8 років тому Росія розпочала військову агресію проти України. З 2014 року ми, українці, змушені захищати свій суверенітет і державні кордони зі зброєю в руках. Сотні тисяч хлопців і дівчат, чоловіків і жінок, на східному фронті, ризикуючи своїм життям, самовіддано захищають кожного з нас і свою країну. За цей час у нашій державі статус учасника бойових дій на Донбасі отримали майже пів мільйона осіб. Мабуть, найменше, що ми можемо гарантувати ветеранам – це, безумовно, повага та вдячність, а також певні преференції та пільги.
Відтак, основним нормативно-правовим актом, яким передбачаються пільги для учасників бойових дій, є Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і Законами України “Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими нормативними актами.
Отже, чинним законодавством України передбачено пільги у сфері охорони здоров’я, у сфері житлово-комунального господарства та житлового забезпечення, у сфері зайнятості та в трудовому законодавстві, у сфері транспорту, в освітній сфері, щодо фінансового (грошового) забезпечення та інші соціальні пільги. В тому числі особи зі статусом УБД мать право їздити у громадському транспорті безкоштовно. Проте, часто ветеранам бойових дій у цьому праві відмовляють. Перевізники та водії встановлюють “свої” правила ігнорують вимоги законодавства.
Насамперед, хочу наголосити, що відмовляти пільговикам у проїзді через брак місць – незаконно! Стаття 12, пункт 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” зазначає, що учаснику бойових дій надається безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту за наявності у нього відповідного посвідчення, що надає йому право пільгового проїзду. Що стосується міжміських перевезень, то в касах автостанцій особа може отримати проїзний квиток, однак, їй доведеться оплатити автостанційний збір, що пов’язаний із проїздом пасажирів загального користування.
Підкреслюю, що автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених Законом (це відсутність посвідчення УБД).
Згідно статті 37 Закону України “Про автомобільний транспорт” пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Відмова у безоплатному проїзді можлива за відсутності пільгового документа. При посадці пасажирів водій має право перевіряти наявність документа, що надає підстави для безоплатного проїзду.
Разом з тим, доволі часто є “неформальна” домовленість між місцевою владою та перевізником, що влада не буде у повному розмірі компенсувати проїзд пільговиків, а перевізник буде провозити по три пільговики в маршрутному таксі.
Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із чинним законодавством. Це – адміністративна відповідальність за ч. 7 ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (“Порушення правил надання послуг та вимог безпеки при наданні послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом”). Безпідставна відмова від передбаченого Законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян-суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Наостанок, хочу зауважити, що якщо у вас наявне посвідчення УБД, але вам з якихось причин відмовляють у безоплатному проїзді, потрібно зробити наступні дії:
1.Уточніть дані про перевізника, водія і транспортний засіб (назву та контактні дані перевізника, ПІБ водія, державний номер транспортного засобу, дату, час і маршрут, на якому була отримана відмова). За можливості – з відеофіксацією.
2. Якщо ви все ж таки вирішили їхати саме цим маршрутом, заплатіть і вимагайте у водія видати проїзний квиток, який обов’язково потрібно зберегти.
3. Подзвоніть перевізнику, аби розповісти про відмову у безоплатному проїзді. Якщо ви маєте таку можливість, варто викликати поліцію, передати дані про маршрутку та наполягати на складанні матеріалів про адміністративне правопорушення за ст. 133-1 Кодексу про адміністративні правопорушення України. В цьому випадку варто заручитись підтримкою свідків – інших пасажирів, обмінятись телефонними номерами;
4. Якщо перевізник проігнорує ваше звернення, потрібно написати заяву у трьох примірниках: до прокуратури, Державної служби України з безпеки на транспорті (м. Київ, пр. Перемоги, 14, телефон “гарячої лінії”: 044-351-47-66) і органу місцевого самоврядування, де здійснюється маршрут. Обовязково вписати дані, що були зібрані (див. пункт 1) і прикріпити копії посвідчення УБД та купленого проїзного квитка.
Знайте свої права та не бійтесь їх відстоювати!
Роман Титикало, адвокат, Заслужений юрист України, голова постійної комісії КОР з питань екології, природокористування, водних ресурсів, мисливства, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій
