1. Украй низька явка. По Києву 34 % (у першому турі 2015 року — 42%), по Україні загалом — майже 37%.
Якби цьогорічні вибори проходили б за законами 1994 року, коли кияни вперше обирали прямим голосуванням мера міста, вони були би визнані такими, що не відбулися, оскільки на той час вимагалося, щоби в них взяло участь більше половини від загальної кількості виборців, внесених до списків. Нагадаю, на вибори 1994-го прийшло 54,2%.
Читайте: Во второй тур выборов мэра Киева выходят Кличко и Попов – результаты экзитполов
Ми голосували десь на початку другої години. На дільниці — практично порожньо, хоча завжди в цей час раніше був аншлаг. Окрім членів комісії та спостерігачів нікого й не видно. На сторінці, де розписувався, одні порожні клітини – лише ще один автограф. Коли йшли голосувати і поверталися назад, жодного руху в напрямку виборчої дільниці не спостерігав.
Навіть озвучені 34% викликають сумніви, бо наочно і цього не було видно. Складається враження, що у цьому “волевиявленні” взяли участь лише самі кандидати, члени їхніх штабів, партійні активісти та так звані закриті дільниці.
Кажуть — пандемія, люди боялися. Можливо, але в магазинах, куди ми ходимо щодня, — більш велелюдно й небезпечно.
Справа в іншому. Ті, з ким спілкувався, просто зневірилися у владі, і в тому, що їх голос щось змінить. Тому й “проголосували ногами”. Така явка — повна катастрофа. У такий спосіб люди дали зрозуміти владі, що не ймуть віри вже нікому, і не чекають нічого від цих виборів.
2. Що випливає з 1-го. Факт меншої легітимності переможців нинішніх виборів, які обрані меншістю. Чи здатна теперішня виборча система виявити справжню волю більшості мешканців, — питання вже, здається, риторичне.
3. Соціологія перед виборами та дані екзит-полів після них (які до того ж суперечать один одному) — дають різні показники. Що дивно. Чи щось не так у соціологів, чи включилися інші підспудні механізми — каруселі, сітки тощо. Ну й не може бути, щоб у так званих “лідерських партіях і блоках” показники самого “лідера” були у декілька разів менше, ніж списку від його партії. Завжди вони мають вищий результат. Щось тут не те.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
