Виникнення і розвиток української родини досліджені ще недостатньо. Наука досі не відповіла остаточно на питання, які тип і форма родини були первісними в Україні: чи був невпорядкований у статевих відносинах гурт жінок і чоловіків, чи стосунки будувалися на груповому подружжі, в якому всі мужчини певної групи були чоловіками всіх жінок тієї ж групи. Але родина завжди була основою суспільства і сьогодні традиційна українська родина – це чоловік, жінка та діти.
Запорукою міцної родини є чотири речі – любов, вірність, чесність, довіра. На мою думку, саме батьківська мудрість є духовним надбанням дітей. Сімейні стосунки мають бути побудовані на громадянському обов’язку, відповідальності, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері. Такі стосунки самі стають величезною виховальною силою.
Я вважаю, що в сім’ї однаково важлива роль належить як батькові, так і матері. Добре виховати своїх дітей – не тільки найголовніший моральний, а й конституційний обов’язок кожного батька і кожної матері. За виховання своїх синів і дочок ми відповідаємо перед суспільством.
Суть цього чудово передав педагог та письменник Антон Макаренко, який писав: “Виховання дітей – найважливіша галузь нашого життя. Наші діти – це майбутні громадяни нашої країни і громадяни світу. Вони творитимуть історію. Наші діти – це майбутні батьки і матері, вони теж будуть вихователями своїх дітей. Наші діти повинні вирости прекрасними громадянами, хорошими батьками і матерями. Але це – не все: наші діти – це наша старість. Правильне виховання – це наша щаслива старість, погане виховання – це наше майбутнє горе, це – наші сльози, це – наша провина перед іншими людьми, перед усією країною”.
Не забувайте, майбутнє України – це наші діти. І ми, батьки та матері, маємо виховати їх так, аби не відчувати провини перед нашою країною.
Олександр Однороманенко, заступник голови Києво-Святошинської районної ради, член ВО “Свобода”
