На сайті Київради з’явився проект рішення про викуп цеху АТ “Перший Київський Машинобудівний Завод” (колишній “Більшовик”) під знесення для будівництва заїздів для Шулявської розв’язки.
Нагадаю, що без знесення цього цеху не можна буде взагалі добудувати розв’язку за тим проектом, який “обрали” переможцем. Адже раніше Кличко навмисно відмовився від проектів, які не передбачали знесення цеху і були кращими за багатьма характеристиками, однак мер вибрав теперішній – морально застарілий – який дозволяв йому набагато легше виводити бюджетні кошти на своїх друзів злобудовників.
Щоправда спокійно втілити свою корупційну мрію в життя у Кличка не вийшло, так як до будівництва розв’язки на Шулявці була прикута велика увага громадськості і ЗМІ.
Спочатку громадськість вичислила фіктивний “тендер” мера в якому брали участь і “боролися” між собою дві фірми друга Кличка – Микитася, яких навіть не мали допускати до тендеру через підроблені документи.
Потім за моїм зверненням НАБУ порушило кримінальну справу.
Потім Кличко зробив 100% передоплату Микитасю.
Потім Кличко збільшив ціну розв’язки до 1 мільярда 50 мільйонів гривень, хоча спочатку він розповідав, що розв’язка буде коштувати 400 мільйонів і її збудують за 12 місяців.
Потім Кличка було викрито в брехні, коли він казав, що вартість зросла вимушено бо вони, нібито, не розрахували скільки коштуватиме перенос комунікацій.
А тепер – в листопаді 2019 року – ми маємо ось цей проект рішення Київради про викуп цеху заводу.
Поки що в проекті рішення немає ціни, яку ще треба встановити і окремо затвердити, однак в пояснювальній записці зазначена кошторисна вартість яку КМДА сама і вигадала в розмірі 113,5 млн. грн.
І зараз я хочу привернути увагу до двох основних моментів.
По-перше, до появи цього проекту рішення, особисто я думав, що цех заводу є державною власністю, що передана в управління, адже у Кличка постійно розповідали, як ведуть переговори щодо його викупу.
Але виявляється, що цех – це ПРИВАТНА власність заводу, а державі належить не сам цех, а 100% акцій заводу.
Вибачте, але в такому випадку нам останні два роки “вішали локшину на вуха”, адже процедура викупу або відчуження приватної нерухомості врегульована окремим законом “Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності”.
І цей Закон чітко встановлює що та як має робитися – рішення Київради про викуп є підставою для початку переговорів про викуп. А поки Київрада таке рішення не прийняла, ніякий міський голова чи інший посадовець КМДА НЕ МАВ повноважень вести переговори.
Тобто, у Кличка лише зараз розпочинають процедуру викупу цеху, а раніше насправді нічого з цього приводу не робили.
По-друге: а чому до Київради проект рішення про викуп цеху не було подано ще у 2017 році, коли у Кличка вже визначилися із проектом розв’язки?
Відповідь на це питання є безпосередньо в матеріалах до проекту рішення: начальник юридичного управління КМДА Леся Верес у своїй довідці прямо процитувала закон, що викуп приватної власності для суспільних потреб дозволяється лише якщо такі потреби НЕ МОЖУТЬ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНІ шляхом використання земель державної чи комунальної власності.
І ось тут я знову нагадаю: були інші проекти будівництва розв’язок, що не передбачали відчуження будівлі цеху, які у Кличка відкинули навіть не надавши нормальних обґрунтувань.
А як зараз обґрунтовують прийняття рішення про викуп цеху? Тому що такий проект розробили та Кличко його затвердив розпорядженням, тому цех і необхідно знести. І байдуже, що проект будівництва на місці цеху за законодавством НЕ МАЛИ ПРАВА ані розробляти, ані затверджувати ДО викупу цеху. Навіть зараз проект рішення про викуп є незаконним, адже будівництво заїздів замість цеху не передбачено містобудівною документацією.
Якщо говорити прямо, то Кличко банально взяв киян у заручники. Сотні мільйонів із бюджету вже використані на незаконне будівництво, а щоб довести це будівництво до кінця, необхідно ще раз порушити закон. І тепер нам кажуть: “Це – суспільні потреби, задовольнити які інакше вже неможливо!”
В цій історії вся квінтесенція 5-річного царювання Кличка в Києві: нехтування Законом та інтересами киян, невміння чи небажання стратегічно планувати, і все заради корупційного збагачення себе та своїх друзів-забудовників. І треба щоб деталі цієї історії знали якомога більше киян, бо інакше в жовтні 2020 року правління цієї орди може під брехливими гаслами продовжитися ще на 5 років.
Читайте: Кличко активно сотрудничает с новыми смотрящими от Офиса президента,- Левченко
Юрій Левченко, депутат Верховної Ради VIII скликання
