З 2015 року по сьогоднішній день між КМДА та приватними компаніями було укладено 85 інвестиційних договорів (на 2022-2024 роки припадає 7 таких угод). Далеко не всі ці інвестиційні угоди на сьогодні виконанні, і ефективність залучення інвесторів до розбудови столичної інфраструктури у грошовому вимірі залишається сумнівною – з 2015-го до бюджету Києва від цих інвесторів надійшло лише біля 117 млн гривень. В основному інвестдоговори, які укладає КМДА, стосуються будівництва різних жилих і нежилих будівель і облаштування відпочинкових зон. Про щось більш суттєве, наприклад, облаштування Wi-Fi мережі в київському метрополітені чи реконструкцію транспортних розв’язок, мова йде вкрай рідко і до чого не призводить (відповідні договори не виконані, тривають судові суперечки). Більше того, столична казна в результаті ще й може понести суттєві збитки: наприклад, ТОВ “Київ Термінал” намагається через суд стягнути з міста 98,6 млн доларів за невиконання КМДА угоди щодо реконструкції Харківської площі.
Про це КВ стало відомо із відповіді Департаменту економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА) на інформаційний запит редакції.
Так, за останні десять років КМДА уклала лише 85 інвестугод. Найбільше їх було підписано у 2018 році (30 договорів), а найменше – у 2022 та 2023 роках (по 2 договори). В 2015-ому було укладено 10 угод, а в 2024-ому – 3 договори.
Також на сьогодні міська влада шукає інвесторів ще для двох проєктів. Йдеться про “Облаштування сімейного парку розваг на території парку ім. Миколи Зерова у Солом’янському районі” та “Реконструкцію будівель та споруд КНП “Свято-Михайлівська клінічна лікарня” з будівництвом гаража (паркінгу) на вул. Шовковичній, 39/1 у Печерському районі”. У обох випадках КМДА у 2024 році видала розпорядження про підготовку та проведення інвестиційних конкурсів, а також оприлюднила умови таких конкурсів.
При цьому, з 2015 року до бюджету Києва за результатами проведених конкурсів та укладених інвестиційних договорів надійшло усього близько 117,2 млн гривень. Лідером за надходженнями став 2015 рік (32,4 млн гривень), а найменше коштів інвестори сплатили у 2023-ому – усього 28,6 тис. гривень. Минулоріч за інвестдоговорами до столичної скарбниці було сплачено 19,3 млн гривень.
Станом на 1 січня 2025 року перед столичним бюджетом інвестори майже не мали заборгованості. Так, ТОВ “Активна Дарниця” (інвестор облаштування мотузяного парку в парку “Позняки” відповідно до угоди від 27 червня 2019 року) заборгувало громаді міста 4,5 тис. гривень – через те, що компанія спочатку несвоєчасно подала до КМДА звіт з реалізації інвестпроєкту, а потім не сплатила частину пені за такий свій “гріх”. У свою чергу, ТОВ “Сов-Інвест” (інвестор будівництва будинку на вул. Оноре де Бальзака (вул. Польова) для постраждалих інвесторів “Еліта-Центр” відповідно до угоди від 30 травня 2017-го) на початку поточного року мало заборгованість перед міською скарбницею в розмірі 12,2 тис. гривень, але 14 січня цей борг компанією було сплачено.
Між тим, вистачає і тих інвестиційних договорів, які оскаржуються в судах і можуть нанести бюджету Києва значні збитки.
“Невдалі” інвестдоговори
За інформацією Департаменту економіки та інвестицій КМДА, станом на початок 2024-го на розгляді столичних судів знаходилися п’ять справ, які стосувалися раніше укладених інвестиційних договорів.
“Найдавніший” судовий спір розпочався у 2018 році – в рамках відповідної справи ТОВ “Київ Термінал” намагається стягнути з КМДА і Київради грошові кошти в сумі понад 98,6 млн доларів. Йдеться про прямі збитки та упущену вигоду, які начебто понесла компанія-позивач внаслідок того, що не змогла реалізувати інвестиційний договір на комплексну реконструкцію Харківської площі з будівництвом транспортної розв’язки у зв’язці зі станцією метрополітену, який було укладено між нею, Головним управлінням економіки та інвестицій КМДА, КК “Київавтодор” та КП “Київський метрополітен” ще у травні 2007 року.
Як неодноразово повідомляла КВ, невиконання вказаної угоди пов’язане з тим, що столична влада у 2013-ому “відібрала” у компанії-інвестора землю, яка була необхідна їй для проведення реконструкції, а після цього, у тому ж році, розірвала інвестиційний договір. Причиною цього стало те, що у КМДА вирішили здійснювати реконструкцію Харківської площі самостійно і за бюджетні кошти – без залучення інвесторів. При цьому, окремі експерти вважають, що уся ця історія “пахне договірняком” – мовляв, міська влада із самого початку не збиралася виконувати свої зобов’язання, а укладення інвестугоди було потрібне саме задля того, щоб потім “Київ Термінал” “пішов до суду” і стягнув з бюджету ці кошти. Наразі цю справу вчергове розглядає Північний апеляційний господарський суд – найближче засідання заплановане на 13 березня 2025 року.
Читайте: Победа или пиар: чем закончится для столицы скандал с “мнимой” реконструкцией Харьковской площади
Ще одна справа набагато більш “свіжа”, але історія щодо неї на слуху вже давно. Так, наприкінці минулого року ТОВ “Москіто Мобайл” звернулося до Господарського суду Києва із позовом щодо продовження строку реалізації інвестдоговору “Про будівництво Wi-Fi мережі в київському метрополітені для надання якісних телекомунікаційних послуг жителям та гостям міста”, який було укладено між вказаною компанією, Департаментом економіки та інвестицій КМДА і КП “Київський метрополітен” ще 2 грудня 2014 року. Яким був початковим термін виконання зобов’язань інвестора, у відкритих джерелах інформація відсутня, але “Москіто Мобайл” має намір пролонгувати угоду на строк 15 років 4 місяці – вочевидь, через війну в Україні.
Нагадаємо, що щ у 2017-2018 роках столична влада фактично відмовилася від реалізації цьог договору, який передбачав обладнання столичної підземки бездротовим інтернетом та системою відеоспостереження. Однією з причин підлеглі Віталія Кличка називали “фінансову неспроможність інвестора”. У цей період було розірвано вищезгадану угоду, і до того ж чиновники не допускали ТОВ “Москіто Мобайл” до вже встановленого ним обладнання у столичній підземці. Врешті-решт, компанія ініціювала судовий спір з позовом щодо визнання недійсною односторонньої відмови Департаменту економіки та інвестицій КМДА від інвестугоди, і у червні 2019 року добилася успіху – Північний апеляційний господарський суд підтримав відповідні вимоги.
Читайте: Как столичные чиновники и инвестор “похоронили” Wi-Fi в метро
В рамках ще однієї судової справи ПАТ “Укргазбанк” намагається розірвати інвестиційний договір від 10 грудня 2018 року, який було укладено між цією установою, Департаментом економіки та інвестицій КМДА, КП “Київське інвестиційне агентство” і ТОВ “Мелетія”. Дана угода стосується облаштування парку з об`єктами спортивної інфраструктури на вул. Михайла Грушевського, 36 – на території заводу “Арсенал”, який знаходиться у власності “Укргазбанку”.
В обгрунтування своїх вимог у фінустанові вказують, що ТОВ “Мелетія”, яке є інвестором у цій угоді, порушило строки її виконання. Також в “Укргазбанку” зазначають, що вказана ТОВка, всупереч умовам інвестдоговору, добудовала третій поверх у двох будівлях та здійснило в них перепланування 1-го та 2-го поверхів. Крім того, у позові зазначається, що одна із ділянок під об’єктами інвестування площею 1,65 га була неодноразового поділена на інші ділянки, однак до інвестиційного договору не вносились будь-які зміни відносно цього. В “Укргазбанку” стверджують, що такий поділ був проведений задля перешкоджання банку, як власника майна, у доступі до нього, обмеження під`їзду та заїзду, що може призвести до знецінення майна та неможливості виконання умов інвестиційного договору.
Протягом минулого року “Укргазбанк” програв дві судові інстанції, і наразі ця справа знаходиться на розгляді Касаційного господарського суду, до якого фінустанова звернулася з касаційною скаргою. Найближче засідання по цій справі заплановане на 11 березня 2025 року.
Ще дві справи були ініційовані ГО “Офіс Трансформації” у 2023 році. Ця громадська організація вимагає розірвати два інвестиційних договори на облаштування парків активного відпочинку на території Голосіївського парку ім. М. Рильського, які були укладені у травні 2020 року. Відповідачами у цих справах виступають Департамент економіки та інвестицій КМДА, КП з утримання зелених насаджень Голосіївського району, а також ТОВ “Сбондс-Україна” і ТОВ “Активна країна” – інвестори за вказаними угодами. Підставами для задоволення таких позовів у ГО “Офіс Трансформації” називають, серед іншого, “порушення вимог екологічного законодавства та порушення інтересів мешканців міста Києва”. Наразі обидві справи, схоже, ще розглядаються – принаймні остаточних рішень судів по ним немає.
Про організацію інвестиційної діяльності
Як неодноразово повідомляла КВ, процедури залучення інвесторів до розбудови інфраструктури в столиці ніколи не відрізнялися відкритістю. Завдяки цьому міська влада багато років поспіль мала можливість організовувати роботу з інвесторами “в ручному режимі” і не звітуючи перед громадськістю. Як наслідок – наразі у відкритому доступі відсутня повна інформація про кількість укладених інвестиційних договорів, ступінь їхнього виконання, суми грошових коштів, які міській громаді приносить реалізація таких угод тощо. Більше того – багато хто, у тому числі й депутати Київради, взагалі не знають, за якою процедурою проводяться інвестиційні конкурси, які права та обов’язки при цьому мають інвестори і столична влада і т.д.
Так, відповідним Положенням “Про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури Києва”, яке діє в Києві з травня 2007 року, була передбачена лише публікація інформаційних оголошень про проведення таких конкурсів, а у якості “жеста доброї волі” Департамент економіки та інвестицій КМДА лише іноді оприлюднював новини про рішення, прийняті інвестиційною комісією (колегіальний орган при КМДА, до якого входять, зокрема, чиновники столичної мерії та депутати Київради). Про онлайн-трансляції засідань та публікацію інвестдоговорів мова взагалі не йшла. У випадку зі вказаними угодами чиновники пояснювали “секретність” тим, що вони, мовляв, “містять конфіденційну інформацію та комерційну таємницю”. Через це, до речі, чиновники в окремих випадках навіть показувати дані документи депутатам Київради.
Журналісти і експерти неодноразово критикували Положення про інвестиційні конкурси, які міська влада затвердила за часів мера Леоніда Черновецького. Хоча столична міськрада до 2013 року вносила до відповідного рішення низку змін, більшість недоліків цього документу усунуто не було.
У 2015 році КМДА розпочала підготовку до затвердження нового Положення про інвестиційні конкурси. Тоді в Київраді було зареєстровано проєкт рішення, який мав суттєво переформатувати інвестиційні процеси в столиці. Зокрема, вказаним документом пропонувалося введення поняття “ініціатор інвестконкурсу” – йшлося про те, що приватні компанія зможуть самі ініціювати певні проєкти. Також цим проєктом КМДА планувала розширити і уточнити перелік об’єктів, до яких можуть бути залучені інвестиційні ресурси. Тоді перший заступник голови КМДА Микола Поворозник заявляв, що процедуру треба швидко міняти, бо вона давно не відповідає вимогам законодавства. 22 лютого 2018 року столична міськрада затвердила цей документ у першому читанні, пообіцявши надалі допрацювати його та винести на остаточне затвердження.
Читайте: Администрация Кличко начнет назначать инвесторов по закону
Втім, у другому читанні даний проєкт рішення так і не було затверджено саме через позицію керівництва КМДА, яке наполегливо не бажало гарантувати прозорість роботи інвесткомісії та публікувати укладені інвестиційні договори.
Ще один проєкт рішення щодо затвердження нового Положення “Про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо. об’єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури Києва” було зареєстровано у вересні 2022 року. Цим документом було передбачено суттєве переформатування процесів залучення інвесторів до будівництва та реконструкції об’єктів комунальної власності. Зокрема, чиновники КМДА пропонували не допускати до участі в інвестконкурсах компанії, які пов’язані з рф, дозволити потенційним інвесторам самостійно знаходити інвестпроєкти і подавати їх на розгляд влади, створити спеціальний орган, який буде моніторити інвестиційні процеси тощо. Крім того, що дуже важливо, у КМДА обіцяли нарешті організовувати онлайн-трансляції засідань інвесткомісії та почати публікувати усі інвестугоди.
Читайте: В Києві готуються затвердити нове Положення про інвестиційні конкурси
Але і цей документ так і не було ухвалено.
У жовтні 2023 року КМДА підготувала черговий проєкт рішення з цього питання, який був дуже схожий на попередні – він також містив норми про “ініціаторів інвестиційних конкурсів” тощо. І врешті-решт, 14 грудня 2023 року рішенням №7537/7578 Київрада нове Положення про проведення інвестконкурсів все ж ухвалила.
Примітно, що цим було передбачено, що трансляції засідань інвестиційної комісії можуть здійснюватися “за наявності технічної можливості” – тобто, це не є обов’язковою вимогою. Разом з тим, було вирішено, що КМДА має оприлюднювати відеозаписи і протоколи засідань вказаної комісії. Такі вимоги столична влада поки що виконує: відповідні записи та протоколи дійсно з 2024 року публікуються на сайті столичної мерії, як і інвестиційні договори та додаткові угоди до них. Але це стосується лише тих засідань, конкурсів та договорів, які проводилися та укладалися з 2024 року – тобто, в КМДА вирішили, що про “старі” інвестиційні угоди громадськості краще не знати.
Нагадаємо також, що керівництво КМДА неодноразово піддавалося критиці через надмірну “щедрість” до ряда потенційних інвесторів, а деякі інвестиційні конкурси, на переконання окремих депутатів міськради та громадських активістів, явно направлені на “розбазарювання” майна територіальної громади.
Зокрема, 2 грудня 2021 року столична міськрада розглядала проєкт рішення, згідно з яким керівництво КМДА запропонувало погодити знесення будівель автобусного парку №4 на вул. Миколи Краснова, 25 (Святошинський район), який знаходиться на балансі КП “Київпастранс” та на місці якого Департамент економіки та інвестицій КМДА запропонував побудувати багатофункціональний житловий комплекс шляхом проведення інвестконкурсу. Під час обговорення цього питання в сесійні залі міськради окремі депутати висловлювали думки стосовно того, що в даному випадку інвестконкурс – це своєрідне “прикриття”, щоб якась компанія на невстановлених умовах отримала у своє користування під комерційні інтереси 3,2 га землі. Ці та інші претензії не мали жодного результату, і документ все ж було затверджено.
Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем
Зазначимо, що Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник (на колажі ліворуч). Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
