Подібний сценарій, як один з можливих варіантів вирішення проблеми столичної влади, давно обговорювався. І мені доводилося писати на цю тему.
Несподіванкою такий поворот подій виявився лише для Віталія Кличка, що, мабуть, був певний у своїй незамінності, і вибухнув тепер низкою заяв.
Що можна сказати з цього приводу?
1. Президент має юридичне право призначити главу КМДА — не обов’язково міського голову. Так в законі. Доцільність такого кроку, його аргументація і наслідки — це вже інше питання.
2. Фарисейством виглядають твердження В.Кличка, що позбавлення обраного мера виконавчих повноважень – це повернення методів Януковича і позбавлення Києва самоврядування. Місто втратило самоврядування ще за часів Кучми. Чомусь Віталій Володимирович не протестував, коли законно обраного мера в 1996 році внаслідок у перевороту заблокували у виконанні свої обов’язків, а владу в місті захопив призначень Банкової. Навпаки, був у нього у ВІП-ескорті і всіляко підтримув узурпатора. Чи може він вважає, що фабрикація закону про столицю і міська державна адміністрація замість виконкому і є самоврядуванням в його розумінні? Бо його турбує лише те, хто цю адміністрацію буде очолювати.
Упродовж п’яти років, будучи главою правлячої партії БПП і маючи своє “ударівське” представництво в парламенті, нічого не зробив, аби змінити закон про столицю, у т.ч. в частині правок Януковича 2010 року, які його тоді не бентежили. Як керівник фракції “Удару” в столичній владі проти них не протестував. І проти розділення посад міського голови і глави КМДА, що відбулося на їх підставі, також. Ба більше, голосував за ліквідацію районних рад, — знову таки виходячи із змін закону про столицю, проведених Януковичем.
І все його влаштовувало дотепер.
А зараз почалися стенання про втрату самоврядування. Того, чого немає. Бо самоврядування буде лише тоді, коли відправлять на звалище історії міську державну адміністрацію — цей рудимент адміністративної вертикалі Кучми, нав’язаний столиці як “виконавчий орган Київради”.
Але про таке від Віталія Кличка ні пари з вуст. Бо коли він очолює адміністрацію — усе гаразд, а якщо ні — це вже кінець самоврядуванню. Ще й на міжнародний досвід посилається. В штангу. Бо в багатьох країнах мер и голова представницького органу — різні особи, як у не чужому Кличку Гамбурзі, наприклад, тощо.
3. Як я уже мав можливість висловлюватися раніше, призначення нового голови КМДА може розглядатися лише як проміжний варіант. До обраної 21 липня Верховної Ради необхідно невідкладно подати законопроект про зміни до закону про столицю. Яким усунути всі його вади і недоречності, викликані фальсифікацією в 1999 році. Зокрема, визначити, що утворюється міськвиконком, міський голова набуває повних прав відповідно до закону про місцеве самоврядування, КМДА наділяється винятково контрольно-наглядовими функціями, районні держадміністрації ліквідуються.
4. Після ухвалення змін до закону про столицю оголосити позачергові вибори міського голови та Київради з новими повноваженнями, які мають відбутися не пізніше жовтня місяця.
5. Паралельно до парламенту внести проект закону про “Великий Київ” (Київську агломерацію). Для чого і що конкретно мається на увазі, я писав ще шість років тому.
6. І якщо таки посади розведуть, ініціатори мають взяти до уваги можливі управлінські проблеми, які я описував тут.
Бо, наприклад, через недоладності чинного закону про столицю, його статтею 16 регламентовано, що Київським міським головою призначаються на посади та звільняються з посад за погодженням відповідно з Президентом України та Кабінетом Міністрів України перший заступник та заступники голови Київської міської державної адміністрації, повноваження яких стосуються сфери виконавчої влади. Київський міський голова також призначає та звільняє з посад заступників голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, але вже за погодженням з Київською міською радою. Тобто голова КМДА не може сам собі їх призначити, як і керівників комунальних підприємств. Коли керував КМДА Попов, ці кадрові рішення підписували Черновецький, а потім Герега. І т.д. і т.п.
Леонід Косаківський, Київський міський голова, голова Київради, голова міської державної адміністрації в 1993 – 1998 рр.
