В продовження теми про наслідки для Києва (як, власне, і будь-якого іншого міста) від зменшення зелених насаджень поговоримо про те, чи можна цих наслідків уникнути. Звісно, можна, якщо на етапі проєктування будівництва враховувати всі ризики для довкілля. Важливо розуміти, чи варто обирати короткостроковий комфорт за рахунок довгострокової деградації навколишнього середовища.
Використання природоорієнтованих рішень не лише у нових проєктах, а й під час модернізації існуючої інфраструктури може допомогти зберегти ландшафтний потенціал міста. Природоорієнтовані рішення — це підходи, що використовують природні процеси для підвищення стійкості міст до зміни клімату, зменшення ризиків стихійних лих і поліпшення якості життя, наприклад зелені дахи та фасади, міські екокоридори.
Різні міста України вже впроваджують природоорієнтовані рішення. Наприклад, у Львові громадська організація “Плато” реалізувала проєкт дощових садків, а ідею міських розсадників — місць для вирощування фруктів та овочів у межах міста — втілили у Чернігові, Луцьку, Івано-Франківську та інших містах.
Подібні ініціативи дуже поширені за кордоном: наприклад, парк Bishan–Ang Mo Kio у Сінгапурі, де бетонний канал перетворили на природну річку з зеленими берегами, просторами для відпочинку, пішохідними та велосипедними доріжками, зонами для пікніків, міськими городами та середовищами для підтримки біорізноманіття.
А що стосується будівель, то прикладом є Базель (Швейцарія), який має найбільшу у світі площу зелених дахів на душу населення: ця ініціатива, спрямована на енергоефективність і збереження біорізноманіття, активно підтримується через фінансові стимули та законодавчі вимоги, приносячи місту значні адаптаційні переваги.
Читайте: Наслідки для Києва від знищення зелених насаджень у цифрах і фактах
Поліна Голуб, фахівчиня відділу клімату ГО “Екодія”
КиївВлада
