Однією з ключових тенденцій сучасної енергетики є поступовий перехід від традиційних методів виробництва енергії до використання альтернативних джерел. Як свідчить статистика, світові інвестиції в енергоефективність зросли на 16% до 600 млрд доларів у 2022 році. У 2023 році світ додав на 50% більше потужностей відновлюваних джерел енергії, ніж у 2022 році. Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що розвиток “чистої” енергетики буде прискорюватися протягом наступних п’яти років. Україна також має намір створити нову децентралізовану енергетичну систему, в якій основну роль гратиме відновлювальна енергетика. Проте як перейти з задекларованих намірів до конкретних дій?
Як відомо, Кабмін схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року, у якій враховані наслідки російсько-української війни та необхідність децентралізації електрогенерації для поліпшення стійкості системи, наявність новітніх технологій (зокрема виробництво та використання водню в енергетичних цілях, установки зберігання енергії тощо).
Відповідно, українським підприємствам та домогосподарствам вкрай необхідно будувати власні потужності виробництва відповідного енергозберігаючого енергообладнання та здійснювати його сервісне обслуговування. Це допоможе збудувати стійку незалежну економіку та виконати умови вступу до ЄС в частині енергетики та енергоефективності. Якщо сьогодні наша держава отримує значну допомогу електрообладнання від країн-партнерів, то в майбутньому Україна повинна самостійно забезпечити свої потреби і мати кваліфіковані кадри, аби здійснювати якісне сервісне обслуговування.
Тенденції
У 2023 році було імпортовано в Україну рекордну кількість електрокарів — понад 37 тисяч, це у 4 рази більше, ніж у 2021 році. Загалом на електромобілі припадає 10% від загальної кількості імпортованих авто в Україну у 2023 році. Для порівняння, у 2021 році частка електрокарів складала лише 1,2% (дані opendatabot.ua). Це свідчить про те, що вже сьогодні важливо самостійно впроваджувати відповідну інфраструктуру та адаптуватися до змін.
Українські підприємства активно розробляють та впроваджують локальні системи управління та балансування енергетичних вузлів. Чим швидше Україна це зможе запровадити не лише на рівні локальних підприємств, а й на рівні держави, тим більш ефективно працюватиме дана галузь.
Якщо говорити мовою цифр, бізнес у середньому платить за електроенергію з мережі 5,5 гривень за кВт⋅на годину. Минулої зими, під час відключень світла внаслідок російських ударів по енергосистемі, електрика бізнесу обходилась вдвічі дорожче.
Високі ціни на електроенергію та зниження вартості сонячних електростанцій спонукає компанії встановлювати СЕС для власного споживання. Завдяки власній СЕС компанії можуть знизити витрати на електрику на 20%, така інвестиція може окупитися вже за 3,5 роки.
Кінцевий споживач також потребує заощадження енергоресурсів. За інформацією Асоціації сонячної енергетики України, після повномасштабного вторгнення, ОСББ встановлювали сонячні електростанції та генератори передусім з метою резервного живлення, аби під час віялових вимкнень електроенергії могла працювати бодай якась критична інфраструктура їхнього будинку: насоси для тепло- та водопостачання, аварійне освітлення в під’їздах, розетки для підзарядки телефонів, ліфти.
Методи побудови власної енергетичної стійкості держави
У сучасних умовах, коли існує ризик розпаду єдиної енергосистеми та можливість виникнення блекауту та інших непередбачених ситуацій, необхідно активно працювати над розрахунками та моделюванням роботи окремих територіальних енерговузлів із залученням фахових науковців та інженерів. Важливою складовою цього процесу є впровадження енергоефективних технологій та систем енергозбереження на українських підприємствах. Цей процес вже почався, проте рухається досить повільними темпами.
Автоматизація процесів та регулювання роботи обладнання на підприємствах дозволяють ефективно використовувати енергетичні та людські ресурси.
Підвищення цін на електроенергію виступає найкращим стимулом для розвитку ринку інноваційних та енергозберігаючих систем управління. Ці системи дозволяють ефективно моніторити та керувати споживанням електроенергії, води та інших ресурсів.
Я вважаю, що ринок енергетичного обладнання, пов’язаного з зеленою енергетикою, буде активно рости. Ми стоїмо на порозі великої реконструкції енергетичної транспортної інфраструктури, де алгоритми роботи будуть адаптовані під вимоги “зеленої енергетики”.
Будівництво інфраструктури для електро- та водного транспорту відіграє важливу роль у цьому процесі і почати його впроваджувати необхідно вже сьогодні.
Читайте також: Дарницьку ТЕЦ переводять на новий вид палива
