Столична міськрада затвердила цільову програму “Охорона та збереження культурної спадщини”, яка розрахована на період 2025–2027 років. На її реалізацію планується витратити 1,17 млрд гривень, що понад у чотири рази більше, ніж було передбачено на виконання діючої програми, яка завершується в 2024-ому. Зокрема, у КМДА не приховують гордості стосовно того, що у 7 разів збільшили кількість старовинних будівель, на реставрацію яких міська влада збирається закласти кошти в бюджеті Києва – 64 об’єкти у “новій” програмі проти 9 об’єктів у “старій”. При цьому, у столичній мерії не приховують того факту, що програма 2022-2024 років не була виконана. Втім, пояснюють це тільки тим, що усі плани зруйнувала повномасштабна війна – працювати, мовляв, доводилося не над відновленням пам’яток, а над їх збереженням від обстрілів тощо.
Як стало відомо КВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 19 вересня поточного року, депутатський корпус ухвали проєкт рішення №08/231-976/ПР від 8 липня 2024 року “Про затвердження міської цільової програми “Охорона та збереження культурної спадщини Києва на 2025–2027 роки”.
Суб’єктом подання цього документу виступив Департамент охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА). У сесійній залі за його погодження проголосував 81 народний обранець.
Як зазначено у програмі, метою її затвердження є “створення умов для збереження історичної самобутності та ефективної діяльності памʼяткоохоронної сфери столиці”. Згідно з прийнятим рішенням, на виконання відповідних заходів протягом трьох років треба буде витратити 1,17 млрд гривень: 356,4 млн у 2025-ому, 390,4 млн у 2026-ому і 429,7 млн у 2027-ому. Майже всі ці кошти керівництво міста планує виділити з бюджету Києва – лише 1,05 млн гривень мають бути залучені з “інших джерел”.
Більш ніж дві третини передбачених програмою обсягів фінансування – 758,7 млн гривень – міська влада планує направити на “проведення реставраційних, консерваційних робіт, пристосування об’єктів культурної спадщини до вимог сучасного функціонування з дотриманням принципів безбар’єрності та вимог памяткоохоронного законодавства”.
Ще 182 млн гривень у програмі “розписано” на збереження пам’яток державного історико-архітектурного заповідника (ДІАЗ) “Стародавній Київ”. За ці кошти столична влада має намір провести комплекс різних ремонтно-реставраційних робіт. Крім того, керівництво Києва планує витратити 75 млн гривень на “розроблення науково-проєктної документації з визначення меж і режимів використання історичних ареалів міста”, 67,2 млн – на “виявлення, дослідження і забезпечення об’єктів культурної спадщини обліковою документацією”, 47,1 млн – на “збереження традиційного характеру середовища території ДІАЗ “Стародавній Київ” тощо.
Серед іншого, 18,1 млн гривень планується витратити на забезпечення обєктів культурної спадщини памяткоохоронною документацією (в даному випадку, вочевидь, йдеться про документацію на вже виявлені об’єкти. – КВ), 13,7 млн – на дослідження, консервацію, музеєфікацію нерухомих обєктів археологічних спадщини, 1,5 млн – на такі ж заходи для археологічних предметів тощо.
Серед “цікавих” заходів даної програми варто згадати “оновлення форм та підходів до популяризації культурної спадщини Києва з використанням інтерактивних методів та урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзивності”. На його реалізацію передбачено грошові кошти в сумі 11,3 млн гривень. У рамках цього фінансування КМДА планує, зокрема, організувати протягом трьох років майже дев’ять десятків конференцій, семінарів, тренінгів тощо, видати 7 науково-популярних видань про київську архітектуру, монументальне мистецтво тощо та здійснити низку інших схожих заходів.
Розробником та відповідальним виконавцем цієї програми є Департамент охорони культурної спадщини КМДА, співвиконавцями – установа “Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій”, комунальний заклад “Центр консервації предметів археології” тощо.
Деякі деталі
Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова, під час свого виступу по цьому питанню у сесійній залі, похвалилася, що у цій новій програмі закладено кошти на проведення реставраційних та протиаварійних робіт на 64 об’єктах, що у сім разів більше, ніж було в діючій програмі, яка розрахована на період 2022-2024 років та в якій таких об’єктів було всього 9. Серед тих будівель, які міська влада збирається відновлювати у найближчі три роки, чиновниця назвала “Будинок учителя” (вул. Володимирська, 57), який 10 жовтня 2022 року зазнав ушкоджень в результаті ракетного удару на одній з сусідніх вулиць; садибу Терещенків (бульв. Тараса Шевченка, 34), яку Верховний суд минулоріч повернув до комунальної власності; Київську духовну семінарію, де наразі знаходиться Національна академія образотворчого мистецтва; Київський іподром; Палац культури “Дарниця” тощо.
При цьому, Марина Соловйова визнала, що та програма, термін дії якої закінчується в 2024 році, не була виконана. За словами чиновниці, це пов’язано з тим, що багато питань, вирішення яких було заплановане в цій програмі, цитуємо, “не мали ані фінансування, ані можливості виконання”. Втім, як зазначила Соловйова, у 2022 році її департамент “не сидів, склавши руки” – мовляв, чиновники з допомогою волонтерів “захищали об’єкти культурної спадщини (вочевидь, від обстрілів. – КВ), пакували музейні цінності” тощо. Разом з тим, очільниця профільного структурного підрозділу столичної мерії вказала на те, що вона наразі ще розбирається у причинах того, чому ця програма була виконана не до кінця – з акцентом на те, що її реалізація розпочалася ще тоді, коли Марина Соловйова не керувала Департаментом охорони культурної спадщини.
Також чиновниця повідомила депутатам про те, що захист об’єктів культурної спадщини у столиці ускладнений законодавством України. У якості прикладу вона навела той факт, що забудовники, які є юридичними особами, повинні сплачувати за руйнування таких об’єктів штраф у розмірі 17 тис. гривень, що для них є “копійками”. Мовляв, насправді такі санкції повинні обраховуватися мільйонами гривень. Втім, за словами Соловйової, робота щодо посилення відповідальності вже ведеться.
“Законодавство про охорону культурної спадщини недосконале. І саме тепер за ініціативою департаменту у Верховній Ради зареєстровано певні законопроєкти, і ми маємо надію, що вони будуть проголосовані “під куполом” (у парламенті. – КВ). Це стосується можливості повертати до комунальної власності об’єкти, які власник використовує невідповідним чином, які руйнуються тощо. Це стосується і штрафів. Наразі для фізичних осіб передбачено штраф за руйнування пам’ятки в розмірі 1700 гривень. Але власники будівель продовжують руйнувати і не сплачують штрафні санкції. Треба, щоб штрафи були суттєвими – щоб людина, яка знищує пам’ятку, відчула, можна це робити, чи ні”, – підкреслила Марина Соловйова.
На підтримку нової програми виступила і Ганна Старостенко – депутатка Київради від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР” і заступниця голови КМДА, яка за розподілом обов’язків відповідає за охорону культурної спадщини. Серед іншого, вона вказала на те, що в рамках цієї програми міська влада активно береться за відновлення тих об’єктів культурної спадщини, які знаходяться в комунальній власності територіальної громади міста. Наприклад, йдеться про будівлі, що знаходяться на балансах Департаменту освіти та науки КМДА, районних в Києві державних адміністрацій тощо.
“Цей документ вперше має дійсно безпрецедентний підхід, який відображений у його комплексності – коли ми “починаємо з себе” (вочевидь, йдеться якраз про комунальні будівлі. – КВ). Ми, місцева влада, розпочинаємо роботи на наших об’єктах культурної спадщини, які потребують першочергових реставраційних, протиаварійних і консерваційних заходів. Ми бачимо, наскільки сьогодні важлива тема охорони культурної спадщини, наскільки вона чутлива для громади. І під час війни особливо зберегти свою ідентичність та історію”, – зазначила Старостенко.
Під час обговорення проєкту цієї програми в сесійній залі депутати висловили мінімум зауважень по суті документу. Серед гострих питань до Марини Соловйової, які були озвучені народними обранцями – про те, скільки об’єктів культурної спадщини столиця втратила за час “каденції” цієї чиновниці. Очільниця Департаменту охорони культурної спадщини у свою чергу повідомила, що за період її роботи жодного об’єкту не було втрачено, а ті об’єкти, які були зруйновані та на які, мовляв, натякали депутати, або не мали охоронного статусу, або ж були знищені раніше.
Як виконується діюча програма
Нагадаємо, діюча програма на період 2022-2024 років була затверджена рішенням Київради №3676/3717 від 2 грудня 2021 року. При її ухваленні столична влада вирішила витратити на реалізацію відповідних заходів 268,8 млн гривень. Більшу частину цих коштів – 266,9 млн гривень – Київрада планувала виділити зі столичного бюджету, ще 1,8 млн гривень було вирішено залучити з інших джерел фінансування.
Наразі повного звіту щодо виконання даної програми не існує – так як по факту вона ще функціонує, його буде підготовлено не раніше початку наступного року. Крім того, у відкритих джерелах наразі відсутній звіт про реалізацію програми за 2022 рік. Нагадаємо лише, що у першому півріччі позаминулого року міська влада витратила на реалізацію програми усього 9,1 млн гривень (усього план на рік – 85 млн гривень, а в бюджеті було закладено 72 млн). При цьому, протягом усього 2022-го чиновники мали намір виконати 12 заходів, але у січні-червні того року не було повністю реалізовано жодного. Для прикладу, міська влада не здійснила ремонтно-реставраційні роботи на жодному зі столичних об’єктів культурної спадщини
Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року
У свою чергу, згідно зі звітом про реалізацію програми “Охорона та збереження культурної спадщини Києва на 2022–2024 роки”, у 2023 році столична влада виконала 8 з 12 запланованих заходів. Таким чином, можна сказати, що програма була виконана на 66,67%. Усього на це було витрачено 58,3 млн гривень. При цьому, програмою було передбачено фінансування на минулий рік в сумі 88 млн гривень, а в бюджеті було закладено навіть більше – 94 млн. Найбільше коштів – 41,8 млн гривень – минулоріч було витрачено на проведення ремонтно-реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини.
Разом з тим, у першому півріччі поточного року чиновники КМДА спільно з підпорядкованими їм комунальними установами повністю виконали 5 з 12 заходів програми (41,67%), запланованих на 2024-ий. На їх реалізацію було витрачено 14,4 млн гривень (план на увесь рік за програмою – 95,8 млн гривень, а в бюджеті на її виконання закладено 59,7 млн гривень).
Що відбувається з культурною спадщиною
Як неодноразово повідомляла КВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися, а на їх місцях не повинні будуватися чергові висотки житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення.
Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом чистої води та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об’єктам статусу нововиявлених пам’яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення.
Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам’яток та об’єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам’яток та об’єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв’язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам’яток 1509 об’єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об’єктів.
Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия
В столиці нерідко виникають ситуації щодо знищення як тих об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Наприклад, на початку червня 2024-го столична міськрада, після майже двох років скандалів, все ж погодила поновлення договору оренди земельної ділянки в пров. Цимлянському, 3. Таким чином її орендарю – ТОВ “Дніпро-2002” – вже нічого не завадить перетворити розміщену на цій землі колишню поліцейську дільницю (була збудована в 1902 році) в офісно-учбовий центр. Щоб трохи знизити градус суспільного невдоволення навколо даної забудови, Київрада формально поставила перед вказаною компанією низку вимог – зокрема, отримати погодження на проведення робіт в Мінкульті та Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Втім, чи матимуть такі зобов’язання якийсь практичний сенс, прогнозувати важко. Адже фактично вищезгадана будівля була знесена ще на початку повномасштабного вторгнення без необхідних дозволів від столичної мерії, і за це досі ніхто не поніс відповідальність.
Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі
У цей же період у столиці розпочався ще один скандал щодо знищення історичної забудови. Йдеться про будівлю “лісопильні Сніжка” на вул. Турівській, 29-а у Подільському районі, земельну ділянку під якою Київрада у липні 2024 року передала під забудову ТОВ “Форвард-А”. Проти цього землевідводу активно виступали пам‘яткоохоронці – вони зазначали, що вказана компанія розпочала руйнацію історичної споруди ще до отримання дозвільних документів, що цим фактом вже зацікавилися правоохоронці і що проведення робіт на даній локації суворо регламентується законодавством України з питань охорони культурної спадщини. У КМДА у свою чергу розводили руками – мовляв, дана будівля не має охоронного статусу, а міськрада ще десятиліття тому погодила її знесення. Історія цікава ще й тим, що, за сприяння міських депутатів, “освоювати” землю в історичному центрі Києва буде оточення експрезидента ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Ігоря Кушнір.
Читайте: У Київраді погодили руйнацію історичної “лісопильні Сніжка”
Зазначимо, Марина Соловйова керує Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року. Як зазначалося вище, діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко. Коли на неї були покладені такі обов’язки, КВ не вдалося знайти інформацію на сайті КМДА. Втім, раніше, з початку 2021 року і до початку 2023 року включно, за цей напрям відповідав інший заступник Віталія Кличка – Володимир Прокопів (секретар столичної міськради минулого VIII скликання, депутат діючого IX скликання Київради від “Європейської солідарності”).
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
