 року сума простроченої заборгованості із виплати заробітної плати становить вже 4 007,41 млн гривень, яка збільшилася на 1,9% порівняно з місяцем раніше (4 004,61 млн гривень — станом на жовтень місяць 2021 р). Заборгованість лишень шахтарям наближається до двох мільярдів гривень.

Міражі та пастки 2022 року

До цієї заборгованості слід додати значні затримки з оплатою лікарняних та виплатою допомоги по безробіттю. За даними Фонду соціального страхування України потреба у видатках на лікарняні і страхові виплати перевищила надходження на 2,7 млрд гривень у листопаді.

Це далеко не вичерпний перелік факторів, що вже впливають на якість життя українців в наступному році.


Враховуючи юридичне і фактичне підґрунтя подій, що можуть  статися, слід бути готовими до наступного:

– вибухове зростання з квітня 2022 року цін і тарифів для населення, передусім – на комуналку і продукти харчування, а також на проїзд у всіх видах транспорту, бо вкрай малоймовірним є утримання інфляції в межах 6,2%, як це передбачено держбюджетом-2022, за самими оптимістичними оцінками інфляція буде 11-15%;

–  суттєво поглибиться тінізація економіки й “конвертизація” оплати праці, що суттєво обмежить джерела наповнення державного і місцевих бюджетів. При цьому заплановані законом про держбюджет-2022 доходи навіть будуть перевиконані, але не реальними грошима, а інфляційними;

– заробітна плата українців у вимірі покупної спроможності продовжить значно відставати від зарплат в Чехії й Польщі, а тим паче – від оплати праці “старих” членів Євросоюзу. При цьому трудові доходи держава дискримінаційно оподатковує найвищими податками як у порівнянні як з бізнесом так із оподаткуванням “пасивних доходів”;

– штучно в 2,5-3 рази занижена мінімальна зарплата, а відтак і кратно занижена зарплата середньо кваліфікованих працівників, спонукати українців й надалі шукати кращого життя за кордоном

– проблема з вчасністю оплати набуде ще більшого загострення й високоймовірно буде встановлено новий антирекорд — зарплатня заборгованість перевищить 5 млрд гривень

Поряд з цим очікується продовження жорсткого наступу на залишки трудових прав, зокрема через спробу прийняття урядового законопроекту №5388 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції трудових відносин”.

Вкрай негативні наслідки можуть мати цілеспрямовані дії “моно-депутатів” щодо фактичної руйнації системи соціального страхування шляхом прийняття законів про відверте одержавлення соцстрахування та “зливання” соцстрахівських фондів в “єдиний казан” Пенсійного фонду — ВР прийняла у першому читанні законопроєкт №3663, який вносить зміни до закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” (нова редакція).

Просто скандальним і з величезними корупційними та економічними ризиками є намагання голови соціального комітету ВР Галини Третьякової та прем’єра Дениса Шмигаля просунути законопроєкт про запровадження примусового пенсійного накопичення без будь-яких реальних гарантій виплати цих пенсій у майбутньому — на сайті ВР зареєстровано “доопрацьований” з численними порушеннями законопроєкт №2683 “Про загальнообов’язкове накопичувальне пенсійне забезпечення”.


Висновок. Політика “дешевої робочої сили” буде продовжена у 2022 році. Україна залишатиметься самою злиденною країною Європи. Але влада навіть не демонструє намірів принаймні  створення системного документу, де були б окреслені реальні етапи забезпечення в країні європейських стандартів праці та якості життя.


Читайте: Уряд Шмигаля та (анти)соціальна Третьякова програмують нас бути найбіднішими в Європі (документи)

Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин

КиевVласть

Рекомендуємо до перегляду
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
12:00 Військові дії у багатьох регіонах країни змусили фермерів шукати більш безпечні місця для ведення бізнесу. Аграрні підприємства, що релокуються, стають прикладом адаптації в…
“Маневр на 3 млрд”: Київрада погодила збільшення статутного капіталу “Спецжитлофонду”
“Маневр на 3 млрд”: Київрада погодила збільшення статутного капіталу “Спецжитлофонду”
09:00 Столична міськрада вирішила поповнити статутний капітал КП “Спецжитлофонд” на 3 млрд гривень за рахунок бюджету Києва. Ці гроші мають піти на формування т.зв.…
Генпрокуратура намагається не допустити нової забудови НПП “Голосіївський” компаніями “КСМ-Груп”
Генпрокуратура намагається не допустити нової забудови НПП “Голосіївський” компаніями “КСМ-Груп”
09:00 Генпрокуратура через суд намагається повернути державі земельну ділянку площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (територія НПП “Голосіївський”). У 2022 році право…
Banner
QlU7mDx4