Скасування депутатської недоторканності – своєрідний тест на чесність для кожного з обранців, адже політичну систему держави повинні формувати саме закони та право.
8 жовтня поточного року Регламентний комітет Верховної Ради України прийняв рішення про зняття з народного депутата від Опозиційного блоку Олександра Вілкула депутатської недоторканності. Найближчим часом питання буде винесено у сесійну залу парламенту. Кожен із парламентаріїв сам вирішить, чи позбавляти Вілкула недоторканності. Генеральна прокуратура України підозрює народного депутата Олександра Вілкула у масштабних земельних махінаціях.
Як скасовується депутатський імунітет?
Відповідно до чинного законодавства, народному депутату України гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень. Варто зазначити, що без згоди Верховної Ради України він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований. Обшук, затримання народного депутата чи огляд його особистих речей і багажу, транспорту, жилого чи службового приміщення, а також порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції та застосування інших заходів, що відповідно до закону обмежують права і свободи народного депутата, допускаються лише у разі, коли Верховною Радою України надано згоду на притягнення його до кримінальної відповідальності, якщо іншими способами отримати інформацію неможливо.
Недоторканність може бути знята рішенням Верховної Ради за запитом Генерального прокурора до Голови Верховної Ради України.
Наразі у Верховній Раді зареєстровано два законопроекти (№6773 та №7203), які пропонують повне скасування депутатської недоторканності. У висновках Конституційного Суду зазначено, що пропоновані зміни до статті 80 Конституції України в кожному з законопроектів відповідають вимогам Конституції України.
Законопроект №6773 про внесення змін до Конституції України (в частині скасування депутатської недоторканності) наразі заслухано у Верховній Раді та знято з розгляду. А проект Закону №7773 про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) подано на доопрацювання у відповідний Комітет Верховної Ради.
В Україні депутатська недоторканність визначена в Конституції України (стаття 80) та Законі України “Про статус народного депутата України” (стаття 27), тлумаченнями Конституційного суду України.
У переважній більшості розвинутих країн недоторканність закріплена конституційно, однак у кожній країні є свої особливості набуття недоторканності, її дії та зняття.
Імунітет зазвичай діє протягом строку повноважень парламенту з дня обрання чи складання присяги. В Австралії, Великобританії, Іспанії, Ірландії, Мальті та Канаді недоторканність розповсюджується лише на цивільні справи; в Австрії, Німеччині, Латвії та Словаччині – на цивільні та адміністративні правопорушення; в Молдові – на усі правопорушення, окрім спеціально визначених законом. Наприклад, в Австрії, Грузії, Туреччині, Франції та Португалії недоторканним є не тільки депутат, але і його будинок із офісом, у Бельгії імунітет мають депутати та міністри регіональних рад, у Німеччині він діє лише на депутатів нижньої палати. Цікавим є той факт, що якщо на кандидата в депутати вже заведена кримінальна справа до отримання мандату, то в Польщі, Великобританії, Естонії та Фінляндії кримінальне провадження не зупиняється, а в Данії, Греції, Німеччині, Угорщині та Чехії зупиняється після набуття статусу, однак може бути продовжене за рішенням парламенту.
Депутатська недоторканність у країнах ЄС та в США покликана захистити народних обранців від впливу на їхню професійну діяльність. Та зазвичай імунітет обмежений і знімається в разі кримінального провадження проти депутата або його затримання на місці злочину.
Будь-який вид імунітету порушує принцип єдності перед законом як ключового компоненту верховенства права; мотивує осіб, які вчинили злочин бути обраними; дискредитує законодавчу гілку влади та сприяє політичній корупції.
Але ж чого боятися людині, яка не вчиняла жодних злочинів і сумлінно виконує свою роботу? Питання, звісно ж, риторичне.
Сподіваюсь, що цього разу ініціатива нарешті буде підтримана. Адже це може стати хорошим фундаментом для якісних трансформацій в українському парламенті, а отже – і в політиці.
Читайте:
Трудові права неповнолітніх. Поради юриста
“Ні” дискримінації для осіб з інвалідністю
Як протистояти поборам у школі
1,8 млрд грн аліментів на користь дітей – результат роботи з початку року
Увага, викрали авто! – поради юриста
Обережно, злий пес: хто відповідатиме за домашніх тварин
Якщо потрапили у дорожньо-транспортну пригоду через стан доріг…
Якісне харчування відтепер не буде розкішшю
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
